Справа № 344/15815/25
Провадження № 3/344/5094/25
07 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: суду не відомий за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 будучи причетним до ДТП залишив місце події.
Вказане адміністративне правопорушення вчинене за наступних обставин.
Так, 01 серпня 2025 року о 01 годині 52 хвилин по площі Європейській, 3 у місті Івано-Франківськ, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz В180», державний номерний знак НОМЕР_1 будучи причетним до ДТП залишив місце події.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні дав пояснення, які підтверджують обставини, що відповідають опису подій зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення. Вказав, що його дружина зв'язалась із сусідом, який пошкодив транспортний засіб, під час особистої розмови ОСОБА_1 підтвердив, що був за кермом автомобіля, побачив пошкодження і оскільки була пізня пора доби не міг залишити свої контакти на місці дорожньо-транспортної пригоди.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи у спосіб визначений законом не подав. ОСОБА_1 на електронну адресу суду надіслав лист із проханням щодо відкладення розгляду справи.
Суд позбавлений можливості вирішити вказане клопотання по суті, оскільки таке подано на електронну адресу суду без накладення електронного підпису, що унеможливлює ідентифікацію автора електронного документа, окрім того, із долученої до електронного листа копії наказу встановлено, ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я.
Відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
При цьому суд зазначає, що ОСОБА_1 відомо про те, що на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області перебуває справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить його підпис у відповідній графі протоколу серії ЕПР1 № 436774 від 28.08.2025 року про ознайомлення з місцем розгляду справи, повідомлення шляхом направлення смс-повідомлень на зазначений у протоколі номер телефону, у яких вказано час, дата та місце розгляду даної справи. Таким чином, судом вжито всіх достатніх та необхідних заходів для забезпечення участі останнього у розгляді справи про адміністративне правопорушення та дачі ним з даного приводу відповідних пояснень, однак ОСОБА_1 своїм правом не скористався та у судове засідання не з'явився.
Так, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам, та відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалах та пояснень свідків.Суд звертає увагу, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-4 КУпАП, у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. На суд покладено обов'язок повідомити таку особу про час та місце судового розгляду, що судом неодноразово і було зроблено.
За вказаних обставин, суд враховуючи принцип передбачений ст. 28 КПК України, щодо розумності строків та відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалах.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ст.122-4 КУпАП, передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила дорожнього руху та є обов'язковими для виконання.
Відповідно до п. 2.10 «а» ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишитися на місці пригоди.
Зазначений вище протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою.
Так, в протоколах, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеного у ст. 122-4 КУпАП за якою складено протокол.
Матеріали провадження також не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення у діях особи, щодо якої складено протокол, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ст. 122-4 КУпАП, повністю доведена:
- даними, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 436774 від 28.08.2025 року, у якому ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог пункту 2.10а ПДР та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП;
- копією схеми місця ДТП із зазначенням переліку видимих пошкоджень транспортного засобу, отриманих унаслідок ДТП, розташуванням транспортного засобу після ДТП та на якій відображено місце вчинення ДТП, якою підтверджено обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення;
- наданими у судовому засіданні, а також наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями ОСОБА_2 , у яких останній зазначив, що у час та місці, що зазначені у протоколі залишив свій автомобіль припаркованим, згодом виявив пошкодження на власному транспортному засобі та звернувся на лінію «102», зазначив, що дружина зв'язалась із сусідом, який ймовірно пошкодив транспортний засіб, під час розмови ОСОБА_1 вину у скоєному визнав та підтвердив, що був за кермом автомобіля, побачив пошкодження і оскільки була пізня пора доби не міг залишити свої контакти на місці дорожньо-транспортної пригоди та які повністю відповідають, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення обставинам;
- наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , у яких останній зазначив, у яких останній зазначив, що вину у скоєному не визнає, оскільки не чув контакту з іншим транспортним засобом;
- долученою до матеріалів справи фото таблицею із зображенням транспортного засобу марки «Mercedes-Benz В180», державний номерний знак НОМЕР_1 із механічними пошкодженнями та транспортного засобу марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_2 із механічними пошкодженнями, які відповідають обставинам, що викладені у протоколі;
При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.
Таким чином, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 122-4 КУпАП, як залишення водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
Отже, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення з метою забезпечення виконання вимог ст.1 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення передбачене санкцією 122-4 КУпАП у вигляді штрафу.
Відповідно до статті 40 -1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».
На підставі наведеного та керуючись ст. 122-4, ст.ст. 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень, 60 копійок.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.
Суддя В.В.Тринчук