08 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/9918/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Промканат»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року (суддя Озерянська С.І.) у справі №160/9918/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Промканат» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми С від 13.01.2025 року №0017860714, яким Товариству нарахована пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК “Промканат» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів від 27.11.2023 №BN23E1127-00889-09, від 22.12.2023 №PJH-2023122201 за період з 27.11.2023 по 08.11.2024», за результатами якої складено акт від 28.11.2024 №3774/04-36-07-14- 04/37663952. На підставі акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення від 13.01.2025 року №0017860714. Позивач вважав висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з такого.
Законом України “Про валюту і валютні операції» визначено право Національного банку України встановлювати граничні строки розрахунків за операціями виключно з експорту та імпорту товарів, які потребують розрахунків між резидентом та нерезидентом.
У спірному випадку встановлено факт порушення граничних строків, встановлених Нацбанком, при виконанні зовнішньоекономічних контрактів укладених позивачем, а саме несвоєчасної поставки товару за вказаними договорами.
Вказані обставини є підставою для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
Стосовно аргументів позивача про те, що спірні штрафні санкції можуть бути застосовані виключно за умови встановлення вини позивача, чого у спірному випадку місця
не мало, суд першої інстанції зазначив те, що по-перше, саме з вини позивача відбулися вказані порушення, оскільки останнім не вживалися заходи щодо повернення оплати за товар, який не був поставлений у визначений Нацбанком граничний строк, та не було отримано відповідного сертифіката, яким би засвідчувались обставини непереборної сили (форс-мажору). По-друге, Закон України «Про валюту і валютні операції» не передбачає встановлення вини резидента як необхідної умови притягнення такої особи до відповідальності.
Стосовно аргументів позивача про те, що відповідальність передбачена лише за порушення резидентами строку розрахунку, чого у спірному випадку місця не мало, суд першої інстанції зазначив, що відповідальність за ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» наступає щодо операцій як з експорту так і з імпорту товару.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник наголошує на тому, що у відповідності до вимог Закону України «Про валюту і валютні операції» відповідальність резидента наступає лише у випадку порушення ним строк розрахунків в іноземній валюті, але у спірному випадку таких обставин перевіркою встановлено не було, навпаки, перевіркою було встановлено порушення строків отримання товару за зовнішньоекономічним контрактом, що, за позицією позивача, не може бути підставою для застосування штрафних санкцій на підставі вказаного закону. Також позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо встановлення вини позивача у порушенні строків розрахунку, оскільки товар був поставлений несвоєчасно постачальником -нерезидентом, за дії якого позивач не може нести відповідальності. При цьому, позивач вказує на те, що у відповідності до положень Податкового кодексу України обов'язковою умовою притягнення до фінансової відповідальності є встановлення вини особи у вчинені податкового правопорушення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ПК “Промканат» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 37663952 та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, що підтверджується матеріалами справи.
Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК “Промканат» є 22.19 Виробництво інших гумових виробів .
В період з 15.11.2024 року по 21.11.2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1, статті 78, пункту 82.2 статті 82, з урахуванням підпункту 98.1.4, пункту 98.1 статті 98 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755- VІ (із змінами і доповненнями), у зв'язку з надходженням на адресу ГУ ДПС Дніпропетровській області податкової інформації від Національного банку України від 18.08.2024 №25-0008/62803/БТ відносно контрактів від 27.11.2023 № BN23E1127-00889- 09, від 22.12.2024 №PJH-2023122201, щодо фактів порушень норм валютного законодавства України, на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 30.10.2024 № 5415-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК “Промканат» (код ЄДРПОУ 37663952) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів від 27.11.2023 № BN23E1127-00889-09, від 22.12.2024 NPJH-2023122201 за період 27.11.2023 по 08.11.2024.
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт від 28.11.2024 року №3774/04-36-07-14-04/37663952.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ “ПК “Промканат» частини 3 статті 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII, при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів від 27.11.2023 №BN 23 Е 1127-00889-09 та від 22.12.2023 №РЈН - 2023122201 за перевіряємий період з 27.11.23 по 08.11.2024, в частині несвоєчасного надходження товару від нерезидентів на адресу ТОВ “ПК “Промканат», за що на підставі ч.5 ст.13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII нараховується пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД.
Такі висновки контролюючого органу, з огляду на акт перевірки, грунтуються на такому.
Перевіркою встановлено, що ТОВ “ПК “Промканат» укладено контракт від 27.11.2023 року № BN23E1127-00889-09 з нерезидентом "BESTON GROUP CO.,LTD." (Китай).
На виконання умов зовнішньоекономічного контракту ТОВ “ПК “Промканат» було перераховано з валютного рахунку UA 703077700000026000611125516, відкритого в AT “АКЦЕНМ-БАНК» суму валютних коштів на суму 176350,00 дол.США, за платіжними інструкціями від 05.01.2024 року № Р2401055783007.0 на суму 48477,00 дол.США та від 06.06.2024 року № Р2406060449018 на суму 127873,00 дол.США.
Однак з 03.07.2024 року по 03.09.2024 року порушені граничні строки розрахунків з нерезидентом "BESTON GROUP CO.,LTD." по перерахованим коштам від 05.01.2024 №Р2401055783007.0 - 48477,00 дол. США.
Також перевіркою встановлено, що ТОВ “ПК “Промканат» укладено контракт від 22.12.2023 року №PJH-2023122201 з нерезидентом: "QINGDAO BEISHUN ENVIRONMENTAL PROTECTION TECHNOLOGY CO.,LTD." (Китай).
Відповідно зовнішньоекономічного контракту від 22.12.2023 року №PJH-2023122201 імпортні операції з отримання товару та послуг здійснено на загальну суму 98050.00 дол. США.
Однак з 14.07.2024 року по 23.08.2024 року порушені граничні строки розрахунків з нерезидентом "QINGDAO BEISHUN ENVIRONMENTAL PROTECTION TECHNOLOGY CO., LTD." по перерахованим коштам від 16.01.2024 року № Р2401165783006 - 39220,00 дол.США.
З цих підстав контролюючим органом зроблено висновок про те, що при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів від 27.11.2023 №BN 23 Е 1127-00889-09 та від 22.12.2023 №РЈН - 2023122201 було порушено вимоги частини 3 статті 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII, в частині несвоєчасного надходження товару від нерезидентів на адресу ТОВ “ПК “Промканат», за що на підставі частини 5 статті 13 Закону від 21.06.2018 року №2473-VIII нараховується пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД.
На підставі акту від 28.11.2024 року №3774/04-36-07-14-04/37663952 податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення форми “С» від 13.01.2025 року №0017860714, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені на суму 570 453,84 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Закон України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 13 Закону №2473-VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Згідно з частиною восьмою статті 13 Закону №2473-VIII, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Відповідно до статті 7 Закону України від «Про Національний банк України» з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова НБ України №18).
Відповідно до п.14-2 Постанови НБ України №18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Отже, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів є підставою для застосування штрафних санкцій на підставі ч.5 ст.15 Закону №2473-VIII.
На час спірних правовідносин такий граничний строк складає 180 днів.
Вказане позивачем не заперечується як не заперечується і те, що товар за зовнішньоекономічними договорами у спірному випадку був поставлений поза межами встановленого граничного строку.
В той же час, позивач зазначає, що у відповідності до вимог Закону України «Про валюту і валютні операції» відповідальність резидента наступає лише у випадку порушення ним строк розрахунків в іноземній валюті, тобто, у разі порушення резидентом строків перерахування коштів. З цього приводу позивач зазначає, що у спірному випадку таких обставин (порушення стркоків розрахунку в іноземній валюті) перевіркою встановлено не було, навпаки, перевіркою було встановлено порушення строків надходження товару за зовнішньоекономічним контрактом, що, за позицією позивача, не може бути підставою для застосування штрафних санкцій на підставі вказаного закону.
З такою позицією позивача обгрунтовано не погодився суд першої інстанції, яким правильно зазначено, що відповідальність за ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» наступає щодо операцій як з експорту так і з імпорту товару.
Про наявність підстав для застосування штрафних санкцій у разі порушення строків розрахунків в іноземній валюті у випадку надходження товару за зовнішньоекономічним контрактом, з порушенням визначеного граничного строку, свідчать і положення самої ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», яка вказує на розрахунок штрафних санкцій виходячи із суми неодержаних коштів за договором чи вартості недопоставленого товару.
Про вказане свідчать і положення ч.7 ст.13 Закону №2473-VIII, якою визначено підстави для звільнення резидента від відповідальності за порушення строків розрахунку в іноземній валюті, а саме звернення до арбітражу з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок невиконання нерезидентом зовнішньоекономічного договору. Тобто, стягнення з нерезидента сум, які перераховані резидентом в межах зовнішньоекономічного договору та на які не було поставлено товар у граничні строки.
Отже, позиція позивача щодо відсутності підстав для застосування штрафних санкцій у спірному випадку, є необгрунтованою.
Також, за позицією позивача, відповідальність резидента, передбачена ч.5 ст.13 Закону №2473-VIII, може мати місце лише у випадку встановлення вини резидента у порушення граничних строків розрахунку в іноземній валюті. Таку позицію позивач обгрунтовує посиланням на положення п.109.1 ст.109, п.112.1 ст.112 ПК України, якими передбачено те, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини.
З приводу такої позиції відповідача слід зазначити те, що у спірному випадку позивача притягнуто до фінансової відповідальності, яка передбачена спеціальним законом - Закону №2473-VIII, і вказаний закон не передбачає необхідності встановлення вини резидента як обов'язкової умови притягнення такої особи до відповідальності. Сам факт порушення граничних строків розрахунків в іноземній валюті є достатньою підставою для застосування до резидента відповідальності, передбаченої ч.5 ст.13 Закону №2473-VIII.
Таким чином, проаналізувавши аргументи позивача, з якими він пов'язує незаконність та необгрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
На підставі викладено, керуючись п.1 ч.1 ст.316, ст.ст.316, 321, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Промканат» залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі №160/9918/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Вступну та резолютивну частини проголошено 08.10.2025
Повний текст постанови складено 09.10.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров