про передачу адміністративної справи
до іншого адміністративного суду
13 жовтня 2025 рокусправа № 380/20259/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні питання про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 , відповідно до Постанови КМ України № 704 від 30.08.2017 р. та довідки Служби безпеки України № 21/3-9/878-298 від 07.06.2024;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2023 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» виходячи з грошового забезпечення з врахуванням складових, що вказані в довідці Служби безпеки України № 21/3-9/878-298 від 07.06.2024, без обмеження максимальним розміром.
Вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття справи до провадження, суд дійшов висновку про необхідність передачі адміністративної справи на розгляд до іншого адміністративного суду, виходячи з такого.
Згідно з ст.25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 2 ст.26 КАС України).
Питання реєстрації місця проживання особи регулює Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», відповідно до статті 6 якого реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. У разі якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як видно з копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , який був долучений до матеріалів позовної заяви, та є документом, до якого вносяться відомості про місце проживання, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
Водночас, позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві місцезнаходженням якого є: 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16.
Також, вказане місцезнаходження відповідача підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань України, яка знаходиться за адресою: 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16.
Крім того, у своїй заяві позивач зазначив адресу фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 та додав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 09.03.2022 № 1308-7001733415 згідно з якою він є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає за вищевказаною адресою.
Суд ураховує, що місцем проживання відповідача в цьому випадку є зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень ст. 29 ЦК та ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Відповідно до копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від від 09.03.2022 №1308-7001733415 зареєстроване місце проживання позивача: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Постановою від 7 лютого 2022 № 265 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), який визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів (далі Порядок декларування № 265).
Відповідно до п.4 Порядку декларування №265 особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Положення абзацу 1 цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Особа, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) якої знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих РФ територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.
Відповідно до п. 46 Порядку декларування № 265 посадова особа органу реєстрації в день звернення особи приймає рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) або про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи; вносить відомості про реєстрацію місця проживання (перебування) до реєстру територіальної громади відповідно до Порядку створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 № 265; формує інформацію про реєстрацію місця проживання (перебування) особи для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Єдиного державного демографічного реєстру відповідно до Порядку електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами та передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 № 265; за зверненням особи, що декларує/реєструє/знімає задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування), або її законного представника (представника) видає витяг з реєстру територіальної громади.
Таким чином, зареєстроване місце проживання (перебування) підтверджується витягом з реєстру територіальної громади.
Отже, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, яким підтверджується інформація про зареєстроване місце перебування особи.
Таким чином, вищенаведені норми чинного законодавства дають підстави для висновку, що надана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, який підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування відповідача за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки підтверджує лише факт внутрішнього переміщення особи та взяття її на облік.
Крім того, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24) фраза «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Вирішуючи справу «Занд проти Австрії», рішення від 12 жовтня 1978року, Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «суд, встановлений законом» передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Таким чином, з метою дотримання вимог закону, що визначають правила підсудності адміністративних справ, а також для забезпечення прав учасників справи на розгляд справи «судом, встановленим законом», цю адміністративну справу належить передати на розгляд іншого адміністративного суду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України.
З огляду на вказане, суддя вважає, що вказаний спір належить до розгляду адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача та місцезнаходження відповідача, а саме до територіальної юрисдикції Окружного адміністративного суду міста Києва.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відтак, ураховуючи, що позивач і відповідач не зареєстровані у Львівській області, на територію якої поширюється юрисдикція Львівського окружного адміністративного суду, беручи до уваги, що місце проживання позивача зареєстровано у м.Києві, справу слід передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 25, 26, 29, 30 Кодексу адміністративного судочинства України, суд У Х В А Л И В :
Передати адміністративну справу №380/20259/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії на розгляд до Київського окружного адміністративного суду (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26a, Київ, 01133) за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя Лунь З.І.