Справа № 183/10395/25
№ 1-кс/183/1791/25
09 жовтня 2025 року м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12025042350000984 від 20 серпня 2025 року, про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжин Чернігівської області, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, має малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
В обґрунтування клопотання слідчий вказує на встановлені досудовим розслідуванням обставини, а саме, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Так, 30 липня 2025 року приблизно о 12:30 годині ОСОБА_5 , перебував по вул. Г. Бораковського у м. Самар Дніпропетровської області, де у нього виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення майна, яке знаходиться у будинку АДРЕСА_2 , в якому ОСОБА_5 попередньо проживав до червня 2025 року. Реалізуючи свій прямий умисел, у вказані дату та час ОСОБА_5 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, скориставшись тим, що ніхто не контролює його дії та вони не помітні для оточуючих, через хвіртку проник на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де шляхом пошкодження рами дерев'яного вікна, проник у приміщення будинку та у верхній шухляді комоду спальної кімнати побачив ноутбук марки «Lenovo Idea Pad 3 15ITL6 NBIP 3 15ITL6 I3 8G 512GNOS», серійний номер: PF4AH103, темно-сірого кольору, який належить ОСОБА_7 , вартістю 10 192 гривні 50 копійок, котрий визначив об'єктом свого злочинного посягання.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_5 , взяв до рук ноутбук марки «Lenovo Idea Pad 3 15ITL6 NBIP 3 15ITL6 I3 8G 512GNOS», серійний номер: PF4AH103, темно-сірого кольору та, утримуючи зазначене майно, покинув місце скоєння злочину, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 10 192 гривні 50 копійок.
Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.
30 серпня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України, шляхом вручення повідомлення про підозру останньому у приміщенні СВ Самарівського РВП.
03 жовтня 2025 року слідчим оголошено у розшук підозрюваного ОСОБА_5 .
Станом на 09.10.2025 року місце перебування ОСОБА_5 не відомо, останній місця роботи та місця мешкання не має, на зв'язок зі слідчим не виходить, розшуканий не був та фактично переховується від органу досудового розслідування .
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення підтверджується протоколами огляду, протоколами допиту потерпілої, свідків та іншими документами.
Все вищезазначене дає органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні зазначила, що є обґрунтована підозра, просить надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши пояснення прокурора, надані письмові докази, вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 189 КПК України слідчий суддя не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу. Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що зазначені у клопотанні обставини вказують на наявність підстав для затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу.
Так, при вирішенні питання про затримання підозрюваного з метою приводу слідчий суддя враховує, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, обґрунтована, що підтверджується протоколами допиту свідків, потерпілої та іншими доказами.
Також, вказані слідчим у клопотанні та прокурором під час судового розгляду ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дійсно наявні.
Оцінюючи вищевказані обставини, слідчий суддя також приймає до уваги у розумінні практики ЄСПЛ те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
З клопотання вбачається, що 30 серпня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 189 КПК України суд відмовляє у наданні дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини, вказують на наявність підстав для тримання під вартою обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду.
Оскільки ОСОБА_5 за викликами до слідчого не з'явився, його місце перебування невідоме, 03 жовтня 2025 року постановою слідчого підозрюваного оголошено в розшук, однак на час розгляду клопотання суду не надано відомостей про те, що він розшуканий чи самостійно з'явився до слідчого.
Таким чином, приходжу до висновку, що прокурор довів, що ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування, а зазначені у клопотанні обставини вказують на наявність підстав для його затримання з метою приводу для розгляду клопотання про тримання під вартою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 177, 189, 190 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжин Чернігівської області, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 (вул. Гетьманська, 5, м. Самар Дніпропетровської області, тел. 099-917-73-21).
Ухвала діє до 09 квітня 2026 року включно та втрачає законну силу 10 квітня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1