13 жовтня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/11226/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Виноградова Д.О. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, у якому просить:
визнати протиправними дії відповідачів та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 19.09.2025р. № 253450004059 щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу роботи періоди: з 01.09.1989 по 02.09.1991, з 16.04.1992 по 06.05.1993 навчання в Чернігівському державному педагогічному інституті ім Т.Г. Шевченка, з 01.06.2007 по 30.09.2007, з 02.10.2007 по 04.10.2007 та з 17.08.2010 по 31.10.2010 перебування на посаді вчителя фізичної культури в Ларинівській неповній середній школі Н. Сіверського району, (в подальшому перейменовано на Ларинівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Новгород- Сіверської районної ради Чернігівської області); зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років періоди: з 01.09.1989 по 02.09.1991, з 16.04.1992 по 06.05.1993, навчання в Чернігівському державному педагогічному інституті ім. Т.Г. Шевченка за спеціальністю «фізичне виховання», з 01.06.2007 по 30.09.2007, з 02.10.2007 по 04.10.2007 та з 17.08.2010 по 31.10.2010,- перебування на посаді вчителя фізичної культури в Ларинівській неповній середній школі Н. Сіверського району, (в подальшому перейменовано на Ларинівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Новгород- Сіверської районної ради Чернігівської області), з 11.10.2017 по 30.07.2025 перебування на посаді вчителя фізичної культури Стахорщинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області та призначити ОСОБА_1 , пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 2.03.2015р. № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», Закону України від 24.12.2015р. №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 01.08.2025 року.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак, у порушення вимог вищезазначеної норми, у позові не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідачів по справі.
Відповідно до частини п'ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються, зокрема: 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко викласти позовні вимоги, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Суд вказує, що зміст позову - це його частина, яка відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права.
Відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування, а також матеріально-правові вимоги позивача до відповідача щодо яких суд повинен ухвалити рішення.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Відповідно позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Крім того суд зазначає, що зміст позовних вимог повинен чітко відповідати викладу обставин, якими його обґрунтовано та, відповідно, навпаки. У разі якщо в позовній заяві викладено дві вимоги, одна з яких є похідною від іншої, вони повинні відповідати одна одній за змістом.
Суд зазначає, що у позовній заяві у якості відповідачів визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Проте вимоги сформульовані та обгрунтовані лише до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Вказане свідчить, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160 КАС України.
Крім того, у позовній заяві, з урахуванням змісту наведених положень КАС України та враховуючи завдання адміністративного судочинства, визначені у частині першій статті 2 КАС України, а саме: справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, позивач має обґрунтовано довести існування у взаємозв'язку сукупності таких обставин: 1) юридичного спору між ним і відповідачем; 2) публічно-правових відносин між ним і відповідачем; 3) порушеного права (прав) позивача відповідачем у існуючих між ними правовідносинах; 4) факту порушення права (прав) позивача відповідачем.
Суд зазначає, що здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Більш того, щоб позивачу був наданий судовий захист, суд має встановити наявність порушеного права. Обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, і вказаний обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Так, у прохальній частині позовних вимог позивач просить визнати протиправними дії відповідачів та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 19.09.2025 № 253450004059 щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу роботи періоди: з 01.09.1989 по 02.09.1991, з 16.04.1992 по 06.05.1993 навчання в Чернігівському державному педагогічному інституті ім Т.Г.Шевченка, з 01.06.2007 по 30.09.2007, з 02.10.2007 по 04.10.2007 та з 17.08.2010 по 31.10.2010 перебування на посаді вчителя фізичної культури в Ларинівській неповній середній школі Н. Сіверського району, (в подальшому перейменовано на Ларинівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області); зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років періоди: з 01.09.1989 по 02.09.1991, з 16.04.1992 по 06.05.1993, навчання в Чернігівському державному педагогічному інституті ім. Т.Г.Шевченка за спеціальністю «фізичне виховання» з 01.06.2007 по 30.09.2007, з 02.10.2007 по 04.10.2007 та з 17.08.2010 по 31.10.2010 перебування на посаді вчителя фізичної культури в Ларинівській неповній середній школі Н. Сіверського району, (в подальшому перейменовано на Ларинівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області), з 11.10.2017 по 30.07.2025 перебування на посаді вчителя фізичної культури Стахорщинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області та призначити ОСОБА_1 , пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 2.03.2015р. № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», Закону України від 24.12.2015р. №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 01.08.2025 року.
Суд зазначає, що у прохальній частині позовних вимог позивач двічі просить зарахувати до страхового стажу роботи періоди: з 01.09.1989 по 02.09.1991, з 16.04.1992 по 06.05.1993 навчання в Чернігівському державному педагогічному інституті ім Т.Г.Шевченка, з 01.06.2007 по 30.09.2007, з 02.10.2007 по 04.10.2007 та з 17.08.2010 по 31.10.2010 перебування на посаді вчителя фізичної культури в Ларинівській неповній середній школі Н. Сіверського району, (в подальшому перейменовано на Ларинівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області).
Таке формулювання позовних вимог позбавляє можливості суд встановити чіткий предмет позову, тому позивачу необхідно визначитись з належними позовними вимогами.
Щодо заявленого клопотання про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надати суду пенсійну справу позивача, суд зазначає наступне.
Так, за приписами частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 72 КАС України, ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини першої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частини другої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Втім, заявлене клопотання у прохальній частині позову про витребування доказів не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 80 КАС України, адже позивачем не надано відповідного клопотання та не зазначено про заходи яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Таким чином, у випадку необхідності витребування доказів, які зазначені позивачем, слід подати обґрунтоване клопотання про витребування доказів, яке б відповідало вимогам частини другої статті 80 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути у п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу 5-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА