09 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 280/5217/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,
перевіривши на відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Південно-Східної митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2025 у справі №280/5217/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Південно-Східної митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2025 у справі №280/5217/25.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до суду апеляційної інстанції документ про сплату судового збору у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року скаржник отримав 26 вересня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставлення до електронного кабінету скаржника в системі "Електронний суд" копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник подав клопотання про відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Розглянувши вищезазначене клопотання, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто скаржник має демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тривалий процес сплати судового збору, який спричинено відсутністю коштів, не може бути підставою для звільнення або відстрочення від його сплати, а також для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.
Так, обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату ухвалення судового рішення, що оскаржується є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору.
Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб'єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження шляхом відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Колегія суддів зазначає, що за усталеною практикою Верховного Суду сформовано правовий висновок про те, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Зважаючи на те, що відповідачем оскаржується судове рішення ухвалене 22 серпня 2025 року, то саме з цієї дати у відповідача і виник обов'язок для вирішення питання щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, що б свідчило про дотримання відповідачем обов'язку добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами.
Натомість доказів того, що відповідач добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та розпочав процедуру сплати судового збору за подання у цій справі з дати отримання копії рішення апеляційної скарги до клопотання не надано.
При цьому, скаржник посилаючись на відсутність коштів для сплати судового збору не надав виписку по рахунках, зокрема, з яких сплачується судовий збір за час з початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції і до дати звернення із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, що виключає можливість суд встановити наявність у скаржника можливості сплатити судовий збір і, відповідно, наявність підстав для відстрочення сплати судового збору.
З приводу посилання скаржника на введення в Україні воєнного стану колегія суддів зазначає, що скаржником до поданого клопотання не додано будь-яких доказів того, що введення воєнного стану на території України вплинуло на можливість початку процедури для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.
Слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 про введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо процесуальних строків, зокрема на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносились.
За таких обставин, у задоволенні клопотання Дніпровської митниці про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 24 вересня 2025 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Південно-Східної митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №280/5217/25 - відмовити.
Апеляційну скаргу Південно-Східної митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2025 у справі №280/5217/25 - повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 09 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун