08 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 280/7364/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання: Поспєлової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року (головуючий суддя Сіпака А.В.) у справі №280/7364/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення коштів, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
визнати висновки службового розслідування проведеного відповідачем на підставі наказу №853 від 15.07.24р. та дисциплінарної комісії відповідача щодо цього безпідставними та протиправними;
стягнути з відповідача недоплачену компенсацію за невикористані позивачем відпустки з 2020 по липень 2024 року включно в загальній сумі 131 539, 68 грн. (сто тридцять одна тисяча п'ятсот тридцять дев'ять гривень 68 коп.);
стягнути з відповідача недовиплачену суму заробітної плати за липень місяць 2024 року в сумі 51 465 грн. 59 коп. (п'ятдесят одну тисячу чотириста шістдесят п'ять гривень 59 коп.);
стягнути з відповідача за роботу позивача у особисті вихідні дні останньої - 478665,30 грн.;
визнати незаконним та скасувати наказ № 504 о/с від 20 липня 2024 року Головного управління Національної поліції в Запорізькій області;
визнати незаконним та скасувати наказ №1177 від 19 липня 2024 року Головного управління Національної поліції в Запорізькій області “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності сержанта поліції ОСОБА_1 »;
визнати недійсним запис про звільнення позивача 20 липня 2024 року у її трудовій книжці, зроблений відповідачем;
поновити громадянку України ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ), сержанта поліції, на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності на воді Запорізького районного управління поліції з окладом згідно штатного розкладу в сумі, не нижчій, ніж була на момент звільнення, з подальшою індексацію згідно законодавства України, бойовими і преміальними виплатами, додатковими надбавками передбаченими положеннями відповідача;
стягнути з відповідача за вимушений прогул позивача суму з розрахунку фактичної середньоденної грошової виплати 2 071,74 грн. в день до моменту постановлення рішення у
справі.
Підставами позову визначено порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування; недоведеність відповідачем факту вчинення позивачкою дисциплінарного проступку; виплата грошового забезпечення у розмірі, який не відповідає вимогам чинного законодавства.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано встановленими обставинами справи, які, за позицією суду першої інстанції, свідчать про вчинення позивачкою дисциплінарного проступку, суть якого зазначена у висновку службового розслідування; належним чином проведеним службовим розслідуванням щодо встановленого такого факту; дискреційними повноваженнями керівника відповідача щодо обрання виду дисциплінарного стягнення, з урахуванням тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, в частині заявлених вимог щодо виплати грошового забезпечення, оскільки розмір грошового забезпечення, а також компенсаційні виплати за дні невикористаних відпусток, відповідає вимогам законодавства, а позиція позивачки про необхідність врахування при обчисленні складових видів грошового забезпечення винагороди, передбаченої постанови КМУ №168, є необгрунтованою, оскільки така винагорода не є постійною складовою грошового забезпечення, так як має тимчасовий характер та фактично є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.
Не погодившись з рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивачка посилається на те, що суд першої інстанції не оцінив належним чином надані позивачкою докази, які підтверджують відсутність в її діях складу дисциплінарного проступку та безпідставно прийняв до уваги лише докази, які надавалися відповідачем. Позивачка наполягає на тому, що відповідачем не було доведено, а судом не встановлено обставин, які б свідчили про вчинення дисциплінарного проступку, суть якого відображена у висновках службового розслідування. Також позивачка висловлює свою незгоду і з рішенням суду, в частині незадоволених позовних вимог щодо стягнення грошового забезпечення, оскільки вважає, що відповідачем його виплачено у значно меншому розмірі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обгрунтованість.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що згідно із наказом ГУ НП в Запорізькій області від 12.01.2021 № 14 о/с, відповідно до ст. 65 та ст. 68 Закону України “Про Національну поліцію», було призначено капрала поліції ОСОБА_1 поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Василівського районного управління поліції, з посадовим окладом 2470 грн., увільнивши її з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 2 Дніпрорудненського відділення поліції Василівського відділу поліції, у звязку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації, за ініціативою поліцейського.
Відповідно до наказу ГУ НП в Запорізькій області від 09.05.2024 № 350 о/с сержанта поліції ОСОБА_1 призначено поліцейським з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності на воді Запорізького районного управління поліції, увільнивши її з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Василівського районного управління поліції, за ініціативою поліцейського.
14.07.2024 на ім'я начальника ГУНП надійшла доповідна записка від УГІ ГУНП “за фактом можливого порушення службової дисципліни поліцейською з реагування патрульної поліції СПД на воді (м. Запоріжжя) Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області сержантом поліції ОСОБА_1 », відповідно до якої: ІНФОРМАЦІЯ_1 в соціальній мережі “Фейсбук» на сторінці групи “Осипенківський Запоріжжя - Все в наших руках!» громадянка ОСОБА_2 виклала повідомлення під назвою “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ». У вказаному повідомленні зазначено, що 14.07.2024 о 00:30 громадянин ОСОБА_3 разом із жінкою - поліцейською та її чоловіком за адресою: м. Запоріжжя, вул. Руставі, поряд із будинком № 5 розпивали спиртні напої та гучно себе вели. Син ОСОБА_4 - ОСОБА_5 підійшов до вказаних вище осіб та попрохав тихіше себе вести, оскільки уже всі відпочивають. У відповідь, ОСОБА_6 почав бити ОСОБА_5 , розірвав йому одяг, а жінка - поліцейська разом зі своїм чоловіком втекли та не вжили заходів щодо припинення неправомірних дій ОСОБА_7
16.07.2024 до ГУНП в Запорізькій області з Запорізького управління ДВБ НПУ надійшов лист для призначення та проведення службового розслідування за відомостями, викладеними у скарзі ОСОБА_8 щодо можливих неправомірних дій поліцейських Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області під час прийняття заяви від її сина ОСОБА_5 та відносно ОСОБА_1 , яка під час спричинення тілесних ушкоджень її сина вживала спиртні напої та, як поліцейський, не здійснила ніяких заходів реагування щодо припинення неправомірних дій.
15.07.2024 начальником ГУНП в Запорізькій області видано наказ № 853 “Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», яким призначено службове розслідування за вказаним фактом.
Службовим розслідування встановлено:
14.07.2024 о 00:26 до чергової частини Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення зі служби “ 102» від громадянина ОСОБА_5 , про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , біля під'їзду № 2 на нього напав чоловік, який бив його головою та руками (СО № 18811).
З метою реагування на вказане повідомлення на місце події направлено наряд УПП в Запорізькій області ДПП Національної поліції України “Хижак-0102» на службовому автомобілі Шкода Рапід, н.з. НОМЕР_2 , у складі: інспектора взводу № 1 роти 3 1 батальйону № 3 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 та поліцейського взводу № 1 роги № 1 батальйону № 3 сержанта поліції ОСОБА_10 . Прибувши на місце події о 00:47 14.07.2024, до наряду звернулась громадянка ОСОБА_8 , яка пояснила, що її сина ОСОБА_11 побив громадянин ОСОБА_3 , який не реагував на зауваження щодо порушення тиші. Надалі, учасників події поліцейські наряду УПП в Запорізькій області ДПП НПУ “Хижак-0102» було запрошено до Запорізького РУП для подальшого з'ясування обставин. Поліцейськими УПП в Запорізькій області ДПП НПУ відносно ОСОБА_7 винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1491135 за ч. 1 ст. 178 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 85 гривень.
14.07.2024 о 03:41 до чергової частини Запорізького РУП надійшло повідомлення зі служби “ 102» від громадянина ОСОБА_7 про те, що 14.07.2024 о 00:30 за адресою: АДРЕСА_1 , біля під'їзду № 2 на нього напав малознайомий чоловік на ім'я ОСОБА_12 , який вдарив його, чим спричинив тілесні ушкодження (ЄО № 18828).
Згідно з журналом обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Запорізького РУП, ОСОБА_5 перебував у приміщенні управління 14.07.2024 з 00:52 до 04:17, ОСОБА_8 14.07.2024 з 00:53 до 04:17, ОСОБА_6 14.07.2024 з 00:53 до 05:00.
Під час проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії проведено опитування громадян, які були очевидцями подій.
Так під час проведення службового розслідування були опитані наступні громадяни:
У своїх поясненнях від 14.07.2024 ОСОБА_5 пояснив наступне: “ 14.07.2024 о 00:30 год я перебував вдома і почув голосні крики внизу. Я вирішив вийти і зробити зауваження. Біля 2-го підїзду на лавках сиділо троє людей. Один з них, як я дізнався пізніше, ОСОБА_3 , та жінка з чоловіком, яких я не знаю на даний момент. Коли я зробив тактовне та вічливе зауваження, то на мене почали кричати і у нас виникла сутичка. На крики вибігла моя матір та в цей момент вже від мене відійшли. Люди поводили себе неадекватно та розпускали руки. Прошу органи поліції провести відповідні профілактичні заходи до ОСОБА_3 з метою подальшого недопущення подібної поведінки. Потерпілим себе не вважаю. Проходити СМЕ на даний момент не буду….».
У своїх поясненнях від 14.07.2024 ОСОБА_3 пояснив наступне: “У нас в під'їзді мешкає безхатня собака, котру я після настання комендантської години вирішив вигуляти, після чого невідома мені особа (на мою думку ОСОБА_5 ) підійшов до мене та звинуватив мене у вживанні алкогольних напоїв. Завдав мені удари по руці та щелепі. Більше мені додати нічого. Я вважаю, що нікого не провокував та не бив».
Матеріали службового розслідування містять ще одні пояснення ОСОБА_5 від 14.07.2024, в яких зазначено наступне: “Вночі 14.07.2024 після комендантської години почув галас під своїми вікнами, де три особи розпивали під підїздом алкогольні напої, слухали музику. Вийшовши на вулицю я попросив невідомих бути тихіше, після чого один з них схопив мене, а інший наніс удари в ділянку голови. Третя невідома мені жінка стояла та дивилась, після чого відійшовши викликав поліцію…».
В поясненнях від 15.07.2024 ОСОБА_5 зазначив наступне: “Так 13.07.2024 о 22:00 год перебуваючи вдома, чув гучну музику та троє людей розпивають спиртні напої. Це продовжувалось до 00:30 год 14.07.2024. Оскільки я інвалід ІІ групи, інсулінозалежний, в мене режим сну…. Я вийшов вічливо зробити зауваження та попросив поводити себе тихіше, тому що заважають людям спати. На що його облягли нецензурною лайкою, на що я відповів, що викличу поліцію. Вони відповіли що їм однаково і знову облаяли мене. Після чого ОСОБА_3 став наносити удари кулаком та головою по обличчю та голові. В цей момент ОСОБА_13 став тримати за заламувати руки мені за спину, а ОСОБА_14 далі наносив удари та рвав одяг на мені. Під час цього зірвав сумку та вибив телефон з рук. Після ще декількох ударів та останнього захвату зміг відібрати сумку з телефоном та забігти у сусідній двір щоб зателефонувати у поліцію та зателефонувати мамі. Після чого вибігла мама і почала зясовувати обставини. В цей момент ОСОБА_14 почав погрожувати моїй мамі, що зробить те, що зробив зі мною, після чого мама сказала, що викликала поліцію та вона вже їде, а ОСОБА_13 побігли додому, ОСОБА_14 поїхав зі мною та моєю мамою до Запорізького РУП. В приміщенні у мене прийняли заяву про нанесення мені тілесних ушкоджень та притягнення до кримінальної відповідальності. Приїхала слідча оперативна група та інший поліцейський прийняв у мене заяву про вчинення кримінального правопорушення, проте в ній не було зазначено спричинення мені тілесних ушкоджень та притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 та іншого чоловіка ( ОСОБА_13 ). Після того, як я написав що з моїх слів записано вірно, то помітив неточні відомості викладені мною у заяві. Повідомивши про це поліцейського, він здивовано відреагував та повідомив, що усе допише…».
У своїх поясненнях від 15.07.2024 ОСОБА_8 зазначила наступне: “Так 13.07.2024 о 22:00 год., перебуваючи вдома, чула гучну музику та троє людей, та розпивають спиртні напої. Це продовжувалось до 00:30 год. 14.07.2024. Оскільки мій син інвалід 2 групи, інсулінозалежний, у нього режим сну. А галас з двору заважав спати всій родині. ОСОБА_15 син вийшов зробити зауваження та попросити поводитися тихіше, тому що заважають людям спати. На що його облаяли нецензурною лайкою. На що мій син відповів, що викличе поліцію, вони відповіли, що їм однаково і знову облаяли його. Після чого ОСОБА_3 став наносити удари моєму сину кулаком по голові та обличчю. В цей момент ОСОБА_13 став тримати та заламувати руки моєму сину, а ОСОБА_14 далі наносив удари та рвав одяг на моїй дитині, під час чого зірвав сумку та вибив телефон з рук. Потім здійснив ще 2 удари головою в обличчя ОСОБА_16 . Після чого мій син зумів вирватися, підійняв телефон та побіг до сусіднього двору, викликав поліцію та зателефонував мені. Я вибігла відразу у двір, на зустріч мені біг мій син в розірваній футболці, вест в пилюці та з окривавленим обличчям. ОСОБА_17 до них я побачила, що ОСОБА_13 та ОСОБА_14 продовжують розпивати горілку. Коли побачили мене, то ОСОБА_14 почав погрожувати мені. Я сказала, що вже викликала поліцію і вона вже їде. Після чого ОСОБА_18 разом з чоловіком хутко пішли в невідомому напрямку. Приїхала патрульна поліція, запросили нас до адмінбудівлі Запорізького РУП…..».
У своїх поясненнях ОСОБА_19 зазначив наступне: “ 13.07.2024 близько 14.00 години він вирішив сходити в гості до ОСОБА_1 , щоб побачитися з донькою. Прийшовши до них, він ( ОСОБА_20 ) взяв доньку і вони пішли гуляти. Цього ж дня приблизно о 20.00 він ( ОСОБА_20 ) разом з дитиною поверталися з прогулянки та він побачив, що на лавці біля сусіднього під'їзду вищевказаного будинку сидів його знайомий на ім'я ОСОБА_21 ( ОСОБА_6 ), який також проживає у цьому будинку. В ході бесіди вони ( ОСОБА_20 .. ОСОБА_6 ) почали вживати пиво. Приблизно о 21.00 годині цього дня до них підійшла ОСОБА_1 , щоб забрати доньку. Підійшовши до нас, вона побула з нами приблизно хвилин 5, після чого забрала доньку та пішла до себе в квартиру. Вони ( ОСОБА_20 , ОСОБА_6 ) продовжили вживати пиво. Приблизно на початку 23.00 години цього дня до них підійшов не знайомий хлопець з дівчиною і він почав висказувати якісь претензії ОСОБА_22 нібито він переселенець, приїхав сюди і якось не так себе веде. На цьому ґрунті у них виникла сварка. Після цього у них почалася штовханина, вони впали на землю та почали боротися (битися між собою). Вони ( ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ) один одному наносили удари руками по різним частинам тіла. Він ( ОСОБА_20 ) намагався їх розтягнути, що йому це і вдалося зробити. Потім вони нібито втихомирилися. Конфлікт у них тривав близько кількох хвилин. Дівчина, яка прийшла з тим хлопцем, сказала, що буде викликати поліцію. Після цих слів він ( ОСОБА_20 ) пішов в квартиру ОСОБА_1 , так як вже було пізно, близько 23.00 і таксі викликати не було можливо. Коли він ( ОСОБА_20 ) уходив, там залишалися ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та дівчина, та конфлікту між ними наче не було. Прийшовши в квартиру до ОСОБА_1 , він ( ОСОБА_20 ) розповів їй, що трапилося. Учасником конфлікту він ( ОСОБА_20 ) не був, що відбувалося далі після його уходу, він не знає. У ОСОБА_7 та ОСОБА_5 була взаємна бійка, хоча конфлікт спровокував саме останній».
ОСОБА_23 , оперуповноважений ВКП Бердянського РВП пояснив, що з 08.00 13.07.2024 до 08.00 14.07.2024 перебував на добовому чергуванні у складі слідчо-оперативної групи. До складу слідчо-оперативної груп входила - дізнавач СД Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_24 . 14.07.2024 в нічний час до Запорізького РУП поліцейськими УПП в Запорізькій області ДПП НПУ доставлено ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , у яких виник конфлікт, який переріс у бійку за адресою АДРЕСА_1 . Ним ( ОСОБА_23 ) відібрано заяву від ОСОБА_5 . Також хтось з членів слідчо-оперативної групи на його ( ОСОБА_23 ) бланку було опитано ОСОБА_5 . Під час спілкування з ОСОБА_5 останній повідомив, що учасником події були ще жінка та чоловік. Також під час конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_25 знаходилась жінка - поліцейська, однак анкетні дані якої не були надані. У зв'язку з тим що не було не отримано чітких анкетних даних про поліцейську, яка була присутня при конфлікті та бійки між ОСОБА_26 і ОСОБА_5 , тому інформацію про причетність жінки- поліцейської не доповідалось.
ОСОБА_24 , дізнавач СД Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, старший лейтенант поліції пояснила, що з 08.00 13.07.2024 до 08.00 14.07.2024 перебувала на добовому чергуванні у складі слідчо-оперативної групи. О 00:30 год. надійшов виклик на лінію “ 102» про напад на гр. ОСОБА_5 . Відпрацьовуючи виклики черговий ЗРУП повідомив, що людей, які являються учасниками конфлікту, доставлено до ЗРУП. Приблизно о 02:40 год. вона повернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 . За вказівкою чергового чергової частини Запорізького РУП вона ( ОСОБА_24 ) разом з ОСОБА_23 займалися збором матеріалів за заявами ОСОБА_5 та ОСОБА_27 . Під час спілкування з матір'ю - ОСОБА_28 остання повідомила, що під час конфлікту булла присутня жінка - поліцейська, анкетні даних, яких вона не може повідомити, однак описала її та повідомила, що вона їздить па автомобілі Фольксваген. Оскільки вже було пізно та вона ( ОСОБА_24 ) втомилась про присутність під час конфлікту та бійки між ОСОБА_29 та ОСОБА_26 жінки - поліцейської вона нікому не доповідала.
