Справа № 393/544/25
пров. 1-кп/393/91/25
13 жовтня 2025 року селище Кам'янець
Новгородківський районний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62025240040002437 від 09.06.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України,
На розгляді у Новгородківському районному суді Кіровоградської області перебуває вказане кримінальне провадження.
До суду надійшло клопотання прокурора, в якому він просить продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів. Прокурор обґрунтовує клопотання наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема - обвинувачений може: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, потерпілого; вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, тобто ризики, які були на момент застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, не зменшилися. Прокурор вважає, що враховуючи обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого, до останнього неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, так як інший запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.
Прокурор у судовому засіданні підтримав зазначене клопотання.
Обвинувачений і його захисник просили відмовити у вказаному клопотанні прокурора та змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Потерпілий у судове засідання не з'явився, до суду викликався шляхом направлення судової повістки за місцем проживання. Проте, у суду відсутні відомості про вручення потерпілому судової повістки.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, встановив наступне.
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч.1, ч.2 ст.331 КПК України).
Ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 17.07.2025р. застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 09 год 00 хв 16.07.2025р. до 09 год 00 хв 13.09.2025р. включно.
Ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького продовжено обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 34 дні, тобто до 09 год 00 хв 16.10.2025 року включно, без визначення розміру застави.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст.178 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.1,2 ст.177 КПК України).
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України. Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч.1,3 ст.183 КПК України).
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1 ст.194 КПК України).
Підставою для обрання та продовження обвинуваченому зазначеного запобіжного заходу слугувала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого і вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу, обраного обвинуваченому, суд має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Вказане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, метою якого є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри.
Таким чином, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Суд, розглядаючи вказане клопотання прокурора, враховує практику Європейського суду з прав людини, обставини кримінального провадження, зокрема те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, покарання за який передбачено у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, та особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, покарання за який передбачено у виді позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років. Суд також враховує особу обвинуваченого, який відповідно до ст.89 КК України є не судимий, осіб на утриманні не має, не одружений, не працюючий, тобто не має стійких соціальних зв'язків, є військовослужбовцем Збройних Сил України.
На думку суду, ризики, які зазначені у клопотанні прокурора, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого та може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, продовжують існувати і є реальними. Обвинувачений має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.
Так, ризик переховування від суду не втратив своєї актуальності та залишається реальним з огляду на тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , суворість можливого покарання та пов'язаними із цим негативними для особи наслідками.
У справі ''Москаленко проти України'' від 20.05.2010 року Європейський суд з прав людини нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також суд визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Ризик впливу обвинуваченого на свідків, потерпілого також не втратив своєї актуальності та залишається реальним через передбачену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, а саме - спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1, 2 ст.23, ст.224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання (ст.352 КПК України), або отримав у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України).
Отже, з переходом до стадії судового розгляду, визначення обсягу та порядку дослідження доказів, ризик незаконного впливу на свідків, потерпілого збільшується, адже за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, а також зміст наданих ними показань. Оскільки судовий розгляд кримінального провадження триває, свідки, потерпілий ще не допитані, то існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від надання показань у суді.
Ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення також є реальним, так як ОСОБА_4 осіб на утриманні не має, не одружений, не працюючий, тобто не має стійких соціальних зв'язків та постійного джерела доходу. ОСОБА_4 може продовжити не з'являтися на військову службу без поважних причин в умовах воєнного стану, тобто продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що вказане клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Суд вважає, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, в тому числі і домашній арешт, не може бути застосований до обвинуваченого, так як він не забезпечить уникнення наведених ризиків та не забезпечить належної поведінки обвинуваченого з огляду на особу останнього та обставини кримінального провадження.
Відповідно до ч.3 ст.115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.
Оскільки, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні закінченого замаху на вбивство, тобто у вчиненні злочину, який посягає на найвищі соціальні цінності (ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України), та у самовільному залишенні місця служби без поважних причин, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану, то в силу положень п.1 ч.4 ст.183, абз.3 ч.4 ст.183 КПК України підстави для визначення розміру застави відсутні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.177-178, 182, 183, 196, 197, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - задовольнити повністю.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 11.12.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1