13 жовтня 2025 року Справа № 280/6234/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Державна судова адміністрація України, про скасування постанови,
21 липня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 25.06.2025 про закінчення виконавчого провадження №78090288 щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 01.05.2025 у справі №280/8266/24.
Ухвалою суду від 28 липня 2025 року відкрито спрощене провадження у справі, а розгляд справи призначено без виклику/повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 05 вересня 2025 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державну судову адміністрацію України.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на те, що постанова про закінчення виконавчого провадження №78090288 від 25 червня 2025 року є протиправною, адже винесена без повного та всебічного встановлення обставин виконання боржником судового рішення в межах змісту його резолютивної частини, а також за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання, а тому позивач вважає що вона підлягає скасуванню.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідач діяв у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження», в якому встановлено спосіб та порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, тобто зазначений алгоритм дій державного виконавця під час виконання рішень зазначеної категорії. Таким чином відповідач вважає постанову №78090288 від 25 червня 2025 року правомірною та не вбачає наявності підстав для її скасування.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що 14 листопада 2024 року Запорізьким окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі №280/8266/24 про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, яке набрало законної сили 13 березня 2025 року.
01 травня 2025 року видано виконавчі листи по вищезазначеній справі про зобов'язання Державної судової адміністрації України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області для проведення виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення, виплат за листками непрацездатності, а також інших передбачених законодавством виплат за 2021-2024 роки із включенням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн., у 2022 році - 2481,00 грн., у 2023 році - 2684,00 грн., у 2024 році - 3028,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.
Для вирішення питання виконання рішення суду позивачка звернулась з виконавчим листом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у зв'язку з чим 14 травня 2025 року було відкрито виконавче провадження №7809028, постановою зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
За невиконання рішення суду державним виконавцем 28.05.2025 винесено постанову про накладення штрафу на Державну судову адміністрацію України у розмірі 5100 грн. та зобов'язано Державну судову адміністрацію України виконати рішення суду,
09 червня 2025 року Державною судовою адміністрацією України направлено лист №10-11660/25, яким повідомлено, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень суддів і працівників апаратів суддів» головним розпорядником якої є ДСА України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.
Державною судовою адміністрацією України повідомлено про те, що 13.01.2025 ДСА України затверджено кошторис на 2025 рік за програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя». Зокрема, територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Запорізькій області у сумі 23,4 тис. грн.
24 червня 2025 року у зв'язку з невиконанням рішення суду, державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу на Державну судову адміністрацію України у розмірі 10200 грн.
В подальшому, державним виконавцем до Національної поліції України надіслано подання (повідомлення) про кримінальне правопорушення щодо порушення кримінального провадження за фактом умисного невиконання посадовими особами Державної судової адміністрації України рішення суду.
25 червня 2025 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком Владиславом Андрійовичем було винесено про закінчення виконавчого провадження №7809028, а виконавчий лист направив до суду, який його видав.
Позивач, не погодившись з правомірністю дій відповідача звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (пункт 1 частини третьої, частина четверта статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частинами першою - третьою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Разом з тим, суд зазначає, що невиконання боржником рішення після накладення на нього штрафу не може свідчити про вжиття заходів примусового виконання рішення й не свідчить про неможливість його виконання.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 18 червня 2019 року у справі №826/14580/16 (пункти 40-43) підтримав правову позицію, відповідно до якої накладення на боржника повторного штрафу і звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.
За цією позицією, накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.
Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника, не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов'язкового рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 09.11.2024 по справі №520/10601/2020, зокрема Верховний суд зазначає, що розглядаючи адміністративний позов про законність дій державного виконавця, суд має враховувати, що Законом України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов'язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень. Крім того, суд звертає увагу, що за наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.
За таких обставин, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 25.06.2025 про закінчення виконавчого провадження №78090288 щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 01.05.2025 у справі №280/8266/24.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01601, м.Київ, вул.Городецького, буд.13, ЄДРПОУ 00015622), третя особа - Державна судова адміністрація України (00020, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), про скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 25.06.2025 про закінчення виконавчого провадження №78090288 щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 01.05.2025 у справі №280/8266/24.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня його постановлення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 13.10.2025.
Суддя І.В. Новікова