10 жовтня 2025 рокусправа № 380/15583/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 розміру пенсії на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону №92 від 14.05.2025 та щодо зменшення розміру пенсійних виплат ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону №92 від 14.05.2025 та здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 у тому числі після перерахунку на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону №92 від 14.05.2025 без обмеження максимального розміру пенсії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що у вересні 2012 році призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 77% грошового забезпечення. Стверджує, що відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 у справі №1.380.2019.002272 здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки військової прокуратури Західного регіону України від 06.03.2019 №61, яку отримував до 01.01.2025. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі №380/22186/24 Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону підготувала довідку про розмір грошового забезпечення позивача за відповідною посадою станом на 01.01.2022. З метою реалізації права на перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки без обмеження максимальним розміром позивач звернувся до відповідача, проте отримав відмову. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на належний соціальний захист, у зв'язку з чим пред'явив цей позов.
Ухвалою судді від 04.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
21.08.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин і правових підстав позову. Свою позицію мотивує тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону №2262, яка призначена на підставі документів, скерованих ІНФОРМАЦІЯ_1 . Покликаючись на приписи абз. 9 п. 3 порядку №45, стверджує, що з 21.08.2019 особам, що відряджалися для виконання службових обов'язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені зі служби у зв'язку з виходом на пенсію безпосередньо із займаних посад у зазначених органах, установах до яких вони були відряджені, грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за аналогічними або відповідними посадами в органі, з якого вони були відряджені. Зважаючи на наведене, на переконання відповідача, саме з 21.08.2019 довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії видає обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Наголошує, що Кабінет Міністрів України не приймав рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення станом на 01.01.2022 для відповідних категорій військовослужбовців (колишніх військовослужбовців відряджених до військових прокуратур), осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Констатує, що перерахунок пенсії з 01.01.2022 без обмеження максимальним розміром є передчасною вимогою, оскільки такий ще не проведений. Зважаючи на наведене, просить відмовити у задоволенні позову.
03.09.2025 позивач подав відповідь на відзив, у якій наголошує, що жодні рішення про відрядження ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, до органів прокуратури ні Міністерством оборони України, ні будь-яким органом військового управління не ухвалювалися, таких рішень не існує, а тому не існує доказів того, що він відряджений до Генеральної прокуратури України чи до інших органів прокуратури для проходження служби. Звертає увагу, що всупереч приписам постанови Верховного Суду у справі №463/925/17, рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №1.380.2019.002272 відповідач обмежив пенсію максимальним розміром, при цьому покликаючись на постанову №1.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 та протоколом від 13.07.2012 за пенсійною справою №1301008670.
Відповідно до витягу із наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 10.07.2022 №547 генерал-майор юстиції ОСОБА_1 , військовий прокурор Західного регіону України відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільняється у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України з правом носіння військової форми одягу.
З Єдиного державного реєстру судових рішень суд установив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі №380/22186/24 зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону підготувати та надати ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-IX, станом на 01.01.2023, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі №380/22186/24 апеляційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі №380/22186/24 - без змін.
На виконання зазначеного судового рішення Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону склала довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2022.
Згідно з довідкою від 14.05.2025 №92 грошове забезпечення позивача, яке підлягає врахуванню для здійснення обчислення та перерахунку пенсії станом на 01.01.2022 за посадою: керівник спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону становить 121125,00 грн і складається з:
- посадового окладу 72000,00 грн;
- окладу за військовим (спеціальним) званням (генерал-майор юстиції) 1550,00 грн;
- надбавки за вислугу років (50%) 36775,00 грн;
- надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15%) 10800,00 грн.
Довідка видана на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/22186/24 від 21.01.2025 про те, що відповідно до ст. 81 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розмір заробітної плати/грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2022.
17.05.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону 14.05.2025 №92 без обмеження максимальним розміром.
Листом від 04.06.2025 №1300-5802-8/75099 відповідач повідомив про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії відповідно до довідки з оновленого грошового забезпечення, оскільки після визнання протиправними та скасування п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якими передбачалося здійснення перерахунку пенсій відповідно до постанови №704, інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсії Уряд не приймав. Констатував, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі №380/22186/24 жодних зобов'язань на ГУ ПФУ у Львівській області не покладено. Крім того наголосив, що з 01.01.2025 перерахунок пенсії з підстав, визначених ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII, не проводився, а виплата пенсій у 2025 році на період воєнного стану проводиться з урахуванням коефіцієнтів, визначених ст. 46 Закону №4059-ХІ та постановою №1, тому підстави для виплати пенсії у попередньому розмір, обчисленому на виконання Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 у справі №1.380.2019.002272 відсутні.
14.01.2025 позивач звернувся із заявою до відповідача, у якій просив здійснювати виплату пенсії згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2019 у справі №1.380.2019.002272.
Листом від 29.01.2025 №2071-1152/Б-52/8-1300/25 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило, що до виплати пенсія з 01.01.2025 із застосуванням коефіцієнтів, визначених постановою №1, становить 29090,12 грн.
Вважаючи поведінку відповідача протиправною та такою, що порушує право на перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із нездійсненням перерахунку та виплати пенсії відповідно до оновленої довідки, виданої уповноваженим органом, про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та з обмеженням пенсійної виплати максимальним розміром.
Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Тобто суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Згідно з приписами ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
За змістом ч. 1, 3 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За правилами ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є положення ч. 3 ст. 43 та ст. 63 Закону № 2262-XII.
Приписами ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ унормовано, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 18 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Зазначена норма міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
У постанові від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 Верховний Суд виснував:
«… аналіз конструкцій та змісту вказаних правових норм дає підстави вважати, що перерахунок раніше призначених пенсій визначений ст. 63 Закону №2262-XII. Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців».
Зазначені висновки Верховного Суду застосовні до обставин цієї справи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - порядок №45), згідно з п. 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 2 порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони.
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено порядком № 45 (п. 3 порядку № 45).
Питання щодо процедури здійснення перерахунку пенсій військовослужбовцям врегульовано положеннями Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1.
На підставі системного аналізу приписів вказаних нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Цей правовий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
Також Верховний Суд у постановах від 20.03.2018 у справі №636/662/17, від 03.07.2018 у справі №709/2728/16-а, від 10.07.2018 у справі №553/3053/16-а дійшов висновку, що Головні управління Пенсійного фонду України наділені повноваженнями щодо здійснення перерахунку пенсій після надходження довідок встановленого зразка.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018, п. 1 якої затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
Пунктом 2 постанови №704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1, 12, 13, 14 до постанови №704 містили примітки, відповідно до яких посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
На момент набрання чинності постановою №704 п. 4 викладено в редакції змін, викладених відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі постанова №103), а саме: «установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Отже, п. 4 постанови №704 (в редакції постанови №103) визначав, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, для складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови № 103, яким внесені зміни до п. 4 постанови №704.
Постановою Верховного Суду від 20.10.2022 зазначену постанову адміністративного суду апеляційної інстанції залишено без змін.
Тобто з 29.01.2020 у зв'язку з втратою чинності п. 6 постанови №103 відновлено дію п. 4 постанови №704 у первинній редакції. Відповідно виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто станом на 01.01.2023) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови №704, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Крім того, суд звертає увагу, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі Закон - №1774-VІІІ).
За змістом п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
Оскільки зазначена норма є чинною та за юридичною силою є вищою за приписи п. 4 постанови №704, а також додатків 1, 12, 13, 14 до неї, то відсутні правові підстави для обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Застосування зазначених нормативно-правових актів у подібних правовідносинах вже було предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 02.08.2022 в справі №440/6017/21 Верховний Суд сформулював такі правові висновки:
- з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
- через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
- встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».
Отже, вказані висновки Верховного Суду зводяться до того, що починаючи із 2020 року підлягають застосуванню положення п. 4 постанови № 704, в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу, а саме Законам України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет на 2023 рік» із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
У постанові Верховного Суду у справі № 160/8324/19 від 17.12.2019 зазначено, що до моменту отримання належної довідки у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Вказана правова позиція суду корелюється з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 16.03.2023 у справі за № 380/8112/22, від 06.06.2023 у справі №580/2450/21.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ у Львівській області після одержання оновленої довідки від 14.05.2025 №92 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, виданої на виконання рішення суду від 21.01.2025 у справі №380/22186/24, повинно перерахувати пенсію позивачу.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не здійснив перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки.
З огляду на встановлені обставини справи суд виснував, що в позивача виникли правові підстави для перерахунку пенсії, призначеної згідно з Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці про розмір грошового забезпечення від 14.05.2025 №92.
Суд не враховує покликання відповідача на приписи абз. 9 п. 3 порядку №45, якими регламентовано порядок видачі довідок колишнім військовослужбовцям відряджених до військових прокуратур, оскільки в матеріалах справи відсутні докази рішень (наказів) про відрядження ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України.
Водночас суд з Єдиного державного реєстру судових рішень установив, що постановою Верховного Суду від 09.09.2019 у справі №463/925/17 касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області залишено без задоволення.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 змінено виклавши абзац п'ятий резолютивної частини в наступній редакції:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без обмеження граничного розміру пенсії за минулий час з 20 грудня 2016 року».
В іншій частині постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року залишено без змін.
З Єдиного державного реєстру судових рішень суд установив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 у справі № 1.380.2019.002272 відповідача зобов'язано з 01.01.2018 здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 61 від 06.03.2019 року про грошове забезпечення станом на 01.03.2018 року, виходячи з 77% сум грошового забезпечення з яких нараховується пенсія та здійснювати виплату пенсії після перерахунку у 100% значенні перерахованої суми без обмеження максимального розміру з 05.03.2019 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Суд звертає увагу, що за змістом ч. 4 ст. 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, у якому відповідні обставини зазначені як установлені.
У контексті зазначеного, суд враховує правовий висновок, сформований у постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №817/1269/17, відповідно до якого преюдиційно встановлені обставини не підлягають доказуванню. Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч. 4 ст. 78 КАС, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не визначено законом.
Отже, обставини, які встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 у справі № 1.380.2019.002272 та постановою Верховного Суду від 09.09.2019 у справі №463/925/17, зокрема щодо права на виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, не підлягають доказуванню у цій справі.
Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що ГУ ПФУ у Львівській області виплачує пенсію позивачу з 01.01.2025 з урахуванням понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану». Ця обставина визнається відповідачем, зокрема у листі від 29.01.2025 № 2071-1152/Б-52/8-1300/25.
З огляду на наведене, слід зазначити, що приписами ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - постанова №1), п. 1 якої унормовано, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.
Що стосується безпосередньо можливості обмеження пенсії максимальним розміром (встановлення коефіцієнтів до відповідних сум перевищення), то в ухвалі від 06.02.2025 у справі №520/909/25 Верховний Суд акцентував на тому, що він неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов'язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII. Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі №340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, у зв'язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 11.09.2025 у справі №120/1081/25 виснував, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, положень статті 46 Закону № 4059-IX та постанови № 1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
Стосовно обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За змістом позовних вимог позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом. Проте, за своєю правовою природою протиправні дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та законних інтересів фізичної чи юридичної особи. Натомість протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Такий висновок суду корелюється з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 08.09.2022 у справі №9901/276/19, від 04.07.2024 у справі №990/61/24.
У контексті спірних відносин, які склалися між сторонами спору, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не вчинив тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладеної на нього компетенції згідно з чинним законодавством, а тому настання для позивача негативних наслідків пов'язано саме з бездіяльністю відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи поведінку відповідача, яка зумовила пред'явлення позивачем цього позову, суд дійшов висновку, що його бездіяльність не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, та порушує право позивача на перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 без обмеження максимальним розміром.
З урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд виснував, що вимоги адміністративного позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Львівській області, яка полягала у непроведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01.01.2025 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 14.05.2025 №92 без обмеження максимальним розміром та зобов'язання відповідача перерахувати позивачу пенсію з 01.01.2025 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 14.05.2025 №92, без обмеження максимального розміру пенсії та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його діянь (дій чи бездіяльності).
Відповідач як суб'єкт владних повноважень жодними належними та допустимими доказами не довів правомірність своєї пасивної форми поведінки, пов'язаної з непроведенням перерахунку та виплати позивачу пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення, зазначеного в оновленій довідці, без обмеження максимальним розміром. Доводи відповідача спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та правовими позиціями Верховного Суду. Тому такі міркування суд не враховує.
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керувався таким.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України регламентовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що судовий збір за подання позивачем позовної заяви (одна вимога немайнового характеру) становить 1211,20 грн.
Під час звернення до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 4844,80 грн, тобто у більшому розмірі.
Отже, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ Львівській області.
При цьому суд звертає увагу, що позивач має право відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» подати клопотання про повернення судового збору у зв'язку з внесенням його в більшому розмірі.
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає у непроведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 на підставі довідки, виданої Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону від 14.05.2025 №92, без обмеження максимальним розміром.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2025, виходячи з розміру основних та додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 14.05.2025 №92, без обмеження максимальним розміром, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885).
СуддяАндрусів Уляна Богданівна