09 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/22616/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Білак С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року в адміністративній справі №160/22616/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просила:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , незарахування періодів роботи до пільгового стажу відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, про яке повідомлено в Рішенні №047150024311 від 29.03.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 22.03.2024 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дати першого звернення, тобто з 22.03.2024, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи: з 31.07.1986 по 11.09.1987, з 11.11.1987 по 21.12.1990, з 27.03.1991 по 28.07.1998, з 17.05.2002 по 31.10.2012, з 01.11.2012 по 06.05.2019, з 01.05.2019 по 10.07.2019, з 11.07.2019 по 19.02.2024.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року позовні вимоги задоволено частково. Суд:
- визнав протиправним і скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №047150024311 від 29.03.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 31.07.1986 по 11.09.1987, з 11.11.1987 по 21.12.1990, до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 17.05.2002 по 03.11.2003, 11.10.2004 по 01.04.2011, 02.04.2011 по 31.10.2012, 01.11.2012 по 06.05.2019, 07.05.2019 по 10.07.2019, 11.07.2019 по 19.02.2024;
- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.03.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні;
- в іншій частині позовних вимог у їх задоволенні відмовив;
- стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 50 коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що заява позивача була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, та, в результаті. прийнято відповідне рішення від 29.03.2024 №047150024311 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв?язку з відсутністю достатнього страхового стажу. Отже, Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви Позивача про призначення пенсії за віком відтак не є суб?єктом прийняття рішення. Реєстрація місця проживання позивача на території, яку обслуговує Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не може бути підставою для зобов?язання цього органу вчиняти певні дії, оскільки визначальним фактор є визначення органу яким саме було прийнято спірне рішення, що є предметом розгляду у цій справі та стало підставою для звернення з позовом до суду. Враховуючи вищевикладене, Головне управління вважає, що суд першої інстанції. задовольняючи позов, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що, в свою чергу, обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення. Апелянт вказав, що аналізом поданих документів, а саме: трудової книжки, уточнюючих довідок про стаж роботи встановлено, що в довідках про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній вказана професія «оператор тваринницьких комплексів». В той час як в п.5 ч.2 ст. 114 Закону №1058 вказана професія «свинарка-операторка». Загальний стаж позивача на момент звернення за пенсією становить 30 років 04 місяці 02 днів. Пільговий стаж відповідно до п.5 ст. 114 Закону №1058 - відсутній, а тому відсутні підстави для призначення пенсії.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
22.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
29.03.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області розглянуло заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийняло рішення № 047150024311 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
У рішенні відповідач-1 зазначив про таке:
- дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- дата звернення за призначенням пенсії 22.03.2024;
- вік заявниці 56 років 5 місяців 23 дні;
- згідно пункту 5 частини 2 статті 114 Закону № 1058 передбачено право на пенсію на пільгових умовах жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, жінки народжені з 01 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року мають право на призначення пенсії після досягнення 53 років 6 місяців за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Під нормою обслуговування розуміється кількість голів корів або свиней, закріплених за робітницею, який вона зобов'язана обслужити на протязі встановленого робочого дня (зміни) у визначених організаційно-технічних умовах;
- при призначенні зазначеним робітницям пенсій на пільгових умовах враховується виконання норм обслуговування, які встановлені на рівні не нижче технічно обґрунтованих норм. До технічно обґрунтованих норм відносяться типові міжгалузеві і галузеві (відомчі) норми обслуговування, які затверджені в установленому порядку та норми обслуговування, які встановлені на підставі типових міжгалузевих і галузевих відомчих (нормативів часу на окремі роботи, операції) з врахуванням умов обслуговування великої рогатої худоби і свиней в даному господарстві. В такому ж порядку враховуються норми обслуговування при колективному, орендному підряді та інших колективних формах організації та оплати праці, а також в допоміжних сільських господарствах, які не мають самостійного балансу і знаходяться у складі промислових, будівельних, транспортних та інших підприємств і організацій;
- виконання встановлених норм обслуговування за період, починаючи з 1992 року, підтверджується даними первинного обліку. При зверненні робітниці за призначенням пенсії на пільгових умовах адміністрація (правління) господарства подають в органи Пенсійного фонду довідку про стаж роботи дояркою (оператором машинного доїння) і про виконання встановлений норм обслуговування (встановленої форми);
- відповідно до наданих документів страховий стаж особи - 30 років 4 місяці 2 дні;
- відповідно до наданих документів страховий стаж особи складає 30 років 4 місяці 2 дні;
- відповідно до наданих документів до страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 з 31.07.1986 по 11.09.1987, з 11.11.1987 по 21.12.1990, отримання допомоги по безробіттю з 14.12.1998 по 08.12.1999, оскільки зазначена дата народження заявниці « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не відповідає паспортним даним « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;
- відповідно до наданих документів пільговий стаж особи не визначений.
В рішенні вказано, що відповідно до наданих документів до пільгового стажу не зараховані періоди роботи згідно:
- довідки № ПВ-1 від 20.11.2023, виданої НВП «Промвок», № 1 від 19.02.2024, виданої ТОВ «Рантьє» за одним підписом, а відповідно Постанови КМУ від 12.08.1993 №637 згідно додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній довідку про пільговий стаж підписує керівник, начальник відділу кадрів, головний бухгалтер (за трьома підписами);
- в усіх довідках ( № ПВ-1 від 20.11.2023, виданої НВП «Промвок», № 1 від 19.02.2024, виданої ТОВ «Рантьє», № 1451-1512 від 28.09.2022, виданої ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 863 від 19.02.б/р, виданої ТОВ «Стронг-Інвест», № 5 від 10.12.2015, виданої ТОВ «Фактор Д» зазначена посада «оператор тваринницьких комплексів та механізованих ферм (по догляду) цеху відтворення промислового свинокомплексу не відповідає назві посади статті 114 Закону №1058, статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» - доярки (оператори машинного доїння), свинарки оператори в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства);
- не зазначено про належність підприємств до сільського господарства;
- не зазначено щодо норми обслуговування кількість голів корів або свиней, закріплених за робітницею, який вона зобов'язана обслужити на протязі встановленого робочого дня (зміни) у визначених організаційно-технічних умовах.
За наданими документами право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону №1058 відсутнє, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж.
Не погоджуючись з таким рішенням органів пенсійного фонду, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення з відповідними запитами до установ, підприємств, організацій. Отже, органи Пенсійного фонду України в межах своїх повноважень зобов'язані розглянути та, за необхідності, перевірити відповідність поданих для призначення пенсії документів. Проте, в матеріалах адміністративної справи відсутні докази на підтвердження того, що органами пенсійного фонду вживались відповідні заходи, направлені на всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх поданих позивачем документів. Суд першої інстанції вказав, що заява про призначення пенсії може бути розглянута як територіальним органом Пенсійного фонду, до якого заява була подана, так і іншим територіальним органом Пенсійного фонду.
Колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Цей Закон також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.
Так, трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 містить, з-поміж інших, такі записи про роботу позивача (мовою трудової книжки):
Криворожский горпищеторг
1) 31.07.1986 принята мл. продавцом в маг.60;
2) 11.09.1987 уволен по собственному желанию с разрешения областного управления;
Криворожский РПС Рабкооп «Радушный»
3) 11.11.1987 принята младшим продавцом магазина №13;
4) 07.05.1988 переведена младшим продавцом с и.о. заведующей магазина №4 «Продукты»;
5) 03.07.1990 переведена буфетчицей в столовую №1;
6) 21.12.1992 уволена по ст.38 КЗоТ УССР по собственному желанию;
7) Радгосп-комбінат «Новотрудівський» принята коридорной д/к «Ромашка»;
9) 28.07.1998 уволена по собственному желанию, имеет ребенка до 14 лет, ст.38 КЗОТ Украины.
Отже, трудовою книжкою позивача підтверджені періоди її роботи з 31.07.1986 по 11.09.1987, з 11.11.1987 по 21.12.1990, з 27.03.1991 по 28.07.1998.
Як установив суд першої інстанції позивач звернулась до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стосовно доводів відповідача-2 про те, що відповідно до наданих документів до страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 з 31.07.1986 по 11.09.1987, з 11.11.1987 по 21.12.1990, отримання допомоги по безробіттю з 14.12.1998 по 08.12.1999, оскільки зазначена дата народження заявниці « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не відповідає паспортним даним « ІНФОРМАЦІЯ_1 », колегія суддів зазначає наступне.
Обов'язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.
Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року, справа № 275/615/17, провадження №К/9901/768/17.
Вказана позиція кореспондується з нормами Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637), відповідно до пункту 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року “Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
З аналізу наведених норм, судом встановлено, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, відбиток печатки на трудовій книжці та на записах про звільнення не може бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового стажу позивача.
Судом апеляційної інстанції проаналізовано трудову книжку серії НОМЕР_3 та встановлено, що в графі «дата народження» було вказано дату ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказана дата була закреслена, та поруч проставлено дату 29.09.1967, що відповідає даті народження позивача в паспорті.
Водночас працівником ТОВ «Стронг-Інвест» було проставлено відповідну позначку про зміну дати народження позивача на підставі паспорту серії НОМЕР_1 . Відповідна позначка підтверджена підписом відповідальної особи та печаткою ТОВ «Стронг-Інвест».
Відтак, колегія суддів вважає, що визначена відповідачем-2 підстава для незарахування спірних періодів трудового стажу позивача є протиправною.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що періоди роботи позивача з 31.07.1986 по 11.09.1987, з 11.11.1987 по 21.12.1990, мають бути зараховані до її страхового стажу.
До матеріалів справи надані: архівна довідка ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», довідка від 18.09.2022 №1451-1512 про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, згідно з якою, позивач у період з 17.05.2002 по 03.11.2003 та з 11.10.2004 по 01.04.2011 працювала оператором тваринницьких комплексів і ці періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно ст.114 ч.2 п.5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вказано також, що встановлені норми обслуговування виконувались; довідка від 10.12.2015 №5 ТОВ «Фактор Д», в які й вказано, що позивач з 02.04.2011 по 31.10.2021 працювала оператором тваринницьких комплексів та механізованих ферм (по догляду) племінної ферми ТОВ «Фактор Д» та виконувала встановлені норми обслуговування свинопоголів'я, зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до пункту «Д» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; довідка від 20.11.2023 №ПВ-1 ТОВ НВП «Промвок» про роботу позивач у період з 07.05.2019 по 10.07.2019 оператором тваринницьких комплексів та механізованих ферм (по догляду) відділку очікування цеху відродження (осіменіння та очікування) промислового свинокомплексу ТОВ НПВ «Промвок», довідки №1 від 19.02.2024 та №863 від 19.02.2024 про те, що позивач у період з 01.11.2012 по 06.05.2019 та з 11.07.2019 по 19.02.2024 працювала оператором тваринницьких комплексів та механізованих ферм, що передбачена п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позивач у позовній заяві вказує, що періоди її роботи з 17.05.2002 по 31.10.2021, з 01.11.2012 по 06.05.2019, з 01.05.2019 по 10.07.2019, з 11.07.2019 по 19.02.2024 мають бути зараховані до її пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до пункту 5 частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, згідно з розрахунком стажу позивача (Форма РС-право) вказані періоди були зараховані до її страхового стажу. Однак, доказів зарахування до пільгового стажу вказаних періодів до матеріалів справі не надано.
Колегія суддів зазначає, що норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Проте, Кабінет Міністрів України не визначав порядок встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до цього нормою обслуговування належить вважати певну кількість голів корів або свиней, закріплених за робітницею, яку вона зобов'язана обслужити упродовж установленого робочого дня (зміни) у визначених організаційно-технічних умовах. А відтак, ураховується виконання норм обслуговування, встановлених на рівні, не нижчому від технічно обґрунтованих норм. В свою чергу, до технічно обґрунтованих норм належать: типові міжгалузеві і галузеві (відомчі) норми обслуговування, затверджені в установленому порядку; норми обслуговування, встановлені на підставі типових міжгалузевих і галузевих (відомчих) нормативів часу на окремі роботи (операції) з урахуванням організаційно-технічних умов обслуговування великої рогатої худоби і свиней у цьому господарстві.
