13 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/21640/24
категорія 106000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення відповідача про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (надалі - Закон № 3543-XII), ухваленого протоколом комісії від 12 вересня 2024 року № 26;
- зобов'язати відповідача оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII.
Позовні вимоги мотивовані безпідставною відмовою у відстрочці від призову на військову службу, оскільки позивач навчається на денній формі навчання за спеціальністю "Англійська філологія" в Академії міжнародного та регіонального співробітництва імені Зигмунта Глогера у м. Воломін (Польща), й до заяви про надання відстрочки додавалось довідку (сертифікат) про навчання відповідно до інформації, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (надалі також - ЄДЕБО), виданої Академією міжнародного та регіонального співробітництва імені Зигмунта Глогера у м. Воломін разом з перекладом. Однак відповідачем не надано жодної оцінки, натомість зазначено про відсутність довідки про здобувача освіти, сформованої в ЄДЕБО за формою, визначеною у додатку 9 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (надалі - Порядок № 560). Вважає, що відсутність механізму формування довідок у системі ЄДЕБО для іноземних навчальних закладів не має створювати перешкоди для студентів у реалізації права на відстрочку, відтак не може бути підставою для відмови в розгляді документів про надання відстрочки.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову, стверджуючи про обґрунтованість відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за відсутності серед поданих документів довідки про здобувача освіти, сформованої у ЄДЕБО. Відповідач наполягає, що за правилами пункту 62 Порядку № 560 єдиним документом, який здобувач освіти додає до заяви про надання відстрочки, і який підтверджує дотримання послідовності здобуття освіти, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, форма якої є додатком до Порядку № 560. Тому наданий позивачем сертифікат (довідка) про навчання учня від 12 червня 2024 року № 0227796, підписаний ректором Вищої школи міжнародної та регіональної співпраці ім. Зигмунта Глогера, не сформований в ЄДЕБО та не відповідає визначеній формі довідки згідно з додатком № 9 до Порядку № 560, а тому, як доводить відповідач, не може бути досліджений на предмет послідовності здобуття освіти.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення сторін у заявах по суті справи, суд встановив таке.
11 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою щодо оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у якій зазначено про те, що позивач є особою, яка на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
До заяви позивач додав нотаріально засвідчену копії: паспорта позивача; довідки про реєстрацію місця проживання; військового квитка серії НОМЕР_1 ; студентського квитка; довідки (сертифікат) Університету міжнародного та регіонального співробітництва імені Зигмунта Глогера з головним офісом у м. Воломін від 01 лютого 2024 року про навчання учня; довідки від 01 лютого 2024 року про зарахування іноземця на денну форму навчання, виданої Університетом міжнародного та регіонального співробітництва імені Зигмунта Глогера з головним офісом у м. Воломін; довідки Університету міжнародного та регіонального співробітництва імені Зигмунта Глогера з головним офісом у м. Воломін від 15 травня 2024 року; підтвердження проведення операції оплати за навчання.
Рішенням, оформленим протоколом від 12 вересня 2024 року № 27, Комісією з надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовлено позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, з підстави відсутності документів, що підтверджують право на відстрочку, а саме довідки про здобувача освіти, сформованої в ЄДЕБО, що доведено до відома позивача повідомленням від 13 вересня 2024 року № 1536 (у цьому повідомленні вказано помилково номер протоколу 26).
Таким чином, спірні правовідносини виникли з приводу відмови у наданні довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстави відсутності довідки здобувача освіти, сформованої в ЄДЕБО.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон № 3543-XII.
Згідно з абзацом 4 статті 1 Закону України № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 4 Закону № 3543-XII організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
Статтею 23 Закону № 3543-XII обумовлено категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII (у редакції на час спірних правовідносин) призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII "Про освіту" (надалі - Закон № 2145-VIII), а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок № 560 (тут і надалі у редакції на час спірних правовідносин), відповідно до пункту 62 якого здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII, а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.
При цьому пунктом 60 Порядку № 560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII, здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Аналізуючи наведені норми законодавства, суд зазначає про те, що військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов'язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи разом із заявою про надання відстрочки від 11 вересня 2024 ОСОБА_1 подано, зокрема, довідку Університету міжнародного та регіонального співробітництва імені Зигмунта Глогера з головним офісом у м. Воломін від 01 лютого 2024 року про прийняття іноземця на денне навчання, якою підтверджено зарахування позивача на період з 01 лютого 2024 року по 31 липня 2027 року на денне навчання І бакалаврського ступеня за напрямом "Англійська філологія"; навчання почалося з 01 лютого 2024 року, на платній основі на І курсі І семестру. Те, що позивач є студентом І курсу (І семестру) навчання І (бакалаврського) ступеня денної форми за спеціальністю "Англійська філологія" у 2024/2025 навчальному році в Університеті міжнародного та регіонального співробітництва імені Зигмунта Глогера в м. Воломін (навчання триває 3 роки: 6 семестрів) підтверджується також довідкою Університету від 15 травня 2024 року.
Проте, відповідачем відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстави відсутності довідки про здобувача освіти, сформованої у ЄДЕБО.
Тому, надаючи оцінку обґрунтованості підстав для спірної відмови суд враховує таке.
Відповідно до пункту 62 Порядку № 560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Додатком 5 до Порядку № 560 також зазначено, що документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО.
Відтак, військовозобов'язаному, який претендує на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України № 3543-XII, передбачено обов'язок подання до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема довідку про здобувача освіти, сформованої в ЄДЕБО за формою, визначеною в додатку 9 до Порядку № 560.
Суд бере до уваги, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 752 "Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти" визначено забезпечити створення та функціонування ЄДЕБО.
