ЄУН 193/1434/25
Провадження 1-кп/193/127/25
іменем України
10 жовтня 2025 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
представника ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в сел.Софіївка, в режимі відеоконференції, клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 про звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, якому повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження № 62024170030001228, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 квітня 2024 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та закриття кримінального провадження,
До Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 про звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, якому повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження № 62024170030001228, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 квітня 2024 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та закриття кримінального провадження, яке прийняте ухвалою судді до свого провадження від 25 вересня 2025 року, призначено підготовче судове засідання.
У клопотанні зазначено, що на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє наразі.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №76 від 18.04.2023 солдата ОСОБА_4 , призначено на посаду солдата резерву взводу солдатів резерву запасної роти військової частини НОМЕР_2 .
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 року, ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-ХІУ від 24.03.1999, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, Військової Присяги, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших.
При цьому, 01.07.2023 солдат ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_2 .
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби військової частини НОМЕР_2 , яка дислокувалась в населеному пункті АДРЕСА_1 , перебуваючи на посаді солдата резерву взводу солдатів резерву запасної роти військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, маючи військовий обов'язок нести військову службу, у порушення вимог ст.ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-ХІУ від 24.03.1999 року, та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999 року, 01.07.2023 приблизно о 06:45 год. не прибув на ранкове шикування особового складу до розташування роти, тобто самовільно залишив військову частину, командуванню про причини свого вибуття не доповів, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього, поки, усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, солдат ОСОБА_4 18 квітня 2024 року добровільно та з власної ініціативи прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де був призваний на військову службу до військової частини НОМЕР_3 , чим припинив вчиняти кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення).
В період з 01.07.2023 по 18.04.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував вдома, а саме за адресою: АДРЕСА_3 .
Крім того, 18 квітня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 був призваний на військову службу до військової частини НОМЕР_3 та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №359 від 22.12.2024 солдата ОСОБА_8 призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_3 .
При цьому, 23.12.2024 солдат ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_3 .
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби військової частини НОМЕР_3 , яка. дислокувалась в населеному пункті АДРЕСА_2 , перебуваючи на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_3 , у військовому званні «солдат», діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, маючи військовий обов'язок нести військову службу, у порушення вимог ст.ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-ХІУ від 24.03.1999 року, та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999 року, 23.12.2024 приблизно о 10:30 год було виявлено відсутність ОСОБА_4 , тобто останній самовільно залишив місце тимчасового розташування підрозділу військової частини, командуванню про причини свого вибуття не доповів, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.
21.08.2025 працівниками ВП №9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області в с-щі Софїївка Криворізького району Дніпропетровської області було затримано ОСОБА_4 , чим було припинено вчинення ним кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення).
В період з 23.12.2024 по теперішній час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував вдома, а саме за адресою: АДРЕСА_3 .
Дії військовослужбовця ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби).
В судовому засіданні прокурор повністю підтримав клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за обставин, викладених в клопотанні.
Підозрюваний також повністю підтримавши клопотання, просив його задовольнити. Захисник підозрюваного зі свого боку також повністю підтримає клопотання прокурора, просить його задовольнити.
Суд, вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, щодо можливості його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч.5 ст.401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частина або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частина (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Згідно зі ст. 44 КК України та ст. 285 КПК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Так, в ході досудового розслідування підозрюваний добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про намір повернутися для продовження проходження військової служби, а також отримано письмову згоду командування військової частини НОМЕР_4 про можливість продовження підозрюваним проходження військової служби.
Також підозрюваний ОСОБА_4 подав заяву, в якій просить звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України та надав письмову згоду на звільнення від кримінальної відповідальності.
Згідно витягу з наказу №281 від 08.10.2025 року солдат ОСОБА_4 зарахований для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_4 після вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, добровільно звернувся із клопотанням до прокурора про намір повернутися для продовження проходження військової служби, суд вважає можливим звільнити його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, та закрити кримінальне провадження.
Керуючись ст. ст. 284, 285-288, 369-372 КПК України, ч.5 ст.401 КК України, суд,-
Клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 про звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.5 ст. 407 КК України, якому повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження № 62024170030001228, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 квітня 2024 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 13 жовтня 2025 року о 15 годині 00 хвилин.
Суддя ОСОБА_1