про залишення позовної заяви без руху
13 жовтня 2025 року м. Рівне№460/18498/25
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду К.М. Недашківська, розглядаючи матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними дій, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України управління Національної поліції в Рівненській області (далі іменується - Відповідач), в якому Позивач просить суд:
визнати протиправними дії дисциплінарної комісії Головного управління Національної поліції в Рівненській області щодо проведення службової перевірки стосовно оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , у період тимчасової непрацездатності;
визнати незаконними та скасувати результати службової перевірки, що викладені у висновку службового розслідування по факту грубого порушення службової дисципліни оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 від 20.03.2020;
зобов'язати Головне управління в Рівненській області вилучити результати незаконної службової перевірки від 20.03.2020 з особової справи ОСОБА_1 .
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI).
За приписами частини першої статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року установлено в розмірі 3028 гривні.
Однак, Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів сплати судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру в загальному розмірі 1211 грн 20 коп.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду наголосив про запровадження в Україні карантину, що зумовило неможливість звернення Позивача до суду у строк, запроваджений законодавством.
Щодо підстав пропуску строку звернення до суду у зв'язку з обмеженнями, впровадженими з карантином, то суд зазначає таке.
Відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено новим пунктом такого змісту:
«п.3 Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також щодо строків звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).»
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з урахуванням змін, внесених наступними постановами) на усій території України з 12 березня 2020 року до 30 квітня 2021 року установлено карантин. В подальшому, постанови КМУ продовжено карантин до 31 травня 2022 року.
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року №731-ІХ, яким пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:
« 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину. встановленого з метою запобігання поширенню на всій території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач отримав копію наказу ГУНП в Рівненській області №243 від 20.03.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» - 20.03.2020, з адміністративним позовом звернувся лише 09.10.2025.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, було введено воєнний стан. Строк дії Указу в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України (№ 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №50/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 08.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №704/2024 від 28.10.2024, №26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025, №478/2025 від 14.07.2025) з 7 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Суд зазначає, що сам факт введення воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме Позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Аналогічний підхід було застосовано Верховним Судом під час вирішення питання про поновлення процесуальних строків в ухвалах від 02 червня 2022 року у справі №757/30991/18-а, від 14 липня 2022 року у справі №380/10696/21, від 27 липня 2022 року у справі №380/13558/21, від 27 липня 2022 року у справі №380/12913/21, від 04 серпня 2022 року у справі №420/2429/20, від 12 серпня 2022 року у справі №400/3957/21 та від 21 вересня 2022 у справі №360/4969/21.
Також суд зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 11 липня 2019 року у справі №182/634/17(6-а/0182/32/2018), від 07 лютого 2023 року у справі №340/56/22, від 19 жовтня 2023 року у справі №420/1011/20, від 15 листопада 2023 року у справі №380/6752/21, від 20 грудня 2023 року у справі №460/44271/22, від 21 грудня 2023 року у справі №520/1189/23, від 12 лютого 2024 року у справі №140/10393/23, від 12 лютого 2024 року у справі №140/23249/23, від 12 лютого 2024 року у справі №140/21477/23 та від 02 липня 2024 року у справі №440/2984/21.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією рф, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22.
Причини пропуску строку, зазначені в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, суд вважає неповажними з вищезазначених підстав.
Окрім цього, судом установлено, що Позивач звертався до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про: визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 243 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 20 березня 2020 року; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 45 о/с "По особовому складу" від 27 березня 2020 року в частині звільнення оперуповноваженого СКП Здолбунівського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_1 , зі служби в поліції; поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 у справі №460/3121/20 постановлено: «Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (код ЄДРПОУ 40108761, вулиця Хвильового, 2, місто Рівне, 33028) задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області №243 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 20 березня 2020 року. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області "По особовому складу" №45 о/с від 27 березня 2020 року в частині звільнення оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управлення Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_1 , зі служби в поліції. Поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управлення Національної поліції в Рівненській області з 27 березня 2020 року. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь, ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.03.2020 по 29.07.2020 в розмірі 12640,56 грн. (сума зазначена без урахування обов'язкових утримань)».
У судовому рішенні зазначено: «На виконання вказаного наказу дисциплінарною комісією проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Здолбунівського ВП ГУНП у Рівненській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 і за його результатами прийнято висновок від 20.03.2020»;
«Також у висновку зазначено, що зі слів ОСОБА_1 він з 16.01.2020 перебуває на лікарняному, однак рапорт на ім'я керівництва він не писав, про місце лікування нікого не повідомляв. Водночас відповідно до службової характеристики за період служби він зарекомендував себе переважно з негативної сторони, неодноразово притягався до дисциплінарної відповідальності. Також, вказано, зокрема, що наказом Острозького ВП ГУНП від 26.09.2019 №69 ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення сувора догана. Проте, цей наказ скасований рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 у справі №460/2899/19, яке набрало законної сили 17.03.2020, тобто до дати винесення висновку за результатами службового розслідування (20.03.2020)»;
«На підставі висновку службового розслідування ГУНП в Рівненській області видало наказ від 20.03.2020 №243 про притягнення до дисциплінарної відповідальності (а.с.15-16 т.1). Згідно з пунктом 1 наказу начальника ГУНП в Рівненській області від 20.03.2020 №243 за грубе порушення службової дисципліни, п. п. 1, 2, 4, 5, 8, 13 п.3 ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-IV, вимог п.п.1,6 ч.1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію», що виразилося у його тривалій відсутності на робочому місці без поважних причин, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за підпунктом 6 пункту 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію», лейтенант поліції ОСОБА_1 , оперуповноважений сектору кримінальної поліції Здолбунівського ВП ГУНП у Рівненській області».
Отже, Позивачу було достеменно відомо про оскаржуваний Висновок службового розслідування від 20.03.2020, а за захистом своїх прав та інтересів Позивач звертався до суду з позовом про визнання протиправним та скасування Наказу, який винесений на підставі Висновку службового розслідування від 20.03.2020.
Тому, посилання Позивача на періоди перебування на лікуванні, запровадження в Україні воєнного стану та у зв'язку з обмеженнями, впровадженими з карантином, суд вважає безпідставними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням дійсних підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування; доказів сплати суми судового збору у визначеному розмірі.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення певних дій - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію даної ухвали надіслати ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя К.М. Недашківська