13 жовтня 2025 року справа №200/2455/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Фальченка Івана Володимировича, що діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі № 200/2455/25 (головуючий суддя І інстанції - Дмитрієв В.С.) за позовом адвоката Фальченка Івана Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код 13486010, щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01 лютого 2022 року по 31 березня 2025 року у сумі 655 522,80 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01 лютого 2022 року по 31 березня 2025 року у сумі 655 522,80 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що позивачу з 21.10.2003 призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% від суми заробітної плати.
На виконання рішення суду у справі № 200/4099/20-а відповідач здійснив перерахунок пенсії за вислугу років з 01.04.2020 на підставі довідки про заробітну плату, виходячи з розміру 90 відсотків від вказаної суми, без обмежень граничного розміру пенсії.
Розмір пенсії з урахуванням доплат склав 56 163,40 грн, яка виплачувалась з січня 2021 року по січень 2022 року, з лютого 2022 року по теперішній час відповідач сплачує пенсію в розмірі 38 912,80 грн.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі № 200/4036/22 визнано протиправними дії відповідача щодо проведення перерахунку з 01.02.2022 пенсії із застосуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Проте, до теперішнього часу відповідач не виплачує позивачу пенсію у попередньому розмірі, внаслідок чого з виплати пенсії утворилася суттєва заборгованість, яка підлягає стягненню.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року в задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Судом першої інстанції проігноровано, що у справі № 200/2455/25 хоча апеляційний суд і дійшов висновку про відсутність у відповідача обов'язку щодо перерахунку пенсії позивача та відновлення її виплати у попередньому розмірі, однак визнав такий перерахунок пенсії протиправним.
Також суд першої інстанції не прийняв до уваги, що ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 у справі № 200/4036/22 позивачу відмовлено в роз'ясненні постанови, оскільки пенсійний орган самостійно, з власної ініціативи, переглядаючи висновки рішення суду та розмір пенсії у бік зменшення, діяв не в порядку, не на підставі і не у спосіб, що визначені діючим законодавством і самі по собі визнання дій протиправними є підставою для відповідних дій відповідача щодо відновлення його прав, а прийняття рішення про зобов'язання відповідача здійснити такий перерахунок буде повторним розглядом одного і того ж питання, яке вже вирішено на користь позивача шляхом визнання дій протиправними.
Це відновлення порушених прав позивача повинно полягати на відновленні виплати пенсії у попередньому розмірі і оскільки відповідачем цього не зроблено, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з виплати пенсії, оскільки такий обов'язок у відповідача наявний згідно судових рішень, якими констатовано протиправність дій відповідача.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду».
Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд» матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, розглядаючи апеляційні скарги в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 від 22.02.1999.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі № 200/4099/20-а визнано протиправним та скасовано рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25.03.2020 № 54 про відмову у перерахунку по заробітку.
Зобов'язано Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 на підставі довідки від 12.03.2020 року № 18-85-449, відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, починаючи з 01 квітня 2020 року, без обмежень граничного розміру пенсії, та виплатити різницю в пенсії, з урахуванням фактично проведених виплат.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі № 200/4099/20-а набрало законної сили 06.11.2020.
В грудні 2020 року на виконання рішення суду у справі № 200/4099/20-а відповідачем проведено перерахунок пенсії із заробітної плати позивача в розмірі 61180,00 грн, визначеної на підставі довідки від 12.03.2020 № 18-85-449 станом на 06.09.2017.
Після перерахунку розмір пенсії склав - 56084,80 грн, в тому числі: середньомісячний заробіток з обмеженням - 61180,00 грн; загальний процент розрахунку пенсії - 90; розмір пенсії - 55062,00 грн; цільова допомога учасникам бойових дій - 40,00 грн; підвищення учасникам бойових дій (25% від 1638,00 грн) - 409,50 грн; пенсія за особливі заслуги перед Україною п.5 ст.1 ЗУ - 573,30 грн.
З січня 2021 по січень 2022 року ОСОБА_1 виплачувалася пенсія в розмірі 56 163,40 грн щомісячно.
Згідно з розрахунком нарахованої та фактично виплаченої пенсії по пенсійній справі ОСОБА_1 за період з квітня 2020 року по грудень 2020 року розмір невиплаченої пенсії (залишок боргу) становить 24830,82 щомісячно, що разом складає 223477,38 грн (24830,82 грн х 9).
В січні 2022 року за результатом перевірки пенсійної справи відповідачем переглянуто виконання рішення суду від 06.07.2020 у справі 200/4099/20-а з урахуванням норм Закону України від 07 липня 2021 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Здійснено перерахунок пенсії, розмір якої за вислугу років, після уточнення з 01.04.2020 на виконання судового рішення, станом на 01.02.2022 визначено в сумі 39090,40 грн.
Таким чином, з лютого 2022 року позивачу виплачувалася пенсія в розмірі 39090,40 грн.
В липні 2022 року за дорученням Пенсійного фонду України (лист від 01.06.2022 № 12016-14297/М-03/8- 2800/22) вдруге переглянуто виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі 200/4099/20-а, виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, без обмежень граничного розміру пенсії, тобто в розмірі 56163,40 грн.
Листом Департаменту Пенсійного забезпечення Пенсійний фонд України від 08.08.2022 № 18530-19112/М-03/8-2800/22, позивача повідомлено, зокрема, що на виконання рішення суду від 06.07.2020 проведено перерахунок пенсії за вислугу років із заробітної плати 61180,00 грн та обмежено максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску станом на вересень 2017 року (42100,00 грн), визначеної на підставі довідки про заробітну плату від 12.03.2020 № 18-85-449.
Зазначені дії відповідача ОСОБА_1 оскаржив в судовому порядку в межах справи № 200/4036/22.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2022 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення перерахунку з 01 лютого 2022 року пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із застосуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV та виплатити різницю в пенсії, з урахуванням фактично виплаченої пенсії.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі № 200/4036/22 змінено рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі № 200/4036/22.
Абзац третій резолютивної частини рішення про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV та виплатити різницю в пенсії, з урахуванням фактично виплаченої пенсії - скасовано і в цій частині відмовлено в у задоволенні позовних вимог.
Судовими рішеннями у справі № 200/4036/22 було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення перерахунку з 01 лютого 2022 року пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із застосуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
При цьому суди встановили, що пенсійний орган самостійно з власної ініціативи переглянув висновки рішення суду у справі № 200/4099/20-а та здійснив перерахунок пенсії у бік зменшення, тобто відповідач діяв не в порядку, не на підставі та не у спосіб, що визначені діючим законодавством України.
Також постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03 2023 у справі № 200/4036/22, що набрала законної сили, встановлено відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії за вислугу років позивачу без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску немає з 01.02.2022 року.
На виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі № 200/4036/22, позивачу з 28.03.2023 проведено перерахунок пенсії за вислугу років із заробітної плати 61180,00 грн та обмежено максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску станом на вересень 2017 року (42100,00 грн), визначеної на підставі довідки про заробітну плату від 12 березня 2020 року № 18-85- 449, розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 28.03.2023 становить 38912,80 грн.
Також на виконання судового рішення у справі № 200/4036/22 відповідачем нарахована заборгованість по пенсійним виплатам за період з 01.04.2020 по 27.03.2023 у розмірі 459759,84 грн, яка обліковується та включена до переліку отримувачів виплат.
Протягом 2024 року відповідно до Порядку № 1165 Головним управлінням проведено виплату коштів позивачу на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень в жовтні 2024 року - в розмірі 2361,00 грн, в листопаді 2024 року - в розмірі 6851,22, в грудні 2024 року - в розмірі 2361,00 грн.
Залишок пенсійних виплат нарахованих згідно рішення суду за період з 01.04.2020 по 27.03.2023 станом на 23.04.2025 складає 448186,62 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.01.2024 суд прийняв звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення суду від 27.09.2022 в адміністративній справі № 200/4036/22.
В ухвалі зазначено, що постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2022 після його зміни у справі № 200/4036/22 не містять у собі жодних зобов'язань, спрямованих на відновлення порушеного права позивача, та не потребують додаткових дій з боку суб'єкта владних повноважень щодо його виконання.
Позивач здійснив самостійний розрахунок пенсії та вважає, що розмір заборгованості з пенсійних виплат за період з 01 лютого 2022 року по 31 березня 2025 року становить 655522,80 грн (що складається з 17250,60 грн щомісячно невиплаченої пенсії помноженої на 26 місяців).
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову, виходив з відсутності підстав для здійснення перерахунку пенсії за вислугу років позивачу без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, тому не встановлено порушень з боку пенсійного органу щодо нарахування пенсії позивачеві у період з 28.03.2023 по 31.03.2025.
Оцінка суду.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
На підставі частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що процесуальним законодавством передбачені види судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Наявність в КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Також, на підставі частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Як свідчать матеріали справи, на виконання судових рішень, які набрали законної сили, у справах № 200/4099/20-а та № 200/4036/22 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки та визначена заборгованість по пенсійним виплатам за період з 01.04.2020 по 27.03.2023 у розмірі 459 759,84 грн.
Вказана сума заборгованості виплачується позивачу в межах бюджетних призначень, зокрема, в жовтні 2024 року - в розмірі 2361,00 грн, в листопаді 2024 року - в розмірі 6851,22, в грудні 2024 року - в розмірі 2361,00 грн.
Залишок пенсійних виплат нарахованих згідно рішення суду за період з 01.04.2020 по 27.03.2023 станом на 23.04.2025 складає 448 186,62 грн.
Таким чином стягнення заборгованості у сумі 448 186,62 грн. за період з 01.04.2020 по 27.03.2023 року повинно відбуватися в межах виконання судових рішень у справах № 200/4099/20-а та № 200/4036/22, а тому позивач щодо цієї заборгованості може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою в порядку ст.383 КАС України, а не подавати новий адміністративний позов, оскільки вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Аналогічний висновок зі спірного питання викладено Верховним Судом в постанові від 25 березня 2025 року у справі № 200/1210/24.
Аналіз предмету позову у справі, яка розглядається, свідчить, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із бездіяльністю відповідача під час виконання судових рішень у справах № 200/4099/20-а та № 200/4036/22.
Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - визнання протиправною бездіяльність відповідача та стягнення сум заборгованості з виплати пенсії за період з 01.04.2020 по 27.03.2023 є одним із способів виконання судових рішень у вищезазначених справах.
При цьому суд не приймає розрахунок суми заборгованості з пенсійних виплат, наданий позивачем (655 522,80 грн.), оскільки такий розмір не підтверджений жодними належними доказами.
Щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача та стягнення заборгованості з пенсії у період з 28.03.2023 по 31.03.2025 суд зазначає наступне.
Розмір пенсії позивача з 20.03.2023 року становить 38912,80 грн.
Відповідно до статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII “Про прокуратуру» пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Законом України від 07.07.2010 № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2264) передбачено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленого цим Законом.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі № 200/4036/22 змінено рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі № 200/4036/22.
Абзац третій резолютивної частини рішення про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV та виплатити різницю в пенсії, з урахуванням фактично виплаченої пенсії - скасовано з відмовою в задоволенні цієї частини позовних вимог.
Судом встановлено, що внаслідок перерахунку пенсії позивача, з урахуванням позовних вимог, її розмір перевищив максимальний, і тому на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.02.2022 перерахунок та виплату пенсії без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України від 07.07.2021 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Оскільки постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2022 після його зміни у справі № 200/4036/22 не містять жодних зобов'язань, спрямованих на відновлення порушеного права позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області правомірно виплачується пенсія ОСОБА_1 , з дня набрання законної сили постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі № 200/4036/22, в розмірі 38912,80 грн.
З огляду на вищевикладене підстави для стягнення на користь позивача заборгованості з пенсійних виплат за період з 28.03.2023 по 31.03.2025 відсутні, а відповідачем правильно розраховано розмір пенсії позивача в сумі 38912,80 грн з обмеженням відповідно до абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697.
Є безпідставними посилання представника позивача на порушення статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі), оскільки право позивача на виконання судового рішення підлягає захисту в порядку судового контролю (ст.ст.382,383,378 КАС України)
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат по справі не здійснюється.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу адвоката Фальченка Івана Володимировича, що діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі № 200/2455/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі № 200/2455/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 13 жовтня 2025 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 13 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді Т.Г. Гаврищук
Е.Г. Казначеєв