Справа № 183/10342/25
№ 2-о/183/282/25
10 жовтня 2025 року м. Самар
Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Парфьонов Д. О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Піщанської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , про призначення опікуна,
03 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить призначити його опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим та проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви вказує на те, що він є рідним сином ОСОБА_2 , який інвалідом у зв'язку з ураженням опорно-рухового апарату та постійно тяжко хворіє. З 2020 року здоров'я батька погіршилося. З 18 січня 2023 року поставлено діагноз лікарем психіатром Деменція при хворобі Паркінсона. Заявник працював та систематично має бронювання, йому оформлено Акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду. Його мати не може доглядати за чоловіком у силу стану здоров'я. 06 грудня 2024 року рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатною особою. Встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволенні решти заявлених вимог відмовлено. Тимчасово покладено обов'язки опікуна над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на Орган опіки та піклування при Виконавчому комітеті Піщанської сільської ради, до вирішення питання про призначення опікуна, в порядку визначеному законодавством. У частині позову про призначення опікуном заявника відмовлено. Вказує, що він позбавлений можливості вирішувати питання управління майном свого батька, який є недієздатним, надавати батькові допомогу, тому звертається до суду з цією заявою та, з посиланням на положення статей 293, 295-299 ЦПК України, просить призначити його опікуном.
Матеріали заяви передані головуючому судді 09 жовтня 2025 року.
Розглянувши подані матеріали, вважаю за необхідне повернути подану заяву виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 3 ЦПК України).
За ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України).
За ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Згідно з частинами 1 - 3 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно зі статтею 295 ЦПК України заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу. Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 296 ЦПК України заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім'ї, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги. Заяву про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подано батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування. Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Водночас, заявник звернувся до суду з заявою, у якій, не заявляє вимог про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, а лише просить призначити його опікуном.
Статтею 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Ч. 1 ст. 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування, що також відображено в статті 300 ЦПК України стосовно можливості призначити особі опікуна лише за поданням органу опіки та піклування.
Так, за ч. 1, 2 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Таким чином, лише орган опіки та піклування буде належним заявником у справі про вирішення питання про призначення ще одного опікуна над недієздатним ОСОБА_2 .
Крім того, ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання ОСОБА_2 з метою призначення ОСОБА_1 , як опікуна недієздатного ОСОБА_2 , який, у разі доцільності призначення його опікуном, уповноважений внести відповідне подання до суду. При цьому дії, рішення чи бездіяльність органу опіки стосовно розгляду такої заяви ОСОБА_1 можуть бути оскаржені до суду, що й буде забезпечувати належний судовий захист права ОСОБА_1 на призначення його опікуном.
Постановляючи вказану ухвалу суд ураховує правові висновки, викладені в постановах Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2022 року у справі № 752/24219/20 (провадження № 61-16373св21), від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20 (провадження № 61-21311 св 21).
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 не є особою, яка в силу положень ст. 300 ЦПК України має право підпису заяви про призначення опікуна - заява подана особою, яка не може виступати заявником у такій категорії справ окремого провадження і підлягає поверненню заявникові.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2-5, 42, 185, 260, 293, 300 ЦПК України, суддя
заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Піщанської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , про призначення опікуна - повернути заявникові.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud0427/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги заявником протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем отримання її копії.
Ухвала суду складена та підписана 10 жовтня 2025 року.
Суддя Д. О. Парфьонов