Справа № 182/6502/24
Провадження № 2-а/0182/38/2025
Іменем України
13.10.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нікопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,-
ОСОБА_1 05.11.2024 року звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на наступні обставини.
31 жовтня 2024 року, о 20-21 годині, поліцейським - інспектором Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Богінським Дмитром Олександровичем відносно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №3384347.
Відповідно до винесеної постанови, він визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП України.
Як зазначено в постанові, він, ОСОБА_1 , 31.10.2024 року, о 20-10 год., на автодорозі Н-23 на 227 км. (Кропивницький-Кривий Ріг-Запоріжжя), керуючи автомобілем «Opel Omega» днз. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив п.8.4.б. ПДР «Порушення вимог знаків пріоритету», тобто, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Йому поставлено в обов'язок сплатити грошовий штраф у розмірі 340 грн.
З вищезазначеною постановою позивач не погоджується, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням чинного законодавства в результаті чого підлягає скасуванню.
Таким чином позивач просить суд скасувати постанову серії ЕНА №3384347 від 31.10.2024 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Ухвалою судді від 12.12.2024 року вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відкрито провадження по справі (а.с.11-12).
У відповідності до ч. 1 ст. 268 КАС України відповідача та інших учасників справи було негайно повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву, запропоновано надати адміністративний матеріал відносно позивача.
31.12.2024 року на адресу суду від представника Нікопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с.19-23) згідно якого відповідач просив у позовних вимогах відмовити у повному обсязі. Також просять розглядати справу за відсутності представника Нікопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
28.02.2025 року на адресу суду від представника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с.29-36) згідно якого відповідач просив у позовних вимогах відмовити у повному обсязі. Також просять розглядати справу за відсутності представника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
З матеріалів справи вбачається, що 31.10.2024 року старшим інспектором Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Богінським Дмитром Олександровичем складено постанову серії ЕНА №3384347, згідно з якою - 31.10.2024 року о 20 год.10 хв., на А/Д Н-23 227 км. Кропивницький-Кривий Ріг-Запоріжжя водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Opel Omega н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 Проїзд без зупинки заборонено, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП. За вказаних обставин, цією постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.
Відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП настає, зокрема, за порушення вимог дорожніх знаків зупинки.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Відповідно до закріпленого в ст.62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як передбачено ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Положеннями ч.1 ст.222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ст.122 КУпАП.
Згідно з п.1ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Суду не надано належних доказів фіксації факту порушення позивачем правил дорожнього руху 31 жовтня 2024 року та не надано доказів, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, яке зазначено в оскаржуваній постанові.
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
У рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Положеннями ч.3ст.286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень, у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 1статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, з відповідача Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань останнього, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.7,9,19,90,139,243,245,250,257,286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Нікопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3384347 від 31.10.2024 року, складену поліцейським - інспектором Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Богінським Дмитром Олександровичем, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.
Суддя: О. В. Рунчева