13 жовтня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2218/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 7516,30 грн до місцевого бюджету.
В обґрунтування позовних вимог Головне управління ДПС у Чернівецькій області зазначило, що за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 7516,30 грн, яка виникла по єдиному податку з фізичних осіб.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами .
Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався. Ухвала про відкриття провадження направлена за адресою державної реєстрації місця проживання відповідача, однак поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Частиною 1 статті 174 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу, частиною 11 якої визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи наведене, ухвала про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином, однак відзив ним не подано, за таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
Позивач відповідно до ідентифікаційних даних зареєстрований, як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку як платник податків.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач перебуває на 2 групі спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Дослідженням розрахунку податкового боргу судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб, який виник на підставі нарахованого єдиного податку 2 групи (заява про застосування спрощеної системи оподаткування №13243/ФОП/2413-51 від 27.03.2019 р.), у сумі 7516,30 грн.
У зв'язку із наявністю податкового боргу позивачу було виставлено податкову вимогу форми "Ф" від 25.09.2019 року №132577-51 та вручено останньому.
Таким чином, станом на дату подання позову відповідач має узгоджений податковий борг на суму 7516,30 грн.
Надаючи оцінку вказаним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до п. 293.1. ст. 291 ПК України ставки єдиного податку для платників другої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 293.2. статті 293 ПК України передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно до п. 295.1. ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.
Відповідно до п. 295.2. ст. 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Пунктом 295.4 статті 295 ПК України передбачено, що сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.
Відповідно до п. 295.8. ст. 295 ПК України у разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.
Відповідачу нараховано податкові зобов'язання відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №13243/ФОП/2413-51 від 27.03.2019 р. у сумі 7516,30 грн.
Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання не сплаченого платником податку на встановлений строк набуває статусу податкового боргу.
Згідно п. 59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ст. 59 ПК України відповідачу направлена податкова вимога форми "Ф" від 25.09.2019 року №132577-51, яку було вручено останньому.
З моменту вручення податкової вимоги податковий борг відповідача не переривався, а отже, податкова вимога форми "Ф" від 25.09.2019 року №132577-51, відповідно до ст. 60 ПК України, не була відкликана.
Вказана заборгованість відповідача не підлягає списанню та розстроченню на підставі ст.101 ПК України.
Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Суд наголошує, що доказів сплати узгодженого зобов'язання відповідачем не надано до суду.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому позовні вимоги позивача про стягнення податкового боргу підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 7516,30 грн до місцевого бюджету.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, Код ЄДРПОУ 44057187);
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя І.В. Маренич