13 жовтня 2025 року Справа № 480/5994/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5994/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
Позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 1 повний календарний рік служби у день виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) дорахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме за 1 рік служби, відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на момент звільнення з військової служби в Збройних Силах України його вислуга становила 26 років 07 місяців 15 днів.
Однак, при звільненні з військової служби відповідач не провів з ним повного розрахунку, оскільки не виплатив йому одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби, як це передбачено ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Ухвалою суду від 31.07.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначав, що військова частина не визнає позовних вимог та вважає їх необґрунтованими та безпідставними, зазначає, що на підставі наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону № 1046-ОС від 10 липня 2025 року позивачу в липні 2025 року нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 25 повних календарних років. Відповідачем при нарахуванні календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні цілком правомірно не враховано строкову службу позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд визнає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що до 11 липня 2025 року позивач проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 , який пізніше перейменовано у ІНФОРМАЦІЯ_2 без зміни нумерації військової частини.
Наказом командира ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1046-ОС від 10.07.2025 його звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу загону.
Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1046-ОС від 10.07.2025, позивач має наступну вислугу років: календарна - 26 років 07 місяців 15 днів; пільгова - 13 років 08 місяці 04 день; загальна - 40 років 03 місяці 19 днів.
Відповідно до наказу 1046-ОС від 10.07.2025 нараховано одноразову грошову допомогу при звільнені з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 25 повних календарних років.
В той же час з наказу 1046-ОС від 10.07.2025 вбачається що вислуга становить 26 років 07 місяців 15 днів.
Оскільки при виключенні зі списків особового складу військової частини позивачу не була нарахована та не виплачена одноразова грошова допомога при звільненні у повному обсязі, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" визначено, що держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.
Згідно із ч. 3 ст. 25 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога зокрема в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше які звільняються з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не виявили бажання продовжувати військову службу.
Згідно з положеннями пункту 1 глави 9 розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 558 від 25.06.2018 (далі - Інструкція № 558) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше - які звільняються з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не виявили бажання продовжувати військову службу).
Отже, з аналізу вказаних норм вбачається що одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які звільняються з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не виявили бажання продовжувати військову службу) в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік.
Крім того, відповідно до абз. 4 пункту 10 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (далі- Порядок № 393, в редакції, чинній на час звільнення позивача), військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро, особам із спеціальними званнями Бюро економічної безпеки, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Пунктом 4 Порядку № 393 встановлено, що строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі її проходження в умовах, визначених у пункті 3 цієї постанови, у віддалених і високогірних місцевостях або в інших умовах, які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні.
З огляду на системний аналіз правових норм, суд дійшов до висновку, що поняття "календарна вислуга років" застосовується не для визначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: "в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби".
При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є наявність у військовослужбовця "вислуги 10 років і більше".
Таким чином, в частині другій статті 15 Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 806/2104/17.
Відтак, суд дійшов висновку, що у випадку звільнення військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової військової служби, з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини, такі військовослужбовці мають права на одноразову грошову допомогу при зщвільненні за наявності вислуги 10 років і більше незалежно від способу її обчислення (у календарному обчисленні чи на пільгових умовах).
Разом з тим, розмір такої одноразової грошової допомоги для такої категорії військовослужбовців перебуває в безпосередній залежності від кількості повних календарних років їх служби, про що зазначено в пункті 2 статті 15 Закону № 2011-XII.
Зі змісту наказу від 10.07.2025 № 1046-ОС вбачається, що станом на 11.07.2025 календарна вислуга позивача складає - 26 років 07 місяців 15 днів.
Таким чином, позивач, як військовослужбовець, що звільнений з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини за наявності вислуги, що перевищує 10 років, має право на одноразову грошову допомогу, передбачену абзацом першим пункту 2 статті 15 Закону № 2011-XII. Розмір такої допомоги визначається у вигляді 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожні 20 повних календарних років служби позивача.
Проте, відповідач нарахував та виплативпозивачу таку одноразову грошову допомогу лише за 25 повних календарних років, чим порушив право останнього на отримання одноразової допомоги при звільненні у належному розмірі.
Отже, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Застосовуючи механізм захисту права позивача, порушеного відповідачем як суб'єктом владних повноважень, суд вважає, що з урахуванням повноважень, наданих суду частиною другою статті 245 КАС України, в частині позовної вимоги зобов'язального характеру позов належить задовольнити шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме за один рік служби, відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 1 повний календарний рік служби у день виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) дорахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме за 1 рік служби, відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал