Справа № 525/499/25
Провадження № 2/401/1083/25
29 вересня 2025 року місто Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючий суддя - Андріянова С.М.
за участю секретаря судового засідання - Бойко Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
02 травня 2025 року представник позивача, Мохир Я.В. звернувся до Великобагачанського районного суду Полтавської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 23.08.2023-100001194 від 23 серпня 2023 року в розмірі 14555 грн. 22 коп., витрат на оплату судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
В обґрунтуванні позову посилається на те, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 23 серпня 2023 року укладено кредитний договір № 23.08.2023-100001194. Відповідно до умов укладеного договору відповідачу надано кредит у розмірі 12 000 грн. строком на 70 днів. Дата повернення кредиту - 31 жовтня 2023 року. Процентна ставка фіксована у розмірі 1,3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія пов'язана з наданням кредиту - 15 % від суми кредиту та дорівнює 1 800 грн. Згідно п. 3.1 Договору за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором. Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти. Відповідно до Договору від 23 серпня 2023 року та квитанції про перерахунок коштів Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 12 000 грн. строком на 70 днів, які він отримав 23 серпня 2023 року. Отже, свої зобов'язання ТОВ «Споживчий центр» за Договором виконало в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подання позовної заяви, утворилася заборгованість у розмірі 14 555 грн. 22 коп., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 16 травня 2025 року справу надіслано за підступністю до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 09 липня 2025 року справу прийнято до розгляду, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
29 липня 2025 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву в якому вказує, що позов визнає частково в розмірі несплаченого тіла кредиту, а саме 6 135 грн. 78 коп., в іншій частині позову просить суд відмовити за безпідставністю вимог. Відповідач вказує, що позивач просить суд стягнути заборгованість у розмірі 14 555 грн. 22 коп., яка складається з: 9 414 грн. 68 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 5 140 грн. 54 коп. - заборгованість за відсотками. Проте, ОСОБА_1 не погоджується з розрахунком заборгованості. Оскільки, з 11 вересня 2023 року чоловік відповідача перебуває на військовій службі та відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Станом на 10 вересня 2023 року борг за кредитним договором становить 10 479 грн. 69 коп., який складається з 9 840 грн. 09 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 639 грн. 60 коп. - заборгованість за відсотками. Після 10 вересня 2023 року відповідач виконував зобов'язання за договором, яку потрібно враховувати в наступному вигляді: (тіло 9 840 грн. 09 коп. + відсотки 639,60 грн. - 4 343 грн. 91 коп. (сплачені 19 вересня 2023 року) = 6 135 грн. 78 коп. Отже, з врахуванням позиції відповідача та розміру виконаних зобов'язань відповідачем, заборгованість за кредитним договором становить 6 135 грн. 78 коп. (основна сума боргу за тілом кредиту).
05 серпня 2025 року представник позивача ОСОБА_2 подав до суду відповідь на відзив, в якому вказує, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ набрав чинності 18 травня 2024 року. Кредитний договір № 23.08.2023-100001194 укладено 23 серпня 2023 року. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативні-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Проценти за користування кредитним договором не є мірою відповідальності, а є платою за користування чужими грошовими коштами. Поняття зобов'язання є відмінними від поняття відповідальності за невиконання зобов'язання. Саме тому Закон України від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ не має зворотної дії в часі і не застосований до даних правовідносин.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у відповіді на відзив просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився. 29 вересня 2025 року подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Оскільки, сторони у справі не з'явилися в судове засідання, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалася, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 23 серпня 2023 року ОСОБА_1 прийняла пропозицію (оферту) щодо укладення вказаного договору, на умовах визначених офертою.
Пунктом 3.1. Пропозиції про укладення кредитного договору встановлено, що кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Пунктами 3.3.2, 3.3.4, 3.3.6 Пропозиції визначено, що сума кредиту, строк користування кредитом, термін його повернення та проценти за користування кредитом, встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
23 серпня 2023 року відповідач підписав одноразовим ідентифікатором «Р562» заявку ТОВ «Споживчий центр», якою визначено: суму кредиту - 12 000 грн., строк на який надається кредит - 70 днів з дати його надання; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,3% за один день користування кредитом яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути зменшено в односторонньому порядку. Здійснивши вказані дії відповідач підтвердив, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід'ємною частиною якої, є вказана заявка до кредитного договору № 23.08.2023-100001194 від 23 серпня 2023 року.
Відповідно до п. 4.1 Пропозиції кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача.
Пунктом 4.3 Пропозиції встановлено, що днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.
Згідно п. 4.4 Пропозиції сторони визначили, що проценти нараховуються з дня надання коштів позичальнику включно до дати їх фактичного повернення.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 12 000 грн. шляхом перерахування на банківську картку відповідача, що підтверджується квитанцією системи «LIQPAY» № 2355496565 від 23 серпня 2023 року (а. с. 15).
