Рішення від 10.10.2025 по справі 380/15095/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2025 рокусправа № 380/15095/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дисконткю" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дисконткю" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900365/2 від 11.06.2025, № UA209000/2025/900395/2 від 25.06.2025 та №UA209000/2025/900400/2 від 30.06.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дисконткю" (Покупець) та Компанією "TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO.,LTD." (Продавець) укладений зовнішньоекономічний Контракт № KND230206, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує в асортименті товар.

На виконання вимог Контракту № KND230206 від 02.06.2023 згідно рахунку-фактури (інвойсу) № KND25015 від 24.03.2025 Покупець придбав у Продавця товар загальною вартістю 11 199,50 доларів США. З метою митного оформлення придбаного товару та його випуску у вільний обіг, 11.06.2025 позивач подав до митного органу електронну митну декларацію № 25UA209170050266U6, згідно із якою до митного оформлення заявлений імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. 1,2 - крісла), разом із відповідними супровідними документами. Митна вартість вказаного товару визначена декларантом за ціною договору. На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу пакет документів, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України, проте під час митного оформлення товару посадовою особою відповідача витребувані додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, за наслідками чого прийняте рішення про коригування митної вартості за резервним методом №UA209000/2025/900365/2 від 11.06.2025 та визначена інша митна вартість товарів.

01.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дисконткю" (Покупець) та Компанією "BAZHOU YOYO INTERNATIONAL TRADE CO., LTD" (Продавець) укладений зовнішньоекономічний Контракт № TNZ2303145, відповідно до якого Продавець поставляє та передає у власність Покупця вуличні меблі, а Покупець приймає та оплачує товар згідно з інвойсами, які є невід'ємною частиною цього контракту.

На виконання вимог Контракту № TNZ2303145 від 01.06.2023, згідно рахунку-фактури (інвойсу) № TNZ25011301 від 01.04.2025 Покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 17 554,04 доларів США. З метою митного оформлення придбаного товару та його випуску у вільний обіг, 25.06.2025 позивач подав до митного органу електрону митну декларацію № 25UA209170054696U3, згідно із якою до митного оформлення заявлений імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. 1 - меблі для сидіння), разом із відповідними супровідними документами. Митна вартість вказаного товару визначена декларантом за ціною договору. На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу пакет документів, які передбачені статтею 53 Митного Кодексу України, проте під час митного оформлення товару посадовою особою відповідача витребувані додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, за наслідками чого прийняте рішення про коригування митної вартості за резервним методом №UA209000/2025/900395/2 від 25.06.2025 та визначена інша митна вартість товарів.

На виконання вимог Контракту № TNZ2303145 від 01.06.2023, згідно рахунку-фактури (інвойсу) № TNZ25011302 від 31.03.2025 Покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 16 257,60 доларів США. З метою митного оформлення придбаного товару та його випуску у вільний обіг, 30.06.2025 позивач подав до митного органу електрону митну декларацію № 25UA209170056101U8, згідно із якою до митного оформлення заявлений імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. 1 - крісла, тов. 2-меблі), разом із відповідними супровідними документами. Митна вартість вказаного товару визначена декларантом за ціною договору. На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу пакет документів, які передбачені статтею 53 Митного Кодексу України, проте під час митного оформлення товару посадовою особою відповідача витребувані додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, за наслідками чого прийняте рішення про коригування митної вартості за резервним методом №UA209000/2025/900400/2 від 30.06.2025 та визначена інша митна вартість товарів.

Позивач вважає протиправними рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900365/2 від 11.06.2025, № UA209000/2025/900395/2 від 25.06.2025 та №UA209000/2025/900400/2 від 30.06.2025, покликаючись на те, що митний орган не обґрунтував свої сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Окрім цього, вказує, що оскаржувані рішення не містять передбачених ст. 55 Митного кодексу України відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Наголошує, що обставини, на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Тому, як стверджує позивач, спірні рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

Із наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою від 29.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

12.08.2025 відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову мотивуючи тим, що під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару, митним органом було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та було виявлено невідповідність складових митної вартості. Львівська митниця, направляючи електронні повідомлення, вимагала подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, шляхом подання визначеного переліку документів, а також документів, які на думку позивача можуть підтвердити заявлену митну вартість. Стверджує, що на вимогу митного органу декларантом не подано документів, які б спростовували розбіжності. За таких обставин, у відповідача були обґрунтовані сумніви, щодо заявленої митної вартості товару. Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.

13.08.2025 позивач надіслав відповідь на відзив, в якому зазначається детальна інформація та джерела, які були використані митним органом з чітким посиланням на номери та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів. Однак наведена митницею інформація у повній мірі не внесена до оскаржуваних рішень. Позивач зауважує, що дослідивши надані відповідачем митні декларації, що слугували джерелом інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, виявлено розбіжності. Вищевказане, у свою чергу, свідчить про те, що посадова особа митного органу не дотримала вимог чинного законодавства та безпідставно здійснила коригування митної вартості товару. Вважає, що відзив на позовну заяву не обґрунтовує законність прийняття оскаржуваних рішень, не доказана правомірність прийнятих ним рішень, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Ухвалою від 15.08.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Львівської митниці про розгляд справи з викликом сторін.

Розглянувши наявні у справі документи, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

02.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дисконткю" (Покупець) та компанією "TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO.,LTD." (Продавець) укладений зовнішньоекономічний Контракт № KND230206, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує в асортименті товар.

Згідно рахунку-фактури (інвойсу) № KND25015 від 24.03.2025 Покупець придбав у Продавця товар загальною вартістю 11 199,50 доларів США.

11.06.2025 ТОВ "Дисконткю" з метою митного оформлення вказаного товару подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 25UA209170050266U6, згідно із якою до митного оформлення заявлений імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. 1,2 - крісла).

Разом із митною декларацією позивач подав відповідачу наступні документи: Зовнішньоекономічний договір (контракт) № KND230206 від 02.06.2023; Рахунок-проформу № KND25015 від 20.01.2025; Рахунок-фактуру (iнвойс) № KND25015 від 24.03.2025; Пакувальний лист від 24.03.2025; Банківський платіжний документ № 516 від 21.01.2025; Банківський платіжний документ № 599 від 22.04.2025; Договір транспортного експедирування № 04032025/2 від 04.03.2025; Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 18 від 30.05.2025; Автотранспортну накладну № 00101 від 10.06.2025; Накладну УМВС № 31518965 від 05.06.2025; Коносамент № S0125030567 від 29.03.2025; Митну декларацію країни відправлення № 021720250000072932 від 25.03.2025.

Відповідно до ст. 53 МК України митний орган надіслав декларанту вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості. У свою чергу, ТОВ "Дисконткю" просило визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів та на вимогу надав наступні документи: - прайс-лист; - інтернет пропозиція.

11.06.2025 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900365/2 у графі 33 якого зазначено:

Декларантом здійснюючи декларування оцінюваного товару самостійно визначено митну вартість таких товарів за основним методом тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідно до ч. 2 ст. 58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості яка є обов?язковою при її обчисленні.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне:

- поставка товару, здійснювалась на підставі контракту від 02.06.2023 № KND230206 (далі - Контракт), укладеного між TANSIN KINGNOD FURNITURE CO,LTD (постачальник) та ТОВ "Дисконткю" (покупець), згідно з яким постачання товару, зазначеного у проформах-інвойсах, буде здійснено протягом 120 (ста двадцяти) календарних днів після підписання Контракту повноважними представниками обох сторін (пункт 2.1): загальна вартість товару, що поставляється за цим контрактом, становить не більше 1 000 000 USD (пункт 3); Контракт діє до моменту виконання сторонами всіх зобов?язань щодо нього в повному обсязі. Будь-які зміни та доповнення до Контракту дійсні за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін. Дійсними та обов?язковими для постачальника - продавця та покупця визнаються лише ті зміни та доповнення, які зроблені за взаємною угодою. Під угодою в письмовій формі про зміну або доповнення Контракту розуміються угоди, оформлені у вигляді додаткової угоди та додані до тексту контракту, а також ті, що досягнуті шляхом обміну телеграмами або електронною поштою (пункт 10). Першочергово слід відмітити, що Контракт не містить відомостей щодо повноважного представника постачальника, який з урахуванням умов пунктів 2.1, 10 Контракту має право його укладати.

Загалом, при детальнішому вивченні можна дійти висновку, що контракт в принципі не підписаний ніким з боку Продавця, а містить лише відтиск штампу з імітацією рукописних ієрогліфів. Повністю ідентичний штамп ми можемо побачити на інших документах - інвойсі, проформі, пакувальному листі;

- відповідно до п. 1.2 Контракту Продавець постачає товар партіями на підставі замовлень Покупця, які до митного оформлення декларантом не надано;

- п. 10 Контракту передбачається, що даний контракт вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами і діє до моменту виконання сторонами всіх зобов?язань щодо нього у повному обсязі. У той же час контрактом не визначено поняття момент повного виконання. При цьому, із урахуванням того, що контракт укладено у м. Львів, Україна, то до такого застосовується законодавство України, а відтак строк дії договору обов?язково погоджується при укладенні сторонами (4.3 ст.180 ГКУ). При цьому строк - є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія. Однак контракт не містить положень щодо строку дії контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів, враховуючи що такий укладено понад 1 рік назад;

- митна декларація країни експорту від 25.03.2025 №021720250000072932 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту товарів, через відсутність в ній дати експорту, у зв?язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними,

- Договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 04.03.2025 №04032025/2 зазначений в графі 44 МД проте сам документ до МД не поданий. Варто зауважити, що згідно товаросупровідними документами транспортування товару здійснювалось за маршрутом порт XINGANG, Китай- порт Гданськ, Польща - м. Мостиська Україна на заявлених умовах поставки FOB - XINGANG, Китай. При цьому, коносамент від 29.03.2025 № S0125030567 підтверджує транспортування товару за маршрутами порт XINGANG, Китай - порт Гданськ, Польща; УМВС накладна від 05.06 2025 №31518965 за маршрутами порт Глівіце, Польща - с. Мостиська Другі, Україна; CMR від 10.06.2025 № 00101 за маршрутом с. Мостиська Другі, Україна м. Мостиська, Україна. Зазначене свідчить про перевезення товару за маршрутом порт Гданськ, Польща - Глівіце. Польща (відстань близько 500 км), а також здійснення навантаження/перевантаження товару у Глівіце, Польща. Таким чином до митного оформлення не подано транспортний документ від Гданську до Глівіце, а також документи які підтверджують витрати по навантаженню/розвантаженню товару в Глівіце, що не дає змоги митному органу здійснити перевірку складових митної вартості (навантаження/розвантаження в Глівіце).

У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявлене митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу декларантом додатково надіслані прайс - лист, інформацію з інтернет видань. Надіслані на вимогу митного органу додатково надані документи не усувають та не пояснюють встановлених розбіжностей. Інших документів на вимогу не надано. За результатами розгляду всіх наданих документів було встановлено неподання документів: - виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв?язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ III. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару "крісла", оформленого за МД №U100110/2025/523571 від 03.04.2025. Скоригована митна вартість склала 4.01 дол. США/кг, Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі".

За результатами розгляду поданих документів митний орган сформував картку відмови у прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2025/000907.

На виконання вимог Рішення про коригування позивач подав нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 25UA209170050503U3, яка 11.06.2025 оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

01.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дисконткю" (Покупець) та компанією "BAZHOU YOYO INTERNATIONAL TRADE CO., LTD" (Продавець) укладений зовнішньоекономічний Контракт № TNZ2303145, відповідно до якого Продавець поставляє та передає у власність Покупця вуличні меблі, а Покупець приймає та оплачує товар згідно з інвойсами, які є невід'ємною частиною цього контракту.

Згідно рахунку-фактури (інвойсу) № TNZ25011301 від 01.04.2025 Покупець придбав у Продавця товар загальною вартістю 17 554,04 доларів США.

25.06.2025 ТОВ "Дисконткю" з метою митного оформлення вказаного товару подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 25UA209170054696U3, згідно із якою до митного оформлення заявлений імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. 1 - меблі для сидіння).

Разом із митною декларацією позивач подав відповідачу наступні документи: Зовнішньоекономічний договір (контракт) № TNZ2303145 від 01.06.2023; Рахунок-проформу № TNZ25011301 від 16.01.2025; Рахунок-фактуру (iнвойс) № TNZ25011301 від 01.04.2025; Пакувальний лист б/н від 01.04.2025; Банківський платіжний документ № 513 від 16.01.2025; Банківський платіжний документ № 611 від 02.05.2025; Договір транспортно експедирування №3107/23-01 від 31.07.2023; Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 25206193 від 17.06.2025; Автотранспортну накладну № TNZ25011301 від 24.06.2025; Коносамент № BW25040014 від 05.04.2025; накладнуУМВС № 31519506 від 17.06.2025; Прайс лист від 16.01.2025; Митну декларацію країни відправлення № 021720250000083753 від 02.05.2025.

25.06.2025 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900395/2 у графі 33 якого зазначено:

"В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495 VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Декларантом здійснюючи декларування оцінюваного товару самостійно визначено митну вартість таких товарів за основним методом тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідно до ч. 2 ст. 58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов?язковою при її обчисленні. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне:

- поставка товару, здійснювалась на підставі контракту від 01.06.2023 № TNZ2303145 (далі - Контракт), укладеного між BAZHOU YOYO INTERNATIONAL TRADE CO., LTD (постачальник) та ТОВ "Дисконткю" (покупець), згідно з яким постачання товару, зазначеного у проформах-інвойсах, буде здійснено протягом 120 (ста двадцяти) календарних днів після підписання Контракту повноважними представниками обох сторін (пункт 2.1); загальна вартість товару, що поставляється за цим контрактом, становить не більше 1 000 000 USD (пункт 3); Контракт діє до моменту виконання сторонами всіх зобов?язань щодо нього в повному обсязі. Будь-які зміни та доповнення до Контракту дійсні за умови, якщо в вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін. Дійсними та обов?язковими для постачальника - продавця та покупця визнаються лише ті зміни та доповнення, які зроблені за взаємною угодою. Під угодою в письмовій формі про зміну або доповнення Контракту розуміються угоди, оформлені у вигляді додаткової угоди та додані до тексту контракту, а також ті, що досягнуті шляхом обміну телеграмами або електронною поштою (пункт 10). Першочергово слід відмітити, що Контракт не містить відомостей щодо повноважного представника постачальника який з урахуванням умов пунктів 2.1, 10 Контракту має право його укладати.

- п. 10 Контракту передбачається, що даний контракт вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами і діє до моменту виконання сторонами всіх зобов?язань щодо нього у повному обсязі. У той же час контрактом не визначено поняття момент повного виконання. При цьому, із урахуванням того, що контракт укладено у м. Львів, Україна, то до такого застосовується законодавство України, а відтак строк дії договору обов?язково погоджується при укладенні сторонами (ч.3 ст.180 ГКУ). При цьому строк - є певний момент у часі, з настанням якого пов?язана дія чи подія. Однак контракт не містить положень щодо строку дії контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів, враховуючи що такий укладено понад 1 рік назад;

- Договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 31.07.2023 № 3107/23-01 зазначений в графі 44 МД проте сам документ до МД не поданий.

- Згідно товаросупровідними документами транспортування товару здійснювалось за маршрутом порт XINGANG, Китай - порт Гданськ, Польща - м. Мостиська, Україна на заявлених умовах поставки FOB - XINGANG, Китай. При цьому, коносамент від 05.04.2025 №ВW25040014 підтверджує транспортування товару за маршрутами порт XINGANG, Китай - порт Гданськ, Польща; УМВС накладна від 17.06.2025 № 31519506 за маршрутами порт Глівіце, Польща - с. Мостиська Другі, Україна; CMR від 24.06 2025 №ТNZ25011301 за маршрутом с. Мостиська Другі, Україна -м. Мостиська Україна. Зазначене свідчить про перевезення товару за маршрутом порт Гданськ, Польща - Глівіце, Польща (відстань близько 500 км), а також здійснення навантаження/перевантаження товару у Глівіце,Польща. Таким чином до митного оформлення не подано транспортний документ від Гданську до Глівіце, а також документи які підтверджують витрати по навантаженню/розвантаженню та перевезенні товару в Глівіце, що не дає змоги митному органу здійснити перевірку складових митної вартості.

- митна декларація країни експорту від 02.04.2025 № 021720250000083753 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту товарів, через відсутність в ній дати експорту, у зв?язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме:- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копія митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу декларантом додатково надіслані прайс - лист, інформацію з інтернет видань. Надіслані на вимогу митного органу додатково надані документи не усувають та не пояснюють встановлених розбіжностей. Інших документів на вимогу не надано. За результатами розгляду всіх наданих документів було встановлено неподання документів: - виписку з бухгалтерської документації; Договір на перевезення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв?язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ), Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару №1 "крісла". оформленого за МД № UA100110/2025/526695 від 17.06.2025. Скоригована митна вартість склала 4,01 доларів США/кг. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі".

На виконання вимог рішення про коригування позивачем подав нову митну декларацію, якій присвоєний номер № 25UA209170054972U, яка 25.06.2025 оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Згідно рахунку-фактури (інвойсу) № TNZ25011302 від 31.03.2025 Покупець придбав у Продавця товар, загальною вартістю 16 257,60 доларів США.

30.06.2025 ТОВ "Дисконткю" з метою митного оформлення вказаного товару подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 25UA209170056101U8, згідно із якою до митного оформлення заявлений імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. 1 - крісла, тов. 2-меблі).

Разом із митною декларацією позивач подав відповідачу наступні документи: Зовнішньоекономічний договір (контракт) № TNZ2303145 від 01.06.2023; Рахунок-проформу № TNZ25011302 від 16.01.2025; Рахунок-фактуру (iнвойс) № TNZ25011302 від 31.03.2025; Пакувальний лист б/н від 31.03.2025; Банківський платіжний документ № 514 від 16.01.2025; Банківський платіжний документ № 612 від 02.05.2025; Договір транспортного експедирування № 3107/23-01 від 31.07.2023; Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2506355 від 23.06.2025; Автотранспортну накладну № TNZ25011302 від 27.06.2025; Коносамент № BW25040015 від 05.04.2025; накладну УМВС № 31519861 від 23.06.2025; Прайс лист від 16.01.2025; Митну декларацію країни відправлення №021720250000083740 від 02.04.2025.

30.06.2025 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900400/2 у графі 33 якого зазначено:

"В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Декларантом здійснюючи декларування оцінюваного товару самостійно визначено митну вартість таких товарів за основним методом тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідно до ч 2 ст. 58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов?язковою при її обчисленні. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне;

- поставка товару, здійснювалась на підставі контракту від 01.06.2023 № TNZ2303145 (далі - Контракт), укладеного між BAZHOU YOYO INTERNATIONAL TRADE CO., LTD (постачальник) та ТОВ "Дисконткю" (покупець), згідно з яким постачання товару, зазначеного у проформах-інвойсах, буде здійснено протягом 120 (ста двадцяти) календарних днів після підписання Контракту повноважними представниками обох сторін (пункт 2,1); загальна вартість товару, що поставляється за цим контрактом. становить не більше 1 000 000 USD (пункт 3); Контракт діє до моменту виконання сторонами всіх зобов?язань щодо нього в повному обсязі. Будь-які зміни та доповнення до Контракту дійсні за умови, якщо в вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін. Дійсними та обов?язковими для постачальника - продавця та покупця визнаються лише пі зміни та доповнення, які зроблені за взаємною угодою. Під угодою в письмовій формі про зміну або доповнення Контракту розуміються угоди, оформлені у вигляді додаткової угоди та додані до тексту контракту, а також ті, що досягнуті шляхом обміну телеграмами або електронною поштою (пункт 10). Першочергово слід відмітити, що Контракт не містить відомостей щодо повноважного представника постачальника, який з урахуванням умов пунктів 2.1, 10 Контракту має право його укладати.

- п. 10 Контракту передбачається, що даний контракт вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами і діє до моменту виконання сторонами всіх зобов?язань щодо нього у повному обсязі. У той же час контрактом не визначено поняття момент повного виконання. При цьому, із урахуванням того, що контракт укладено у м. Львів, Україна, то до такого застосовується законодавство України, а відтак строк дії договору обов?язково погоджується при укладенні сторонами (4,3 ст. 180 ГКУ). При цьому строк - є певний момент у часі, з настанням якого пов?язана дія чи подія . Однак контракт не містить положень щодо строку дії контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів, враховуючи що такий укладено понад 1 рік назад;

- Договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 31.07.2023 № 3107/23-01 зазначений в графі 44 МД, проте сам документ до МД не поданий.

- Згідно із товаросупровідними документами транспортування товару здійснювалось за маршрутом порт XINGANG, Китай - порт Гданськ, Польща - м. Мостиська. Україна на заявлених умовах поставки FOB - XINGANG, Китай. При цьому, коносамент від 05.04.2025 №ВW25040015 підтверджує транспортування товару за маршрутами порт XINGANG, Китай - порт Гданськ, Польща; УМВС накладна від 23.06.2025 № 31519861 за маршрутами порт Глівіце, Польща - с. Мостиська Другі, Україна; CMR від 27.06.2025 №TNZ25011302 за маршрутом с. Мостиська Другі, Україна -м. Мостиська, Україна. Зазначене свідчить про перевезення товару за маршрутом порт Гданськ. Польща - Глівіце, Польща (відстань близько 500 км), а також здійснення навантаження/перевантаження товару у Глівіце, Польща. Таким чином до митного оформлення не подано транспортний документ від Гданську до Глівіце, а також документи які підтверджують витрати по навантаженню/розвантаженню та перевезенні товару в Глівіце, що не дає змоги митному органу здійснити перевірку складових митної вартості.

- митна декларація країни експорту від 02.04.2025 № 021720250000083740 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту товарів, через відсутність в ній дати експорту, у зв?язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними;

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме:- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару:- копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу декларантом додатково надіслані прайс - лист, інформацію з інтернет видань. Надіслані на вимогу митного органу додатково надані документи не усувають та не пояснюють встановлених розбіжностей. Інших документів на вимогу не надано. За результатами розгляду всіх наданих документів було встановлено неподання документів: - виписку з бухгалтерської документації; Договір на перевезення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, Львівською митницею були встановленні невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обгрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ(ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ ІІІ. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару № 1 "крісла", оформленого за МД №UA100110/2025/527089 від 27.06.2025 р. Скоригована митна вартість склала 4.01 доларів США/кг. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару №2 "меблі", оформленого за МД № UA403070/2025/4457 від 21.05.2025 р. Скоригована митна вартість склала 4.02 доларів США/кг. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі".

На виконання вимог рішення про коригування позивач подав нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 25UA209170056580U4, яка 30.06.2025 оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900365/2 від 11.06.2025, № UA209000/2025/900395/2 від 25.06.2025 та №UA209000/2025/900400/2 від 30.06.2025 протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові у справі № 826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно із ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб'єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною третьою ст. 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частини четвертої вказаної статті визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.03.2021 у справі № 809/857/17.

Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Також суд зауважує, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17).

Частиною другою ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, згідно з якими декларант не зобов'язаний доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

За результатами опрацювання наданих декларантом документів відповідачем витребувані у ТОВ "Дисконткю" додаткові документи, зокрема, всі документи, перелік яких наведений у ч. 3 ст. 53 МК України, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідна вимога не містить.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу наданий пакет документів, які містили числові показники ціни товару.

Для підтвердження митної вартості товару декларант по митній декларації №25UA209170050266U6 надав такі документи: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №KND230206 від 02.06.2023; Рахунок-проформу № KND25015 від 20.01.2025; Рахунок-фактуру (iнвойс) № KND25015 від 24.03.2025; Пакувальний лист від 24.03.2025; Банківський платіжний документ № 516 від 21.01.2025; Банківський платіжний документ № 599 від 22.04.2025; Договір транспортного експедирування № 04032025/2 від 04.03.2025; Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 18 від 30.05.2025; Автотранспортну накладну №00101 від 10.06.2025; Накладну УМВС №31518965 від 05.06.2025; Коносамент №S0125030567 від 29.03.2025; Митну декларацію країни відправлення №021720250000072932 від 25.03.2025.

Для підтвердження митної вартості товару декларант по митній декларації №25UA209170054696U3 надав такі документи: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №KND230206 від 02.06.2023; Рахунок-проформу № KND25015 від 20.01.2025; Рахунок-фактуру (iнвойс) № KND25015 від 24.03.2025; Пакувальний лист від 24.03.2025; Банківський платіжний документ № 516 від 21.01.2025; Банківський платіжний документ № 599 від 22.04.2025; Договір транспортного експедирування № 04032025/2 від 04.03.2025; Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 18 від 30.05.2025; Автотранспортну накладну №00101 від 10.06.2025; Накладну УМВС № 31518965 від 05.06.2025; Коносамент №S0125030567 від 29.03.2025; Митну декларацію країни відправлення №021720250000072932 від 25.03.2025.

Для підтвердження митної вартості товару декларант по митній декларації №25UA209170056101U8 надав такі документи: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №TNZ2303145 від 01.06.2023; Рахунок-проформу № TNZ25011302 від 16.01.2025; Рахунок-фактурау (iнвойс) № TNZ25011302 від 31.03.2025; Пакувальний лист б/н від 31.03.2025; Банківський платіжний документ № 514 від 16.01.2025; Банківський платіжний документ №612 від 02.05.2025; Договір транспортного експедирування № 3107/23-01 від 31.07.2023; Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2506355 від 23.06.2025; Автотранспортна накладна № TNZ25011302 від 27.06.2025; Коносамент № BW25040015 від 05.04.2025; Накладну УМВС №31519861 від 23.06.2025; Прайс-лист від 16.01.2025; Митну декларацію країни відправлення № 021720250000083740 від 02.04.2025.

Відповідач витребував у ТОВ "Дисконткю" всі документи за переліком, визначеним у ст. 53 МК України, не взявши до уваги надані позивачем документи.

При цьому, митний орган дійшов висновку, що надані позивачем на запит додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару.

Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900365/2 від 11.06.2025 відповідач вказав на наступні підстави:

"- поставка товару, здійснювалась на підставі контракту від 02.06.2023 № KND230206 (далі - Контракт), укладеного між TANSIN KINGNOD FURNITURE CO,LTD (Постачальник) та ТОВ "Дисконткю" (Покупець), згідно з яким постачання товару, зазначеного у проформах-інвойсах, буде здійснено протягом 120 (ста двадцяти) календарних днів після підписання Контракту повноважними представниками обох сторін (пункт 2.1): загальна вартість товару, що поставляється за цим контрактом, становить не більше 1 000 000 USD (пункт 3); Контракт діє до моменту виконання сторонами всіх зобов?язань щодо нього в повному обсязі. Будь-які зміни та доповнення до Контракту дійсні за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін. Дійсними та обов?язковими для постачальника - продавця та покупця визнаються лише ті зміни та доповнення, які зроблені за взаємною угодою. Під угодою в письмовій формі про зміну або доповнення Контракту розуміються угоди, оформлені у вигляді додаткової угоди та додані до тексту контракту, а також ті, що досягнуті шляхом обміну телеграмами або електронною поштою (пункт 10). Першочергово слід відмітити, що Контракт не містить відомостей щодо повноважного представника постачальника, який з урахуванням умов пунктів 2.1, 10 Контракту має право його укладати.

- митна декларація країни експорту від 25.03.2025 № 021720250000072932 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту товарів, через відсутність в ній дати експорту, у зв?язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними,

- Договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 04.03.2025 № 04032025/2 зазначений в графі 44 МД проте сам документ до МД не поданий. Варто зауважити, що згідно товаросупровідними документами транспортування товару здійснювалось за маршрутом порт XINGANG, Китай- порт Гданськ, Польща - м. Мостиська Україна на заявлених умовах поставки FOB - XINGANG, Китай. При цьому, коносамент від 29.03.2025 № S0125030567 підтверджує транспортування товару за маршрутами порт XINGANG, Китай- порт Гданськ, Польща; УМВС накладна від 05.06 2025 № 31518965 за маршрутами порт Глівіце, Польща - с. Мостиська Другі, Україна; CMR від 10.06.2025 № 00101 за маршрутом с. Мостиська Другі. Україна м. Мостиська, Україна. Зазначене свідчить про перевезення товару за маршрутом порт Гданськ, Польща - Глівіце. Польща (відстань близько 500 км), а також здійснення навантаження/ перевантаження товару у Глівіце, Польща. Таким чином до митного оформлення не подано транспортний документ від Гданську до Глівіце, а також документи які підтверджують витрати по навантаженню/розвантаженню товару в Глівіце, що не дає змоги митному органу здійснити перевірку складових митної вартості (навантаження/розвантаження в Глівіце).

… Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість …".

Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900395/2 від 25.06.2025 відповідач вказав на наступні підстави:

"- поставка товару, здійснювалась на підставі контракту від 01.06.2023 № TNZ2303145 (далі - Контракт), укладеного між BAZHOU YOYO INTERNATIONAL TRADE CO., LTD (Постачальник) та ТОВ "Дисконткю" (Покупець), згідно з яким постачання товару, зазначеного у проформах-інвойсах, буде здійснено протягом 120 (ста двадцяти) календарних днів після підписання Контракту повноважними представниками обох сторін (пункт 2.1);загальна вартість товару, що поставляється за цим контрактом, становить не більше 1 000 000 USD (пункт 3); Контракт діє до моменту виконання сторонами всіх зобов?язань щодо нього в повному обсязі. Будь-які зміни та доповнення до Контракту дійсні за умови, якщо в вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін. Дійсними та обов?язковими для постачальника - продавця та покупця визнаються лише ті зміни та доповнення, які зроблені за взаємною угодою. Під угодою в письмовій формі про зміну або доповнення Контракту розуміються угоди, оформлені у вигляді додаткової угоди та додані до тексту контракту, а також ті, що досягнуті шляхом обміну телеграмами або електронною поштою (пункт 10). Першочергово слід відмітити, що Контракт не містить відомостей щодо повноважного представника постачальника який з урахуванням умов пунктів 2.1, 10 Контракту має право його укладати.

- п. 10 Контракту передбачається, що даний контракт вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами і діє до моменту виконання сторонами всіх зобов?язань щодо нього у повному обсязі. У той же час контрактом не визначено поняття момент повного виконання. При цьому, із урахуванням того, що контракт укладено у м. Львів, Україна, то до такого застосовується законодавство України, а відтак строк дії договору обов?язково погоджується при укладенні сторонами (ч.3 ст.180 ГКУ). При цьому строк - є певний момент у часі, з настанням якого пов?язана дія чи подія. Однак контракт не містить положень щодо строку дії контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів, враховуючи що такий укладено понад 1 рік назад;

- Згідно товаросупровідними документами транспортування товару здійснювалось за маршрутом порт XINGANG, Китай - порт Гданськ, Польща - м. Мостиська, Україна на заявлених умовах поставки FOB - XINGANG, Китай. При цьому, коносамент від 05.04.2025 №ВW25040014 підтверджує транспортування товару за маршрутами порт XINGANG, Китай - порт Гданськ, Польща; УМВС накладна від 17.06.2025 №31519506 за маршрутами порт Глівіце, Польща - с. Мостиська Другі, Україна; CMR від 24.06 2025 №ТNZ25011301 за маршрутом с. Мостиська Другі, Україна -м. Мостиська Україна. Зазначене свідчить про перевезення товару за маршрутом порт Гданськ, Польща - Глівіце, Польща (відстань близько 500 км), а також здійснення навантаження/перевантаження товару у Глівіце, Польща. Таким чином до митного оформлення не подано транспортний документ від Гданську до Глівіце, а також документи які підтверджують витрати по навантаженню/розвантаженню та перевезенні товару в Глівіце, що не дає змоги митному органу здійснити перевірку складових митної вартості.

- митна декларація країни експорту від 02.04.2025 №021720250000083753 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту товарів, через відсутність в ній дати експорту, у зв?язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними.

Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900400/2 від 30.06.2025 відповідач вказав на наступні підстави:

"- поставка товару, здійснювалась на підставі контракту від 01.06.2023 № TNZ2303145 (далі - Контракт), укладеного між BAZHOU YOYO INTERNATIONAL TRADE CO., LTD (постачальник) та ТОВ "Дисконткю" (покупець), згідно з яким постачання товару, зазначеного у проформах-інвойсах, буде здійснено протягом 120 (ста двадцяти) календарних днів після підписання Контракту повноважними представниками обох сторін (пункт 2,1); загальна вартість товару, що поставляється за цим контрактом. становить не більше 1 000 000 USD (пункт 3); Контракт діє до моменту виконання сторонами всіх зобов?язань щодо нього в повному обсязі. Будь-які зміни та доповнення до Контракту дійсні за умови, якщо в вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін. Дійсними та обов?язковими для постачальника - продавця та покупця визнаються лише пі зміни та доповнення, які зроблені за взаємною угодою. Під угодою в письмовій формі про зміну або доповнення Контракту розуміються угоди, оформлені у вигляді додаткової угоди та додані до тексту контракту, а також ті, що досягнуті шляхом обміну телеграмами або електронною поштою (пункт 10). Першочергово слід відмітити, що Контракт не містить відомостей щодо повноважного представника постачальника, який з урахуванням умов пунктів 2.1, 10 Контракту має право його укладати.

- п. 10 Контракту передбачається, що даний контракт вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами і діє до моменту виконання сторонами всіх зобов?язань щодо нього у повному обсязі. У той же час контрактом не визначено поняття момент повного виконання. При цьому, із урахуванням того, що контракт укладено у м. Львів, Україна, то до такого застосовується законодавство України, а відтак строк дії договору обов??язково погоджується при укладенні сторонами (4,3 ст. 180 ГКУ). При цьому строк - є певний момент у часі, з настанням якого пов?язана дія чи подія . Однак контракт не містить положень щодо строку дії контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів, враховуючи що такий укладено понад 1 рік назад;

- Згідно товаросупровідними документами транспортування товару здійснювалось за маршрутом порт XINGANG, Китай - порт Гданськ, Польща - м. Мостиська. Україна на заявлених умовах поставки FOB - XINGANG, Китай. При цьому, коносамент від 05.04.2025 №ВW25040015 підтверджує транспортування товару за маршрутами порт XINGANG, Китай - порт Гданськ, Польща; УМВС накладна від 23.06.2025 № 31519861 за маршрутами порт Глівіце, Польща - с. Мостиська Другі, Україна; CMR від 27.06.2025 № TNZ25011302 за маршрутом с. Мостиська Другі, Україна - м. Мостиська, Україна. Зазначене свідчить про перевезення товару за маршрутом порт Гданськ. Польща - Глівіце, Польща (відстань близько 500 км), а також здійснення навантаження/перевантаження товару у Глівіце, Польща. Таким чином до митного оформлення не подано транспортний документ від Гданську до Глівіце, а також документи які підтверджують витрати по навантаженню/розвантаженню та перевезенні товару в Глівіце, що не дає змоги митному органу здійснити перевірку складових митної вартості.

Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи не підтверджують заявлену митну вартість товару, зважаючи на таке.

Щодо доводів відповідача про те, що у Контрактах № KND230206 від 02.06.2023 та №TNZ2303145 від 01.06.2023 відсутні відомості про повноважного представника Постачальника (Продавця), слід врахувати наступне.

Суд зазначає, що на законодавчому рівні не визначено форми зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Положення про форму зовнішньоекономічних договорів було затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №201 від 06.09.2001, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 1275 від 06.07.2020.

Відтак, твердження митниці про відсутність відомостей про особу, уповноважену на укладання та підписання від імені продавця зовнішньоекономічного договору як підставу для винесення рішення про коригування митної вартості товарів є безпідставними та необґрунтованими.

Позивач подав митному органу листи-роз'яснення від "TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD" від 26.12.2023 та від "BAZHOU YOYO INTERNATIONAL TRADE CO., LTD" від 26.12.2023 щодо осіб, які підписали відповідні контракти, які суд вважає належними та допустимими доказами.

Окрім того документи, які підтверджують повноваження на підписання контракту не визначені частинами 2 та 3 ст. 53 МК України як документ, що обґрунтовує заявлену митну вартість. При цьому відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Щодо зауваження відповідача про те, що замовлення до Контракту не було подано, суд зазначає наступне.

Замовлення (заявка) до Контракту не є первинним документом, який містить інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися виключно кількість та асортимент товару, і така заявка не має жодного значення для числових визначень митної вартості. На законодавчому рівні відсутнє визначення обов'язкових реквізитів заявки до зовнішньоекономічного контракту, а тому вимога щодо її подання є необґрунтованою.

Разом з тим, до митного контролю за позивач надав рахунок-проформу № KND25015 від 20.01.2025, рахунок-фактуру та платіжні документи. Рахунок-проформа за своєю суттю є попереднім інвойсом, що існує для узгодження ціни, обсягів поставки та інших умов. Саме проформа-інвойс, відповідно до п. 1.3 контракту, є невід'ємною частиною договору та виконує роль замовлення, оскільки в ній зазначаються найменування, асортимент, кількість та ціна товару.

Таким чином, подані позивачем документи підтверджують усі витрати, понесені ТОВ "Дисконткю" за контрактами, відповідно і правильність заявленої митної вартості товару. До того ж, перелік додаткових документів, визначений ч. 3 ст. 53 МК України, не містить такого документа, як замовлення (заявка), а ч. 5 цієї ж статті прямо забороняє вимагати від декларанта будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом.

Отже, відсутність заявки не може бути підставою для невизнання заявленої декларантом митної вартості товару.

Щодо тверджень відповідача про відсутність у зовнішньоекономічних договорах положень щодо строку їхньої дії, суд зазначає таке.

Зовнішньоекономічний договір - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності (абз. 13 ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність").

Згідно зі ст. 382 ГК України форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов'язки його сторін регулюються Законом України «Про міжнародне приватне право» та іншими законами. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Суд встановив, що в оскаржуваних рішеннях посадова особа відповідача не наводить обґрунтувань, визначених чинним законодавством, що прямо визначає недійсність відповідного договору.

У зв'язку з цим слід зауважити, що згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, у Контракті від 02.06.2023 № KND230206 пунктом 10 "Інші умови договору" передбачено "Цей договір набирає чинності з моменту його підписання. Цей контракт діє до моменту виконання сторонами всіх зобов'язань щодо нього в повному обсязі". У пункті 3 Контракту "Ціна та загальна вартість" вказано, що "…загальна вартість товару, що поставляється за цим контрактом, становить не більше 1 000 000, 00 USD".

У Контракті від 01.06.2023 № TNZ2303145 пунктом 10 "Інші умови договору" передбачено "Цей договір набирає чинності з моменту його підписання. Цей контракт діє до моменту виконання сторонами всіх зобов'язань щодо нього в повному обсязі". У пункті 3 Контракту "Ціна та загальна вартість" вказано, що "…загальна вартість товару, що поставляється за цим контрактом, становить не більше 1 000 000, 00USD".

Таким чином, із наведеного слідує, що зовнішньоекономічні договори № KND230206 від 02.06.2023 та № TNZ2303145 від 01.06.2023 є довгостроковими та розраховані на велику кількість поставок, до повного виконання та розрахунку між сторонами. Наведене відповідає положенням як ГК України, так і ЦК України.

Щодо покликання відповідача про недоліки у митних деклараціях країни відправлення, суд наголошує, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Декларант не впливає на заповнення експортної декларації і тому подає її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.

Надані позивачем митні декларації країни відправлення № 021720250000072932 від 25.03.2025, № 021720250000083753 від 02.05.2025 та № 021720250000083740 від 02.04.2025 мають форму електронного документа та містять усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення, зокрема QR-кодовий ідентифікатор, що в свою чергу надає митному органу право, відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 54 МКУ, перевірити її автентичність, а в разі наявності відповідних сумнівів, звернутися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості, а не покладати на декларанта не передбачені законодавством обов'язки щодо підтвердження виконання уповноваженими установами інших країн встановлених ними процедур.

Щодо доводів відповідача про те, що договори № 04032025/2 від 04.03.2025 та від 31.07.2023 № 3107/23-01 декларантом до митного оформлення не подано, суд зазначає таке.

Суд не погоджується із такими твердженнями відповідача, оскільки договір №04032025/2 від 04.03.2025 зазначений у графі 44 митної декларації №25UA209170050266U6 з позначкою "d". Більше того, даний договір зазначений посадовою особою митниці у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000907.

Договір від 31.07.2023 № 3107/23-01 зазначений у графі 44 митних декларацій №25UA209170054696U3 та №25UA209170056101U8 під кодом 4301 із позначкою "d", та зазначений посадовою особою митниці у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2025/000986 та № UA209170/2025/001006.

Позначка "d" біля коду у графі 44 митної декларації (згідно Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684) означає, що вказаний документ зберігається Декларантом.

Наведені вище Договори додані позивачем до позовної заяви, у зв'язку з чим суд бере їх до уваги як належні та допустимі докази.

Митний орган також у рішеннях вказує на те, що до митного оформлення не подані транспортні документи від Гданську до Глівіце, а також документи які підтверджують витрати по навантаженню/розвантаженню та перевезенні товару в Глівіце, що не дає змоги митному органу здійснити перевірку складових митної вартості.

Суд встановив, що експедитори ТОВ "СІЛЬВЕР СТАР ШИПІНГ" та ТОВ "ФОРМАГ" надали ТОВ "Дисконткю" листи від 23.07.2025, в яких повідомили, що вартість навантажувально-розвантажувальних робіт, а також переміщення контейнера між п. Гданськ (Польща) і с.п. Глівіце (Польща) входить до загальної вартості транспортно-експедиторського обслуговування за межами державного кордону України, зазначених у рахунках № 18 від 30.05.2025, № 25206193 від 17.06.2025 та № 2506355 від 23.06.2025.

В обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю за МД № 25UA209170050266U6 були подані: Коносамент № S0125030567 від 29.03.2025; Накладна УМВС№31518965 від 05.06.2025; Автотранспортна накладна № 00101 від 10.06.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №18 від 30.05.2025; Митна декларація країни відправлення№021720250000072932 від 25.03.2025.

До митного контролю за МД № 25UA209170054696U3 в обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю були подані: Коносамент BW25040014 від 05.04.2025; Накладна УМВС № 31519506 від 17.06.2025; Автотранспортна накладна № TNZ25011301 від 24.06.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 25206193 від 17.06.2025; Митна декларація країни відправлення №021720250000083753 від 02.05.2025.

Також в обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю за МД № 25UA209170056101U8 були подані: Коносамент № BW25040015 від 05.04.2025; Накладна УМВС № 31519861 від 23.06.2025; Автотранспортна накладна №TNZ25011302 від 27.06.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2506355 від 23.06.2025; Митна декларація країни відправлення № 021720250000083740 від 02.04.2025.

Отже, усі транспорті витрати, понесені позивачем, були включені ним до митної вартості та підтвердженні документально.

З урахуванням наведеного та відсутності будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості, в тому числі і ті, які підтверджували транспортні витрати.

Частиною 2 ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за другорядним методом (резервний), митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, що є порушенням вимог Митного кодексу України.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості зазначено лише номер та дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості. При цьому ці декларації теж були оформлені митницею за резервним методом. Тому такий підхід для формування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості прямо суперечать наведеним вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для їх скасування.

Зазначена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 19.09.2022 у справі № 1.380.2019.004890, від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15 висновував, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України.

Висновки відповідача надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що рішення №UA209000/2025/900365/2 від 11.06.2025, № UA209000/2025/900395/2 від 25.06.2025 та №UA209000/2025/900400/2 від 30.06.2025 митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги ТОВ "Дисконткю" у повному обсязі.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, яку позивач просить стягнути на його користь, суд враховує наступне.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частинами 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

За вимогами ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Ч. 1 ст. 139 КАС України визначає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

До матеріалів справи на підтвердження складу та розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії:

- Договору № 1-02/10/23 про надання правової допомоги від 02.10.2023;

- Додаткової угоди № 30 від 16.07.2025 до вищевказаного Договору про надання правової допомоги;

- детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 380/15095/25.

Відповідно до умов Договору № 1-02/10/23 про надання правової допомоги від 02.10.2023 та Додаткової угоди № 30 від 16.07.2025 до Договору №1-02/10/23 у ході представництва інтересів ТОВ "Дисконткю" у даній справі в суді першої інстанції буде надана така правова допомога: збір доказів, аналіз судової практики, підготовка позовної заяви, відповіді на відзив та участь у судових засіданнях в суді першої інстанції.

Згідно із Додатковою угодою № 30 від 16.07.2025 до Договору № 1-02/10/23 про надання правової допомоги від 02.10.2023 вищенаведена правова допомога оцінена сторонами у 20 000 грн.

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди № 30 від 16.07.2025до Договору № 1-02/10/23 гонорар визначений сторонами сплачується клієнтом протягом п'яти банківських днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п.п. 268, 269).

Згідно з висновком, сформованим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) від 28.11.2002, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Так, на думку суду, вартість за послуги опрацювання наданих клієнтом документів, підготовки відповіді за відзив та збору доказів є завищеними, оскільки фактично зазначені заяви складаються з викладу обставин справи, норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та судової практики. Тобто зазначені послуги не потребували багато часу, що свідчить про завищення суми витрат, які підлягають сплаті за вказані послуги.

Також суд зауважує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що сума витрат на послуги адвоката в розмірі 20 000,00 грн є надмірною, не відповідає критерію розумності їхнього розміру, обсягу фактично наданих послуг та їх складності, а тому суд присуджує на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Відтак, суд дійшов висновку, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 11.06.2025 № UA209000/2025/900365/2, від 25.06.2025 №UA209000/2025/900395/2 та від 30.06.2025 № UA209000/2025/900400/2 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343; 79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дисконткю" (81300, Львівська обл., Мостиський р-н, м. Мостиська, вул. Будзиновського, буд. 8а, код ЄДРПОУ 44929444) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3 086 (три тисячі вісімдесят шість) грн 16 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343; 79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дисконткю" (81300, Львівська обл., Мостиський р-н, м. Мостиська, вул. Будзиновського, буд. 8а; код ЄДРПОУ 44929444) витрати на правничу допомогу у сумі 5000 (п'ять тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяКисильова Ольга Йосипівна

Попередній документ

130929278

Наступний документ

130929280

Інформація про рішення:

№ рішення:	130929279
№ справи:	380/15095/25
Дата рішення:	10.10.2025
Дата публікації:	15.10.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Виконання рішення (20.11.2025)
Дата надходження:	24.07.2025
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів

Учасники справи:

суддя-доповідач:

КИСИЛЬОВА ОЛЬГА ЙОСИПІВНА

відповідач (боржник):

Львівська митниця

позивач (заявник):

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ»

представник позивача:

Шокало Володимир Степанович