Справа № 216/7876/25
Провадження № 3/216/2787/25
09 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Онопченко Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ДОП СДОП ВП Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, військовослужбовця, раніше не притягався до адміністративної відповідальності, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -
15 вересня 2025 року о 19.40 годині ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, біля буд. 27, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння висловлювався нецензурною лайкою відносно працівників поліції та РТЦК, на зауваження не реагував, тим самим порушивши громадський порядок та спокій громадян, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав.
Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою на те посадовою особою, який містить обов'язкові відомості, визначені ч. 1 ст. 256 КУпАП, та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення й особу порушника;
- копією письмових пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
- копією письмових пояснень ОСОБА_1 .
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що такі докази є достатніми та логічно пов'язані з обставинами адміністративного правопорушення, зібрані у відповідності з нормами КУпАП.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на порушника за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь вини та ставлення до вчиненого, призначити адміністративне стягнення в межах санкції статті, а саме штрафу, що буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій. Оскільки ОСОБА_1 є учасником бойових дій, суд вважає можливим звільнити його від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 173, 283, 284, КУпАП, суддя-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 51 (п'ятдесят одну) гривню.
Звільнити ОСОБА_1 на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору як учасника бойових дій.
Згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Ю.В. Онопченко