Справа № 560/3943/25
іменем України
13 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом від 19.03.2025 в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", збільшеної до 100 000 гривень, за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці за станом здоров'я після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, а саме за період з 17 лютого 2024 року по 07 жовтня 2024 року включно, з яких в період з 17 лютого 2024 року по 20 березня 2024 року перебування на стаціонарному лікуванні, а в період з 21 березня по 07 жовтня 2024 року перебував у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарських комісій; 2) Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України виплатити ОСОБА_2 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", збільшеної до 100 000 гривень, за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці за станом здоров'я після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, а саме за період з 17 лютого 2024 року по 07 жовтня 2024 року включно, з яких в період з 17 лютого 2024 року по 20 березня 2024 року перебування на стаціонарному л ікуванні, а в період з 21 березня по 07 жовтня 2024 року перебував у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарських комісій.
У позові пояснив, що 16.02.2024 отримав поранення при захисті Батьківщини в населеному пункті Авдіївка Донецької області, що підтверджує Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка видана Військовою частиною НОМЕР_1 від 23.05.2024 за №8021. Починаючи з 17 лютого 2024 року по 19 лютого 2024 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в МКЛ-16 (м. Дніпро), після чого був направлений до Військового госпіталю НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ), де перебував на стаціонарному лікуванні з 20 лютого 2024 року до 20 березня 2024 року. По закінченню лікування позивача він неодноразово проходив військово-лікарські комісії, що підтверджено, зокрема: 1) Довідкою ВЛК від 19 березня 2024 року №169 якою було надано відпустку для лікування після поранення на 30 календарних днів, а також визнано ступень тяжкості травми як - тяжка; 2) Довідкою ВЛК від 22 квітня 2024 року №376 було надано відпустку для лікування після поранення на 30 календарних днів, а також визнано ступень тяжкості травми як - тяжка; 3) Довідкою ВЛК від 28 травня 2024 року №2065 було надано відпустку для лікування після поранення на 30 календарних днів, а також визнано ступень тяжкості травми як - тяжка; 4) Довідкою ВЛК від 02 липня 2024 року №2608 було надано відпустку для лікування після поранення на 20 календарних днів, а також визнано ступень тяжкості травми як - тяжка; 5) Довідкою ВЛК від 25 липня 2024 року №909 було надано відпустку для лікування після поранення на 30 календарних днів, а також визнано ступень тяжкості травми як - тяжка; 6) Довідкою ВЛК від 09 серпня 2024 року №977 було надано відпустку для лікування після поранення на 30 календарних днів, а також визнано ступень тяжкості травми як - тяжка; 7) Довідкою ВЛК від 07 жовтня 2024 року №4361 на підставі ст. 616, 786, графи II Розкладу хвороб було визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Вважає, що Військова частина НОМЕР_1 протиправно не провела нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", тому звернувся до суду з цим позовом (арк. спр.1-8).
Відповідно до ухвали від 17.03.2025 суд відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників та витребував докази (арк. спр.63).
Згідно з ухвалою від 29.05.2025 суд повторно витребував у Військової частини НОМЕР_1 докази (арк. спр.74).
Відповідно до ухвали від 17.07.2025 суд наклав на Військову частини НОМЕР_1 штраф та в чергове витребував докази (арк. спр.80-82).
У Відзиві на позов від 03.10.2025 представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову. Пояснив, що: "... на даний момент Позивачу фактично виплачена вся належна йому сума додаткової винагороди у розмірі 99327,59 грн., а отже у військової частини НОМЕР_1 не існує жодної заборгованості перед Позивачем.".
Представник позивача адвокат Малий Руслан Анатолійович у відповіді на Відзив від 03.10.2025 просить позов задовольнити. Пояснив, що за час лікування позивача йому не виплачувалась додаткова винагорода, так як відповідач не надав доказів її виплати, і це не підтверджує довідка №2084/2391/15/4182 від 03.08.2025 надана відповідачем.
Встановивши обставини (факти), якими сторони пояснюють вимоги та заперечення, оцінивши надані ними докази, беручи до уваги норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд робить такі висновки, враховуючи наступне.
