Справа № 500/3451/25
06 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації "Протидія корупції та моніторинг екології "Скеля" до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася Громадська організація "Протидія корупції та моніторинг екології "Скеля" з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.03.2025 р. громадянин ОСОБА_1 здійснював перевезення бетонних блоків транспортним засобом «Mitsubishi Fuso», номер шасі НОМЕР_1 , білого кольору для власних потреб, який ОСОБА_1 на безоплатній основі отримав в користування від ГО «ПКТМЕ СКЕЛЯ».
Вказане перевезення бетонних блоків гр. ОСОБА_1 здійснював в особистих цілях. Транспортний засіб «Mitsubishi Fuso», номер шасі НОМЕР_1 , білого кольору, яким перевозив зазначені бетонні блоки на безоплатній основі ОСОБА_2 отримав від «ПКТМЕ СКЕЛЯ», а тому Об'єщик В.А. не є автомобільним перевізником в розумінні ЗУ «Про автомобільний транспорт», а тому вважаю, що Відповідач, приймаючи постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб визначені чинним законодавством.
Окрім того, згідно постанови про накладення адміністративно - господарського штрафу ГО «ПКТМЕ СКЕЛЯ» вчинив правопорушення абз. 3 ч.1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Позивач вважає, що Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті приймаючи постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб визначений чинним законодавством.
Ухвалою суду від 11.06.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через електронний суд із відповідними письмовими доказами 19.06.2025. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3.6 Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності чинної особистої картки водія для цифрового тахографа.
Тож у водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, на момент перевірки має бути в наявності чинна особиста картка водія, він повинен використовувати її у відповідному слоті цифрового тахографа кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом та надавати уповноваженим посадовим особам роздруківку даних роботи тахографа.
Перевізник повинен дотримуватись усіх вимог законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі щодо використання діючого та повіреного тахографа.
Тому доводи позовної заяви є безпідставними, оскільки роздруківка надана для перевірки свідчить про те, що особиста картка водія ОСОБА_3 не перебувала у слоті тахографу під час здійснення міжнародних перевезень пасажирів 07.08.2024 та взагалі відсутня у водія.
Також зазначають, що з 20 грудня 2010 набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01 липня 1970, у частині надання до контролю роздруківок за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності таких надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Отже, під час перевірки водії зобов'язані надавати інспектору для контролю роздруківки за поточний тиждень та попередні 28 календарних днів, тобто 29, або бланк підтвердження діяльності.
Положеннями Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі - Правила №363), у пункті 11.1 прямо зазначено про те, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. При цьому, оформлення перевезень вантажів товарно- транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля (пункт 11.2 Правил №363). Як вбачається із зазначеного, товарно- транспортна накладна є документом, що підтверджує облік товарно-матеріальних цінностей (вантажів) саме на шляху їх переміщення (під час здійснення перевезень).
У даному випадку було під час проведення перевірки було надано видаткову накладну №321/0017 від 21.03.2025 відповідно до якої :
Постачальник - ОСОБА_4 .
Покупець - Кардинал Мирослава
Товар - бордюр 5шт, піддони 1 шт
Зазначене спростовує доводи позовної заяви про здійснення вантажних перевезень для власних потреб водія Об'єщика В.А.
Матеріали справи не містять відомостей про передання позивачем належного останньому транспортного засобу, у користування іншій особі, зокрема третій особі або водію, який був присутній під час перевірки транспортного засобу (ні договору оренди, ні договору позички, ні тимчасового реєстраційного талону).
При цьому, транспортний засіб є вантажним, а тому, у разі передачі його у користування іншим особам позивач мав передбачити його використання, втому числі, і для перевезення вантажів, та оформити вказану передачу належним чином.
Попри те, що положення п.6.3 Інструкції передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, тобто не містять імперативної вказівки на отримання такого документа, передбачаючи подальше використання вантажного автомобіля власник транспортного засобу повинен був ужити всіх заходів для усунення можливих непорозумінь.
Позивач не надав жодних доказів передачі транспортного засобу іншим особам.
Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту №АР105125 від 21.03.2025 було призначено на 06.05.2025 про що позивача повідомлено листом, за клопотанням представника позивача перенесено на 20.05.2025.
Абзацом 2 статті 27 Порядку № 1567 визначено, що за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Враховуючи зафіксовані порушення законодавства, 20.05.2025 було винесено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн., відповідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутність на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону.
Згідно пункту 29 Порядку № 1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ127745 від 20.05.2025 була направлена позивачу листом.
Отже, непред'явлення зазначених у статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Враховуюче вищевикладене, представник відповідача вважає, що доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржувана постанова винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного представник відповідача вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Ухвалою суду від 08.08.2025 продовжено процесуальний строк розгляду справи на 2 місяці.
Ухвалою суду від 08.08.2025 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 25.09.2025 о 11:00 год.
Сторони в судове засідання не з'явилися, однак надіслали письмові клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.
25 вересня 2025 року секретарем судового засідання складено довідку про те, що судове засідання по адміністративній справі № 500/3451/25 не проводилося, через відсутність зв'язку та доступу до підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" та "Відеоконференцзв'язку". Наступне судове засідання призначено на 06.10.2025 о 10:00 год.
03.10.2025 представником позивача надіслано через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" клопотання про долучення додаткових документів.
Сторони в судове засідання, яке призначено на 06.10.2025 не з'явилися, однак належним чином були повідомлені про час, дату і місце розгляду справи.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.3 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 17.03.2025 та направлення на рейдову перевірку №003017 від 17.03.2025 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на А/Д М-19 км 318, Тернопільська область.
21.03.2025 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки FUSO н.з. НОМЕР_2 свідоцтво реєстрації ХХР100226 під керуванням водія ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_3 .
Відповідно наданого свідоцтва реєстрації транспортного засобу власник ГО «ПКТМЕ'Скеля», позивач у справі.
Вказаним транспортним засобом здійснювалися вантажні перевезення (бордюр 5шт, піддони 1 шт), відповідно до наданої видаткової накладної №321/0017 від 21.03.25.
Під час перевірки встановлено:
- транспортний засіб марки FUSO н.з. НОМЕР_2 , відповідно до пункту F.1 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 повна маса транспортного засобу становить 7500 кг обладнаний цифровим тахографом.
- у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографу, особиста картка водія»
- відсутня товарно-транспортна накладна на вантаж.
Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Зважаючи на виявлені порушення було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР105125 від 21.03.2024.
В акті зафіксовано порушення вимог абз.3 ч.1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону.
Водій будь-яких письмових зауважень чи заперечень не надав, від підпису відмовився.
Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту №АР105125 від 21.03.2025 було призначено на 06.05.2025 про що позивача повідомлено листом, за клопотанням представника позивача перенесено на 20.05.2025.
Враховуючи зафіксовані порушення законодавства, 20.05.2025 було винесено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн., відповідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутність на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону.
27.05.2025 р. вказана постанова надійшла ГО «ПКТМЕ СКЛЕЛЯ» засобами поштового звя'зку АТ «Укрпошта» (трекінг № 0601149649550).
Не погодившись із оскаржуваною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 4 Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.
У відповідності до абзацу 1 пункту 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2021 р. № 1579-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби України з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області.
З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок №1567), рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (у редакції, що була чинна на час проведення перевірки).
Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Відповідно до пункту 14 Порядку №1567, рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Пунктом 12 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Пункт 15 Порядку №1567 визначає, що одними із питань, що перевіряється при проведенні рейдової перевірки є: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Як видно з матеріалів справи посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 17.03.2025 та направлення на рейдову перевірку №003017 від 17.03.2025 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на А/Д М-19 км 318, Тернопільська область.
21.03.2025 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки FUSO н.з. НОМЕР_2 свідоцтво реєстрації ХХР100226 під керуванням водія ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_3 (копії додаються).
Відповідно наданого свідоцтва реєстрації транспортного засобу власник- ГО «ПКТМЕ'Скеля», позивач у справі.
Вказаним транспортним засобом здійснювалися вантажні перевезення (бордюр 5шт, піддони 1 шт), відповідно до наданої видаткової накладної №321/0017 від 21.03.25.
Під час перевірки встановлено:
- транспортний засіб марки FUSO н.з. НОМЕР_2 , відповідно до пункту F.1 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 повна маса транспортного засобу становить 7500 кг обладнаний цифровим тахографом.
- у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографу, особиста картка водія»;
- відсутня товарно-транспортна накладна на вантаж.
Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Зважаючи на виявлені порушення було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР105125 від 21.03.2024.
В акті зафіксовано порушення вимог абз.3 ч.1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону (копія додається).
Водій будь-яких письмових зауважень чи заперечень не надав, від підпису відмовився.
Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Статтею 1 Закону № 2344-Ш зазначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Абзацом 3 частини 1 Закону № 2344-ІІІ визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.
Абзацом 3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, ключовим питанням в межах розгляду даної справи є встановлення факту наявності у позивача статусу автомобільного перевізника в розумінні ЗУ «Про автомобільний транспорт».
У постанові від 23 серпня 2023 року у справі № 600/1407/22-а за схожих обставин справи Верховний Суд зауважив на тому, що автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344). Не без того, що надання послуги з перевезення вантажів може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої частиною першої статті 60 Закону № 2344.
Таким чином, відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону №2344, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
При цьому, відомості щодо перевізника зазначаються в товарно-транспортній накладній, яка надається працівникам Укртрансбезпеки для перевірки, оскільки під час руху основним документом, який надає відомості про автомобільного перевізника і про перевезення вантажу, є товарно-транспортна накладна, яка використовується для внутрішніх перевезень в межах України.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.50 Закону №2344-III договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).
Відповідно до підп.підп.3.1-3.5 п.3 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 (далі - Правила №363), договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники).
Договір про перевезення вантажів може укладатися Перевізником з посередницьким підприємством, яке користується правами та несе обов'язки і відповідальність, що передбачені для вантажовідправників і вантажоодержувачів.
Ініціативу про встановлення договірних стосунків для перевезення вантажів автомобільним транспортом може виявити як Перевізник, так і вантажовідправник (вантажоодержувач) - майбутній Замовник.
За підп.підп.11.1, 11.3, 11.5 п.11 Правил перевезення вантажів, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Водночас, в силу вимог п.1.4 Положення №340 це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема, фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.
Як видно з матеріалів справи, що при проведенні перевірки службовими особами відповідача, перевезення вантажу: бордюр 5шт, піддони 1 шт. здійснював син директора Громадська організація "Протидія корупції та моніторинг екології "Скеля" ОСОБА_1 для власних потреб за власний рахунок без використання найманої праці, що підтверджується витягом з акту запису про народження №І-ИД 137383.
Верховний Суд, аналізуючи наведені положення законодавства у постанові від 19.10.2023 року у справі №640/27759/21 зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов'язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов'язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.
Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
У постанові від 22.02.2023 року у справі №240/22448/20 Верховний Суд, вирішуючи питання щодо визначення належного суб'єкта, відповідального за порушення законодавства про автомобільний транспорт зауважував на тому, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена ст.60 Закону №2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/ користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. При цьому, автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися) або зі слів водія.
Аналогічні висновки за схожих обставин справи викладені Верховним Судом у постановах від 12.10.2023 року у справі №280/3520/22 та від 21.03.2024 року у справі №240/10400/23.
Тобто, положення ст.60 Закону №2344-III не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт (постанова Верховного Суду від 07.12.2023року у справі №620/18215/21).
При цьому, на основі самих лише реєстраційних документів на транспортний засіб неможливо визначити суб'єкта, який має нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Ці вихідні дані орган контролю отримує на місці перевірки, тоді як постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу виноситься за результатами розгляду справи в територіальному органі Укртрансбезпеки і саме під час її розгляду і має бути встановлений суб'єкт (особа порушника), який в розумінні ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ має нести відповідальність за порушення вимог цього Закону.
У постанові від 23.08.2023 року у справі №600/1407/22-а за схожих обставин справи Верховний Суд зауважив на тому, що автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (ст.ст.33, 50 Закону №2344-III). Не без того, що надання послуги з перевезення вантажів може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої ч.1 ст.60 Закону №2344-III.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 3028.00 грн. згідно квитанції від 06.06.2025.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 20 травня 2025 року про застосування відносно ГО «ПКТМЕ СКЕЛЯ» адміністративно - господарського штрафу у розмірі 17000 грн.
Стягнути з Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті сплачений судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. на користь ГО «ПКТМЕ СКЕЛЯ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 06 жовтня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Громадська організація "Протидія корупції та моніторинг екології "Скеля" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Дубовецька, 1Б,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46002 код ЄДРПОУ/РНОКПП 39665773);
відповідач:
- Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження/місце проживання: вул. Тролейбусна, 12,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46027 код ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845).
Головуючий суддя Подлісна І.М.