ЄУН 193/1021/25
Провадження 2/193/453/25
іменем України
(заочне)
13 жовтня 2025 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді Томинця О. В.,
за участю секретаря судового засідання Оселедець О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості,
Стислий виклад позиції позивача.
17.07.2025 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшов цивільний позов ТОВ "ФК «Кредит Капітал» до відповідача ОСОБА_1 , згідно вимог якого просить ухвалити судове рішення про стягнення з відповідача заборгованість за споживчим кредитом №102021399 від 11.10.2021 у розмірі 20 014,5 грн., та судовий збір у розмірі 2422, 40 грн..
В обґрунтування позову вказав, що 11.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено споживчий кредит № 102021399, згідно якого відповідач отримав грошові кошти у сумі 5000,00 грн та зобов'язався повернути ці кошти і сплатити проценти. Відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 20014,5 грн.
27.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та позивачем було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК " Кредит-Капітал " приймає останні. Таким чином ТОВ "ФК " Кредит-Капітал " набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором у розмірі 20014,5 грн, з яких: 5000,00 грн - тіло кредиту, 15014,5 грн - заборгованість по відсоткам.
Заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 18.07.2025 справу прийнято до свого провадження та відкрито провадження у справі з призначенням розгляд справи у спрощеному позовному провадження з викликом сторін. Одночасно за клопотанням представника позивача витребувано у банківській установі АТ КБ «ПриватБанк» банківську інформацію, що містить відомості про емітування банківської картки на ім'я відповідача, факт зарахування коштів на банківську картку за вказаним споживчим кредитом.
Представник позивача правом на участь в судовому засіданні не скористався, просив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, за його відсутності, що підтверджено відповідним клопотанням подане до суду.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, зокрема розміщенням оголошення про виклик на сайті Судової влади, у судове засідання не з'явився, заяв та клопотань до суду не надавав, правом на відзив не скористався.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди представника позивача, вирішено розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280, 281 ЦПК України.
Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 11.10.2021 між ТОВ "Мілоан" та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 102021399, згідно якого ТОВ "Мілоан" надало відповідачу кредит в розмірі 5000,00 грн шляхом перерахування вказаної суми коштів на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 . Зазначений договір був підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на особистий номер телефону останнього. Вказане підтверджується копією зазначеного кредитного договору (а.с. 25-33).
Кредит надається загальним строком на 29 днів з 11.10.2021 з дати видачі кредиту та завершується 09.11.2021.
Відповідно до умов договору передбачено, що позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 09.11.2021 (п. 1.4).
Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
На підтвердження перерахування коштів позивачем надано платіжне доручення №33647111 від 11.10.2021, з якого вбачається перерахунок коштів на ім'я відповідача у розмірі 5000,00 грн. (а.с. 38).
Окрім того, на виконання вимог ухвали суду від 18.07.2025, щодо витребування банківської інформації, до суду надано інформацію згідно якої підтверджено, що у АТ КБ «ПриватБанк» було емітовано банківську картку на ім'я ОСОБА_1 за № НОМЕР_2 , 11.10.2021 було здійснено переказ коштів у сумі 5 000 грн, через платника Liq Pay ID платежу 1790350695.
В свою чергу відповідач користувався кредитними коштами, заборгованість за кредитним договором останній не погасив, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість за вказаним кредитним договором.
27.01.2022 між ТОВ "Мілоан" та позивачем було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого ТОВ "Мілоан" передає ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" приймає останні, в тому числі і за вказаним кредитним договором. Таким чином ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором у розмірі 20014,5 грн, з яких: 5000,00 грн - тіло кредиту, 15014,5 грн - заборгованість по відсоткам, 0,00 грн - комісія.
Вказане підтверджується копією зазначеного договору факторингу та витягом з реєстру боржників до вказаного договору.
Правове врегулювання правовідносин.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 УК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).
З огляду на те, що відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомості про відсутність такої, суд, приймає вказаний розрахунок позивача, як належний та допустимий доказ.
Зважаючи, що доказів повернення боргу відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов'язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» вказаної заборгованості є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із частинами першою та другою статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України, визначено розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн. На підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу надав договір № 0107 про надання правової допомоги від 01.07.2025, укладена між позивачем та АО «Апологет», акт № 1124 надання правової допомоги від 06.07.2025, згідно якого сторонами узгоджено суму послуг у розмірі 8 000 грн, яка підлягає сплаті клієнтом на протязі 1 року з моменту підписання акту (а.с. 59) та детальний опис наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 за № 1124 від 06.07.2025, відповідно до якого зазначено перелік послуг, зокрема адвокатом здійснено усну консультацію клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта у справі, складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта та подання заяви до суду від імені клієнта .
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з диспозиції частини першої статті 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на складність справи, яка є справою незначної складності, обсяг виконаних адвокатом робіт, зокрема те, що надання правової допомоги становила у складанні позовної заяви, та додатків до неї, та надання усної консультації, необхідно дійти висновку про неспівмірність заявленого до стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн., який є завищеним.
За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн., як такий, що відповідатиме принципу співмірності із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), ціною позову та значенням справи для позивача.
Крім того, відповідно до положення ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн., який сплачений позивачем при подачі позовної заяви до суду.
Керуючись ст. 11, 509, 512-514, 525-527, 530, 610, 611, 615, 1077, 1082 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258-296 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» суму заборгованості за договором про споживчий кредит № 102021399 від 11.10.2021, яка утворилась станом на 08.01.2022 у загальному розмірі 20 014 (двадцять тисяч чотирнадцять) гривень 50 копійок та складається з: заборгованості за тілом кредиту у сумі 5000 гривень, заборгованості за відсотками у сумі 15 014,5 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
На заочне рішення суду може бути подана апеляційна скарга позивачем безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дані позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79018.
Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 13.10.2025.
Суддя О. В. Томинець