Постанова від 09.10.2025 по справі 160/33282/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/33282/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Білак С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року в адміністративній справі №160/33282/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №046350017947 від 04.12.2024 про відмову у призначенні пенсії;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.1997 по 29.06.2001;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву від 27.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року позовні вимоги задоволено частково, суд:

- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №046350017947 від 04.12.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.1997 по 19.06.2001;

- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч. 3ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та зарахованого періоду навчання;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив;

- стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 807 (вісімсот сім) грн 47 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що за змістом частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, що дає право на призначення трудових пенсій, зараховуються, зокрема, періоди навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі, в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Відповідно до роз'яснень Мінсоцзахисту України, викладених у листі від 05.11.1993 №02-81, періоди навчання робітників підземним професіям зараховуються до пільгового стажу з додержанням наступних умов: а) при наявності запису у трудовій книжці про навчання підземним професіям адміністрація повинна на підставі первинних документів підтверджувати тривалість роботи на підземних умовах (довідками про фактичну кількість відпрацьованого часу в підземних умовах); б) навчання підземним професіям повинно проходити протягом повного робочого дня;

в) оплата праці зазначених робітників за час навчання професіям в підземних умовах повинна здійснюватись за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, на які вони навчаються. Тобто, для зарахування до підземного пільгового стажу за Списком №1 періоду навчання необхідні дані про одержувану тарифну ставку, за якою проводилась оплата праці за період навчання або про підземні спуски у шахту.

Головним управлінням Пенсійного фонду в Івано-Франківській області спірний період роботи зараховано наступним чином: 01.09.1997 по 18.02.2001 (03 роки 05 місяців 18 днів) зараховано навчання до загального стажу роботи; 19.02.2001 по 03.05.2001 (02 місяці 15 днів) зараховано навчання за фахом до пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії відповідно до ч.3

ст.114 Закону №1058; 04.05.2001 по 19.06.2001 (01 місяць 16 днів) зараховано навчання до загального стажу роботи. Таким чином, апелянт вважає, що позовні вимоги позивача, які задоволені судом першої інстанції, є безпідставними.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

27.11.2024 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Заява позивача та додані до неї документи розглядалися за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та, відповідно, прийнято рішення №046350017947 від 04.12.2024 про відмову у призначенні пенсії.

В обґрунтування відмови у призначенні пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у оскаржуваному рішенні, зазначено наступне:

«Згідно з наданими документами страховий стаж становить 26 років 7 місяців 18 днів, з урахуванням кратності 48 років 7 місяців 18 днів.

Відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Стаж, згідно із Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, становить 22 роки 11 місяців 28 днів:

-роботи підземні, професії за постановою 202 - 22 роки 11 місяців 28 днів;

-навчання за фахом (учень) 2 місяці 15 днів.

Вік заявника на дату звернення 42 роки 2 місяці 17 днів.

До страхового та до пільгового стажу зараховано всі періоди роботи, згідно довідок (від 27.11.2024 №983 та №984 від 20.11.2024 №14/6-2826) про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, з врахуванням даних що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу (довідка Форми ОК-5), згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 із змінами».

Додатково у вказаному рішенні повідомлено про те, що період навчання робітників підземним професіям зараховується до пільгового стажу з додержанням умови оплата праці зазначених робітників за час навчання професіям в підземних умовах повинна здійснюватися за тарифними ставками, передбаченими для працівників відповідних професій, яким вони навчаються, разом з тим, в матеріалах пенсійної справи відсутня така інформація.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у зарахуванні до його пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.1997 по 29.06.2001, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що посилання відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що період з 19.02.2001 по 03.05.2001 (02 місяці 15 днів) - зараховано навчання за фахом до пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058, вважає хибними, оскільки відповідно до розрахунку РС-право, що наявний в матеріалах справи, видно, що такий період до пільгового стажу роботи позивача зараховано не було. Разом з цим, суд першої інстанції врахував, що позивач менше ніж через два місяці після закінчення навчання, а саме з 27.08.2001 прийнятий електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті, та така робота зарахована до пільгового стажу роботи з повним робочим днем під землею на провідній професії, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». (Відповідно до ст. 14, пост. №202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в, що також підтверджується формою РС-право). Отже, період навчання позивача також підлягає зарахуванню до підземного пільгового стажу (провідні професії).Суд першої інстанції зобов'язав відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи позивача період навчання, зазначений саме у довідці від 03.10.2024 №367/01-24, а саме період з 01.09.1997 по 19.06.2001. Втім, вказав, що не підлягають задоволенню вимоги щодо зобов'язання відповідача зарахувати період навчання з 20.06.2021 по 29.06.2001, оскільки цей період навчання не підтверджено жодними доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону №1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом 1 статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом 1пункту 1 частини 2 цієї статті.