В ході проведення службового розслідування також був опитаний ОСОБА_3 , який зазначив наступне: “ 13.07.2024 приблизно о 21:30 в кіоску, який знаходиться неподалік від будинку АДРЕСА_1 він придбав 6 пляшок пива. Він ( ОСОБА_6 ) разом з ОСОБА_30 та ОСОБА_1 познайомився в м. Дніпрорудне, де вони мешкали перед початком активних військових дій військовослужбовців рф. Також, як і він, ОСОБА_20 та ОСОБА_1 змушені мешкати у м. Запоріжжя. До 13.07.2024 він ( ОСОБА_6 ) разом з ОСОБА_30 спиртні напої не вживали та не спілкувалися. 13.07.2024 приблизно о 22.00 він ( ОСОБА_6 ) разом з ОСОБА_30 та ОСОБА_1 , а також їх дитиною сиділи на лавочці біля під'їзду № 2 будинку АДРЕСА_1 . У цей час він ( ОСОБА_6 ) та ОСОБА_20 вживали придбане пиво, а ОСОБА_1 не вживала спиртні напої. Йому ( ОСОБА_22 ) не відомо, чи вживала до 22:00 13.07.2024 ОСОБА_1 алкогольні напої. Через деякий час ОСОБА_1 разом із дитиною покинула їх та вони залишилися вдвох. Він ( ОСОБА_6 ) разом з ОСОБА_30 вживали пиво, однак горілку вони не вживали. Також біля лавочки стояв пакет, який їм не належав. Він ( ОСОБА_6 ) з ОСОБА_30 спілкувалися про проблеми, які пов'язані з тимчасово переміщеними особами, музику вони не слухали та спілкувалися тихо, при цьому нікому не заважали. Через деякий час, під час його ( ОСОБА_7 ) спілкування з ОСОБА_30 , до них підійшов молодий хлопець, якого він не знав, а у подальшому дізнався, що це ОСОБА_31 , який став їм говорити, що якщо вони ( ОСОБА_6 та ОСОБА_20 ) є ВПО, то їм все дозволено. Він ( ОСОБА_6 ) зробив зауваження йому, у цей час ОСОБА_31 вдарив його кулаком в обличчя в район щелепи, від чого він впав на землю. Потім ОСОБА_31 наніс йому ( ОСОБА_22 ) удар ногою по правій руці. Він ( ОСОБА_6 ) піднявся та у відповідь почав відбиватися від ОСОБА_32 . У свою чергу ОСОБА_20 почав їх розбороняти, при цьому ніяких ударів він йому не наносив. Через деякий час на вулицю вибігла мати ОСОБА_32 . Він ( ОСОБА_6 ) почав скаржитися на нього, однак вона вже це не чула. Через деякий час приїхав наряд поліції та забрав його разом з ОСОБА_33 , а також його матір'ю до підрозділу поліції. Там вже від нього ( ОСОБА_7 ) відбирали пояснення, також він написав заяву. У подальшому його відпустили. У зв'язку з тим, що у нього сильно боліла рука (місце куди вдарив ногою ОСОБА_31 ) 14.07.2024 він звернувся до 9-ої міської лікарні та оскільки боліла щелепа він звернувся до 5-я міської лікарні за наданням медичної допомоги. На теперішній час він ( ОСОБА_6 ) перебуває на лікарняному, у зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень, які йому спричинив ОСОБА_31 . Також він ( ОСОБА_6 ) пройшов СМЕ. Під час конфлікту та бійки між ним ( ОСОБА_3 ) та ОСОБА_33 , ОСОБА_1 не було, вона пішла задовго до його початку. 13.07.2024 ОСОБА_1 у той час коли вони сиділи на лавочці біля під'їзду № 2 біля будинку № 5 по вулиці Руставі, у м. Запоріжжя спиртні напої не вживала.
Від ОСОБА_34 15.07.2024 відібрані пояснення, в яких він зазначив, що 13.07.2024 він перебував біля під'їзду № 5 за адресою: АДРЕСА_1 , де спілкувався з громадянином ОСОБА_35 . Цього дня приблизно о 18:00 з під'їзду їх будинку вийшла жінка на ім'я ОСОБА_36 , яка, як він знає, працює в поліції ( ОСОБА_1 ) разом з дитиною через деякий час до неї підійшов чоловік та вони сидячі біля під'їзду вживали пиво. Близько 20:00 вони ( ОСОБА_37 та ОСОБА_38 ) розійшлися по домам та що відбувалося далі їм не відомо.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 пояснила, що 13.07.2024 о 18:00 перебувала разом з колишнім чоловіком ОСОБА_30 біля під'їзду № 3 будинку АДРЕСА_1 , де вона вживала пиво, близько 0,5 літра. Приблизно о 19:00 вона ( ОСОБА_1 ) піднялась до себе додому. Цього ж дня приблизно о 20:00 вона підійшла до під'їзду АДРЕСА_2 , де вже на лавочці сиділи її колишній чоловік - ОСОБА_20 та ОСОБА_6 спілкувалися та вживали пиво (1,5 літра). Вона ( ОСОБА_1 ) перебувала з ними приблизно до 22.00 години, точний час вона не пам'ятає, після чого пішла додому. Наступного дня, вранці вона ( ОСОБА_1 ) від ОСОБА_39 дізналася про бійку між ОСОБА_26 та ОСОБА_33 . Також вона ( ОСОБА_1 ) вважає, що публікація в соціальній мережі з'явилася, оскільки у неї був конфлікт з головою ОСББ за адресою: АДРЕСА_3 , яка довела її дитину до сліз, а також спілкується агресивно з нею та ОСОБА_40 .
Опитаний в ході проведення службового розслідування ОСОБА_41 , старший інспектор-черговий частини відділу моніторингу Запорізького РУП пояснив, що в період часу з 08:00 13.07.2024 по 08:00 14.07.2024 я, згідно затвердженого графіку чергувань, перебував на добовому чергуванні в якості старшого інспектора-чергового чергової частини Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області. Згідно своїх функціональних обов'язків він ( ОСОБА_42 ) здійснює моніторинг оперативної обстановки на території Запорізького РУП (всі територіальні підрозділи поліції) в тому числі і Дніпровського району м. Запоріжжя. Так о 00:30, по спеціальній лінії “ 102» надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_5 про те, що на нього напав чоловік (бив руками та головою). На місце події диспетчером, для відпрацювання виклику, направлено наряд УПП в Запорізькій області “Хижак-0102», які відпрацювали виклик та привезли до адміністративної будівлі ЗРУП заявника, його матір - ОСОБА_8 та ОСОБА_27 .. В підрозділі поліції всіх учасників конфлікту опитав ОСОБА_43 .. ОСОБА_23 та ОСОБА_24 . Жоден з вказаних поліцейських не повідомили йому про те, що на місці події був присутній поліцейський. На місце події СОГ ним ( ОСОБА_44 ) не направлялась, оскільки всі, відомі йому, учасники події перебували в підрозділі поліції. Про участь у конфлікті співробітника поліції дізнався 14.07.2024 о 14:00 від заступника начальника відділу моніторингу ОСОБА_45 .
Опитаний ОСОБА_46 в своїх поясненнях зазначив, що вікна його квартири виходять до входу до другого під'їзду будинку де він мешкає. 14.07.2024 близько о 00:20 він знаходився вдома та через відкриті вікна на кухні почув звуки конфлікту, підійшовши ближче до вікна, він ( ОСОБА_46 ) подивився, але нічого не побачив, оскільки у комендантську годину освітлення прибудинкової території не здійснюється, тому посвітивши ліхтариком з вікна у бік під'їзду, він побачив, що на лавці біля другою під'їзду два чоловіки, один з яких сусід з його під'їзду з квартири АДРЕСА_4 на ім'я ОСОБА_21 , та повненька дівчина з волоссям чорного кольору розпивали спиртні напої. ОСОБА_6 та інший чоловік нецензурно лаялись у бік хлопця на ім'я ОСОБА_12 , який зробив їм зауваження з приводу вживання спиртних напоїв та порушенні тиші у комендантську годину. Далі конфлікт переріс у бійку в ході якої ОСОБА_16 бив ОСОБА_21 та інший невідомий хлопець, дівчина намагалась заспокоїти ОСОБА_47 , але він не реагував та погрожував узяти ніж, який лежав на лавці поруч з ним, якщо ОСОБА_12 підійде ближче порізати його. Потім він побачив маячки службового автомобіля поліції, який повертав у їх двір, та звернув увагу на те, що дівчина, побачивши поліцейське авто, побігла з місця події. Зазначив, що у ОСОБА_47 , його знайомого та дівчини були присутні ознаки алкогольного сп'яніння.
Дисциплінарною комісією також здійснено перегляд відеофайлів з відеозаписами адміністративної будівлі. На вказаних відеозаписах, в тому числі, зафіксовано, що о 01:10:21 14.07.2024 в кімнаті прийому громадян ОСОБА_8 разом з ОСОБА_5 розповідають дільничному офіцеру лейтенанту поліції ОСОБА_48 про наглядно знайому дівчину поліцейську, яка була присутня під час того, як ОСОБА_6 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_5 , а чоловік цієї дівчини поліцейської тримав ОСОБА_5 за руки. Також о 03:17:47 14.07.2024 ОСОБА_8 повідомляє (мовою оригіналу): “Два здоровых бугая и баба полицейская, она работает в ОСОБА_49 органах эта женщина. Она живет недавно в соседнем подъезде от нас». О 03:33:00 ОСОБА_5 говорить: “Я спілкувався з жінкою поліцейською і вона мені сказала, що ніхто мене не бив», а ОСОБА_8 доповнила: “А коли ця поліцейська побачила мене, я працюю продавчинею у ларьку і вона мене знає оскільки часто купує харчі, і коли я сказала їй, що це моя дитина побита, то поліцейська почала казати, що вони тільки прийшли, а коли поліцейська патрульна машина повертала у наш двір то поліцейська схопила свого чоловіка за руку і вони пішли до свого під'їзду».
За результатами аналізу службового розслідування встановлено, що 13.07.2024 приблизно о 20:00 поліцейський з реагування патрульної поліції СПД на воді (м. Запоріжжя) Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області сержант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи поза службою, у цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї, яка як поліцейський повинна здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, вживати заходи щодо припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, вживати заходи для забезпечення публічної безпеки і порядку, сама вчиняла діяння, які місять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 178 КУпАП, розпивала алкогольні напої разом із ОСОБА_25 та ОСОБА_19 на лавці біля під 'їзду № 2 будинку АДРЕСА_1 . Також сержант поліції ОСОБА_1 , як поліцейський не вжила заходів щодо припинення скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 178 КУпАП з боку ОСОБА_7 та ОСОБА_39 , які розпивали алкогольні напої. Надалі, приблизно о 00:20 14.07.2024 ОСОБА_1 , ОСОБА_20 та ОСОБА_6 , перебуваючи у вказаному місці, гучно розмовляли, чим заважали відпочивати іншим громадянам. У зв'язку із цим ОСОБА_5 , який мешкає у зазначеному будинку, зробив зауваження ОСОБА_1 , ОСОБА_20 та ОСОБА_22 , щоб останні вели себе тихіше та припинили свої неправомірні дії. Надалі, між ОСОБА_5 та ОСОБА_25 виник словесний конфлікт, який переріс у бійку. У результаті чого ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження: “садно на правому скаті носа; синець з набряком м'яких тканин та раною на нижній губі справа: крововилив з садном на слизовій оболонки нижньої губи; садно у ділянці правої ключиці; синець на лівій боковій поверхні шиї її третині», та ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин правого ліктьового суглобу, гематоми правого плеча, передпліччя та забою м'яких тканин щічної ділянки». Під час бійки між ОСОБА_5 та ОСОБА_25 , ОСОБА_20 намагався їх розборонити, а у свою чергу ОСОБА_1 , яка як поліцейський, ніяких заходів щодо припинення бійки не вживала, у тому числі не скористалася коротким номером “ 102» для виклику поліції. Почувши крики, на місце події прибігла мати ОСОБА_5 - ОСОБА_8 . Також ОСОБА_5 , відбігши від ОСОБА_7 та ОСОБА_39 , викликав за спеціальним номером “ 102» поліцію. Перед прибуттям наряду поліції ОСОБА_20 та ОСОБА_1 залишили місце події та пішли до себе додому. Прибувши на місце події, наряд УПП в Запорізькій області “Хижак-0102» на службовому автомобілі “Шкода Рапід», н.з. НОМЕР_2 , виявив ОСОБА_5 ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , яких о 00:52 14.07.2024 доставлено до адміністративного приміщення Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія за скоєння дисциплінарного проступку, порушення вимог, передбачених пунктами 1, 2, 6, 13 частини 3 статті 1, частиною 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктами 1, 2 частини 1 статті 18, пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 23 Закону України “Про Національну поліцію», пунктом 1 розділу ІІ, пунктом 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, статтею 38, частиною 1 статті 42 Закону України “Про запобігання корупції», частиною першою статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пунктами 6, 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, Присягою працівника поліції, наказом Запорізької обласної державної адміністрації від 30.11.2023 № 662 “Про запровадження комендантської години на території області», пунктом 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року № 573 та своєї посадової інструкції, що виразилося у розпиванні алкогольних напоїв поряд з підїздом № 2 будинку № 5 по вул. Руставі у м. Запоріжжя, яке мало місце 14.07.2024 після 00:00 год., тобто в період дії комендантської години, невжитті заходів щодо припинення адміністративних правопорушень ОСОБА_3 та ОСОБА_19 , які також розпивали алкогольні напої по вул. Руставі у період дії комендантської години, неповідомленні на спеціальну лінію “ 102» про факт бійки 14.07.2024 близько 00:20 год між ОСОБА_50 , ОСОБА_3 та ОСОБА_19 , що призвело до подальшої публікації в соціальній мережі “Фейсбук» на сторінці групи “Осипенківський Запоріжжя - Все в наших руках!» критичної статті щодо негативної роботи поліції Запорізької області, яка викликала значний суспільний резонанс, невжитті заходів щодо утримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції України та знижують рівень довіри населення до поліції, а також не сприянні проведенню службового розслідування, шляхом надання неправдивих пояснень в частині відсутності на місці події під час зазначеної бійки, які спростовуються зібраними матеріалами, із урахуванням вимог частини 1 статті 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вирішила: застосувати до поліцейського з реагування патрульної поліції СПД на воді (м. Запоріжжя) Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
За фактом проведення службового розслідування складено Висновок службового розслідування, затверджений начальником ГУНП в Запорізькій області Артемом Кисько 19.07.2024.
На підставі Висновку службового розслідування начальником Головного управління Національної поліції в Запорізькій області видано наказ від 19.07.2024 № 1177 “Про застосування дисциплінарних стягнень», яким за скоєння дисциплінарного проступку, порушення вимог, передбачених пунктами 1, 2, 6, 13 частини 3 статті 1, частиною 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктами 1, 2 частини 1 статті 18, пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 23 Закону України “Про Національну поліцію», пунктом 1 розділу ІІ, пунктом 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, статтею 38, частиною 1 статті 42 Закону України “Про запобігання корупції», частиною першою статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пунктами 6, 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, Присягою працівника поліції, наказом Запорізької обласної державної адміністрації від 30.11.2023 № 662 “Про запровадження комендантської години на території області», пунктом 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року № 573 та своєї посадової інструкції, що виразилося у розпиванні алкогольних напоїв у громадському місці в період дії комендантської години в м. Запоріжжя, невжитті превентивних заходів спрямованих на припинення дій ОСОБА_3 та ОСОБА_19 , які містили ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП, а також не повідомленні про факт бійки між ОСОБА_50 та ОСОБА_3 14.07.2024 за скороченим номером екстренного виклику “ 102», що призвело до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що в подальшому набуло суспільного розголосу в соціальних мережах та підриву авторитету Національної поліції України, що знижують рівень довіри населення до поліції, а також не сприянні проведенню службового розслідування, шляхом надання неправдивих пояснень в частині відсутності на місці події під час зазначеної бійки, які спростовуються зібраними матеріалами, вирішено: застосувати до поліцейського з реагування патрульної поліції СПД на воді (м. Запоріжжя) Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
На підставі наказу від 19.07.2024 № 1177 начальником Головного управління Національної поліції в Запорізькій області видано наказ від 20.07.2024 № 504 о/с “По особовому складу», відповідно до Закону України “Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського з реагування патрульної поліції СПД на воді (м. Запоріжжя) Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, з 20.07.2024.
Окрім того, згідно із вищевказаним наказом від 20.07.2024 № 504 о/с вирішено: виплатити компенсацію за 25 діб невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за 2020 рік за фактично відпрацьований час; виплатити компенсацію за 30 діб невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за 2021 рік; виплатити компенсацію за 22 доби невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за 2022 рік; виплатити компенсацію за 30 діб невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за 2023 рік; виплатити компенсацію за 15 діб невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за 2024 рік; встановити щомісячну премію за липень 2024 року у розмірі 0,00%; сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строку носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 11484 грн. 60 коп.
Вважаючи своє звільнення неправомірним, а також не погоджуючись із сумами грошового забезпечення, які виплачені у зв'язку із звільненням, позивачка звернулася до суду з позовом.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно із ч.1 ст.1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Статтею 7 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;
дотримуватися норм професійної та службової етики; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Положення ст.ст. 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» та п.1, 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 №1179, покладають на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
З огляду на вказані норми права можливо дійти висновку про те, що поняття «службова дисципліна» включає у себе не лише обов'язок поліцейського належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги поліцейського. При цьому, такий обов'язок покладено на поліцейського незалежно від того, чи знаходиться він на службі чи ні.
Отже, встановлення факту вчинення позивачкою дій, які полягають в порушенні Правил етичної поведінки, Присяги працівника поліції, безумовно правильно кваліфікується відповідачем як порушення позивачкою службової дисципліни.
Суд першої інстанції, вказуючи на доведеність відповідачем обставин, з якими пов'язується вчинення позивачкою дисциплінарного проступку, що стало наслідком накладення на останню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, виходив з обставин, які встановлені службовим розслідувань та пояснень свідків, які були надані під час судового розгляду справи ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_19 . Так, суд першої інстанції, оцінивши пояснення осіб, які надані під час службового розслідування та показання осіб, допитаних в якості свідків під час розгляду справи, дійшов висновку про те, що саме пояснення свідків на стороні позивачки не в повній мірі відповідають критеріям послідовності, конкретизовані. Суд першої інстанції, зваживши на критерій достовірності, який визначає, чи показання свідка відповідають дійсності, зважаючи на їх перетин з іншими доказами, таких як узгодженість та незмінність показань ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , а також наданих в ході проведення службового розслідування пояснень ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , яким під час спілкування з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в ніч 14.07.2024 було повідомлено, що учасниками події були ще жінка поліцейська та її чоловік та допитаного в межах службового розслідування ОСОБА_51 , який повідомив, що на місці події в компанії чоловіків, які розпивали спиртні напої, також була жінка, яка перед прибуттям поліції покинула місце конфлікту, дійшов висновку, що пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_19 не можуть бути визнані такими, що послідовно, конкретизовано та об'єктивно відображають суть подій, які мали місце в ніч 14.07.2024. При цьому, суд першої інстанції прийняв до уваги те, що під час допиту в якості свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні прямо вказав на те, що ОСОБА_1 була присутня в момент конфлікту на місці події.
Позиція позивачки полягає в тому, що суд першої інстанції надав неправильно оцінку доказам у справі та безпідставно не прийняв до уваги її пояснень та пояснень свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_19 . Тобто, фактично позиція позивачки зводиться до переоцінки доказів, які були дослідженні судом першої інстанції. Натомість, на думку суду апеляційної інстанції, судом першої інстанції надано належну оцінку встановленим обставинам справи, на предмет підтвердження їх належними та допустимими доказами. При цьому, суд першої інстанції не не прийняв до уваги пояснення та показання позивачки, ОСОБА_3 , ОСОБА_19 , як про те зазначає позивачка, а надав їм оцінку на предмет їх достовірності та конкретизованості, у зв'язку з чим дійшов обгрунтованого висновку, що такі пояснення та показання не можуть бути достовірними доказами, які б об'єктивно відображали суть подій, що мали місце в ніч 14.07.2024.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність факту вчинення позивачкою дисциплінарного проступку, суть якого відображена у висновку службового розслідування.
Щодо аргументів позивачки про порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування, в частині не забезпечення можливості надання пояснень, слід зазначити, що такі аргументи є безпідставними, оскільки встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачкою 17.07.2024 у позивачки були відібранні пояснення щодо подій, які були предметом дослідження в межах службового розслідування (т.1 а.с.213). Слід звернути увагу на те, що службове розслідування розпочато 15.07.2024 (т.1 а.с.186), тобто наявні підстави стверджувати те, що пояснення у позивачки були відібрані саме під час проведення службового розслідування. Той факт, що пояснення надані не члену створеної дисциплінарної комісії не може свідчили про порушення прав особи, відносно якої розпочато службове розслідування та не вказує на те, що надані пояснення не були враховані під час проведення службового розслідування.
Щодо аргументів позивачки про застосування найбільш суворого виду дисциплінарного стягнення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст..13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Таким чином, повноваженнями щодо накладення дисциплінарного стягнення, визначення його виду, з урахуванням встановлених службовим розслідуванням обставин, тяжкості проступку та заподіяної шкоди, а також інших обставин, які впливають на визначення виду дисциплінарного стягнення, наділений саме відповідний начальник органу поліції.
Тобто, визначення виду дисциплінарного стягнення належить безпосередньо до дискреційних повноважень відповідного керівника, який вільний у виборі останнього, у зв'язку з чим суд не може підміняти орган, яким застосовується стягнення, та перебирати на себе повноваження щодо вирішення цього питання.
При цьому, суд апеляційної інстанції не може погодитися з аргументами позивачки щодо необґрунтованості застосованого виду дисциплінарного стягнення, оскільки з висновків службового розслідування вбачається, що відповідачем враховано як особу позивачки так і тяжкість, а також наслідки вчиненого дисциплінарного проступку, події якого набули певного суспільного резонансу з огляду на їх висвітлення в засобах інформації.
Щодо аргументів позивачки про неправомірність застосування відповідачем такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення із служби в поліції в умовах воєнного стану, слід зазначити те, що положення Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» не містять обмежень щодо застосування такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення із служби в поліції під час дії правового режиму - воєнний стан.
Щодо аргументів позивачки про наявність двох наказів, а саме наказу №1177 від 19.07.2024 та наказу №504 о/с від 20.07.2024, які винесені за наслідками службового розслідування, що, за позицією позивачки, свідчить про притягнення її до дисциплінарної відповідальності двічі, слід зазначити те, що у відповідності до ч.3 ст.22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
В контексті спірних відносин: наказ №1177 від 19.07.2024 прийнятий за наслідками проведеного службового розслідування та цим наказом застосовано до позивачки дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказ №1177 виконаний, а дисциплінарне стягнення реалізоване шляхом прийняття наказу №504 о/с від 20.07.2024 - наказу по особовому складу.
При цьому, датою звільнення позивачки зі служби в поліції є 20.07.2024, як дата, яка зазначена в наказі №504 о/с від 20.07.2024 (т.1 а.с.242).
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи та зазначені аргументи позивачки, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо дотримання відповідачем процедури проведення службового розслідування; встановлення службовим розслідуванням факту вчинення позивачкою дисциплінарного проступку, який став обгрунтованою підставою для застосування до позивачки дисциплінарного стягнення, яке, у свою чергу, було реалізовано у спосіб, визначений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, в частині заявлених вимог щодо звільнення позивачки зі служби в поліції.
Щодо заявлених позивачкою вимог про виплату грошового забезпечення у зв'язку із звільненням зі служби в поліції.
Так, позивачкою заявлено вимоги про стягнення з відповідача недоплачену компенсацію за невикористані позивачем відпустки з 2020 по липень 2024 року включно в загальній сумі 131 539, 68 грн. (сто тридцять одна тисяча п'ятсот тридцять дев'ять гривень 68 коп.).
Позивачка не заперечує, що у зв'язку із звільненням їй було виплачено компенсацію за дні невикористаної відпустки, яка визначена в наказі №504 о/с від 20.07.2024. Натомість, позиція позивачки полягає в тому, що розмір виплаченої компенсації за дні невикористаної відпустки не відповідає розміру грошового забезпечення, виходячи з якого така компенсація повинна бути розрахована.
Судом першої інстанції встановлено та заперечувалось позивачкою те, що фактично спір, в частині розміру компенсації за дні невикористаної відпустки, полягає в тому, що при визначенні розмірі грошового забезпечення, з якого розраховується розмір такої компенсації, відповідачем не було прийнято до уваги винагороду, яка передбачена постановою КМУ №168 та яку під час проходження служби отримувала позивачка.
Суд першої інстанції, встановивши такі підстави виниклих спірних відносин, дійшов висновку про те, що додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ №168, за своєю правовою природою є одноразовим тимчасовим видом грошового забезпечення, а тому не підлягає врахуванню при визначення розміру компенсації за дні невикористаної відпустки.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 №260 (зареєстрований в Мінюсті 29.04.2016 за №669/28799.
Відповідно до п.8 розділу ІІІ Порядку №260 поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні:
Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.
Таким чином, розмір компенсації за дні невикористаної відпустки визначається із грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби.
Відповідно до постанови КМУ №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейського» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (в первинній редакції), установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до наказу МВС України 28.11.2022 № 775 “ Про затвердження Порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану» (далі - Порядок № 775), цей порядок та умови визначають механізм і умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди поліцейським, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Згідно пункту 15 Порядку № 775 (з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства внутрішніх справ № 38 від 26.01.2023 - застосовується з 01 лютого 2023 року) додаткова винагорода на період дії воєнного стану є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.
Розмір додаткової винагороди за відповідний календарний місяць визначається як сума встановлених винагород за кожен календарний день.
З аналізу наведених норм суд першої інстанції правильно виходив з того, що винагорода, передбачена постановою КМУ №168, виплачувалась поліцейським за наявності певних умов, а саме:
- на період дії воєнного стану;
- пропорційно часу участі у відповідних заходах;
- на підставі наказів командирів (начальників).
Тобто, за відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у справі №240/2921/23 (постанова від 27.03.2025).
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, не має регулярного характеру та не відноситься до складу місячного грошового забезпечення, як доплата, що має постійний характер, у зв'язку з чим не може приймати участь при визначенні розміру компенсації за дні невикористаної відпустки.
Щодо заявлених позивачкою вимог про стягнення з відповідача недовиплачену суму заробітної плати за липень місяць 2024 року в сумі 51 465 грн. 59 коп. (п'ятдесят одну тисячу чотириста шістдесят п'ять гривень 59 коп.).
Так, згідно розрахунку до позову (т.1 а.с.43) позивачка пов'язує вказані вимоги з тим, що відповідачем самостійно визначено грошове забезпечення за липень 2024 року у розмірі 55130,55грн., але фактично виплачено 3664,96грн, у зв'язку з чим наявна заборгованість у розмірі 51465,59грн.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що дійсно за липень 2024 року позивачці нараховано грошове забезпечення у розмірі 55130,55грн (т.2 а.с.26) і вказане грошове забезпечення перераховано на рахунок позивачки двома платежами: 24 753,59грн. та 29550,0грн., що, зокрема, підтверджує і сама позивачка, долучивши до позову витяг з банківського рахунку Приватбанк про зарахування 24 753,59грн. (т.1 а.с.33).
Отже, позивачкою не було доведено наявності заборгованості з виплати грошового забезпечення у розмірі 51465,59грн., а встановлені обставини справи не дають підстав для такого висновку.
Щодо заявлених вимог про стягнення з відповідача за роботу позивачки у особисті вихідні дні - 478665,30 грн.
Відповідно до ч.5 ст.91 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.
Згідно із п.20 розділу І Порядку №260 за виконання службових обов'язків понад установлений службовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні грошове забезпечення поліцейським додатково не виплачується.
Поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку (у порядку компенсації) надається протягом двох наступних місяців.
Отже, наведеними норами права не передбачено виплату грошового забезпечення за виконання службових обов'язків у вихідні, святкові та неробочі дні.
Посилання позивачки на положення КЗпП України суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки положення КЗпП України можуть бути застосовані виключно у правовідносинах, які не врегульовані спеціальним законодавством. Оскільки порядок проходження поліцейськими служби та її оплати врегульовані спеціальним законодавством, а саме Законом України «Про Національну поліцію», Порядком №260, то підстав для застосування положень КЗпП України у спірних відносинах не існує.
Щодо заявлених вимог про стягнення з відповідача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Так, вказані вимоги стосуються незаконного, за позицією позивачки, звільнення, а також не видачі трудової книжки в день звільнення.
Стосовно заявлених вимог про виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням, то у спірному випадку не було встановлено того, що позивачку незаконно звільнено із займаної посади.
Стосовно заявлених вимог про виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у зв'язку з не видачою трудової книжки у день звільнення слід зазначити те, що така підстава для виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу була передбачена положеннями ст.235 КЗпП України в редакції до внесених змін Законом №1217-ІХ від 05.02.2021. На час виникнення спірних відносин таких підстав для виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу положення ст.235 КЗпП України не передбачають.
Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що не видача трудової книжки позивачці у день звільнення пов'язана із специфічними умовами зберігання особистих справ поліцейських в умовах воєнного стану, що, зокрема, передбачено ст.7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Про вказані обставини позивачка була повідомлено під розпис у день звільнення - 20.07.2024, а саме повідомлена про евакуацію особистих справ працівників ГУНП в Запорізькій області у зв'язку із військовим вторгненням російської федерації.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, в частині заявлених вимог про стягнення грошового забезпечення у зв'язку із звільненням позивачки зі служби в поліції.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі №280/7364/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.
Вступну та резолютивну частину проголошено 08.10.2025
Повний текст виготовлено 09.10.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров