13 жовтня 2025 р. № 400/6055/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського кружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач ) з вимогами:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду 5 країни в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 05.01.2025 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності ю положень и. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 05.01.2025 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 16.05.2025 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з заявою, у якій просив перерахувати пенсію із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017 без застосування двоскладової формули при її обчисленні. Відповідач листом від 29.05.2025 року у зазначеному перерахунку відмовив, посилаючись на те, що розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до пункту 2 статті 56 Закон №796-XII не передбачає проведення перерахунку пенсії. Позивач вважає відмову протиправною, посилаючись на те, що пенсія позивачу призначена у 2006 році, тобто до внесення змін до закону, які передбачили цю умову (тобто до 11.10.2017), а попередня редакція цієї статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін. Оскільки пенсія позивачу не призначається вперше, а належить до перерахунку, то на неї не поширюється вказана умова. Також, позивач звертає увагу суду на висновки постанови Верховного Суду від 25.06.2024 справу № 300/3435/21 .
17.06.2025 суд відкрив провадження у справі, ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, встановив сторонами строк для подання заяв по суті.
17.07.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що спірні відносини виникли у травні 2025 року. Отже, правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв'язку зі змінами Закон № 796 пов'язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений частиною 2 ст. 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах визначених частиною 2 ст. 27 Закону № 1058. Оскільки позивач не виявив бажання обрахувати розмір пенсії за віком на умовах частини другої ст. 27 Закону № 1058, а залишився на пенсії за віком на умовах частини першої ст. 27 Закону № 1058, то Відповідач у зв'язку із зміною правового регулювання спірних правовідносин правомірно припинив виплату позивачу збільшення пенсії, передбачене ч. 2 ст. 56 Закону № 796 у редакції до внесення змін Законом № 2148-VIII від 03.10.2017. Просить у задоволенні позову відмовити.
Інших заяв по суті від сторін не надходило.
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини справи і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та не є спірним, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області, та отримує пенсію з 21.06.2006 відповідно до ст. 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон № 796-ХІІ), яку обчислено за нормами Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058- ІV).
16.05.2025 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив перерахувати пенсію із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 11.10.2017 без застосування двоскладової формули при її обчисленні.
Відповідач листом від 29.05.2025 року у зазначеному перерахунку відмовив, посилаючись на те, що розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до пункту 2 статті 56 Закон №796-XII, не передбачає проведення перерахунку пенсії.
Позивач не погодився з відмовою у задоволенні його заяви, що стало підставою для звернення до суду.
З заяв по суті вбачається, що спірним в цій справі є встановлення наявності чи відсутності правових підстав для перерахунку пенсії позивача за нормами частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ, які діяли до 11.10.2017.
Вирішуючи спір, суд враховує наступні приписи законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 №796-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) установлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, зокрема, до пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV.
Положеннями частини другої статті 27 Закону №1058-IV визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Отже, правове регулювання щодо права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж змінилось і у зв'язку із цими змінами Закон №796-ХІІ пов'язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений пунктом 2 статті 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статі 27 Закону №1058-IV.
Однак суд зазначає, що пенсія позивачу призначена 21.06.2006, тобто до внесення Законом №2148-VIII змін до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII, а попередня редакція цієї статті передбачала пільгове обчислення понаднормового стажу без умови призначення пенсії на підставі частини другої статті 27 Закону №1058-IV.
У своїх рішеннях Конституційний Суд України неодноразово висловлювався щодо конституційного принципу незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (стаття 58 Конституції України): закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення від 12.02.2019 №5-р(I)/2019).
Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.1997 №1-зп висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Таким чином, враховуючи положення статей 22, 58 Конституції України, можна стверджувати про те, що у разі, якщо у законодавстві відбуваються зміни щодо правового регулювання умов призначення пенсії в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII, які запроваджують нові правила виплати такої надбавки в залежності від призначення пенсії на умовах визначення її розміру згідно із частиною другою статі 27 Закону №1058-IV, тобто за інших умов її призначення ніж ті, що діяли на час призначення, то такі зміни є такими, що звужують зміст та обсяг існуючих прав зазначеної категорії осіб (в яких таке право раніше виникло). У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або запроваджені рівноцінні чи більш сприятливі умови соціального захисту.
При вирішенні спору суд враховує правові висновки Верховного Суду в складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2024 у справі №300/3435/21, в якій суд касаційної інстанції відступив від висновків, викладених в раніше ухвалених постановах Верховного Суду (від 23.10.2019 у справі №809/627/18, від 29.08.2022 у справі №300/1390/19, від 06.09.2023 у справі №300/2091/21, від 10.01.2024 у справі №300/168/21 та інші) про розповсюдження пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ в редакції змін, внесених Законом №2148-VIII, на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2024 у справі №300/3435/21 виснувала, що оскільки пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII, то в силу вимог статті 58 Конституції України такі зміни не позбавляють позивача права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право він набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон № 2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII.
Отже, застосовуючи наведені висновки Верховного Суду від 25.06.2024 у справі №300/3435/21 до спірних відносин, які виникли у справі, яка розглядається, суд вважає безпідставними доводи відповідача про неможливість застосування до позивача пункту 2 статті 56 Закону №796-XII у попередній редакції з посиланням на умову, яка пов'язується з призначенням особі пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-IV (так звана двоскладова формула).
Суд уважає, що позивач, який є особою, потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на перерахунок пенсії із її збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років згідно з пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII, оскільки таке право він набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон №2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII.
Таким чином, з урахуванням встановлених у справі фактичних обставин, наведених вище норм законодавства, враховуючи правові висновки Верховного Суду в складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі №300/3435/21, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Миколаївській області щодо відмови у проведенні позивачу перерахунку та виплати пенсії із збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII з 16.05.2025 та зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_1 з 16.05.2025 перерахунок та виплату пенсії (з врахуванням раніше виплачених сум) в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ, збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років.
При цьому, суд не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за період до 16.05.2025, тобто до дати, коли позивач звернувся з заявою щодо відповідного перерахунку.
Відтак, позов підлягає задоволенню частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання щодо його розподілу.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» двоскладової формули при її обчисленні починаючи з 16.05.2025 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» двоскладової формули при її обчисленні, починаючи з 16.05.2025 року з урахуванням раніше виплачених сум.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко