Справа № 342/326/25
Провадження № 1-кп/342/117/2025
13 жовтня 2025 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Городенка матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025091150000025 від 25.02.2025 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Боберка Турківського району Львівської області, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, пенсіонера, вдівця, на утриманні має неповнолітню дитину, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України,
прокурор ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачений ОСОБА_4
захисник ОСОБА_8
представник потерпілої особи ОСОБА_9
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисні дії, які виразились у незаконній порубці дерев у лісах, на територіях природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.
Так, 25.02.2025 у ранкову пору доби ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання, вирішив вчинити незаконну рубку дерева у лісовому масиві, що за адміністративними межами с.Копачинці Чернелицької територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, яка належить до земель комунальної власності Чернелицької ТГ Коломийського району Івано-Франківської області.
В подальшому, ОСОБА_4 , перебуваючи у лісовому масиві, за адміністративними межами с.Копачинці Чернелицької територіальної громади, на території лісу за географічними координатами: «48.8470015, 25.3609776», що відноситься до територій природно-заповідного фонду місцевого значення «Дніпровський регіональний ландафтний парк», реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконну порудбку дерев, маючи з собою заздалегідь підготовлену бензопилу марки «Sthil MS-180», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпені наслідки та бажаючи їх настання, всупереч встановленому порядку охорони, раціонального використання і відтворення лісових насаджень, як важливого елементу навколишнього природного середовища, самовільно, без відповідного дозволу, виданого уповноваженим органом державної влади на використання лісових ресурсів, із застосуванням вказаної бензопили, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня до ступеня припинення росту, незаконно зрубав 1 (одне) сироростуче дерево породи «Граб» діаметром пня біля шийки кореня 50х44 см, що згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи Івано-Франківського НДЕКЦ від 06.03.2025 спричинило шкоду державі в особі Чернелицької територіальної громади Коломийського району Івано-Фраківської області на суму 187 622,40 гривень.
Таким чином, своїми діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.246 КК України.
Прокурор у судовому засіданні висловив думку щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Просив визнати обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, та застосувати щодо нього покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 2 роки з покладенням згідно ст.76 КК України відповідних обов'язків, вирішити питання речових доказів та процесуальних витрат.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вважав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Свою вину у вчиненому визнав повністю, вказавши, що засуджує свої дії, погоджується зі всіма обставинами кримінального правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті, щиро розкаюється. Свої дії пояснив відсутністю коштів для опалення житла. Зазначив, що не працює, доходів не має, доглядає неповнолітнього сина, а його дружина померла. Запевнив, що більше такого не повторить. Просив суворо не карати.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_8 вважав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Просив врахувати матеріальне становище обвинуваченого, позитивну характеристику щодо нього, наявність на утриманні неповнолітнього сина, та призначити йому покарання за ч.4 ст.246 КК України із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком один рік.
Представник потерпілої особи Чернелицької селищної ради - ОСОБА_9 вважав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, щодо міри покарання просив врахувати обставини життя обвинуваченого та призначити мінімальне покарання.
Згідно ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року в справі № 521/11693/16-к, щодо застосування ч. 3 ст. 349 КПК, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Однак ця норма не звільняє суд від обов'язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні та визначені ст. 91 КПК. Тобто законодавець зобов'язує суд встановити усі обставини, що мають значення для кримінального провадження, а ст. 349 КПК лише визначає обсяг та порядок дослідження доказів на підтвердження цих обставин.
Суд зазначає, що незважаючи на те, що розгляд справи здійснюється у порядку ч.3 ст.349 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Враховуючи показання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо повного визнання вини у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення за ч.4 ст.246 КК України, те, що він не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, вислухавши думку інших учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, у зв'язку з чим суд обмежив їх допитом обвинуваченого, представника потерпілої особи, дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, та досудової доповіді.
Суд, вислухавши учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю і його дії вірно кваліфіковано за ч.4 ст.246 КК України як незаконну порубку дерев у лісах, вчиненій на територіях природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.
За вчинення злочину, передбаченого санкцією ч.4 ст.246 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
При цьому повноваження суду (його права та обов'язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.
Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов'язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду, про що зазначив Верховний Суду у постанові від 13.08.2020 року у справі № 716/1224/19.
Відповідно до ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Згідно матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 по місцю проживання характеризується задовільно, не перебуває на диспансерному обліку у наркологічному та психіатричному кабінетах Городенківської БЛІЛ.
Обставиною, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненому кримінальному правопорушенні є визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Згідно з досудовою доповіддю Коломийського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області ризик повторного вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб середній; орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі можливе та він не становить високої небезпеки для суспільства чи окремих осіб.
При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, його наслідки, які не є тяжкими, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, та вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 призначити йому покарання у межах санкції ч.4 ст.246 КК України, яка передбачає відповідальність за вчинене.
Разом з тим, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, засудження обвинуваченим свого вчинку та його бажання надалі вести законослухняний спосіб життя, що свідчить про те, що він став на шлях виправлення, те, що обвинувачений раніше несудимий, пом'якшуючі покарання обставини ( щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) та відсутність обставин, що обтяжують покарання, беручи до уваги наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, самостійного виховання ним неповнолітнього сина, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, та до обвинуваченого підлягає застосуванню положення ст.75 КК України, що передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладання відповідних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На переконання суду, призначене покарання забезпечує дотримання балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, буде справедливим, адекватним вчиненому, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого.
