про залишення позовної заяви без руху
13 жовтня 2025 року м. Рівне№460/18680/25
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Щербаков В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Зокрема, позивач просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з розрахунку 100 000,00 гривень на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні після поранення;
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 :
- додаткову винагороду з розрахунку 100 000,00 гривень на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні після поранення, отриманого при захисті Батьківщини з 05.01.2024 року по 09.01.2024 року, з 09.01.2024 року по 13.02.2024 року, з 11.03.2024 року по 01.04.2024 року, з 01.04.2024 року по 30.04.2024 року, з 22.05.2025 року по 14.06.2025 року, з 17.06.2024 року по 16.07.2024 року
- щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 573% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 87,8% посадового окладу (з урахуванням коефіцієнту збільшення розміру надбавки) з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01 по 10 вересня 2024 року
- відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплатити грошову компенсацію за 23 (двадцять три) доби невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, 30 (тридцять) діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, та за 30 (тридцять) діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік;
- грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік в сумі 28234,13 грн.
- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, у сумі 28234,13 грн.
- грошову компенсацію за 28 (двадцять вісім) невикористаних днів додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки»
- допомоги в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення
Згідно з п.3, 5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Перевіривши відповідність позовної заяви ст. 160, 161 КАС України, суддя встановив наступне.
Відповідно до п.4, 5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зміст адміністративного позову - це адресоване адміністративному суду прохання позивача процесуально-правового характеру задовольнити його вимогу до відповідача.
Частина 1 статті 5 КАС України визначає формулювання позовних вимог, що можуть становити зміст адміністративного позову. За суттю, це бажаний для позивача спосіб захисту адміністративним судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними. Тому вимагається точності та дотримання вимог, встановлених законом.
Зі змісту прохальної частини позову судом встановлено, що позивач серед іншого просить зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду з розрахунку 100 000,00 гривень на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні після поранення, отриманого при захисті Батьківщини з 22.05.2025 року по 14.06.2025 року.
Натомість, документального підтвердження обставин перебування у спірний період на стаціонарному лікуванні позовна заява не містить.
Враховуючи викладене, на переконання суду, прохальна частина позовної заяви сформульована не точно, що унеможливлює визначити зміст позовних вимог.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про невідповідність даної позовної заяви вимогам п.4, 5 ч.5 ст.160 КАС України.
Щодо строків звернення до суду.
Як свідчить зміст позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 з вимогою про зобов'язання здійснити перерахунок грошового забезпечення, в тому числі:
- додаткову винагороду з розрахунку 100 000,00 гривень на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні після поранення, отриманого при захисті Батьківщини з 05.01.2024 року по 09.01. 2024 року, з 09.01.2024 року по 13.02.2024 року, з 11.03.2024 року по 01.04.2024 року, з 01.04.2024 року по 30.04.2024 року, з 22.05.2025 року по 14.06.2025 року, з 17.06.2024 року по 16.07.2024 року
- щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 573% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 87,8% посадового окладу (з урахуванням коефіцієнту збільшення розміру надбавки) з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01 по 10 вересня 2024 року
- відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплатити грошову компенсацію за 23 (двадцять три) доби невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, 30 (тридцять) діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, та за 30 (тридцять) діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік;
- грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік в сумі 28234,13 грн.
- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, у сумі 28234,13 грн.
- грошову компенсацію за 28 (двадцять вісім) невикористаних днів додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки»
- допомоги в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Як свідчить зміст позовної заяви, предмет спору зводиться до вимог про перерахунок грошового забезпечення позивача під час проходження ним військової служби, яка в силу пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України є публічною службою.
Тож таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
У зв'язку з цим слід зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зауважила, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Суд звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом "Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt", згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Відповідно до заявлених вимог позивач не погоджується з правильністю обчислення роботодавцем грошового забезпечення, в тому числі:
- додаткову винагороду з розрахунку 100 000,00 гривень на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні після поранення, отриманого при захисті Батьківщини з 05.01.2024 року по 09.01. 2024 року, з 09.01.2024 року по 13.02.2024 року, з 11.03.2024 року по 01.04.2024 року, з 01.04.2024 року по 30.04.2024 року, з 22.05.2025 року по 14.06.2025 року, з 17.06.2024 року по 16.07.2024 року
- щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 573% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 87,8% посадового окладу (з урахуванням коефіцієнту збільшення розміру надбавки) з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01 по 10 вересня 2024 року
- відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплатити грошову компенсацію за 23 (двадцять три) доби невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, 30 (тридцять) діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, та за 30 (тридцять) діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік;
- грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік в сумі 28234,13 грн.
- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, у сумі 28234,13 грн.
- грошову компенсацію за 28 (двадцять вісім) невикористаних днів додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки»
- допомоги в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.
У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" №2352, яким внесено ряд змін до законодавства про працю. Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо строків звернення громадян до суду у трудових спорах.
Так, частини 1 та 2 статті 233 КЗпП України викладено у наступній редакції:
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті;
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Унесенням вказаних змін законодавець запровадив строки звернення до суду у відповідних категоріях спорів, у тому числі й у спорах з приводу перерахунку і виплати всіх сум грошового забезпечення.
Доцільність застосування 3-місячного строку звернення до суду (233 КЗпП України) в спорах, зокрема й щодо виплати додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» підтверджено в постанові Верховного Суду від 07.10.2025 у справі № 380/9673/24.
Разом з тим, згідно висновків Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, викладених 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23: спірний період умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» [19 липня 2022 року] та після цього.
Період до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
В контексті зазначеного, суд зауважує, що спірні правовідносини охоплюють період після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка передбачає тримісячний строк звернення до суду.
При цьому, визначаючись щодо дати, з якої слід обраховувати початок перебігу строку звернення до суду, суд зауважує, що такий строк суд пов'язує з моментом з який позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум
З матеріалів справи слідує, що позивач звільнений з військової служби 10.09.2024.
Згідно витягу із наказу відповідача про звільнення позивача, відповідач повідомив позивача про нараховані та виплачені йому суми при звільненні.
Разом з цим, у позовній заяві позивач не заперечував на обставини ознайомлення та вручення наказу про звільнення з військової служби.
Виходячи з цього, суд вважає, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа, а саме 10.09.2024, є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
Крім того, суд враховує, що позивач тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні, звертався за відповідними роз'яснення до відповідача та 29.03.2025 отримав довідки про розміри виплачених видів грошового забезпечення, копію грошового атестату.
Виходячи з цього, суд вважає, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа, а саме 29.03.2025, є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду - оскільки позивачу достеменно стало відомо про всі види виплаченого забезпечення, їх розміри.
Однак, за вирішенням трудового спору позивач звернувся до суду лише 09.10.2025, тобто з пропущенням строку звернення, встановленого статтею 233 КЗпП України.
З клопотанням про поновлення строку звернення до суду з цим позовом не звертався.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Аналогічно, за правилом ч. 1 ст. 169 КАС України, подання позовної заяви без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, є підставою для постановляння суддею ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання суду нової позовної заяви, зміст та форма якої відповідає вимогам ст. 160 КАС України з точним викладом позовних вимог та доказами на підтвердження вказаних обставин, а також заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів, які свідчать про поважність причин пропуску цього строку.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної зави протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію даної ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя В.В. Щербаков