Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 жовтня 2025 р. Справа № 520/15277/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по адміністративній справі №520/15277/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №3532 від 06.04.2020 про відмову у перерахунку призначеної пенсії у бік її підвищення без обмеження граничного розміру; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 13.12.2019 перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 без обмежень її граничного розміру з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, до якої включені всі види оплати праці, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на підставі довідки прокуратури Харківської області від 12.03.2020 №18-146 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, виплатити неотриману ОСОБА_1 пенсію та здійснювати у подальшому виплати призначеної пенсії без обмежень її граничного розміру з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, до якої включені всі види оплати праці, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на підставі довідки прокуратури Харківської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорських працівників.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м-н. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №3532 від 06.04.2020 про відмову у перерахунку призначеної пенсії у бік її підвищення без обмеження граничного розміру.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 13.12.2019 перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмежень її граничного розміру з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, до якої включені всі види оплати праці, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на підставі довідки прокуратури Харківської області від 12.03.2020 №18-146 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, виплатити неотриману ОСОБА_1 пенсію та здійснювати у подальшому виплати призначеної пенсії без обмежень її граничного розміру з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, до якої включені всі види оплати праці, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на підставі довідки прокуратури Харківської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорських працівників.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідачем була подана апеляційна скарга до Другого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2021 апеляційну скаргу відповідача на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 повернуто скаржнику.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 набрало законної сили 05.03.2021, що підтверджується даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)".
01.07.2025 позивачем до Харківського окружного адміністративного суду подано заяву про встановлення судового контролю, в якій він просить суд:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №520/15277/2020;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень - відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, яке набуде законної сили;
- за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту встановити новий строк подання звіту, або накласти на керівника суб'єкта владних повноважень (відповідача) - начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344), відповідального за виконання рішення суду, штраф. Половину суми штрафу стягнути на користь позивача, іншу половину - на користь Державного бюджету України.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області в повному обсязі не виконано рішення суду, а саме рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №520/15277/2020 залишається невиконаним в частині виплати заборгованості після перерахунку пенсії позивача за період з 13.12.2019 по 31.03.2021 в сумі 287495,33 грн.
Ухвалою суду від 09.07.2025 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №520/15277/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 по справі № 520/15277/2020 скасовано.
Адміністративну справу № 520/15277/2020 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.07.2025.
Дослідивши матеріали справи та подану позивачем заяву від 01.07.2025, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Відповідно до ч. 6 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках, визначених у частинах 3 - 5 цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з частиною першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Таким чином, законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначена правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові по справі №235/7638/16-а від 31.07.2018.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Так, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17.
Судом встановлено, що на виконання рішення суду у справі № 520/15277/2020 відповідач з 13.12.2019 провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нарахував заборгованість в сумі 287 495, 33 грн за період з 13.12.2019 по 31.03.2021, однак виплату вказаної суми не здійснив.
Згідно з листами Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.05.2021 №5793-9192/1-02/8-2000/21, від 12.02.2023 №3118-3363/1-05/8-2000/23, від 21.02.2024 №5196-3806/1-03/8-2000/24, від 15.06.2025 №15957-16068/1-03/8-2000/25 заборгованість в сумі 287 495, 33 грн обліковується в Пенсійному фонді України, як заборгованість з виплати пенсії, яка в порядку черговості підлягає виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
Тобто рішення суду в частині зобов'язання здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2019 з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, до якої включені всі види оплати праці, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на підставі довідки прокуратури Харківської області від 12.03.2020 №18-146 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, наразі не виконано.
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 23.01.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду № 520/15277/2020, виданого 19.09.2023.
25.02.2025 відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято повідомлення №73907526 про вчинення кримінального правопорушення.
21.02.2025 головним державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження вбачається, що боржником тобто Пенсійним фондом України в Харківській області не надано доказів повного виконання рішення суду згідно з виконавчим документом, а також непоінформовано державного виконавця про вжиті заходи, спрямовані на його фактичне у повному обсязі виконання. За невиконання рішення суду у повному обсязі на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. та зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Боржником також не надано доказів повного виконання рішення згідно з виконавчим документом, а також не поінформовано державного виконавця про вжиті організаційно-правові заходи, спрямовані на його фактичне та у повному обсязі виконання. За повторне невиконання рішення суду без поважних причин на боржника накладено штраф у розмірі 10200,00 грн.
Відповідно до п. 13 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до Закону України "Про прокуратуру", та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
З наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області листа №15957-16068/І-03/8-2000/25 вбачається, що відповідно до п. 7 Розділу II Порядку розроблення, затвердження та конання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 за №21-2, видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм.
На підставі зазначеного, відповідач зазначає, що нараховані на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №520/15277/2020 кошти за період з 13.12.2019 по 31.03.2021 у сумі 287495,33 грн внесено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, та будуть виплачуватися згідно затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Суд зазначає, що Постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 №20-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за №1189/3264, затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, що визначає процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. В реєстрі обліковуються рішення, що набрали законної сили та видані після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Відповідно до підпунктів 2 та 4 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України Про затвердження положень про територіальні органи Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов правління Пенсійного фонду України, від 22.12.2014 №28-2, основним завданням управління, крім іншого, є планування у відповідному регіоні доходів та видатків коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечування виконання бюджету Фонду та забезпечення своєчасної та у повному обсязі виплати пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат.
Повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються перш за все ст. 23 Бюджетного кодексу України, а саме: будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Згідно з п.20 та 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, та здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Також суд зазначає, що Верховний Суд у своїх рішеннях зазначав, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу на керівника управління не захищає право особи на отримання бюджетних коштів, зокрема, в ухвалі від 19 травня 2015 року №21-1044а15 та в постанові від 22 листопада 2016 року у справі № 804/5081/13-а та підтримав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі №811/1469/18 та у справі №560/523/19 за адміністративним провадженням №К/9901/7195/20 від 23 квітня 2020 року та у справі №420/70/19 від 07.11.2019
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що матеріали даної справи не містять обґрунтованих доказів, які б вказували, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчиняє перешкоди для виконання рішення суду у даній справі з приводу часткового не виконання якого позивач звернувся до суду із заявою в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, до заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду таких доказів також позивачем не надано.
Суд зазначає, що заявником не наведено переконливих аргументів, підтверджених відповідними доказами, щодо того, що у разі невжиття судом процесуальних заходів, передбачених ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення залишиться невиконаним.
Отже, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №520/15277/2020 та відсутність підстав для зобов'язання суб'єкта владних повноважень - відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, яке набуде законної сили у порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо вимоги позивача у заяві про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту встановити новий строк подання звіту, або накласти на керівника суб'єкта владних повноважень (відповідача) - начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344), відповідального за виконання рішення суду, штраф, половину якого стягнути на користь позивача, іншу половину - на користь Державного бюджету України, суд зазначає, що вказана вимога є такою, що заявлена на майбутнє, оскільки суд дійшов висновку, що заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №520/15277/2020 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №520/15277/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.М.Панов