13 жовтня 2025 року справа №360/95/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі № 360/95/25 (головуючий суддя І інстанції - Кисельова Є.О.) за позовом адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 до 19.07.2022 в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 19.07.2022 в загальній сумі 212 457,74 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
В обґрунтування позову зазначив, що проходив військову службу у відповідача, під час проходження якої відповідач не в повному обсязі сплачував індексацію грошового забезпечення. У період з 01.03.2018 по 19.07.2022 нарахування та виплата індексації грошового забезпечення повинна здійснюватися із застосуванням абз. 4, 6 п. 5 Постанови КМУ “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 № 1078.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року 19 липня 2022 року включно у розмірі, обрахованому відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року до 19 липня 2022 року включно в загальній сумі 230447,31 гривень відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасним відрахуванням обов'язкових податків.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Абзацом 3 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 № 1078 встановлено, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, якою встановлені нові підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.
Згідно офіційних даних, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% перевищено. При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року (п.1-1 Порядку № 1078).
Відповідні нарахування індексації грошового забезпечення позивач отримував разом з грошовим забезпеченням, про що свідчать картки грошового забезпечення за 2018- 2022 роки.
Крім того, щоб прослідкувати відповідні зміни в грошовому забезпеченні необхідно проаналізувати, на які саме виплати набув право позивач за час проходження служби окремо за лютий 2018 року та окремо за березень 2018 року.
Лютий 2018 року: посадовий оклад 740,00 грн, оклад за військове звання 60,00 грн, вислуга років 240,00 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань 1040,00 грн, надбавка за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя 111,00 грн, премія 3145,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода 53,36 грн, всього 5389,36 грн.
Березень 2018 року: посадовий оклад 3080,00 грн, оклад за військове звання 950,00 грн, вислуга років 0,00 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань 0,00 грн, надбавка за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя 0,00 грн, премія 3080,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода 0,00 грн, всього 8722,00 грн. Різниця: 8722,00 - 5389,36 = 3332,64 грн. Представник позивача вважає, що грошове забезпечення позивача підвищилось на 425,02 грн. В свою чергу, за підрахунками відповідача розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року склав 3332,64 грн.
Відмінність у порівнянні грошового забезпечення між розрахунком у позивача та відповідача полягає у тому, що позивач безпідставно зараховує додаткову винагороду передбачену Постановою № 889 у розмірі 3201,60 грн до складу грошового забезпечення лютого 2018 року. В свою чергу виплачена позивачу у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 3201,60 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за січень 2018 року, а у розмірі 53,36 грн. до складу грошового забезпечення березня 2018 року.
Також позивачем помилково включено при розрахунку індексації-різниці до грошового забезпечення компенсацію за харчування (КХ) у розмірі 52,86 грн. (в лютому 2018) та 240,12 грн. (в березні 2018), винагороду за бойове чергування у розмірі 37 грн, виплачену у лютому та березні 2018 року, додаткову винагороду за участь АТО/ООС у розмірі 4500,00 грн. за лютий 2018 року та 4500,00 грн. за березень 2018 року.
Також позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2008 року, відтак, індексація за лютий 2018 року складає за підрахунками відповідача 200,87 грн. із застосуванням базового місяця грудень 2016 року.
Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року складає 253,30% лише у разі нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2008 року.
Отже, твердження, що ймовірний розмір індексації станом на березень 2018 року становив 4038,13 грн. є безпідставними.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду».
Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд» матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ), на час розгляду справи виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
30.09.2024 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом про нарахування та виплату позивачу за період з 01.03.2018 по 19.07.2022 індексації грошового забезпечення в повному обсязі, а саме з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Листом від 31.10.2024 відповідач надав копії довідок грошового забезпечення позивача, які свідчать, що в період з 01.03.2018 по 19.07.2022, “фіксована» сума індексації грошового забезпечення позивача не нараховувалась та не виплачувалась. При цьому, індексація грошового забезпечення позивача нараховувалась та виплачувалась з урахуванням базового місяця - березень 2018 року.