Відповідно, саме адміністрація господарства подає до органу Пенсійного фонду довідку про стаж роботи дояркою (оператором машинного доїння), свинаркою-оператором і про виконання встановлених норм обслуговування.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20 січня 2022 року у справі №219/4003/17 порядок, який би визначав норми навантаження та кількості обслуговування тварин на час роботи позивачки свинаркою-оператором Кабінетом Міністрів України не приймався. Відсутність порядку, який би визначав норми обслуговування, виконання яких повинно враховуватись при призначенні даній категорії працівників пенсії за віком на пільгових умовах, не може позбавляти особу права на отримання пенсії, гарантованої їй Конституцією України та Законом України «Про пенсійне забезпечення» до того ж за умови доведеності факту її роботи у спірний період на цій посаді та отримання за виконану роботу заробітної плати.
Також, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах, викладену в постанові від 07 лютого 2019 року у справі №699/155/17, відповідно до якої головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді доярки, свинарки, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.
Крім того, колегія суддів зазначає, що не визначення порядку встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам (свинаркам) пенсії за віком на пільгових умовах, та не затвердження (та як наслідок відсутність відповідних підтверджуючих документів) норм обслуговування тварин для доярок та свинарок господарства за вищевказані роки на підприємстві, де працювала позивач, на думку суду, не може свідчити про невиконання нею таких норм та не спростовує факту виконання позивачем повний робочий день робіт за посадою доярка, в тому числі по догляду за тваринами, що перебували в її обслуговуванні.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 709/1360/17, від 07.02.2019 у справі № 699/155/17.
Також, колегія суддів зазначає, що колегією Міністерства сільського господарства Української РСР 30.01.1973 прийнято Рекомендації, які були надіслані відділам агропромислового розвитку районів, відповідно до яких в кожному сільськогосподарському підприємстві мали бути розроблені свої норми обслуговування тварин в залежності від умов праці та обслуговування, а рекомендовані Міністерством норми виробітку і обслуговування тварин, в залежності від механізації, зокрема корів 16-30 голів, отже, нормативно-правових документів щодо встановлення єдиних норм обслуговування тварин не існує. Вони встановлювалися самостійно господарствами.
Колегія суддів зазначає, що право особи на пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від існування конкретного документу, оскільки збереження таких відомостей не може контролюватись пенсіонером, а отже на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність.
Отже, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції про необґрунтованість зазначених в оскаржуваному рішенні пенсійного органу підстав для відмови у призначенні пенсії позивачу.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні пенсії №047150024311 від 29.03.2024, та наявність підстав для його скасування.
Стосовно визначення належного органу пенсійного фонду, якому належить вчинити дії зобов'язального характеру, колегія суддів зважає на таке.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 22.03.2024 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку. Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд вважає наявними підстави покласти обов'язок щодо розгляду заяви позивача саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, як визначений суб'єкт призначення.
Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, яке прийняло спірне рішення.
Тож, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглянув заяву позивача про призначення пенсії, яким у цьому випадку є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало питання про призначення позивачу пенсії, а тому відсутні підстави для зобов'язання вказаний орган Пенсійного фонду повторно розглянути заяву позивача та зарахувати до пільгового стажу спірні періоди роботи.
Відтак, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню із зобов'язанням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області вчинити дії зобов'язального характеру щодо зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, його висновки в частині вирішення вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити дії зобов'язального характеру не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню з прийняттям нового судового рішення у питанні визначення належного суб'єкта владних повноважень, якому належить здійснити дії зобов'язального характеру.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року в адміністративній справі №160/22616/24 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року в адміністративній справі №160/22616/24 скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити дії зобов'язального характеру та прийняти в цій частині нову постанову, якою:
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 31.07.1986 по 11.09.1987, з 11.11.1987 по 21.12.1990, до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 17.05.2002 по 03.11.2003, 11.10.2004 по 01.04.2011, 02.04.2011 по 31.10.2012, 01.11.2012 по 06.05.2019, 07.05.2019 по 10.07.2019, 11.07.2019 по 19.02.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.03.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, наведених у цій постанові.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року в адміністративній справі №160/22616/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328-329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя Т.І. Ясенова
суддя С.В. Білак