Справа № 296/11464/25
2/296/4133/25
Іменем України
13 жовтня 2025 рокум. Житомир
Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Рожкова О.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Виконавчого комітету Житомирської міської ради, як орган опіки і піклування, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , особа, яка бере участь у справі Орган опіки та піклування Житомирської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
І. СУТЬ СПРАВИ
1. 09.10.2025 представник Виконавчого комітету Житомирської міської ради (позивач) - Шуляк О.В. подала до Корольовського районного суду м. Житомира позовну заяву до ОСОБА_2 в якій просила:
- позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 усіх видів доходу, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь особи чи установи, яка у подальшому буде здійснювати догляд за нею.
ІІ. ЦИВІЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ
2. Відповідно до частини 2 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
3. Згідно частини 7 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви, підписної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
4. Відповідно до частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
5. Частиною 3 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
6. Відповідно до частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
7. Статтею 244 Цивільного кодексу України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.
8. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повертається, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
ІІІ. ВИСНОВОК СУДУ
9. Подана до суду позовна заява підписана представником позивача Шуляк О.В., на підтвердження повноважень якої подано довіреність №66/202 від 06.03.2025.
10. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).
11. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).
12. Також, необхідність підтвердження повноважень діяти від імені позивача за правилами самопредставництва наведеними документами підтверджена сталою практикою Верховного Суду (ухвала від 23.05.2024 в справі № 205/12147/23, ухвала від 17.12.2024 в справі № 2-2819/10, ухвала від 31.03.2025 в справі №727/4375/24 тощо).
13. Суд зауважує, що не залежно від того, чи є справа малозначною чи ні, представляти юридичну особу в суді має право виключно адвокат або працівник такої юридичної особи з наданням до суду документів на підтвердження повноважень діяти в судовому процесі.
14. Дані висновки суду відповідають висновкам, викладеним в наведеній вище позиції Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20.
15. Як зазначалося раніше, подана до суду позовна заява підписана представником Шуляк О.В., на підтвердження повноважень якої додано подано довіреність №66/202 від 06.03.2025.
16. Разом з тим, документів на підтвердження повноважень у Шуляк О.В. діяти від імені Виконавчого комітету Житомирської міської ради в порядку самопредставництва на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тобто без окремого доручення, не додано.
17. Враховуючи факт відсутності документального підтвердження повноважень Шуляк О.В. діяти в інтересах позивача Виконавчого комітету Житомирської міської ради, подана позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала.
18. Суд вважає необхідним роз'яснити позивачу право на повторне звернення до суду з тими ж вимогами у разі подання належних доказів повноважень на вчинення процесуальних дій від Виконавчого комітету Житомирської міської ради.
Керуючись статтями 175, 185, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя Корольовського районного суду міста Житомира,
1. Позовну заяву Виконавчого комітету Житомирської міської ради, як орган опіки і піклування, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , особа, яка бере участь у справі Орган опіки та піклування Житомирської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - повернути особі, яка її подала.
2. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення
Суддя Олена РОЖКОВА