Справа № 185/3920/25
Провадження № 2/185/4327/25
13 жовтня 2025 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бабія С.О., за участю секретаря судового засідання Вакули В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності,
03.04.2025 поштовим відправленням 2750000072806, надісланим через АТ «Укрпошта», позивачі направили до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позов до Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права спільної часткової власності позивачів на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 47,1 кв.м, у тому числі житловою площею 27,5 кв.м. В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що спірна квартира належить їм на підставі договору обміну квартир від 26 липня 1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріального округу Білоус З.В., р № 1921, та зареєстрованого в Рубіжанському бюро технічної інвентаризації 19 серпня 1999 року в книзі № 45 дод стор. 661, реєстр № 212. Право власності на квартиру було зареєстровано у Рубіжанському бюро технічної інвентаризації (БТІ). У зв'язку з пошкодженням квартири внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, позивачі мають намір подати заяву на компенсацію за програмою «єВідновлення» відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 381. Для цього необхідно внести відомості про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У вересні 2024 року позивачі звернулися до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Світловодської міської ради із заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру. 17 вересня 2024 року державний реєстратор виніс рішення № 75076977 про відмову у проведенні реєстраційних дій, мотивуючи це тим, що подані документи не дозволяють встановити набуття речових прав на нерухоме майно через відсутність доступу до архівних даних Рубіжанського БТІ, які залишилися на тимчасово окупованій території м. Рубіжне після початку повномасштабної агресії Російської Федерації 24 лютого 2022 року. Позивачі стверджують, що в інший спосіб, окрім звернення до суду, визнати їхнє право власності та зареєструвати його в Державному реєстрі речових прав неможливо.
Відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивачам - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - на підставі договору обміну квартир від 26 липня 1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріального округу Білоус З.В., р № 1921 належить квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 47,1 кв.м, у тому числі житловою площею 27,5 кв.м. Згідно з технічним паспортом, квартира є двокімнатною і складається з кухні, ванної кімнати, вбиральні, коридору, двох вбудованих шаф, лоджії. Із
відповідь № 1884252 від 13.10.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно випливає відсутність зареєстрованих прав власності чи обтяжень на спірну квартиру.
Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами), з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває донині. З 13 травня 2022 року територія м. Рубіжне тимчасово окупована, що підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004.
Рішення державного реєстратора від 17 вересня 2024 року № 750769771 про відмову в реєстрації права власності обґрунтоване відсутністю доступу до архівних даних Рубіжанського БТІ, яке не відновило діяльність на підконтрольній Україні території.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод. Згідно зі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Стаття 4 ЦПК України передбачає право кожної особи звернутися до суду за захистом своїх прав у порядку, встановленому законом.
Стаття 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантують право на мирне володіння майном.
Згідно зі ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Стаття 328 ЦК України встановлює, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів, і вважається правомірно набутим, якщо інше не встановлено судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, не визнається іншою особою або у разі втрати документа, що засвідчує право власності. Частина 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що речові права, які виникли до 1 січня 2013 року, є дійсними, якщо їхня реєстрація була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення, або якщо законодавство не передбачало обов'язкової реєстрації. У даному випадку право власності позивачів виникло у 1993 році на підставі свідоцтва про право на спадщину та було зареєстровано в Рубіжанському БТІ, що відповідало чинному на той час законодавству, а саме Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №121 від 09.06.1998 року.
Визнання права власності позивачів у судовому порядку є єдиним можливим способом захисту їх прав за даних обставин, оскільки окупація рф території м. Рубіжне унеможливлює доступ до архівів та проведення державної реєстрації у позасудовому порядку. Постанова Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 209 та наказ Міністерства юстиції України від 09.06.2023 № 2179/5 регулюють особливості реєстрації прав під час воєнного стану, але не вирішують проблему відсутності архівних даних.
Оскільки інших способів визнати та зареєструвати право власності позивачів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в умовах окупації не існує, позов підлягає задоволенню частково із огляду на наступне.
Відповідно до ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Стаття 372 ЦК України передбачає, що при поділі майна частки вважаються рівними, якщо інше не встановлено.
Оскільки частки між позивачами не визначені, позивачі є власниками спірної квартири на праві спільної сумісної власності, а не спільної часткової власності. Відповідно до ст. 372 ЦК, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. Уразі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) право спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , що має загальну площу 37,2 кв.м., житлову площу 19,2 кв.м.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , право спільної сумісної власності на квартируАДРЕСА_4 .
В іншій частин позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 діб з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно до ст. 354 ЦПК України.
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С. О. Бабій