Справа № 215/1591/25
2/215/1565/25
13 жовтня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Коноваленко М.І.,
при секретарі судового засідання - Коломійчук К.Ю.,
представник відповідача - Стойка Р.В. (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
10.03.2025 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, просять стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 102417471 від 16.09.2021 в розмірі 21350,70 грн., та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3028,00 грн., оскільки остання не виконує умови договору.
В обґрунтування вказують, що 16.09.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 102417471 на отримання кредиту.
16.07.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 16072024, у відповідності до умов якого, ТзОВ "МІЛОАН" передає (відступає) ТзОВ "ФК "ЄАПБ" за плату, а ТОВ ФК "ЄАПБ" приймає належні ТзОВ "МІЛОАН" права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками.
Згідно з п. 1,2. Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, ТзОВ ФК ЄАПБ замінює ТзОВ "МІЛОАН" у Кредитних Договорах, що входить до Портфеля Заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог ТзОВ "МІЛОАН" за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань Боржників за Кредитними договорами.
При умові, що Відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора ТзОВ "МІЛОАН", які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Відповідно до п. 3.9 Договору відступлення права вимоги, у випадку, якщо з моменту переходу до ТзОВ "ФК "ЄАПБ" Права Вимоги, ТзОВ "МІЛОАН" отримав від Боржників/Державної виконавчої служби будь-яку суму грошових коштів в погашення Заборгованості Боржників, ТзОВ "МІЛОАН" зобов'язаний перерахувати вказану суму ТзОВ "ФК "ЄАПБ" протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту її отримання.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором в розмірі 21350,70 грн.
02.06.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.68-69), з підтвердженням про направлення копії позивачу. Представник вважає, що розрахунок відсотків, який долучено позивачем суперечить умовам договору та додатків до договору, оскільки, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред?явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Так, згідно умов договору, між сторонами погоджені умови згідно яких, проценти за користування кредитом складають 3750,00 грн. (за весь строк кредитування 30 днів: з 16.09.2021 року по 16.10.2021 року). При цьому, позивач здійснює і надає розрахунок процентів за користування кредитом та просить стягнути проценти за користування у розмірі 13310,70 грн.
Отже, вважає вимоги позивача необґрунтовані та безпідставні, не підтвердженні та частково спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, наданими самим позивачем. Підкреслює, що відповідач згодна сплатити борг, але виключно на умовах укладеного договору, а саме: 7040,00грн. - сума основного боргу, 4750,00грн. - сума заборгованості по відсотках.
10.06.2025 на адресу суду від представника позивача Панкратової Т.В. надійшла відповідь на відзив (а.с.72-76), з підтвердженням про направлення копії відповідачу, де вказано, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення Кредитного договору, на таких умовах шляхом підписання Кредитного договору. Зазначає, що інформація була надана відповідачу Первісним кредитором з дотриманням всіх вимог законодавства, викладена у чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме відповідач ініціював укладення Кредитного договору. Отже, підписавши Кредитний договір, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами. При укладенні Кредитного договору волевиявлення сторін було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено у формі, встановленій законом, та був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів Позичальником. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши від останньої всю, передбачену законодавством інформацію, перед укладанням Кредитного договору. Звертають увагу суду на те, що з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалось нарахувань жодних штрафних санкцій, а проценти за користування коштами нараховувалися відповідно до умов укладеного договору. Просять задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В судове засідання представник позивача Панкратова Т.В. не з'явилася, у відповіді на відзив позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд розглядати справу за її відсутності (а.с.76).
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторони позивача, відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останні скористалися своїми процесуальними правами.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, представник відповідача, адвокат Стойка Р.В. в судовому засіданні заперечувала щодо повного задоволення позовних вимог, з підстав та доводів, викладених у відзиві. Частково визнає суму заборгованості, а саме: 7040,00грн. - сума основного боргу, 4750,00грн. - сума заборгованості по відсотках, включаючи комісію, яка нарахована одноразово за надання кредиту.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.03.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника відповідача, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно договору № 102417471 від 16.09.2021 р. ТзОВ "МІЛОАН" надали ОСОБА_1 кредит у розмірі 10000 грн. строком на 30 днів в електронній формі (а.с.5-8), що також підтверджується платіжним дорученням 32533635 (а.с.9) та не спростовано відповідачем.
Згідно з п.1.5. Договору, загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії складають 4750,00грн. Комісія за надання кредиту 1000грн., яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово (п.1.5.1.Договору). Проценти за користування кредитом 3750грн., які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2.Договору). Умови кредитування та їх виконання також підтверджується відомістю про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору 102417471 (а.с.15-16).
16.07.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 16072024, у відповідності до умов якого, ТзОВ "МІЛОАН" передає (відступає) ТзОВ "ФК "ЄАПБ" за плату, а ТОВ ФК "ЄАПБ" приймає належні ТзОВ "МІЛОАН" права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (а.с.11-14).
Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодеку України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Матеріалами справи підтверджується та не спростовується відповідачем, що Банк виконав зобов'язання, надавши відповідачу кредит (а.с. 9).
Згідно зі ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п.4 ч.1ст.1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч.2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч.1 ст.1 та ч.2 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит,щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог ЗУ «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Слід звернути увагу на те, що з договору про споживчий кредит №102417471 від 16.09.2021 вбачається, що сторонами було погоджено строк дії договору на 30 днів, тобто до 16.10.2021, та визначено розмір відсотків за користування кредитом за вказаний строк в розмірі 3750,00 грн.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц (провадження № 61-13569св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 (провадження № 61-14573св20), у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19 (провадження № 61-17707св19) у спорах між банком та фізичними особами, які отримали кредитні кошти, дійшов висновку, що паспорт споживчого кредиту є невід'ємною складовою частиною спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.
При цьому,слід зазначити, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12, від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц.
З огляду на вищевикладені норми права, суд приходить до висновку, що ТОВ «МІЛОАН» не правомірно з 17.10.2021 нараховували проценти за користування кредитом за договором №102417471 від 16.09.2021, оскільки умовами договору сторони погодили строк його дії, тому нарахування відсотків поза межами дії строку договору суперечить чинному законодавству, та позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по несплаченим процентам за користування кредитом в розмірі 9560,70 грн. не підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.
Крім того слід зазначити, що 16.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №16072024, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передали ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 по Договору споживчого кредиту № 102417471 від 16.09.2021.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Всупереч умовам кредитних договорів, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила платіж для погашення кредитної заборгованості по Договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, принципу справедливості розгляду справи судом.
Оскільки ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є правонаступником всіх прав та зобов'язань ТОВ «МІЛОАН», відповідач взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплати відсотків не виконала, в строки, передбачені договором, кредит та відсотки за його користування не сплатила, чим порушила вимоги договору про споживчий кредит, тому суд вважає необхідним позов задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором споживчого кредиту №102417471 всього в розмірі 11790,00 грн.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1672,06 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Щодо витрат позивача, пов'язаних з витребуванням доказів, проведення їх огляду та забезпечення доказів, в сумі 1514грн., суду не надано стороною позивача жодного доказу на підтвердження витраченої суми, тоу в цій частині вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 526, 549, 610, 611, 1050, 1054, 1082 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» місце знаходження: 01032,м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, (Код ЄДРПОУ 35625014, IBAN НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк»), суму заборгованості за договором про споживчий кредит №102417471 в розмірі 11790,00 грн., з яких: 7040,00грн. - сума основного боргу, 3750,00грн. - сума заборгованості по відсотках, 1000,00грн. - заборгованість за комісією, та 1672,06 грн. судового збору, а всього 13462,06 грн.
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та проголошено 13.10.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.