13 жовтня 2025 року справа №200/2379/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі № 200/2379/25 (головуючий І інстанції Галатіна О.О.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про: визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум грошового забезпечення за період з 20.12.2019 по 19.03.2025, яке має бути нараховане та виплачене на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2024 по справі № 200/2238/24; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум грошового забезпечення за період з 20.12.2019 по 19.03.2025, яке має бути нараховане та виплачене на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2024 по справі № 200/2238/24.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду 10 червня 2025 року позов - задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за періоди з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2023 року по 24.01.2023 року із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня календарного року, та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2024 по справі № 200/2238/24; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за періоди з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2023 року по 24.01.2023 року із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня календарного року, та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2024 по справі № 200/2238/24; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду, в якій посилався на порушення норм матеріального, процесуального права, просив скасувати рішення суду, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.
Апелянт зазначив, що з набранням судовим рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/2238/24 законної сили, останнє своєчасно виконано відповідачем у добровільному порядку, в частині зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення.
З надходженням цільових коштів за наданою заявкою, 19.03.2025 року грошове забезпечення за період з 29.01.2020 року по 24.01.2023 рік було виплачено позивачу в повному обсязі, а саме, 106124,27 грн. Таким чином, право на перерахунок грошового забезпечення за спірний період у позивача виникло на підставі судового рішення, яке було ухвалено вже після його звільнення.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
В період з 20 грудня 2019 року по 24 січня 2023 року позивач проходив військову службу на посадах структурних підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 та не заперечується відповідачем.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду 05 липня 2024 року у справі № 200/2238/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2023 року по 24.01.2023 року із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня календарного року, та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2023 року по 24.01.2023 року із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня календарного року, та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Рішення набуло законної сили 21 жовтня 2024 року відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду 21 жовтня 2024 року.
На виконання вказаного судового рішення, 19 березня 2025 відповідачем нараховано та сплачено присуджені судом грошові виплати в сумі 106 124,27 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №413 від 17.03.2025 року.
Листом від 02.01.2025, у відповідь на заяву позивача від 20.03.2025 щодо нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, відповідач повідомив, що в затвердженому кошторисі для ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні бюджетні асигнування на здійснення таких видатків як компенсація втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за грошові доходи, які отримані за рішеннями суду. У зв'язку з цим, немає можливості провести нарахування та виплату вищевказаної компенсації.
Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.
За статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі - Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (стаття 2 Закону № 2050-ІІІ).
За статтею 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Зазначені норми Закону № 2050-ІІІ кореспондуються з нормами пунктів 1-3, 5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).
Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку (частина перша статті 7 Закону № 2050-ІІІ).
Отже, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) виплата громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 4) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати доходів проводиться незалежно від порядку і підстав виплати доходів: добровільного чи на виконання судового рішення.
При виборі і застосуванні до спірних правовідносин норм права судом враховано нову правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20, відповідно до якої норми Закону № 2050-ІІІ і Порядку № 159 не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов'язку додатково звертатися до роботодавця за виплатою такої компенсації. Нормами фактично встановлено обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання в разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.
Відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в розумінністатті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством. Зазначену норму варто тлумачити в її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості.
Відповідно, невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням. Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.
Матеріалами справи підтверджується наявність вищезазначених умов для отримання позивачем компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2023 року по 24.01.2023 року із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня календарного року, та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, на один і більше календарних місяців, а тому відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено таку компенсацію, а саме, з 29.01.2020, а не з 20.12.2019, як помилково вважає Позивач.
За п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. Крім того, індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про: визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за періоди з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2023 року по 24.01.2023 року із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня календарного року, та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2024 по справі № 200/2238/24; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за періоди з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2023 року по 24.01.2023 року із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня календарного року, та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2024 по справі № 200/2238/24.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі № 200/2379/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 13 жовтня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв