справа №380/26020/24
09 жовтня 2025 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача, подану в порядку, визначеному статею 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
01.09.2025 від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява, подана в порядку, визначеному статею 383 КАС України, яка мотивована тим, що враховуючи висновки суду в мотивувальній частині рішення та резолютивну його частину, відповідач повинен був внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку та зміну його статусу на «невійськовозобов'язаний». Проте, ІНФОРМАЦІЯ_2 допустив протиправну бездіяльність та не вніс жодних відомостей в Реєстр та взагалі не здійснив жодних дій для виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 05.09.2025 заяву представника позивача, подану в порядку, визначеному статею 383 КАС України, призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
16.09.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення та клопотання про долучення доказів, які мотивовані тим, що 14.08.2025 попереднім адвокатом Стягувача, Примак Х. Б., в його інтересах подано ІНФОРМАЦІЯ_3 супровідний лист з проханням прийняти до виконання судове рішення та надано його копію. Адвокатом ОСОБА_2 отримано лист від ІНФОРМАЦІЯ_4 , датований 22.08.2025, в якому цитуються положення законодавства щодо проходження ВЛК, а також повідомляється, що станом на день формування відповіді на лист, в тому числі і на виконання рішення суду від 03.07.2025, медичну справу офіцера запасу ОСОБА_1 скеровано за належністю для розгляду 16-тою регіональною військово лікарською комісією, після прийняття рішення якою в Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних і буде внесено запис про стан здоров'я зазначеної вище особи. Проте, відповідач у своєму листі фактично зазначає, що рішення суду може бути виконано лише у разі прийняття відповідного (позитивного) рішення 16-тою регіональною військово-лікарською комісією. При цьому позивач вже визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується документально та відповідає висновкам суду в мотивувальній частині судового рішення. Суд зобов'язав Відповідача внести відповідні відомості до Реєстру.
07.10.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, які мотивовані тим, що на адресу позивача надійшла нова повістка від 26.09.2025 про виклик ОСОБА_1 до ТЦК та СП для проходження медичного огляду.
Вирішуючи заяву позивача від 01.09.2025, подану у порядку, визначеному статею 383 КАС України, суд зазначає таке.
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , у якій просив суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо надання відмови у виправлені недостовірних відомостей ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно з Довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 № 11/96 від 29.01.2020 та Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 привести у відповідність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) військово-облікові дані ОСОБА_1 згідно з довідкою військово-лікарської комісії № 11/96 від 29.01.2020 та тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 , з урахуванням висновків суду викладених у судовому рішенні.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задоволено повністю, а саме:
- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у внесенні відомостей щодо ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно з Довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 №11/96 від 29.01.2020 та Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 ;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_8 привести у відповідність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) військово-облікові дані ОСОБА_1 відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 11/96 від 29.01.2020 та тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Судове рішення набрало законної сили 05 серпня 2025 року.
12.08.2025 Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчі листи.
20.08.2025 відкрито виконавче провадження № 78887323 про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 привести у відповідність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) військово-облікові дані ОСОБА_1 відповідно до довідки військово-лікарської комісії №11/96 від 29.01.2020 та тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, врегульовано положеннями статті 383 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згадана норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України обов'язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частинами другою - четвертою статті 13 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містить КАС України, зокрема частинами другою, третьою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом, а статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі також Конвенція).
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
У рішенні від 28 липня 1999 року у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» Європейський суд з прав людини наголосив, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.
Необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2012 року у справі «Савіцький проти України»).
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, є у межах контролю органів влади (рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2005 року у справі «Сокур проти України»).
Суд зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задоволено повністю та зобов'язано привести у відповідність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) військово-облікові дані ОСОБА_1 відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 11/96 від 29.01.2020 та тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Приймаючи рішення Львівський окружний адміністративний суд у справі №380/26020/24 суд виходив з тих мотивів, що на підставі довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 від 29.01.2020 № 11/96, на підставі статті 74 «А» графи ІІІ Розладу хвороб, графи 2-3 ТДВ 5 ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. В п. 14 тимчасового посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_1 № 590 від 29.01.2020 зроблено відповідні відомості про виключення з військового обліку.
Суд зауважує, що згідно з положеннями Порядку № 921, відповідальними за організацію та забезпечення зберігання облікової документації військовозобов'язаних, персональних даних, які в них містяться, збереження підтвердних документів, що стали підставою для виключення з військового обліку військовозобов'язаних, а також своєчасне внесення даних про військовозобов'язаного, у тому числі й про виключення з військового обліку із зазначенням підстав, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, є саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки громадян.
Суд у рішенні зазначив, що оскільки проходження ВЛК відбулося 29.01.2020, то слід керуватися «Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України», затвердженою Наказом № 402 Міністерства оборони України від 14.08.2008 та виключено з військового обліку у редакції чинній на день проходження ВЛК, зокрема, в редакції до змін, внесених наказом Міністерства оборони України від 01.10.2018 № 489.
26.12.2018 станом на дату проходження медичного огляду позивачем Україна перебувала у стані мирного часу.
Відповідно до п. 22.4. глави ІІ Розділу ІІ згаданого Положення передбачено, що свідоцтво про хворобу в мирний час складається на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку і в разі, коли медичний огляд їх проведений відповідно до пункту 3.13 розділу II Положення, на офіцерів запасу, визнаних обмежено придатними до військової служби; непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час або непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку (за наявності наказу Міністра оборони України про прийняття їх на військову службу, але ще не відправлених до військових частин).
У всіх інших випадках у мирний час постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК.
У зв'язку з викладеним, суд виснував, що відповідач протиправно відмовив позивачу у виключенні з військового обліку та у звязку з цим, зобов'язав відповідача привести у відповідність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) військово-облікові дані ОСОБА_1 відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 11/96 від 29.01.2020 та тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд звертає увагу на те, що виконуючи рішення суду, яке набрало законної сили, відповідач зобов'язаний враховувати обставини, встановлені судовим рішенням, висновки, зроблені судом під час розгляду справи, правову оцінку, надану судом у рішенні, а також резолютивну частину відповідного судового рішення.
Належним виконанням судового рішення, яке набрало законної сили, є внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення позивача з військового обліку з урахуванням відомостей про його непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач проігнорував висновки, правову оцінку, надану судом у мотивувальній частині судового рішення, а також і резолютивну частину рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 у справі №380/26020/24, та дійшов до безпідставного та необґрунтованого висновку про необхідність затвердження Довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.01.2020 № 11/96 Висновком (Довідкою) військово-лікарською комісією вищого рівня.
Суд наголошує на тому, що 29.01.2020 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 . Львова визнано на підставі ст. 74 «А» графи ІІІ Розладу хвороб, графи 2-3 ТДВ 5 непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, що підтверджується Довідкою ВЛК № 11/96.
Згідно з інформацією, зазначеній у довідці, позивачу встановлено відповідний діагноз. Такий самий діагноз підтверджується також Актом дослідження стану здоров'я № 14 від 17.01.2020.
Відповідно до відмітки про військовий облік (штампу) ІНФОРМАЦІЯ_10 (станом на дату звернення до суду називається ІНФОРМАЦІЯ_11 ), яка проставлена в п.13 військово-облікового документу Тимчасового посвідчення № 590 29.01.2020 позивач виключений з військового обліку «за рішенням ВЛК», де проставлений відповідний підпис уповноваженої особи, штамп та гербова печатка ІНФОРМАЦІЯ_10 . Також, запис про виключення позивача з військового обліку міститься в п. 14 цього посвідчення, де зазначено наступне: « 29.01.2020 Виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_12 за рішенням ВЛК», де проставлений підпис начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 п/п-ка ОСОБА_3 , та скріплено гербовою печаткою.
З урахуванням викладеного суд висновує про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 у справі №380/26020/24, в частині приведення у відповідність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) військово-облікові дані ОСОБА_1 відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 11/96 від 29.01.2020 та тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 .
За змістом статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Саме з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.
У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 згаданого Кодексу.
За приписами частин першої, другої, четвертої-сьомої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
З урахуванням того, що суд визнав протиправною бездіяльність відповідача, вчинену на виконання судового рішення у справі № 380/26020/24, то вказане є підставою для постановлення окремої ухвали та направлення її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які сприяли неналежному виконанню вказаного судового рішення.
Зважаючи на викладене у сукупності, заяву представника позивача від 01.09.2025, подану в порядку, визначеному статею 383 КАС України, необхідно задовольнити повністю.
Водночас суд зазначає, що з урахуванням того, що примусове виконання рішення суду у справі № 380/26020/24 розпочалося 20.08.2025 та наразі триває в рамках виконавчого провадження № 78887323, строк звернення до суду із заявою, поданою у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, позивач не пропустив.
Оскільки за подання заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, судовий збір не справляється, то питання його розподілу суд не вирішує.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 249, 256, 293, 294, 295, 383, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд
заяву представника позивача від 01.09.2025, подану в порядку, визначеному статею 383 КАС України, задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , допущеної при виконанні рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 у справі №380/26020/24, в частині приведення у відповідність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) військово-облікові дані ОСОБА_1 відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 11/96 від 29.01.2020 та тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_8 вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню пункту 9 частини першої статті 129, статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України під час виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 у справі №380/26020/24, в частині приведення у відповідність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) військово-облікові дані ОСОБА_1 відповідно до довідки військово-лікарської комісії №11/96 від 29.01.2020 та тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Визначити ІНФОРМАЦІЯ_1 тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) цієї ухвали для подання до суду доказів про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Суддя Гулик Андрій Григорович