Справа № 183/5002/22
№ 1-кп/183/561/25
13 жовтня 2025 року Дніпропетровська обл.,
м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62022050020000286 від 29.06.2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирка, Сумської обл., громадянин України, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, -
В провадженні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання зазначено, що солдат ОСОБА_5 , обвинувачується у тому, що він 21 травня 2022 року приблизно о 10 год. 00 хв., будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи її на посаді гранатометника 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, перебуваючи на території «Лисичанського НПЗ», що знаходиться у н.п. Верхньокам'янка, Попаснянського району, Луганської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, за надуманими підставами, відкрито заявив про своє небажання нести військову службу на бойових позиціях в районі АДРЕСА_2 , залишивши в н.п. Верхньокам'янка, Попаснянського району Луганської області закріплену за ним зброю та боєприпаси та без дозволу (наказу) командування разом з іншими військовослужбовцями підрозділу залишив місце розташування військової частини НОМЕР_1 в районі виконання завдань та направився у невідомому напрямку, чим фактично припинив виконання обов'язків військової служби.
Також о 12.00 год. 30 травня 2022 року солдат ОСОБА_5 разом із іншими військовослужбовцями свого підрозділу прибув до тилового пункту управління військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 , де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, за надуманими підставами, відкрито заявив про своє небажання нести військову службу на бойових позиціях військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_4 та о 17.00 год. 30 травня 2022 року без дозволу (наказу) командування разом з іншими військовослужбовцями підрозділу залишив місце розташування військової частини НОМЕР_1 в районі виконання завдань та направився у невідомому напрямку, чим фактично припинив виконання обов'язків військової служби
Так, солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем приблизно о 10 год. 00 хв. 21 травня 2022 року відмовився від виконання обов'язків військової служби та фактично їх не виконував, доки о 12 год. 00 хв. 03 червня 2022 року не прибув до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_5 .
Таким чином, солдат ОСОБА_5 , за викладених вище обставин обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України - відмова від несення обов'язків військової служби, вчинена в умовах воєнного стану.
Разом з цим, відповідно до рапорту старшого помічника начальника штабу з кадрів і стройової частини військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_6 вибув на лікування та перестав подавати документи про лікування, що свідчить про факт самовільного залишення військової частини.
Окрім того, обвинувачений на судові засідання не з'являється, причини неявки не повідомляє, про місце свого перебування також не повідомляє.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які наразі не зменшилися та не змінились. Так, в обґрунтування продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого покладається необхідність запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно обвинуваченого пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Дії, що інкримінуються обвинуваченому, мають виняткову суспільну небезпечність в період триваючої збройної агресії Російської Федерації, особливо, в бойовій обстановці, оскільки спрямовані на підрив основоположної засади функціонування Збройних Сил України - єдиноначальності.
На підставі викладеного заявник клопотання просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання з підстав, викладених у ньому.
В судовому засіданні обвинувачений не погодився із клопотанням. Пояснив, що не переховувався. Останнім часом повісток не отримував. Повістки він отримував до травня 2025 р. Через захисника ОСОБА_7 намагався приймати участь в судовому засіданні через відеоконференцію, але Захарчук клопотань не оформляв.
В судовому засіданні захисник не погодився із заявленим клопотанням.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя доходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Під час розгляду клопотання встановлено, що в провадженні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62022050020000286 від 29.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.
Обвинувальний акт від 14.08.2022 р. у вказаному кримінальному провадженні надійшов до суду 19.08.2022 р.
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор в судовому засіданні пояснив, що мається ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, санкцією якої передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Судом враховується, що на теперішній час є наявним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Дане кримінальне провадження перебуває в провадженні суду з 19.08.2022 р.
Обвинувачений з 26 квітня 2023 р. до 09 травня 2025 р. жодного разу не з'явився у судові засідання. Жодного разу не повідомив суд про причини неявки. У зв'язку з цим ухвалою суду від 09.05.2025 р. наданий дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 з метою його приводу до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Таким чином судом встановлено, що обвинувачений будучи обізнаним про знаходження в суді кримінального провадження не вживав заходів щодо явки до суду та повідомлення суд про своє місцезнаходження та бажання приймати участь в судовому засіданні.
У зв'язку з цим судом враховується реальне існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином судом встановлено, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості обвинуваченого незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, суд звертає увагу на наступне.
Обвинувачений обізнаний про адресу мешкання свідків, а тому, перебуваючи на волі, може вжити заходів щодо незаконного впливу на вказаних осіб.
У зв'язку з цим судом враховується реальне існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином судом встановлено, що існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується суд звертає увагу на наступне.
Обвинувачений раніше судимий у зв'язку з цим судом враховується реальне існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином судом встановлено, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, однак, з урахуванням встановлених судом обставин, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим тяжкого злочину, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу (відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України), суд вважає можливим застосувати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, суд вважає за необхідне визначити заставу в максимальному розмірі в сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. (3028 грн. х 80).
Враховуючи викладене суд вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 369, 372, 376, 392-395 КПК України, суддя,
Клопотання прокурор про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 11 (включно) грудня 2025 року з утриманням в умовах державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4».
Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень у грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1