Особисті картки позивача на грошове забезпечення та архівні відомості за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки свідчать:
- в період з 01.01.2018 по 31.12.2018 індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася;
- в січні 2019 року нараховано та виплачено індексацію у розмірі 82,60 грн, у період з 01.02.2019 по 31.10.2019 індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася; у листопаді 2019 року нараховано та виплачено індексацію у розмірі 1642,56 грн, у грудні- 216,51 грн;
- у період з 01.01.2020 по 30.06.2020 нараховано та виплачено індексацію у розмірі 216,51 грн (за кожен місяць); у липні - 226,29 грн; у період з 01.08.2020 по 30.11.2020 індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася; у грудні 2020 року нараховано та виплачено індексацію у розмірі 1138,97 грн;
- у період з 01.01.2021 по 31.03.2021 нараховано та виплачено індексацію у розмірі 331,42 грн (за кожен місяць); у період з 01.04.2021 по 30.06.2021 нараховано та виплачено індексацію у розмірі 415,41 грн (за кожен місяць); у період з 01.07.2021 по 30.11.2021 нараховано та виплачено індексацію у розмірі 540,03 грн (за кожен місяць); у грудні 2021 року індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася;
- у січні 2022 року нараховано та виплачено індексацію у розмірі 1126,38 грн; у період з 01.02.2022 по 30.04.2022 нараховано та виплачено індексацію у розмірі 672,35 грн (за кожен місяць); у травні - 913,01 грн; у червні - 1017,21 грн; у липні - 1066,00 грн.
Позивачем у лютому-березні 2018 року отримано таке грошове забезпечення:
- у лютому 2018 року: посадовий оклад 740,00 грн, оклад за військове звання 60,00 грн, вислуга років 240,00 грн, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань 740,00 грн; преміювання 3145,00 грн; винагорода по постанові КМУ 889 3201,60 грн; преміювання 3145,00 грн; винагорода з бойове чергування 37,00 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань 1040,00 грн, надбавка за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя 111,00 грн, винагорода (2 лінія); премія за участь в АТО 1000,00 грн; компенсація за харчування 52,86 грн; всього 13847,36 грн;
- у березні 2018 року: посадовий оклад 3080,00 грн, оклад за військове звання 950,00 грн, вислуга років 0,00 грн, надбавка за вислугу років 1512,00 грн; преміювання 3080,00 грн; винагорода по постанові КМУ 889 53,36 грн; винагорода за бойове чергування 37,00 грн; винагорода (2 лінія) 4500,00 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань 0,00 грн, надбавка за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя 0,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода 0,00 грн, компенсація за харчування 240,12 грн; всього 13552,48 грн.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що розмір збільшення грошового забезпечення позивача з 01.03.2018 менш суми індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, тому наявні підстави для виплати позивачу індексації-різниці.
Оцінка суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі частин 1-4 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Статтею 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
На підставі частини першої статті 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених ст. 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
На підставі пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Базовим місяцем при обчислені індексу для проведення індексації слід вважати місяць підвищення заробітної плати за рахунок зростання її постійних складових, зокрема, тарифних ставок (окладів). Якщо сума підвищення заробітної плати за рахунок постійних складових менша від суми індексу нарахованої відповідно до Порядку, то місяць такого підвищення не вважається базовим і індексація продовжується. При порівнянні суми підвищення заробітної плати та суми індексації при визначені базового місяця береться заробітна плата в частині постійних складових в розрахунку за повний відпрацьований місяць.
Таким чином, місяць, у якому підвищено заробітну плату, вважають базовим для індексації за дотримання таких умов: заробітна плата зросла за рахунок її постійних складових; сума підвищення більша, ніж можлива індексація.
Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. При цьому, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Верховний Суд в подібних правовідносинах дійшов висновку про те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки (постанови від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 і від 13.04.2023 у справі № 420/9187/21).
Так, розтлумачивши пункти 2, 5 Порядку № 1078, у зазначених справах, Верховний Суд вказав, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових. Одночасно з цим, Верховний Суд зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи.
Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця.
Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. Верховний Суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 1294 від 07.11.2007 (далі - Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до Постанови № 1294.
З 01.12.2015 положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).
Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну “базовий місяць» на “місяць підвищення доходу», ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.
На відміну від правил визначення “базового місяця» (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), “місяцем підвищення доходу» є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.
Термін “підвищення тарифних ставок (окладів)» для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв'язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.
Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону № 1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою № 1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Отже, з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
Задля досягнення поставленої мети (зміна механізму проведення індексації, який передбачав індивідуальний підхід для кожного окремого працівника, та перехід до механізму, який би забезпечував єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників) пунктом 3 Постанови № 1013 постановлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
За рахунок цього мала б “обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників, а тому абзацом 2 пункту 3 Постанови № 1013 передбачено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078, який уже діяв із змінами, внесеними Постановою № 1013, та передбачав єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників (з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник).
Так, якщо на виконання пункту 3 Постанови № 1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, то військовослужбовцям оклади в грудні 2015 року не підвищувалися, а тому січень 2016 року не став для останніх “місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними Постановою № 1013).
Наведене свідчить, що станом на січень 2016 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою № 1294, яка була чинною з 01.01.2008 та діяла до 01.03.2018, тобто до набрання чинності Постановою № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави для висновку, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Оскільки індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, тому повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
З урахуванням того, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, - березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.
Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Такий підхід визначений Верховним Судом в постанові від 23.03.2023 року у справі № 400/3826/21.
Таким чином, для вирішення питання чи має позивач право на нарахування та виплату індексації-різниці з березня 2018 року відповідно до абзаців 3,4,5 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно встановити розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без врахування складових разового характеру, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).
Як свідчать матеріали справи розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року склав 13847,36 грн, у тому числі:
посадовий оклад 740,00 грн,
оклад за військове звання 60,00 грн,
вислуга років 240,00 грн,
надбавка за виконання особливо важливих завдань 1040,00 грн,
надбавка за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя 111,00 грн,
премія 3145,00 грн,
щомісячна додаткова грошова винагорода 53,36 грн,
винагорода по постанові КМУ № 889 - 3201,60 грн;
Розмір грошового забезпечення позивача за березень 2018 року склав 13552,48 грн, у тому числі:
посадовий оклад 3080,00 грн,
оклад за військове звання 950,00 грн,
премія 3080,00 грн,
винагорода по постанові КМУ 889 53,36 грн.
щодо інших виплат позивачу у лютому-березню 2018 року у складі грошового забезпечення суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 лютого 2016 року № 73 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 217/28347, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників.
Таким чином, нарахована до виплати позивачу у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 3201,60 грн. входить до складу грошового забезпечення позивача за січень 2018 року.
В свою чергу, нарахована позивачу до виплати у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 53,36 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року.
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, виплачена позивачу у лютому 2018 року у розмірі 740,00 грн, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, яка, відповідно до абз.5 п.5 Порядку № 1078, не включається до обрахунку грошового забезпечення, що підлягає індексації.
Стосовно винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.06.2021 у справі № 240/11441/19, відступив від правового висновку, зробленого Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 420/1232/16, постанові від 30.11.2018 у справі № 415/6132/16 та дійшов висновку, що винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. Водночас, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва).
Отже, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира. За таких обставин, винагорода за участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
У постанові від 22.11.2023 у справі № 240/7091/20 колегія суддів Верховного Суду зі складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду не знайшла підстав для відступу від вищезазначених правових висновків у справі, що розглядається.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.10.2023 у справі № 607/1662/21 та постанові від 17 січня2024 року у справі № 932/9029/23 звернула увагу, що висновки, які містяться в рішеннях судової палати, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об'єднаної палати - над висновками палати чи колегії суддів, а висновки Великої Палати - над висновками об'єднаної палати, палати й колегії суддів.
Отже, участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
Таким чином, винагорода за бойове чергування та винагорода військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО не включаються до грошового забезпечення позивача, що підлягає індексації, оскільки ці винагороди не мають постійного характеру та їх виплата залежить від виконання військовослужбовцем певних завдань.
Компенсація за харчування також не включається до обрахунку грошового забезпечення позивача, що підлягає індексації, оскільки компенсація за харчування не мала постійного характеру, була нарахована та виплачена лише за дні неможливості забезпечення позивача гарячою їжею або набором сухих продуктів.
Отже, розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року склав 13867,48 грн, у березні 2018 року 13552,48 грн.
Розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А) становить:
13867,48 грн. - 13552,48 грн. = 315 грн.
Прожитковий мінімум у березні 2018 року складав 1762,00 грн., а величина приросту індексу споживчих цін - 253,30%.
Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 у такому разі склала:
1762,00 грн. х 253,30% / 100% = 4463,15 грн.
Відтак, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року в даному разі є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
На підставі абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації-різниці складає:
4463,15 грн. - 315 грн = 4148,15 грн.
Таким чином, позивач, відповідно до абзаців 4 та 6 пункту 5 Порядку № 1078, має право на нарахування і виплату індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4148,15 грн. на місяць за період з 01.03.2018 року по 19.07.2022 року включно, а дії відповідача щодо невиплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за цей період є протиправною.
За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат по справі не здійснюється.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі № 360/95/25 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі № 360/95/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 13 жовтня 2025 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 13 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді Т.Г. Гаврищук
Е.Г. Казначеєв