Справа № 282/285/23
Провадження № 2/282/11/25
13 жовтня 2025 року
селище Любар
Любарський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Носача В.М.,
при секретарі судового засідання Ковалишиній Н.М.,
за участю:
представника позивача адвоката Макаренка І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі.
Позовні вимоги мотивує тим, що позивачу та відповідачу ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності по 1/2 (одній другій) частці кожному, належать наступні будівлі:
-будівля зерноскладу, позначена на плані літ. «А» загальною площею 323.0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 25.06.2010, посвідченого приватним нотаріусом Любарського районного нотаріального округу Соляром В.М.. зареєстрованим в реєстрі за №1279, право власності на яку 28.07.2010 зареєстровано Комунальним підприємством «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради;
-будівля зерноскладу, позначена на плані літ. «A №1», загальною площею 373.6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 25.06.2010, посвідченого приватним нотаріусом Любарського районного нотаріального округу Соляром В.М., зареєстрованим в реєстрі за №1275, право власності на яку 28.07.2010 зареєстровано Комунальним підприємством «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради;
-будівля свинарника, позначена на плані літ. «А», загальною площею 456.3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 26.02.2009, посвідченого приватним нотаріусом Любарського районного нотаріального округу, Соляром В.М., зареєстровано в реєстрі за №420, право власності на яку 13.03.2009 зареєстровано Комунальним підприємством «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради.
Зазначені приміщення позивач та ОСОБА_2 придбали для здійснення підприємницької діяльності, але спільний бізнес у них не склався. Відповідач ОСОБА_2 більше 5 років тому поїхав на заробітки за кордон, а тому весь фінансовий тягар по догляду за вказаними вище приміщеннями, їх обслуговуванню, охороні підтриманні в належному стані лягли на позивача, а тому він бажає розділити майно в натурі з тим, аби здійснювати догляд лише за своїми об'єктами нерухомого майна та лише за них нести відповідальність.
Вказує, що його довіритель не має зв'язку із ОСОБА_2 , а тому досягти згоди між ними, як співвласниками, та укласти нотаріально посвідчений договір про поділ майна в натурі є неможливим. У зв'язку із викладеними вище обставинами, в інший спосіб, ніж в судовому порядку, позивач позбавлений можливості вирішити питання, щодо поділу зазначених вище будівель.
Оскільки сторонам по справі належить по 1/2 (одній другій) частці в кожній із зазначених вище будівель, з метою їх раціонального використання, позивач вважав би за можливе поділити вищезазначене майно в такий спосіб, щоб кожному із них було виділено по приміщенню зерноскладу, а приміщення свинарника поділити на них двох.
На підставі викладеного вище, представник позивача просить суд виділити ОСОБА_1 в натурі зерносклад площею 323.0 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 , а також частину приміщення свинарника зі сторони існуючого входу, розташованого по АДРЕСА_1 , площею 226.6 кв.м.
Виділити ОСОБА_3 зерносклад площею 373.6 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 , а також частину приміщення свинарника площею 229.7 кв.м.
Судові витрати покласти на позивача.
На компенсацію різниці у виділеній ОСОБА_3 , площі свинарника 3.1 кв.м. позивач не претендує.
Ухвалою суду від 21 березня 2023 року відкрито загальне позовне провадження.
08 серпня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче засідання. Справу призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2023 року задоволено клопотання представника позивача, зупинено провадження у справі на час перебування позивача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
30 липня 2025 року задоволено клопотання представника позивача, поновлено провадження у справі.
Протокольною ухвалою від 07 жовтня 2025 року подану представником позивача 22.07.2025 позовну заяву в новій редакції з доданими до неї документами залишено без розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити із підстав, викладених у позовній заяві. Просив виділити ОСОБА_1 частку нерухомого майна із майна спільної сумісної власності без компенсації вартості майна та не стягувати з відповідача понесені позивачем судові витрати.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився. Рекомендоване повідомлення про дату, час та місце розгляду справи повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечує, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, в установлений строк відзив на позов не подав, суд вважає за можливе на підставі ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення.
Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
26 лютого 2009 року приватним нотаріусом Любарського районного нотаріального округу Соляром В.М. посвідчено договір купівлі-продажу, укладений між СВК «Стрижівський» (продавець), в особі голови ліквідаційної комісії Савченка Петра Семеновича з однієї сторони та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (покупці), з другої сторони, відповідно до якого продавець за цим договором, зобов'язується передати у власність за плату (продає) покупцям (по 1/2 (одній другій) частці кожному), а покупці зобов'язуються прийняти у власність (по 1/2 (одній другій) частці кожен) за плату (купують) нерухоме майно: нежитлову будівлю свинарника (цегляне приміщення позначене на плані літерою «А», загальною площею 456,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , далі предмет договору, сплатили за нього ціну в сумі та на умовах визначених цим договором та зобов'язуються зареєструвати право власності на нього в Державному комунальному підприємстві «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» в місячний термін після підписання сторонами акту приймання-передачі.
Із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.03.2009 №22151545 слідує, що Державним комунальним підприємством Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, свинарник загальною площею 456,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за власниками: Рекою ОСОБА_4 - 1/2 (одна друга) частка та ОСОБА_1 - 1/2 (одна друга) частка.
25 червня 2010 року приватним нотаріусом Любарського районного нотаріального округу Соляром В.М. посвідчено договір купівлі-продажу, укладений між СВК «Стрижівський» (продавець), в особі голови ліквідаційної комісії Савченка Петра Семеновича, з однієї сторони, та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (покупці), з другої сторони, відповідно до якого продавець за цим договором зобов'язується передати у власність за плату (продає) покупцям (по 1/2 (одній другій) ідеальній частці кожному), а покупці зобов'язуються прийняти у власність (по 1/2 (одній другій) ідеальній частці кожен) за плату (купують) нерухоме майно: нежитлову будівлю зерноскладу (цегляне приміщення позначене на плані літерою «А», загальною площею 323,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , далі - предмет договору, сплатили за нього ціну в сумі та на умовах визначених цим договором та зобов'язуються зареєструвати право власності на нього в Державному комунальному підприємстві «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» в місячний термін після підписання сторонами акту приймання-передачі.
Із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.07.2010 року №26847056 слідує, що Державним комунальним підприємством Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, зерносклад загальною площею 323,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за власниками: Рекою ОСОБА_4 - 1/2 (одна друга) частка та ОСОБА_1 - 1/2 (одна друга) частка.
25 червня 2010 року приватним нотаріусом Любарського районного нотаріального округу Соляром В.М. посвідчено договір купівлі-продажу, укладений між СВК «Стрижівський» (продавець), в особі голови ліквідаційної комісії Савченка Петра Семеновича, з однієї сторони, та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (покупці), з другої сторони, відповідно до якого продавець за цим договором, зобов'язується передати у власність за плату (продає) покупцям (по 1/2 (одній другій) ідеальній частці кожному), а покупці зобов'язуються прийняти у власність (по 1/2 (одній другій) ідеальній частці кожен) за плату (купують) нерухоме майно: нежитлову будівлю зерноскладу (цегляне приміщення позначене на плані літерою «A №1», загальною площею 373,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , далі - предмет договору, сплатили за нього ціну в сумі та на умовах визначених цим договором та зобов'язуються зареєструвати право власності на нього в Державному комунальному підприємстві «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» в місячний термін після підписання сторонами акту приймання-передачі.
Із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.07.2010 року №26846374 слідує, що Державним комунальним підприємством Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, зерносклад загальною площею 373,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , за власниками: Рекою ОСОБА_4 - 1/2 (одна друга) частка, ОСОБА_1 - 1/2 (одна друга) частка.
Висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 14.04.2025 №С2080/04-2025 вказує:
1. Дійсна (ринкова) вартість об'єктів нерухомого майна, визначена у цінах на дату проведення дослідження, без урахування ПДВ, становить для:
- будівлі свинарника (літ. «А») загальною площею 456,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , - 565000 гривень 00 копійок;
- будівлі зерноскладу (літ. «А») загальною площею 323,0 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , - 373300 гривень 00 копійок;
- будівлі зерноскладу (літ. «A №1») загальною площею 373,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , - 400900 гривень 00 копійок.
2. Виділити ОСОБА_1 в натурі будівлю зерноскладу (літ. «А») загальною площею 323,0 кв.м по АДРЕСА_1 , а також приміщення № 1 (площею 226,6 кв.м) будівлі свинарника (літ. «А») по АДРЕСА_1 , вбачається технічно можливим за умови відступу від розміру часток співвласників.
На розгляд пропонується технічно можливий варіант, відповідно до якого ОСОБА_1 пропонується виділити в натурі будівлю зерноскладу (літ. «А») загальною площею 323,0 кв.м по АДРЕСА_1 , а також приміщення № 1 (площею 226,6 кв.м) будівлі свинарника (літ. «А») по АДРЕСА_1 , що розроблений із відступом від часток співвласників, із зазначенням:
- розміру частки по вартості, що становлять приміщення будівель, які пропонуються виділити кожному із співвласників;
- розміру компенсації у зв?язку з відхилення від розміру часток співвласників;
- переліку необхідних будівельних робіт у будівлі свинарника для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які пропонується надати співвласниками, викладено у дослідницькій частині висновку в таблиці № 24 (Варіант № 1) і зображено на рисунках №№ 15-17.
3. Виділити ОСОБА_3 в натурі будівлю зерноскладу (літ. «A №1»)загальною площею 373,6 кв.м по АДРЕСА_1 , а також приміщення № 2 (площею 229,7 кв.м) будівлі свинарника (літ. «А») по АДРЕСА_1 , вбачається технічно можливим за умови відступу від розміру часток співвласників.
На розгляд пропонується технічно можливий варіант, відповідно до якого ОСОБА_3 пропонується виділити в натурі будівлю зерноскладу (літ. «A№1») загальною площею 373,6 кв.м по АДРЕСА_1 , а також приміщення №2 (площею 229,7 кв.м) будівлі свинарника (літ. «А») по АДРЕСА_1 , що розроблений із відступом від часток співвласників, із зазначенням:
- розміру частки по вартості, що становлять приміщення будівель, які пропонуються виділити кожному із співвласників;
- розміру компенсації у зв?язку з відхилення від розміру часток співвласників;
- переліку необхідних будівельних робіт у свинарнику для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які пропонується надати співвласниками, викладено у дослідницькій частині висновку в таблиці № 24 (Варіант № 1) і зображено на рисунках №№ 15-17.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно положень частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ст.ст. 355, 356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Відповідно до ч.2 ст.367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється
Частиною 3 ст.358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) зроблено висновок, що «відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється. Розглядаючи справу, суди першої та апеляційної інстанцій на наведене уваги не звернули, не врахували, що спірне майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, у зв'язку з чим виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється». Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №2-413/11 (провадження № 1-17672св18).
У постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 127/28684/18 провадження № 61-17068св19) зазначено, що за відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна таке питання вирішується судом та після виділу частки зі спільного нерухомого майна відповідно до статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється; при виділі частки із спільного рухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишається, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо).
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про поділ спільного майна або виділ з нього частки.
У висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 14 квітня 2025 року №С208004-2025 запропоновано варіант поділу в натурі нерухомого майна та міститься розрахунок оціночної вартості кожного з приміщень.
Частка на будівлю свинарник за адресою: АДРЕСА_1 , яку пропонується виділити ОСОБА_1 становить 226,6 кв.м - оціночна вартість 280581,00 грн. Частка на будівлю свинарник за адресою: АДРЕСА_1 , яку пропонується виділити ОСОБА_3 становить 229,7 кв.м. - оціночна вартість 284419,00 грн. Відступ від ідеальних часток на 1,55 кв.м. менше (більше) на 1919, 00 грн менше (більше).
Частка співвласників у власності на будівлю зерносклад за адресою: АДРЕСА_1 , яку пропонується виділити ОСОБА_1 становить 323,0 кв.м - оціночна вартість 373300,00 грн.
Частка співвласників у власності на будівлю зерносклад за адресою: АДРЕСА_1 , яку пропонується виділити ОСОБА_3 становить 373,6 кв.м - оціночна вартість 400900,00 грн.
Відступ від ідеальних часток на 26,85 кв.м. менше (більше) на 15719,00 грн менше (більше).
Таким чином, відповідно до висновку експерта, відступ від ідеальних часток в одиницях площі та ринкової вартості на користь відповідача ОСОБА_2 .
В судовому засіданні представник позивача підтримав позицію викладену в позовній заяві про те, що від компенсацій у зв'язку з відхиленням від розміру часток співвласників в одиницях площі та ринкової вартості вказаного нерухомого майна позивач ОСОБА_1 відмовляється.
За змістом принципу диспозитивної цивільного судочинства, закріпленого у ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Таким чином, оскільки здійснити поділ між співвласниками нежитлового майна є технічно можливим, не порушуючи при цьому прав і законних інтересів відповідача, а також враховуючи, що позивач не наполягає на компенсацію у зв'язку із відхиленням від розміру часток співвласників, тому суд дійшов висновку про задоволення позову.
Враховуючи, що в прохальній частині позовної заяви представник позивача просить покласти судові витрати на позивача, такі судові витрати позивачу не компенсуються.
Керуючись ст.ст. 361, 364, 367 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 в натурі приміщення зерноскладу загальною площею 323,0 кв.м., вартістю 373300 (триста сімдесят три тисячі триста) гривень, що розташоване по АДРЕСА_1 , а також частину приміщення свинарника площею 226,6 кв.м. вартістю 280581 (двісті вісімдесят тисяч п'ятсот вісімдесят одна) гривня зі сторони існуючого входу, що розташоване по АДРЕСА_1 .
Виділити ОСОБА_3 в натурі приміщення зерноскладу площею 373,6 кв.м., вартістю 400900 (чотириста тисяч дев'ятсот) гривень, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а також частину приміщення свинарника, площею 229,7 кв.м., вартістю 284419 (двісті вісімдесят чотири тисячі чотириста дев'ятнадцять) гривень, що розташоване по АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників процесу:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Головуючий суддя В.М. Носач