Щодо цивільного позову прокурора Городенківського відділу Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_5 в інтересах держави в особі ради Коломийського району Івано-Франківської області, цивільний позивач просить стянути з ОСОБА_4 шкоду, завдану злочином, у розмірі 187 622,40 грн на користь Чернелицької селищної ради.
Позов обґрунтований тим, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 , які виразились у незаконній рубці лісових ресурсів на території Чернелицької ТГ Коломийського району Івано-Франківської області, завдана шкода навколишньому природному середовищу - Чернелицькій територіальній громаді у розмірі 187622,40 грн, яка добровільно не відшкодована.
У судовому засіданні цивільний позивач - прокурор Городенківського відділу Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області позов підтримав, просив задовольнити.
Представник потерпілої особи - Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області цивільний позов підтримав у повному обсязі.
Цивільний відповідач ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_8 при вирішення цивільного позову поклався на розсуд суду.
Дослідивши зміст цивільного позову, заслухавши пояснення учасників провадження, суд дійшов такого висновку.
Пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається у статті 16 Цивільного кодексу України. За статтею 16 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є відшкодування шкоди.
У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення (ст.1166 ЦК України), необхідними елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
Судом встановлено, що шкода державі в особі Чернелицької селищної ради, заподіяна злочинними діями ОСОБА_4 , підтверджена матеріалами справи, а тому цивільний позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 слідчим суддею Городенківського районного суду було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, та в подальшому, за відсутністю клопотань учасників процесу, заходи забезпечення кримінального провадження під час судового провадження не застосовувалися.
Питання щодо скасування арешту майна, суд приймає на підставі ч.4 ст.174 КПК України, відповідно до положень якої, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Згідно з частиною 1 статті 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
З матеріалів провадження вбачається, що кримінальне правопорушення було вчинено за допомогою бензопили марки марки «STIHL МS 180» білого та оранжевого кольорів, а тому зазначений речовий доказ підлягає спеціальної конфіскації, згідно ст. 96-1 КК України, ч.9 ст. 100 КПК України, як знаряддя злочину.
Долю інших речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судової експертизи відповідно до ч.2 ст.124 КПК України слід покласти на обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 12, 96-1, 96-2, ч.4 ст.246 КК України, ст.ст. 349, 369-371, 373-374, 394 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до положень п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов прокурора Городенківського відділу Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_5 в інтересах держави в особі Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави в особі Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області (р/р UA218999980333109331000009634, отримувач - УДКСУ в Городенківському районі, код платежу 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", МФО 820172, код ЄДРПОУ 04355601 шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у розмірі 187 622,40 (сто вісімдесят сім тисяч шістсот двадцять дві) гривні 40 копійок.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 27.02.2025 року на бензопилу марки «STIHL МS 180», білого та оранжевого кольорів, серійний № 831130388 (поміщено в камеру схову речових доказів ВП №2 (м. Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, що в м.Городенка, вул. Героїв Євромайдану; трактор марки «Т 25 - Владимирець», червоного кольору, реєстраційний номер « НОМЕР_2 », із приєднаним до нього причепом, синього кольору кустарного виробництва без реєстраційних документів, користувачем якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_1 (передано на відповідальне зберігання старості с.Копачинці Чернелицької ТГ Коломийського району Івано-Франківської області); двадцять сім колод дерев породи «Граб», довжинами 30 см - 35 см (передано на відповідальне зберігання старості с.Копачинці Чернелицької ТГ Коломийського району Івано-Франківської області), що були вилучені 25.02.2025 в ході проведення огляду місця події на території урочища «Баралуска», поблизу с.Копачинці Чернелицької ТГ Коломийського району Івано-Франківської області, за географічними координатами «48.8470015, 25.3609776», до завершення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025091150000025 від 25.02.2025 - до проведення всіх необхідних слідчих дій та експертиз, або його скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України - скасувати.
Речові докази: двадцять сім колод дерев породи «Граб», що передано на відповідальне зберігання старості с.Копачинці Чернелицької ТГ Коломийського району Івано-Франківської області ОСОБА_10 , - залишити у розпорядженні Копачинського старостинського округу Чернелицької територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області;
бензопилу марки «STIHL МS 180», білого та оранжевого кольорів, серійний № 831130388, на яку прикріплено бирку із відповідними пояснювальними написами (квитанція №563), що знаходиться у камері зберігання речових доказів відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУ НП у Івано-Франківській області, - конфіскувати в дохід держави;
трактор марки «Т 25 - Владимирець», червоного кольору, реєстраційний номер « НОМЕР_2 », із приєднаним до нього причепом, синього кольору кустарного виробництва без реєстраційних документів, користувачем якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_1 та який передано на відповідальне зберігання старості с.Копачинці Чернелицької ТГ Коломийського району Івано-Франківської області, - повернути законному володільцю ОСОБА_4 .
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової інженерно-екологічної експертизи у розмірі 1591,80 гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1