ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про закриття провадження у справі
"07" жовтня 2025 р. справа №300/4423/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Боброва Ю.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Костюк О.С.,
представниці позивача - Мостової І.О.,
представників відповідача -Гирич К.С., Дубаневича О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження клопотання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішень, -
В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування підпункту 2.1 пункту 2 розділу 3.1, розділу 4.1 довідки від 28.03.2025 №229/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
21.07.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі. Дана заява мотивована тим, що як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач в межах даного спору оскаржує Довідку №229/25, в якій Національним агентством викладено встановлені в ході проведення перевірки поданої нею декларації обставини та зазначено. Згідно оскаржуваної довідки у діях суб'єкта декларування встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст 366-2 КК України. Національним агентством на виконання вимог ч. 7 ст. 12 Закону, складено та затверджено обґрунтований висновок, який листом від 04.04.2025 №42-01/29059-25 надіслано до Національного антикорупційного бюро України. В подальшому, Головне слідче управління Державного бюро розслідування листом від 18.04.2025 №151895-2025 повідомило Національного агентства з питань запобігання корупції, що за результатами розгляду затвердженого ним обґрунтованого висновку, 18.04.2025 внесені відомості до Єдиного реєстру державного розслідування за №12025100000000520 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 366-2 КК України. Як зазначає представник відповідача, матеріали повної перевірки декларації позивача є частиною матеріалів кримінального провадження №12025100000000520 та на них розповсюджується особливий режим доступу. Відповідач зазначає, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства та посилається на висновки Верховного Суду у постанові від 23.11.2023 у справі №520/25012/21.
Представниця позивачки в судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечила та просила відмовити у його задоволенні.
Представники відповідача заяву про закриття провадження підтримали, та зазначили, що спірні правовідносини слід розглядати в порядку кримінального судочинства.
Розглянувши подану заяву про закриття провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до п. 2, 7 ч. 1ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, зокрема, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
З аналізу викладеного вище слідує, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
При цьому обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Отже, виходячи із основних завдань та принципів, визначених нормами КАС України, вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин насамперед спрямоване на ефективний захист прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Водночас, дотримання принципу верховенства права полягає в тому, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Тому саме на адміністративні суди покладено обов'язок офіційного з'ясування усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, що і забезпечує ефективність такого захисту.
Так, спір у справі, що розглядається, виник у зв'язку із складенням НАЗК довідки про результати проведення повної перевірки щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої суб'єктом декларування.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст і порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом України “Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII (далі - Закон №1700-VII). Зокрема, статтею 4 визначено статус НАЗК, яке згідно з частиною першою указаної норми є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Коло повноважень НАЗК окреслене у статті 11 Закону №1700-VII, відповідно до приписів підпункту 7-1 частини першої якої НАЗК здійснює в порядку, визначеному цим Законом, контроль та перевірку декларацій суб'єктів декларування, зберігає та оприлюднює такі декларації, проводить моніторинг способу життя суб'єктів декларування. Види контролю під час перевірки декларацій визначені статтею 51-1 Закону №1700-VІІ.
Повна перевірка декларацій НАЗК здійснюється відповідно до положень статті 51-3 Закону №1700-VІІ, частинами другою, третьою якої передбачено, що у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей НАЗК письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції. У разі виявлення за результатами повної перевірки декларації ознак необґрунтованості активів НАЗК надається можливість суб'єкту декларування протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом із відповідними доказами. У разі ненадання суб'єктом декларування у зазначені строки письмових пояснень і доказів чи надання не в повному обсязі НАЗК інформує про це Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.
Процедуру проведення НАЗК повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначає Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29 січня 2021 року №26/21 (далі - Порядок №26/21).
За правилами до пункту 1 розділу ІІІ цього Порядку за результатами проведення повної перевірки декларації, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації у двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до пункту 3 цього розділу надсилається суб'єкту декларування.
Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №26/21 установлено, що довідка повинна містити таку інформацію: підстави для проведення повної перевірки; дату початку та завершення строку повної перевірки; відомості про результати автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу, якщо він проводився); джерела інформації, що були використані під час проведення повної перевірки; перелік запитів, на які на дату завершення строків проведення повної перевірки не отримано відповіді; виявлені недостовірні відомості у декларації, неточність оцінки задекларованих активів, встановлені ознаки конфлікту інтересів, незаконного збагачення або необґрунтованості активів, з наведенням відповідного обґрунтування та посиланням на джерела інформації, врахування пояснень суб'єкта декларування (у разі їх надання); висновок за результатами повної перевірки.
За умовами абзацу 1 пункту 5 розділу ІІІ Порядку №26/21, у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції НАЗК та повноважень посадових осіб структурного підрозділу, який проводив перевірку, уповноважена особа, яка здійснювала таку перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, розпочинає збір даних для встановлення наявності підстав для складення протоколу про таке правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі наявності зазначених підстав уповноважена особа складає відповідний протокол і направляє його до суду в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Цією ж нормою (пункт 5 розділу ІІІ Порядку №26/21) установлено алгоритм дій НАЗК у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції посадових осіб інших структурних підрозділів його апарату, а саме:
У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції Національного агентства та повноважень посадових осіб структурного підрозділу, який проводив перевірку, уповноважена особа, яка здійснювала таку перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, розпочинає збір даних для встановлення наявності підстав для складення протоколу про таке правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі наявності зазначених підстав уповноважена особа складає відповідний протокол і направляє його до суду в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції посадових осіб інших структурних підрозділів апарату Національного агентства, уповноважена особа, яка здійснювала таку перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, передає інформацію та матеріали перевірки до такого структурного підрозділу.
У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції інших органів, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, у двох примірниках.
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №26/21 передбачено, що у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок у двох примірниках.
За правилами пунктів 9-10 розділу ІІІ Порядку №26/21 у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування. На офіційному вебсайті НАЗК оприлюднюється довідка про результати проведення повної перевірки, у тому числі повторної, упродовж 10 робочих днів з дня її погодження, а також інформація про те, чи було направлено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інші вжиті заходи реагування, крім конфіденційної інформації про фізичну особу та з дотриманням вимог статті 52-1 Закону №1700-VII.
Верховний Суд у справах №№640/29515/21, 240/24844/21 та 160/4098/22 зазначив, що оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку із винесенням НАЗК спірної довідки у процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій і така довідка стосується прав, обов'язків та охоронюваних законом інтересів позивача, тому такі правовідносини мають характер юридичного спору, що підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.
У той же час, як вбачається з матеріалів справи, у оскаржуваній Довідці Національним агентством викладено обставини щодо недостовірних відомостей, зазначених у декларації позивача, що відрізняються від достовірних на суму 7628836,99 грн. що перевищує 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації. У зв'язку з цим у діях суб'єкта декларування встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.
За результатами розгляду матеріалів обґрунтованого висновку, що надійшли до Національного антикорупційного бюро України супровідним листом з Національного агентства з питань запобігання корупції від 04.04.2025 №42-01/29059-25, 18.04.2025 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000000520. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 2 ст. 366-2 КК України.
У постанові від 23 листопада 2023 року в адміністративній справі №520/25012/21 Верховний Суд висловив застереження щодо аналогічних спірних правовідносин, за яким довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення), може бути предметом оскарження [у порядку адміністративного судочинства] лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи, так як такі правовідносини виникають між суб'єктом декларування та НАЗК лише на стадії завершення перевірки. Це означає, що якщо за наслідками такої перевірки вирішується питання про притягнення суб'єкта декларування до певного виду відповідальності, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо, так як надання оцінки виявленим порушенням належить органу, що безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до певного виду відповідальності.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
За таких підстав, враховуючи, що висновки Довідки містять висновок про наявність у діях суб'єкта декларування ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України, 18.04.2025 Національним антикорупційним бюро України розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, з урахуванням висновків Верховного Суду в постанові від 23 листопада 2023 року по справі №520/25012/21, суд дійшов висновку, що цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає “Право на справедливий суд», одним із аспектів якого є право розгляду справи “компетентним судом», “судом встановленим законом» на що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішення.
Так, зокрема в рішенні по справі “Сокуренко і Стригун проти України» суд повторив, що як було раніше визначено, фраза “встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування “суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі “Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін “судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України слід роз'яснити позивачці, що дані правовідносини підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження в адміністративній справі №300/4423/25 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування: підпункту 2.1 пункту 2 розділу 3.1; розділу 4.1 Довідки від 28.03.2025 №229/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік - закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що заявлені позовні вимоги відносяться до юрисдикції загальних судів та підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Бобров Ю.О.
Ухвала складена в повному обсязі 13.10.2025.