Частиною 5 ст. 114 Закону №1058-IV передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Частиною 1 ст. 45 Закону України №1058-IV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За визначенням у ч. 1 ст. 24 Закону України №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону України №1058-IV).

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закон України №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах (Порядок №383).

Відповідно до п. 2 Порядку №383, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинними на період роботи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом "д" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Отже, вказаною нормою ч.3 ст. 114 Закону №1058 визначено те, що право на призначення пільгової пенсії мають особи незалежно від віку, але за умови необхідного спеціального стажу:

працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку - не менше 25 років;

працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень) - не менше 20 років.

У спірному випадку пенсійним органом встановлено, що стаж згідно із Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, становить 22 роки 11 місяців 28 днів:

-роботи підземні, професії за постановою 202 - 22 роки 11 місяців 28 днів;

-навчання за фахом (учень) 2 місяці 15 днів.

З цих підстав пенсійний орган вказує на недостатність пільгового стажу для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058 (25 років).

У свою чергу, за позицією позивача, у разі зарахування до пільгового стажу періоду його навчання в технікумі, пільговий стаж буде достатнім для призначення пільгової пенсії на умовах, передбачених ч.3 ст.114 Закону №1058.

Таким чином, визначальним у цій справі є встановлення наявності чи відсутності правових підстав для зарахування до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за ч.3 ст.114 Закону №1058, періоду навчання позивача навчання у Павлоградському технікумі Національного гірничого університету з 01.09.1997 по 29.06.2001 за професією гірничий технік-електромеханік.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» №103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Таким чином, за певних умов, до пільгового стажу може бути зарахований час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти.

Встановлені обставини справи, які не заперечуються відповідачами, свідчать про те, що позивач навчався у Павлоградському технікумі Національного гірничого університету у період з 01.09.2000 по 30.06.2004 року.

Визначаючи статус вказаного навчального закладу, слід застосовувати законодавство, яке було чинним на час навчання позивача.

Так, на момент навчання позивача правовідносини у сфері освіти регулювалися Законом України «Про освіту» відповідно до якого професійно-навчальними виховними закладами є: професійно-технічне училище, професійні училища різних рівнів (ст.41 Закону).

Натомість, статтею 43 вказаного Закону (в редакції на час навчання позивача) визначено, що вищими навчальними закладами є технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші .

З наведених норм законодавства вбачається, що технікум не був закладом професійної (професійно-технічної) освіти, а отже вказаний період навчання позивача не може бути віднесений до пільгового стажу.

Подібну правову позицію, висловленою Верховним Судом в постанові від 10.10.2019 у справі № 676/5212/17.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для зарахування до пільгового стажу періоду навчання позивача в технікумі і, як наслідок, безпідставно скасував рішення пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії та зобов'язав відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії.

Згідно листа Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України від 16.03.2011 № 4.7-17/674, після набуття чинності Закону України "Про освіту" (з 1991 р.) та Закону України "Про вищу освіту" (з 2002 р.) технікуми та училища віднесені до вищих навчальних закладів I рівня акредитації, в яких здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Молодший спеціаліст - це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Неповна вища освіта - це освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.

Приписами підпунктів з, і та к частини 1, частини 3 пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі - Положення № 590), крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також період навчання в професійно-технічних училищах та служба у складі Збройних сил СРСР. При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти а і б пункту 16), і пенсій у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт в пункту 16) періоди, зазначені у підпунктах к і л, прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті з, прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Пунктом «д2 частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року, з наступними змінами і доповненнями, а саме ч. 1 ст. 38 "Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти", обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

За змістом статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.

Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

За положенням ст.3 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар'єрного зростання впродовж життя.

Відповідно до ст. 5 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.

Згідно з частиною 4 статті 19 вказаного Закону, професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов'язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання позивача в технікумі до пільгового стажу міститься в постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі №367/945/17.

Таким чином, період навчання може бути зараховано не лише до загального трудового стажу, а і у стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників. Умовами такого зарахування визначено зарахування на роботу за набутою професією у строк, що не перевищує трьох місяців між днем закінчення навчання і днем зарахування на таку роботу.

За правилами пункту 8 Порядку № 637, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.

За обставин цієї справи, під час навчання позивач був прийнятий на роботу за набутою професією на посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до диплому серії НОМЕР_2 , який видано 29.06.2001, ОСОБА_1 закінчив у 2001 році Павлоградський технікум Національної гірничої академії України за спеціальністю «Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» і здобув кваліфікацію гірничий технік-електромеханік.

Відповідно до записів №№3-4 трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 25.02.2001, він 01.09.1997 поступив на 1-й курс денного відділення та 29.06.2001 закінчив навчання (наказ №51-к від 04.08.1997; наказ №58 від 26.06.2001).

Разом з тим, навчання позивача також підтверджується довідкою ВСП «Павлоградський фаховий коледж НТУ «Дніпровська політехніка» від 03.10.2024 №367/01-24, долученої позивачем до матеріалів справи, в якій зазначено про те, що ОСОБА_1 , 1982 року народження, навчався Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України зі спеціальності «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» з 01.09.1997 (наказ від 04.08.1997 №51-к) по 19.06.2001 (наказ від 19.06.2001 №233) та отримав диплом молодшого спеціаліста за кваліфікацією гірничий технік-електромеханік серії HP №15734207 (реєстраційний номер 10455) виданий 29.06.2001. Вказана довідка була видана на підставі книг наказів по технікуму за 1997 (з кадрових питань), за 2001 рік, а також книги №3 реєстрації видачі дипломів.

Водночас, з 19.02.2001 по 03.05.2001 (наказ №24к від 16.02.2001, наказ №58к від 03.05.2001) ОСОБА_1 працював у ВСП «Шахта Західно-Донбаська» електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті на період виробничої практики, а також після навчання, відповідно до записів №5-6 з його трудової книжки позивач 27.08.2001 прийнятий на ВСП «Шахта Західно-Донбаська» електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті та 29.06.2003 звільнений відповідно до ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (наказ №117к від 27.08.2001, наказ №92к від 03.07.2003).

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовується, що позивач навчався в навчальному закладі який надає професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання. Доказів які б спростовували вказані висновки не надано.

Отже, позивачем належним чином підтверджено навчання за спеціальністю, що дає право на пільги, тому цей період має бути зарахований до пільгового стажу позивача.

Водночас, судом першої інстанції правильно встановлено, що посилання відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що період з 19.02.2001 по 03.05.2001 (02 місяці 15 днів) - зараховано навчання за фахом до пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058, є хибними, оскільки відповідно до розрахунку РС-право, що наявний в матеріалах справи, видно, що такий період до пільгового стажу роботи позивача зараховано не було.

Суд першої інстанції вірно враховано, що позивач менше ніж через два місяці після закінчення навчання, а саме з 27.08.2001 прийнятий електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті, та така робота зарахована до пільгового стажу роботи з повним робочим днем під землею на провідній професії, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». (Відповідно до ст. 14, пост. №202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в, що також підтверджується формою РС-право).

Відповідно до довідки від 03.10.2024 №367/01-24, долученої позивачем до матеріалів справи, зазначено про те, що ОСОБА_1 , 1982 року народження, навчався Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України зі спеціальності «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» з 01.09.1997 (наказ від 04.08.1997 №51-к) по 19.06.2001 (наказ від 19.06.2001 №233) та отримав диплом молодшого спеціаліста за кваліфікацією гірничий технік-електромеханік серії HP №15734207 (реєстраційний номер 10455) виданий 29.06.2001. Вказана довідка була видана на підставі книг наказів по технікуму за 1997 (з кадрових питань), за 2001 рік, а також книги №3 реєстрації видачі дипломів.

Разом з тим у трудовій книжці позивача міститься запис про закінчення навчання, як то 29.06.2001 (наказ №238 від 26.06.2001).

Так, відповідно до п. 8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Отже, період навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Відтак, є правильним висновок суду першої інстанції про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи позивача період навчання, зазначений саме у довідці від 03.10.2024 №367/01-24, а саме період з 01.09.1997 по 19.06.2001, та про відмову в задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати період навчання з 20.06.2021 по 29.06.2001, оскільки цей період навчання не підтверджено жодними доказами.

Як насділок, судом першої інстанції правомірно зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч. 3ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та зарахованого періоду навчання

Отже, доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року в адміністративній справі №160/33282/24 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року в адміністративній справі №160/33282/24 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328-329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя Т.І. Ясенова

суддя С.В. Білак

Попередній документ
130932848
Наступний документ
130932850
Інформація про рішення:
№ рішення: 130932849
№ справи: 160/33282/24
Дата рішення: 09.10.2025
Дата публікації: 15.10.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (09.10.2025)
Дата надходження: 10.04.2025
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії