30 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/11970/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 ( суддя Юрков Е.О.) в адміністративній справі №160/11970/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ-маркет» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" звернулося до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 14.01.2025 р. № UA500500/2025/000015/1; визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.01.2025 р. № UA500500/2025/000022.
В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на протиправність дій Митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ним за першим методом митної оцінки, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, протиправність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, оскільки ним під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації були подані відповідні обов'язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, які відповідають вимогам статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є належними і допустимими, підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною контракту, не мають розбіжностей, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товарів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року вимоги позову задоволено.
Митниця, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У доводах апеляційною скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договорів, з огляду на ненадання позивачем всіх документів щодо вартості придбаних товарів, в тому числі і додатково витребуваних, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті та такі товари, а надані документи містять недоліки та неповну інформацію щодо відомостей, що підтверджують складові митної вартості товарів.
При цьому, апелянтом не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судом норм матеріального права, митний орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час своїх дій, прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Апеляційним переглядом справи встановлено, 01.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (Покупець) та компанією WEIHAI LONGFENG SILICA GEL CO., LTD (Китай) (Постачальник) укладено контракт на поставку продукції від 01.01.2020 року № 3458-CL/CN, відповідно до умов якого продавець зобов'язується на умовах, визначених у цьому контракті, виготовити та поставиш Покупцю товар під торговельною маркою, право на використання якої належать Покупцю, а Покупець зобов'язується прийнята та оплатити цей товар на умовах, визначених у цьому контракті.
Відповідно до п. 2.3. Контракту № 3458-CL/CN ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB-QingDao, Китай (у відповідності до «Інкотермс2010») (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома сторонами, не зазначені інші умови згідно з Правилами «Інкотермс» 2010 р.) та включає в себе вартість навантаження товару у Продавця, вартість всіх митних формальностей у країні Продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України.
На виконання умов Контракту, згідно Специфікації на адресу Покупця була поставлена наступна продукція, а саме:
Товар 1. Товари для тварин Селікагелевий гігієнічний наповнювач у вигляді гранул для котячих туалетів не в аерозольній упаковці не для медичного використання:- Сілікагелевий наповнювач для котячих туалетів 1-8мм, 3,8 л (1,5 кг), - 31 040 шт. Виробник: WEIHAI LONGFENG SILICA GEL CO., LTD. Країна виробництва: CN.Торговельна марка: Своя Лінія. Код товару 3307900000.
З метою митного оформлення ввезеного товару позивачем було подано відповідачу митну декларацію №25UA500500000899U8 від 14.01.2025 р. з наданими на підтвердження митної вартості товару документами:
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності № 3458-CL/CN від 01.01.2020 р.;
- Специфікація № 54 від 06.08.2024 р.;
- Рахунок-фактура (інвойс) № 2024ATB 28-29 від 01.10.2024 р.;
- Коносамент № ZJSM24100058 від 09.10.2024 р.;
- Рахунок-фактура про надання про надання транспортно-експедиційних послуг 24 від 14.01.2025 р.;
- Рахунок-фактура про надання про надання транспортно-експедиційних послуг 25 від 14.01.2025 р.;
- Рахунок-фактура про надання про надання транспортно-експедиційних послуг 26 від 14.01.2025 р.;
- Автотранспортна накладна А № 176156 від 13.01.2025 р.;
- Автотранспортна накладна А № 176157 від 13.01.2025 р.;
- Сертифікат про походження товару № С246601570970574 від 01.10.2024 р.;
- Заява про страхування на окреме перевезення вантажу № 21460 від 11.10.2024 р.;
- Пакувальний лист б/ від 01.10.2024 р.;
- Сертифікат якості б/н від 01.10.2024 р.
У митій декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару виявлені розбіжності у зв'язку з чим 14.01.2025 відповідач направив позивачу повідомлення в якому зазначив, що - у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:
- відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.01.2020 №3458-CL/CN продавець зобов'язаний разом з товаром передати оригінали товаросупровідних документів, серед яких, копія митної декларації країни відправлення. Але, вищезазначений документ до митного оформлення наданий не був.
- відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.01.2020 №3458-CL/CN ціна за товар включає в себе вартість упаковки. Але, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
- Відмітки в СМR від 13.01.2025 № 176157, № 176156, вказують на те, що перевізником є «ТMG LOGISTICS» L.L.C., але рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг видані ТОВ "ФСР ЛОДЖИСТІКС УКРАЇНА"
-п 3.1.2 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.01.2020 №3458-CL/CN , від суми зазаначеної в додатку до цього Контракту за поточну доставку, Покупець сплачує протягом 10 календарних днів з дати отримання транспортних документів (включаючи коносамент). В специфікації №54 від 06.08.2024 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.01.2020 №3458-CL/CN 100% передплата за 7 днів до прибуття товару в порт призначення. Згідно інвойсу № 2024ATB 28-29 від 01.10.2024 поставка здійснюється за передоплатою у розмірі 100% за 7 днів до часу надходження товарів у порт призначення, але до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи.
З огляду на вищевикладені розбіжності, відсутність всіх відомостей, які підтверджують складові митної вартості товарів, відповідно до вимог частини третьої статті 53 МКУ декларанту було запропоновано надати (за наявності) протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: 1)виписку з бухгалтерської документації; 2)каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; 3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4)копію митної декларації країни відправлення. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У відповідь на повідомлення митного органу Товариством ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" листом вих. від 14.01.2025 ю. № 1401/25 надав Відповідачу пояснення щодо зауважень, які виникли у Відповідача до поданих документів, а також надали:
-Swift № б/н від 29.11.2024 р.;
-копію митної декларації країни відправлення № 422720240001030749 від 05.10.2024р.;
-копію договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 06112019 від 06.11.2019 р., укладеного між ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» та ТОВ «ФСР ЛОДЖИСТІКС УКРАЇНА»;
-копію заявки на перевезення вантажу морським транспортом № 83931/311882 від 10.10.2024 р.
Проте, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 14.01.2025 р. № UA500500/2025/000015/1 в якому зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:
1) Відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.01.2020 №3458-CL/CN продавець зобов'язаний разом з товаром передати оригінали товаросупровідних документів, серед яких, копія митної декларації країни відправлення. Але, вищезазначений документ до митного оформлення наданий не був;
2) Відповідно до п п.в) п1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.01.2020 №3458-CL/CN ціна за товар включає в себе вартість упаковки. Але, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
3) Відмітки в СМR від 13.01.2025 № 176157, № 176156, вказують на те, що перевізником є «ТMG LOGISTICS» L.L.C., але рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг видані ТОВ "ФСР ЛОДЖИСТІКС УКРАЇНА";
4) П 3.1.2 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.01.2020 №3458-CL/CN, від суми зазначеної в додатку до цього Контракту за поточну доставку, Покупець сплачує протягом 10 календарних днів з дати отримання транспортних документів (включаючи коносамент);
5) В специфікації №54 від 06.08.2024 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.01.2020 №3458-CL/CN 100% передплата за 7 днів до прибуття товару в порт призначення;
6) Згідно інвойсу № 2024ATB 28-29 від 01.10.2024 поставка здійснюється за передоплатою у розмірі 100% за 7 днів до часу надходження товарів у порт призначення, але до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи.
Зазначеним рішенням до товарів позивача застосовано резервний метод визначення митної вартості. В результаті коригування сума переплати митних платежів склала 295 397,82 грн.
Також Відповідачем було складено Позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000022.
Крім того, відповідно до положень ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України Позивач протягом 80 днів з дня випуску Товару надав Відповідачу разом із заявою за вих. № М-2025-1359/1 від 13.03.2025 року копії наступних документів:
1) копію виписки з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 11.03.2025р.);
2) копію swift від 29.11.2024 р., що підтверджує оплату товару;
3) експертний висновок Дніпропетровської ТПП № ГО-302/2 від 11.03.2025 р.;
4) копію митної декларації країни відправлення № 422720240001030749 від 05.10.2024р.;
5) копію прайс-листа виробника товару б/н від 01.04.2024 - 31.12.2024 р.;
6) банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжні доручення № 163709, № 163704, № 163696 від 30.01.2025 р.;
7) акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 25, № 26, № 27 від 16.01.2025 р. від ТОВ "ФСР ЛОДЖИСТІКС УКРАЇНА" до Договору транспортного експедирування №104669 від 19.05.2023 р. (копії);
8) копію заявки на перевезення вантажу морським транспортом № 83931/311882 від 10.10.2024 р.;
9) копію договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 06112019 від 06.11.2019 р. укладеного між ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» та ТОВ «ФСР ЛОДЖИСТІКС УКРАЇНА»;
10) копію платіжного доручення в іноземній валюті № 5240 від 28.11.2024 р.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані відповідачу при митному оформленні товару документи містили усі відомості про визначення митної вартості товару, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, відтак є протиправними дії митного органу щодо відмови у застосуванні позивачем митної вартості, заявленої за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються, а також є протиправними та підлягають скасуванню рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).
З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право органу доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
За правилами частини шостої статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини другої статті 55 Митного Кодексу України).
Зазначені положення зобов'язують митний орган у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Щодо доводів скаржника про відсутність у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі тощо) інформації щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів, то вказані доводи спростовуються положеннями статті 5 Контракту.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні числові дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
Доводи скаржника про те, що наявні розбіжності даних, зазначених у інвойсі проформі та у інвойсі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки інвойс проформа є попереднім рахунком, виставленим за оплату товару постачальником та лише підтверджує факт відвантаження товару продавцем та не може підтверджувати вартість товару, а основним документом, який підтверджує вартість товару є інвойс. Проформа інвойс не є тим обов'язковим документом, який надається для підтвердження митної вартості товару.
Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, суд першої інстанції обґрунтовано відзначено про надання позивачем Митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Стосовно твердження митним органом, що - відмітки в CMR від 13.01.2025 № 176157, № 176156, вказують на те, що перевізником є «TMG LOGISTICS» L.L.C., але рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг видані ТОВ "ФСР ЛОДЖИСТІКС УКРАЇНА " судом встановлено наступне.
Правило FOB означає, що товар повинен привезти до порту призначення відправник та завантажити на судно. Після того, як вантаж розмістять на борту, ризики під час перевезення та подальшої доставки переходять до покупця.
Відповідно до Переліку додаткових складових до ціні договору, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» (далі - Наказ № 598) до митної вартості товару включаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Позивачем до митного оформлення було надано копію договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 06112019 від 06.11.2019 р. укладеного між ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» та ТОВ «ФСР ЛОДЖИСТІКС УКРАЇНА» та Заявку на перевезення вантажу морським транспортом № 83931/311882 від 10.10.2024року.
Таким чином, з умов договору вбачається можливість укладення договору на перевезення з третій особою, що доводить хибність доводів відповідача.
Щодо наявності банківських платіжок.
Позивачем до митного оформлення було надано копію інвойсу № 2024АТВ 28-29 від 01.10.2024 р., про що зазначено у самій картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.01.2025 р. № UA500500/2025/000022.
Також разом з Листом за вих. № 1401/25 від 14.01.2025 р. до митного оформлення було надано Swift № б/н від 29.11.2024 р., а разом із заявою від 13.03.2025 р. за вих. № М-2025-1359/1, копію виписки з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 11.03.2025 р.), повторно копію swift від 29.11.2024 р., що підтверджує оплату товару, а також копію платіжного доручення в іноземній валюті № 5240 від 28.11.2024 р.
Таким чином, суд доходить висновку, що на підставі наданих документів проведено оплату, що дає можливість ідентифікувати проведені оплати з поставленим Товаром, а тому сумніви та доводи представника відповідача є необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем надано достатньо належним чином оформлених документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 в адміністративній справі №160/11970/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 30 вересня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 06 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко