Справа № 405/6418/25
провадження № 1-кс/405/2563/25
09.10.2025 м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджене з заступником начальника відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 09.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025120000000548 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Головківка, Олександрійського району, Кіровоградської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
встановив:
до Подільського районного суду м. Кропивницького від слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим мотивовано тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України; існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за викладених у клопотання підстав.
Захисник заперечив щодо застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою оскільки вважає, що підозра про яку повідомлено ОСОБА_4 , є необґрунтованою; заявлені слідчим та прокурором ризики вважав безпідставними та необґрунтованими.
Підозрюваний підтримав позицію захисника та додав, що з 2023 є виконувачем обов'язків директора Олександрійського профаграрного ліцею, одружений та має на утриманні двох малолітніх дітей; його дохід за місцем роботи становить 22-25 тис. грн. на місяць; просив визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в мінімальному розмірі.
Вивчивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дослідивши матеріали, якими стороною обвинувачення обґрунтовано клопотання, заслухавши доводи прокурора, думку підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 09.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025120000000548 за підозрою ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 369 КК України.
За підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, 07.10.2025 о 13 год. 20 хв. затримано ОСОБА_4 на підстав ст. 208 КПК України.
08.10.2025 у порядку та в строки передбачені 277 КПК України, повідомлено ОСОБА_4 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Згідно повідомлення про підозру від 08.10.2025, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до наказу № 42-к від 02.06.2022 Директора Департаменту освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації з 03.06.2022 призначено виконуючим обов'язки директора Олександрійського професійного аграрного ліцею, код ЄДРПОУ 02544968.
Відповідно до Статуту Олександрійського професійного аграрного ліцею, код ЄДРПОУ 02544968, (далі Олександрійський профаграрний ліцей, Ліцей) прийнятого на загальних зборах колективу (протокол № 1 від 09.01.2004) та затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України № 123/11-п від 23.03.2004 передбачено наступні положення:
Розділ 1. Загальні положення.
п. 1.1. Олександрійський професійний аграрний ліцей є державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти. Ліцей здійснює підготовку робітників високого рівня кваліфікації, як правило, з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів на основі базової чи повної середньої освіти, а також підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників і незайнятого населення.
п. 1.2. Ліцей у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, Положенням про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань професійно-технічної освіти», від 11.09.2003 № 1158-IV, Тимчасовим положенням про професійний ліцей, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 17.10.2002 № 587, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, що є його засновником, та іншими законодавчими актами України.
п 1.4. Ліцей створено згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 16.12.2003 № 829 шляхом реорганізації професійно-технічного училища № 31 м. Олександрії.
Ліцей є правонаступником Професійно-технічного училища № 31 м. Олександрії.
п. 1.6. Ліцей є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, штамп, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.
п. 1.7. Ліцей діє на підставі цього Статуту, який розроблено відповідно до законодавства України, Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, Тимчасового положення про професійний ліцей і не суперечить їм.
Розділ 5. Управління ліцеєм.
п. 5.1. Управління ліцеєм здійснюється Міністерством освіти і науки України та Управлінням освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації.
п. 5.2. Ліцей виконує рішення інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, що не суперечать законодавству України та в межах їх повноважень.
п. 5.3. Керівництво діяльністю ліцею здійснює директор, який призначається на посаду за результатами конкурсу шляхом укладення з ним контракту Міністерством освіти і науки України у відповідності із законодавством України.
п. 5.4. Директор ліцею:
- організовує навчально-виробничий процес, забезпечує створення необхідних умов для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників;
- діє від імені навчального закладу, представляє його в усіх установах, організаціях і підприємствах, відкриває в банках рахунки, укладає угоди;
- в установленому порядку персонально відповідає за результати діяльності ліцею, ефективність використання і збереження закріпленого за ліцеєм майна;
- приймає на посади та звільняє з посад працівників ліцею, затверджує відповідно до кваліфікаційних характеристик їхні посадові обов'язки, формує склад педагогічного колективу;
- створює необхідні умови для творчості педагогічних працівників, учнів, слухачів, для використання і впровадження ними прогресивних форм і методів навчання, розвитку інноваційної діяльності, проведення педагогічних експериментів;
- виконує постанови уряду, накази, розпорядження, вказівки Міністерства науки і освіти України та Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації;
- визначає структуру управління ліцеєм;
- вирішує наукові, навчально-методичні, адміністративні, фінансові, господарські та інші питання, що виникають в процесі роботи ліцею;
- визначає і затверджує надбавки, премії і доплати до ставок і посадових окладів працівників ліцею;
- забезпечує виконання колективного договору, створює необхідні умови для нормальної роботи громадського самоврядування;
- затверджує штатний розпис, посадові обов'язки із забезпеченням безпеки життєдіяльності для педагогічного колективу;
- забезпечує безпечні і нешкідливі умови навчання, праці і виховання;
- щорічно звітує про результати роботи на зборах колективу.
Органи державного управління професійно-технічною освітою можуть делегувати директору ліцею й інші повноваження, що визначаються контрактом.
п. 5.10. Наказом директора створюється педагогічна рада, яка розглядає питання організації та здійснення навчально-виробничого процесу, головою якої є директор ліцею.
Крім цього, 29.11.2024 між Олександрійським профаграрним ліцеєм затверджено та Департаментом освіти і науки Кіровоградської обласної військової адміністрації погоджено Правила прийому до Олександрійського профаграрного ліцею у 2025 році. Згідно розділу ІІ правил прийому приймальну комісію очолює в.о. керівника ОСОБА_4 .
Згідно п. 2.4. правил прийому Приймальна комісія організовує прийом заяв та документів безпосередньо від вступника (його батьків та/або законних представників) та/або через електронний кабінет вступника, які реєструються у журналі реєстрації документів для вступу; визначає форму ведення журналу реєстрації документів для вступу (паперова чи електронна); проводить зі вступниками бесіди з питань вибору професії, умов навчання, матеріального забезпечення та забезпечення особливого соціального захисту здобувачів освіти, в тому числі осіб з особливими освітніми потребами, працевлаштування після закінчення закладу освіти; організовує та координує підготовку та проведення конкурсного відбору; приймає рішення щодо осіб, рекомендованих до зарахування до ліцею, оформляє протокол та оголошує відповідні списки осіб; організовує роботу щодо комплектування навчальних груп з урахуванням здібностей і нахилів, віку, стану здоров'я та професійної придатності вступників; вирішує інші питання, пов'язані з прийомом.
ОСОБА_4 обіймаючи посаду в.о. директора Олександрійського профаграрного ліцею, а також очолюючи приймальну комісію ліцею, відповідно до ст. 18 КК України, примітки 1 до ст. 364 КК України, та примітки 2 ст. 368 КК України являється службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.
Проте, ОСОБА_4 обіймаючи посаду в.о. директора Олександрійського профаграрного ліцею, очолюючи приймальну комісію ліцею, будучи службовою особою, що постійно здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, вирішив умисно використати свої службові повноваження з корисливих мотивів, а саме з метою одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дії з використанням свого службового становища, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи намір працевлаштувати на посади трактористів до ТОВ «Кропивницьковоч», код ЄДРПОУ 44984018, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вирішив звернутись до Олександрійського профаграрного ліцею з метою дізнатись, які саме умови прийому на навчання та детальну інформацію про освітню програму у даному навчальному закладі, а також про роботу приймальної комісії, для подальшого відправлення на навчання до Олександрійського профаграрного ліцею ОСОБА_8 та ОСОБА_9 для здобуття останніми освіти і відповідної професії трактористів, та отримання посвідчення тракториста-машиніста, з правом керувати сільськогосподарською технікою відповідної категорії.
03.09.2025 приблизно о 13:00 годин ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Олександрія Кіровоградської області звернувся з вищевказаного приводу до в.о. директора Олександрійського профаграрного ліцею ОСОБА_4 .
В ході бесіди ОСОБА_4 пообіцяв ОСОБА_7 , що зарахує ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до навчального закладу за спеціальністю «тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва». При цьому ОСОБА_4 зазначив, що за вчинення ним дій спрямованих на безперешкодне зарахування ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до навчального закладу за вказаною спеціальністю за рахунок державного бюджету йому необхідно надати неправомірну вигоду в загальній сумі 4000 доларів США з розрахунку по 2000 доларів США за одну особу, а у разі ненадання зазначеної суми неправомірної вигоди він, як в.о. директора та очільник приймальної комісії Олександрійського профаграрного ліцею буде чинити перешкоди ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вступі до навчального закладу.
Крім цього, в ході даної бесіди ОСОБА_4 наголосив ОСОБА_7 , що у разі надання неправомірної вигоди в сумі 4000 доларів США ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за його безпосереднього сприяння зарахують на державну форму навчання, та останні будуть отримувати державну підтримку у вигляді стипендій для студентів, а також отримають відстрочку від мобілізації у вигляді бронювання на період навчання.
ОСОБА_7 маючи реальні підстави вважати, що ОСОБА_4 , будучи директором Олександрійського професійного аграрного ліцею та використовуючи надані йому владні повноваження, може особисто чи завдяки дій інших службових осіб вчинити дії, які будуть перешкоджати вступу до Олександрійського профаграрного ліцею ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , внаслідок чого останні не зможуть отримати професійно-технічну освіту, та посвідчення тракториста-машиніста, з правом керувати сільськогосподарською технікою відповідної категорії, у результаті чого він не зможе працевлаштувати останніх до ТОВ «Кропивницьковоч», був змушений погодитись на вимогу ОСОБА_4 , щодо надання останньому неправомірної вигоди в розмірі 4000 доларів США.
05.09.2025 о 10:30 годин ОСОБА_7 здійснив аудіо дзвінок ОСОБА_4 , та у ході розмови останній повідомив про необхідність надання документів, та зазначив їх повний перелік, які необхідно надати до приймальної комісії ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та зазначив, що вказані документи необхідно скинути у електронному вигляді, які він роздрукує та в подальшому наддасть до приймальної комісії. Після даної розмови ОСОБА_7 на вимогу ОСОБА_4 , за допомогою мобільного додатку «WhatsApp», надіслав останньому копії документів ОСОБА_8 , а саме: копію картки фізичної особи - платника податків, копію атестата про отримання базової середньої освіти, копію свідоцтва про народження, та копію паспорту, а також номер телефону останнього.
09.09.2025 о 15:31 годин ОСОБА_7 на виконання вказівки ОСОБА_4 , використовуючи мобільний додаток «WhatsApp», надіслав скриншот із мобільного застосунку «Дія», стосовно ОСОБА_9 , а саме: свідоцтво про базову середню освіту, картку фізичної особи - платника податків, паспорт громадянина України, та номер телефону останнього.
10.09.2025, ОСОБА_4 у мобільному додатку «WhatsApp» надіслав ОСОБА_7 , текстове повідомлення про те, що з документами ОСОБА_9 та ОСОБА_8 все гаразд та вказав про необхідність наступної зустрічі.
17.09.2025 приблизно о 13:35 годин ОСОБА_7 , на виконання вимог ОСОБА_4 , прибув до Олександрійського профаграрного ліцею, який розташований за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, селище Приютівка, вулиця Користівське шосе, 6, де зустрівся з ОСОБА_4 , у службовому кабінеті останнього де у них відбулась розмова в ході якої ОСОБА_7 , передав ОСОБА_4 , копії документів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які напередодні надсилав останньому за допомогою мобільного додатку «WhatsApp», а саме: 05.09.2025 та 09.09.2025.
У подальшому, ОСОБА_4 провів ОСОБА_7 до кабінету приймальної комісії, де останній надав документи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 члену приймальної комісії, яка ознайомившись з ними зауважила про необхідність надання додатково копій атестатів про отримання середньої освіти.
Після цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 попрямували до службового кабінету останнього де між ними продовжилась розмова у ході якої ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вже зараховано на навчання до Олександрійського профаграрного ліцею та жестом правої руки показав ОСОБА_7 цифру чотири.
25.09.2025 о 17:50 годин ОСОБА_7 здійснив аудіо дзвінок ОСОБА_4 та у ході розмови останній вказав про необхідність наступної зустрічі.
У подальшому ОСОБА_4 діючи умисно, з мотивів особистого незаконного збагачення, та продовжуючи свої злочинні дії, стійко спрямовані на одержання неправомірної вигоди, в обумовлений день, а саме 07.10.2025 в приміщенні піцерії «Пікаріні», яка розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пл. Соборна, 27Б, приблизно о 13:00 годин зустрівся з ОСОБА_7 , в ході даної зустрічі останній, виконуючи незаконну вимогу ОСОБА_4 , близько о 13:15 годин передав останньому раніше обумовлену суму грошових коштів у сумі 4000 доларів США, в якості неправомірної вигоди за вирішення питання про безперешкодний вступ ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на навчання до Олександрійського профаграрного ліцею.
Після одержання неправомірної вигоди у вигляді зазначених грошових коштів, виконуючого обов'язки директора Олександрійського професійного аграрного ліцею ОСОБА_4 , було викрито у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, затримано в порядку ст. 208 КПК України працівниками правоохоронного органу та проведено огляд місця події за адресою АДРЕСА_2 в ході якого у останнього виявлено та вилучено неправомірну вигоду у розмірі 4 000 доларів США.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Так, діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Рішенням ЄСПЛ у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18) встановлено відсутність потреби, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.
Надані стороною обвинувачення докази, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 09.09.2025 з додатками, від 08.10.2025, відповідь на доручення слідчого про проведення гласних слідчих (розшукових) дій від 10.09.2025, протокол допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 09.09.2025, протокол огляду місця події від 07.10.2025, протокол огляду особи та вручення грошових коштів від 07.10.2025, протокол огляду предметів від 03.10.2025, в своїй сукупності свідчать про обґрунтованість підозри про яку повідомлено ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 369 КК України, наведене повністю спростовує доводи захисту щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри.
Вирішуючи питання про встановлення ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, слідчим суддею наголошується, що при встановлення наявності/відсутності таких ризиків, слідчий суддя має виходити виключно з конкретної оцінки фактів, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним протиправних дій. При цьому, оцінка до вчинення підозрюваним таких дій виходить із: суворості можливого покарання, особи підозрюваного, характеризуючих даних, та інших обставин, які в кожному випадку є індивідуальними та давали слідчому судді прийти до обґрунтованого переконання, що такі дії підозрюваним можуть бути вчиненні, і без застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід, його неможливо уникнути, і така поведінка підозрюваного є потенційно можливою та прогнозованою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризики, які наведені слідчим в клопотанні та підтримані прокурором у судовому засіданні, які передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеними, за наступного:
-щодо ризику передбаченого п. 1 - кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким кримінальним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волік строком від чотирьох до восьми років, що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для підозрюваного переховуватися від суду. Означене покарання в разі визнання ОСОБА_4 винуватим може бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для підозрюваного переховуватися від суду.
Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження;
-щодо ризику передбаченого п. 3 - протоколи допиту свідків, разом з їх анкетними даними та місцем їх проживання, які дають викривальні свідчення відносно підозрюваного відкриті стороні захисту, оскільки додані до клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що створює передумови для можливої спроби поза процесуального впливу на свідків. Отже, загроза того, що підозрюваним може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту
Наявність ризиків, передбачених п.п. 4, 5 ч. 1 т. 177 КПК України, слідчим та прокурором не доведено.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від чотирьох до восьми років, раніше не судимий, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення; вік підозрюваного, його майновий стан та сімейний стан, стан здоров'я.
Отже, наведені вище обставини свідчать, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів, які б свідчили про наявність підстав та необхідність застосування до ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого слід обліковувати з моменту затримання підозрюваного.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, суд дійшов висновку, що до підозрюваного необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи серйозність повідомленої ОСОБА_4 підозри, його особи та матеріального стану, вважає за можливе визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 840 грн.
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає клопотання слідчого обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -
клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 07.10.2025 13 год. 20 хв. до 05.12.2025 включно, в межах строку досудового розслідування.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90840 (дев'яності тисяч вісімсот сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача - UA458201720355279001000002505, призначення платежу - забезпечення виконання ухвали суду від 09.10.2025 по справі № 12025120000000548 від 09.09.2025.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
В разі внесення застави ОСОБА_4 , або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 05.12.2025 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися за межі Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ;
5) здати на зберігання до територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених обов'язків. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з під-варти у зв'язку із внесенням застави, ОСОБА_4 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, під вартою в якому він буде знаходитись.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
В іншій частині вимог клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_10