Сторони фактично не оспорюють отримання солдатом Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 поранення пов'язаного із захистом Батьківщини, травма тяжкого ступеня та проходження ним лікування, відповідно до Довідок військової частини та ВЛК, що підтверджено також матеріалами справи, тому це не потребує доказуванню в силу вимог ч.1 ст.78 КАС України.
Відповідно до п.4 витягу із наказу Військової частини НОМЕР_1 від 23.01.2025 за №23 солдата ОСОБА_1 з 23.01.2025 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення та знято з котлового забезпечення зі сніданку, а також вирішено провести належні йому виплати грошового забезпечення, зокрема: "... додаткову винагороду по "23" січня 2025 року пропорційно часу участі у таких діях та заходах." (арк. спр.61).
Довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 0308.2025 за №2084/2391/15/4182 констатовано, що солдату ОСОБА_1 за період з 01.02.2024 по 31.10.2024, за лютий місяць 2024 року нараховано додаткової винагороди 100000 гривень, а до сплати 99327,59 гривень (арк. спр.103).
Отже, позивачу нараховано додаткову винагороду тільки за лютий місяць 2024 року у розмірі 100000 гривень, а до сплати 99327,59 гривень, і немає доказів цієї виплати.
Частиною 1 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з п.1-1 постанови КМ України від 28 лютого 2022 року N 168 " Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168) встановлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Абзацом 7 п.1-1 Постанови №168 визначено, що військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6 - 12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.
Відповідно до п.1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Щодо перебування позивача на лікуванні/реабілітації відповідно до Довідок ВЛК, суд зауважує, що відповідно до Закону України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я", реабілітація може надаватись у стаціонарних та амбулаторних умовах.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин у справі, суд робить висновок, що позивач частково довів позовні вимоги, так як суб'єкт владних повноважень не спростував доводи та докази позивача. Зокрема, щодо не дотримання відповідачем вимог Постанови №168 в частині нарахування, згідно наказів та виплати додаткової винагороди за час перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, відповідно до довідок: від 23.05.2024 №8021; від 19 березня 2024 року №169; від 22 квітня 2024 року №376; 28 травня 2024 року №2065; від 02 липня 2024 року №2608; від 25 липня 2024 року №909; від 09 серпня 2024 року №977; від 07 жовтня 2024 року №4361, що підтверджено доказами, які перевірено судом. При цьому, потрібно враховувати, що періоди лікування визначаються довідками ВЛК з урахуванням наказів про надання відпусток для лікування, яких сторони не надали суду, як і наказу про зарахування позивача у розпорядження (у наказі №23 від 23.01.2025 вказано, що ОСОБА_1 перебуває у розпорядженні командира), для врахування абзацу 7 п.1-1 Постанови №168. Відтак, належним захистом порушеного права позивача буде задоволення зобов'язальної вимоги, відповідно до встановлених обставин справи. Щодо встановлення судового контролю, суд вважає, що для цього немає підстав, адже у суду немає підстав вважати, що суб'єкт владних повноважень не буде виконувати судове рішення, порушуючи законодавство та Конституцію України, за що передбачена відповідна відповідальність.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо недотримання постанови КМ України від 28 лютого 2022 року N168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", зокрема, не видання наказу про нарахування та виплату додаткової винагороди за час перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, відповідно до довідок: від 23 травня 2024 року №8021; від 19 березня 2024 року №169; від 22 квітня 2024 року №376; 28 травня 2024 року №2065; від 02 липня 2024 року №2608; від 25 липня 2024 року №909; від 09 серпня 2024 року №977; від 07 жовтня 2024 року №4361.
Зобов'язати Військову частини НОМЕР_1 видати наказ про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, за час його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, відповідно до довідок: від 23 травня 2024 року за №8021; від 19 березня 2024 року №169; від 22 квітня 2024 року №376; 28 травня 2024 року №2065; від 02 липня 2024 року №2608; від 25 липня 2024 року №909; від 09 серпня 2024 року №977; від 07 жовтня 2024 року №4361, відповідно до вимог постанови КМ України від 28 лютого 2022 року N168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", враховуючи фактично виплачені суми та обставини встановлені у цій адміністративній справі.
В решті вимог позову відмовити.
Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 13 жовтня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )
Головуючий суддя А.І. Петричкович