Єдина державна електронна база з питань освіти є автоматизованою системою збирання, реєстрації, оброблення, зберігання та захисту відомостей та даних з питань освіти. Власником Єдиної державної електронної бази з питань освіти є держава Україна, розпорядником - Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором - Державне підприємство "Інфоресурс".
Проте іноземні навчальні заклади не мають доступу до ЄДЕБО України та, відповідно, не можуть сформувати таку довідку, що, своєю чергою, не може позбавляти позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації враховуючи те, що належними доказами в матеріалах справи підтверджено зарахування позивача з 01 лютого 2024 року на навчання за денною формою І бакалаврського ступеня за напрямом "Англійська філологія" в Університеті міжнародного та регіонального співробітництва імені Зигмунта Глогера в м. Воломін.
Натомість відповідачем не підтверджено належної перевірки поданих позивачем документів у порядку абзацу 1 пункту 60 Порядку № 560, як і подання відповідних запитів до органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку/використання інформації з публічних електронних реєстрів з метою перевірки інформації, наявної в поданих документах для отримання відстрочки.
Окрім того, до відзиву на позовну заяву відповідачем додано довідку (у перекладі) про навчання учня відповідно до інформації, що міститься в Єдиній державній електронній базі даних навчання за № 0227796, яка створена у Єдиній державній електронній базі даних навчання 12 червня 2024 року Вищою школою міжнародної та регіональної співпраці ім. Зигмунта Глогера у Воломіні та підписана проректором д-ром Янушем Ковальскі. У цій довідці, аналогічно довідці згідно з додатком 9 до Порядку № 560, у графі "На підставі інформації, що міститься в Єдиній державній електронній базі даних навчання, цей ступінь освіти не порушує послідовність, яка визначена частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII" вказано з підкресленням "Так". Проте, зміст дослідженого судом оскаржуваного рішення Комісії з надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленого протоколом від 12 вересня 2024 року № 26, не дозволяє достеменно з'ясувати та пересвідчитись, що Комісією було враховано й надавалась оцінка як вказаній довідці, так і навчанню позивача у закордонному освітньому закладі в аспекті підстав, визначених у пункті 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII, для надання відстрочки від призову на військову службу як здобувача освіти.
Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а у силу частини другої статті 77 КАС України обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
Тому відповідність закону рішення чи діяння (управлінського волевиявлення) суб'єкта владних повноважень, зокрема, за критеріями дотримання компетенції, меж повноважень, способу дій, підстави реалізації владної функції, обґрунтованості, безсторонності (неупередженості), добросовісності, розсудливості, рівності перед законом, унеможливлення дискримінації, пропорційності, своєчасності, права особи на участь у процесі прийняття рішення, - має доводитись, насамперед, відповідачем - суб'єктом владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07 листопада 2019 року у справі № 826/1647/16, де указано, що обов'язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб'єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав (інтересів) та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, що вимагає наведення органом військового управління конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відповідно до викладеного, на переконання суду, виникають обґрунтовані сумніви у вивченні Комісією отриманої заяви позивача та підтвердних документів, як і оцінка законності підстав для надання відстрочки, у тому числі поданням відповідних запитів, що дає підстави для висновку про порушення тим самим встановленої процедури розгляду згідно з пунктом 60 Порядку № 560. З цих підстав оскаржуване рішення не відповідає критеріям добросовісності та розсудливості згідно з частиною другою статті 2 КАС України, а тому визнається судом протиправним та, відповідно, підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання способу захисту порушеного права позивача суд враховує, що ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.
Відповідно до параграфу 47 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі "Корецький та інші проти України", щоб положення національного закону відповідали цим вимогам (бути доступний для конкретної особи і сформульований з достатньою чіткістю), він має гарантувати засіб юридичного захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією. Відповідно закон має достатньо чітко визначати межі такої дискреції та порядок її реалізації. Ступінь необхідної чіткості національного законодавства - яке безумовно не може передбачити всі можливі випадки - значною мірою залежить від того, яке саме питання розглядається, від сфери, яку це законодавство регулює, та від числа та статусу осіб, яких воно стосується ("Маестрі проти Італії").
Оскільки у цій справі відповідачем належним чином не вжито усіх заходів задля перевірки права позивача на відстрочку, а вирішення питання відстрочки із вказаних позивачем підстав потребує перевірки та оцінки з боку відповідача питання послідовності здобуття освіти, не втручаючись у компетенцію суб'єкта владних повноважень та неперебираючи на себе його функції, суд доходить висновку, що належним та відповідним порушеному праву способом захисту буде зобов'язання відповідача повторно на засіданні комісії розглянути заяву позивача від 11 вересня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Обраний судом спосіб захисту, на переконання суду, повною мірою відповідає порушеному праву, забезпечить ефективне поновлення права позивача на відстрочку та вичерпне вирішення спору.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень частини третьої статті 139 КАС України та оскільки позов ОСОБА_1 містить одну вимогу немайнового характеру, яка хоча і частково, але підлягає задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених / незадоволених позовних вимог.
Такий підхід викладено Верховним Судом у рішенні від 16 червня 2020 року у справі № 620/1116/20 та який є застосовним при вирішенні розподілу судових витрат зі сплати судового збору у цій справі.
Тож сплачений позивачем судовий збір згідно із квитанцією від 20 листопада 2024 року підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним немайновим вимогам.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ухваленого протоколом Комісії з надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період від 12 вересня 2024 року № 27.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 вересня 2024 року із доданими до неї матеріалами щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та ухвалити рішення з урахуванням висновків суду.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Г. Приходько
13.10.25