10 жовтня 2025 р. № 400/7013/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зменшення ОСОБА_1 максимального розміру пенсії з 89% до 70% відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 89% грошового забезпечення з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023 року відповідно, на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення № 9/1/4897 від 17.03.2025, № 9/1/4898 від 17.03.2025, № 9/1/4899 від 17.03.2025, № 9/1/4900 від 17.03.2025, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.07.2025 без обмеження її максимальним розміром і без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою КМУ від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він є пенсіонером та йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 по справі № 400/3348/25 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення № 9/1/4897 від 17.03.2025, № 9/1/4898 від 17.03.2025, № 9/1/4899 від 17.03.2025, № 9/1/4900 від 17.03.2025.
На виконання вищезазначеного рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії. Однак, після проведення розрахунку виплата пенсії з здійснюється зі зменшенням основного розміру пенсії з 89% до 70% та з обмеженням розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, що призвело до чергового порушення прав позивача.
Ухвалою суду від 08.07.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому наголошено на необґрунтованості вимог позивача та зазначено, що здійснюючи перерахунок пенсії на виконання рішення суду, відповідач керувався нормами законодавства, чинного на момент здійснення перерахунку, а отже, максимальний розмір пенсії позивача не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, перерахунок пенсії позивача здійснено з урахуванням вимог Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Також, відповідач зазначив що вимоги позивача про здійснення перерахунку та виплати пенсії без застосування Постанови № 1 є передчасною. Просить в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 по справі № 400/3348/25 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення № 9/1/4897 від 17.03.2025, № 9/1/4898 від 17.03.2025, № 9/1/4899 від 17.03.2025, № 9/1/4900 від 17.03.2025.
На виконання вказаних рішень відповідачем здійснено перерахунок пенсії. Відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 01.07.2025 позивачу перерахована пенсія у розмірі 70% грошового забезпечення, замість 89% грошового забезпечення та з обмеженням розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність,
Позивач 23.06.2025 року звернувся до Головного управління ПФУ в Миколаївській області із заявою про виплату пенсії в розмірі 89% та без обмеження максимальним розміром.
Головне управління ПФУ в Миколаївській області листом від 27.06.2025 року повідомило позивача про те, що пенсія обчислюється в розмірі, який не повинен перевищувати 70% грошового забезпечення та не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тобто розмір пенсії обчислюється відповідно до норм законодавства, чинного на момент здійснення перерахунку.
Не погоджуючись з таким обмеженням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Згідно з частиною 7 статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Отже, з 20.12.2016 стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяють стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 3 жовтня у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 06.11.2018 року у справі № 522/3093/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, до військовослужбовців, осіб, пенсії яким призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», обмеження максимального розміру пенсії не застосовуються.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для обмеження пенсії позивача максимальним розміром, а саме десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з 01.07.2025 року.
Щодо позовної вимоги позивача про перерахунок основного розміру пенсії у розмірі 89% грошового забезпечення замість до 70% суд зазначає наступне.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 по справі № 400/4829/22 зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії в розмірі 89% грошового забезпечення, оскільки пенсія позивачу була призначена виходячи з 89% від суми грошового забезпечення, тому при перерахунку пенсії позивача, має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії
Вказане вище рішення набрало законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, рішеннями суду вже було встановлено право позивача на отримання пенсії в розмірі 89% грошового забезпечення.
Отже, зазначене вище рішення буде враховане при формулювання резолютивної частини рішення суду.
Щодо вимоги позивача про здійснення перерахунку та виплати пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою КМУ від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», суд зазначає наступне.
Відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Суд також вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими ч. 2 ст. 9 КАС України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що у разі задоволення позовних вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору судом не вирішується.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зменшення ОСОБА_1 максимального розміру пенсії з 89% до 70% відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та проведення перерахунку пенсії з обмеженням її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 89% грошового забезпечення з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023 року відповідно, на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення № 9/1/4897 від 17.03.2025, № 9/1/4898 від 17.03.2025, № 9/1/4899 від 17.03.2025, № 9/1/4900 від 17.03.2025, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.07.2025 без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
5.В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко