про повернення позовної заяви
13 жовтня 2025 рокум. Ужгород№ 260/8223/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 через представника - адвоката Білей Світлану Василівну, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку стосовно ОСОБА_1 , зокрема: дата початку розшуку 10.12.2024р.; причина розшуку - не прибули за повісткою до ТЦК та СП.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 про виключення відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі військовозобов'язаних, а саме відомості про порушення правил військового обліку, дата початку розшуку 10.12.2024р.; причина розшуку - не прибули за повісткою до ТЦК та СП.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною першою статті 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною другою статті 59 КАС України визначено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
Правовідносини у сфері надання безоплатної правової допомоги суб'єктам права на безоплатну первинну правову допомогу та суб'єктам права на безоплатну вторинну правову допомогу, врегульовані законом України «Про безоплатну правову допомогу».
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечує здійснення представництва інтересів суб'єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу в судах, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.
Відповідно до частин першої, третьої статті 21 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначає адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом. Повноваження адвоката підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та довіреністю відповідно до вимог процесуального законодавства.
Відповідно до підпункту 7 пункту 8 Положення про центри з надання безоплатної правничої допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 02.07.2012 №967/5 регіональні центри з надання безоплатної правничої допомоги (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські) (далі - регіональні центри) та міжрегіональні центри з надання безоплатної правничої допомоги, юрисдикція яких поширюється на територію двох областей та більше двох областей, а також Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя (далі - міжрегіональні центри) відповідно до покладених на них завдань видають доручення адвокатам для надання безоплатної вторинної правничої допомоги суб'єктам відповідного права, визначеним у пунктах 3-9 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (далі - Закон), у разі необхідності скасовують їх в установленому порядку.
Згідно з підпунктом 12 пункту 12 вказаного Положення директор регіонального/міжрегіонального центру уповноважує працівників міжрегіонального центру, юрисдикція якого поширюється на територію більше двох областей, а також Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, видавати від імені регіонального/міжрегіонального центру доручення черговим адвокатам, а також виконання інших завдань для надання безоплатної вторинної правничої допомоги суб'єктам відповідного права, визначеним пунктами 3-9 частини першої статті 14 Закону.
Правовий аналіз вищезазначених норм дає підстави вважати, що належними доказами на підтвердження повноважень адвоката на надання безоплатної вторинної правової допомоги фізичній особі (в тому числі представництва її інтересів у суді, права підпису та подачі процесуальних документів тощо) є оригінал або засвідчена у визначеному законом порядку копія доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який прийняв рішення про надання зазначеній особі безоплатної вторинної правничої допомоги, та оригінал або засвідчена у визначеному законом порядку копія довіреності на представництво інтересів фізичної особи адвокатом, визначеним у дорученні, посвідчена нотаріально або посадовою особою зазначеного Центру.
Варто зауважити, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 (справа №9901/847/18).
Як слідує з матеріалів позовної заяви, позовна заява від імені ОСОБА_1 подана та підписана його представником адвокатом Білей С.В. На підтвердження повноважень адвокат Білей С.В. надала копію доручення від 27.08.2025 №017/03.5/7805 для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, виданого головним юристом Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги Софу Е.С. Проте, наказу від 01.03.2024 №29-ос, яким уповноважено Софу Е.С. видавати від імені Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги доручення адвокатам для надання безоплатної правничої допомоги суб'єкта відповідного права, визначеним у пунктах 1-2, 9-29 частини першої та частиною другою статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», до позовної заяви не долучено.
Суддя зазначає, що в додатках до позовної заяви відсутні як оригінал чи належним чином засвідчена копія доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги позивачу, так і наказ від 01.03.2024 №29-ос, яким уповноважено Софу Е.С. видавати від імені Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги доручення адвокатам для надання безоплатної правничої допомоги суб'єкта відповідного права, визначеним у пунктах 1-2, 9-29 частини першої та частиною другою статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
З огляду на наведене, суддя вважає, що позовна заява підписана особою, повноваження якої не підтверджені відповідно до вимог статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи наведене, позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії необхідно повернути позивачу та роз'яснити, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Я. М. Калинич