Як вбачається з довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 23.08.2023-100001194 від 23 серпня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачам складає 14 555 грн. 22 коп., яка складається з: 9 414 грн. 68 коп. - основний борг та 5 140 грн. 54 коп. - проценти. Проценти по кредиту нараховані за період з 23 серпня 2023 року по 31 жовтня 2023 року.(а.с.14)
В п. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи це положення закону правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі - ч. 2 ст. 639 ЦК України.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Укладаючи кредитний договір, сторони вчинили дії, визначені ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», хронологія (перелік) таких дій із точним часом їх вчинення міститься в матеріалах справи.
Судом встановлено та підтверджено дослідженими доказами, що сторони договірних відносин досягли згоди з усіх істотних умов таких перед їх укладанням (сума кредиту, строк кредиту, процентна ставка по кредиту, розмір процентів за користування кредитом в гривні, загальна вартість кредиту для позичальника з урахуванням процентної ставки та виходячи з обраних споживачем умов кредитування), тому в силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк встановлений договором або Законом (ст. 612 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
ОСОБА_1 факт отримання кредитних коштів не заперечує, проте не погоджується з розрахунком заборгованості, який наданий позивачем ТОВ «Споживчий центр» в частині нарахованої суми заборгованості за відсотками.
Так, відповідач заперечує проти стягнення з неї заборгованості за відсотками з огляду на її статус дружини військовослужбовця з 11 вересня 2023 року, який був на момент строку дії кредитного договору, а також положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Так, в статтях 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей за якими - військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» , військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.
З моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014 в Україні настав особливий період, скасування особливого періоду було здійснено окремим Указом Президента України «Про демобілізацію» після стабілізації обстановки на сході України; на момент подання позову в Україні діяв особливий період.
Національним Банком України дано роз'яснення стосовно перегляду умов кредитних договорів позичальників-військовослужбовців, а саме роз'яснено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації», який набрав чинності з 8 червня 2014 року, внесено доповнення до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до яких не підлягають нарахуванню штрафні санкції, пені за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами й організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду
Пункт 3 Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено поширення дії, зокрема підпункту 3 п. 4 розділу І цього Закону на військовослужбовців із початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов'язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
Статтею 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.
Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб відповідач з 04 березня 2006 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 .
З копії військового квитка серії НОМЕР_1 , який виданий на ім'я ОСОБА_3 , довідки від 18 вересня 2023 року № 2960, встановлено, що чоловік відповідачки перебуває на військовій службі з 11 вересня 2023 року.
Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 з 11 вересня 2023 року, як на дружину військовослужбовця, призваного на військову службу поширювалися пільги передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його призову.
Суд зазначає, що відсутність звернення ОСОБА_1 до кредитора не спростовує той факт, що на неї розповсюджується дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». При цьому, за наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).
Аналогічний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі № 642/548/21.
Станом на 10 вересня 2023 року заборгованість за договором про споживчий кредит № 23.08.2023 - 100001194 від 23 серпня 2023 року становить 10 479 грн. 69 коп., який складається з 9 840 грн. 09 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 639 грн. 60 коп. - заборгованість за відсотками. Після 10 вересня 2023 року відповідач виконував зобов'язання за договором про споживчий кредит у розмірі 2 118 грн. 50 коп., та 2 225 грн. 41 коп. Отже, заборгованість за договором про споживчий кредит № 23.08.2023 - 100001194 від 23 серпня 2023 року становить 6 135 грн. 78 коп., яка складається з основного боргу за тілом кредиту в розмірі 6 135 грн. 78 коп.
На підставі викладеного, з відповідача ОСОБА_1 не підлягає стягненню сума заборгованості за процентами у розмірі 5 140 грн. 54 коп., яка нарахована згідно кредитного договору № 23.08.2023 - 100001194 від 23 серпня 2023 року, оскільки в даному випадку підлягають застосуванню у спірних правовідносинах правові норми статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Таким чином, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у розмірі 6 135 грн. 78 коп., яка складається з основного боргу за тілом кредиту в розмірі 6 135 грн. 78 коп.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати у справі у вигляді судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп. підлягають стягненню з відповідача на його користь.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн., то в цій частині суд відмовляє в задоволенні позову, оскільки представник позивача не надав суду жодних доказів на підтвердження факту понесення таких витрат.
Керуючись ст.ст.525-527, 530, 625, 629, 1049, 1054, 1056 ЦК України, ст.ст.81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму заборгованості за кредитним договором № 23.08.2023-100001194 від 23 серпня 2023 року у розмірі 6 135 грн. 78 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп., а всього: 8 558 (вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 18 коп.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», юридична адреса: вул. Саксаганського, буд. 133А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий 04 травня 2006 року Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області. РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Світловодського міськрайонного
суду Кіровоградської області С.М. Андріянова