Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 жовтня 2025 року Справа№640/14419/19
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІНТО УКРАЇНА" (02121, м. Київ, вул. Вербицького 30-А, ЄДРПОУ 36342276) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІНТО УКРАЇНА" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення від 22.07.2019 року №00009691402, №00009681402, №00009661402, №00009671402.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у ході документальної позапланової виїзної перевірки контролюючим органом було встановлено відсутність первинних документів, необхідних для підтвердження реальності здійснення господарських операцій із контрагентами позивача. За поясненнями позивача, ненадання документів зумовлено їх втратою. Про втрату первинних документів підприємством подано відповідне повідомлення до контролюючого органу відповідно до пункту 44.5. статті 44 Податкового кодексу України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2019 відкрито спрощене позовне провадження та запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву. Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві вказавши, що спірні рішення прийнято на підставі акту документальної позапланової перевірки, яким встановлено порушення податкового законодавства та відповідно винесені спірні податкові повідомлення-рішення.
Щодо тверджень позивача про втрату документів, то у відзиві вказано, що всупереч пп. 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 №88, позивачем не дотримано вимог повідомлення про втрату документів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 клопотання представника Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та витребування додаткових доказів задоволено частково. Представнику Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві відмовлено у задоволенні заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін. Зобов'язано ТОВ «Компанія «ІНТО Україна» надати суду протягом п'яти днів з моменту отримання даної ухвали належним чином завірені копії первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «ЕЛЕВТЕК ГРУП» за серпень, вересень, жовтень 2016 року та по взаємовідносинам з ТОВ «АРКАС-ТРЕЙД» за грудень 2016 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2020 Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та про виклик свідка у судове засідання відмовлено у задоволенні.
09.06.2025 адміністративна справа №640/14419/19 надійшла до Донецького окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Зеленову А.С.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2025 адміністративну справу № 640/14419/19 прийнято до провадження. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Розгляд справи розпочато спочатку.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2025 замінено відповідача по справі.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивач, ТОВ "КОМПАНІЯ "ІНТО УКРАЇНА" (02121, м. Київ, вул. Вербицького 30-А, ЄДРПОУ 36342276), пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, є юридичною особою та згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, Головне управління ДПС у м. Києві, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані їм податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатен здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
На підставі направлень від 12.06.2019 № 1196/26- 15-14-02-02, 12.06.2019 № 1195/26-15-14-02-02, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, наказу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 26.06.2019 № 409/26-15-14-02-023/36342276, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ІНТО УКРАЇНА» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «ЕЛЕВТЕК ГРУП» (код 40518981) за серпень, вересень, жовтень 2016 року та з ТОВ «АРКАС-ТРЕЙД» (код 40560656) за грудень 2016 року показників декларацій з податку на додану вартість, та за 2016 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств.
12.06.2019 у зв'язку з проведенням позапланової виїзної перевірки податковим органом подано запит №1 до ТОВ "КОМПАНІЯ "ІНТО УКРАЇНА" про надання оригіналів та засвідчених підписом платника податків або його посадовою особою, та скріплені печаткою копій документів, а саме: договорів купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) з додатками до них по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями ТОВ «ЕЛЕВТЕК ГРУП» (код 40518981) та ТОВ «АРКАС-ТРЕЙД» (код 40560656); видаткових накладних та актів здачі-прийняття робіт (послуг) по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями ТОВ «ЕЛЕВТЕК ГРУП» (код 40518981) та ТОВ «АРКАС-ТРЕЙД» (код 40560656); банківських виписок по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями ТОВ «ЕЛЕВТЕК ГРУП» (код 40518981) та ТОВ «АРКАС-ТРЕЙД» (код 40560656); оборотно-сальдових відомостей; карток бухгалтерських рахунків по ТОВ «ЕЛЕВТЕК ГРУП» (код 40518981) та ТОВ «АРКАС-ТРЕЙД» (код 40560656); договорів оренди офісних, складських приміщень, документів на право власності, дозвільних документів, статутних та реєстраційних документів (в.т.ч. наказів про облікову політику підприємства за 2016), протоколів та наказів про призначення директора та головного бухгалтера за 2016, довідок про заробітну плату за останні шість місяців, копії довідок про присвоєння ідентифікаційного коду, копій паспортів.
19.06.2019 на запит податкового органу від 12.06.2019 ТОВ «КОМПАНІЯ «ІНТО УКРАЇНА» повідомлено про втрату документів первинного бухгалтерського обліку, які містять інформацію щодо здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами ТОВ «ТОВ «ЕЛЕВТЕК ГРУП» та ТОВ «АРКАС-ТРЕЙД»
езультатами перевірки податковим органом встановлені наступні порушення:
- пп. 14.1.13 п.14.1 cm. 14, іг.44.1, п.44.6 cm. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 cm. 134 ПК України, cm. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV, п. З, п. 6, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, п. 5 та п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну 25 7 896 грн., у тому числі за 2016 - 25 7 896 гривень.;
- п. 44.1, п. 44.3, cm. 44, п. 185.1 cm. 185, п. 188.1 cm. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 cm. 198 ПК України, в результаті чого встановлено занижено податок на додану вартість на загальну суму 71 382 грн.;
- п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 cm. 44 ПК України, в результаті не забезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і стати податків та зборів.
На підставі висновків акту від 26.06.2019 ГУ ДФС у м. Києві прийнято спірні податкові повідомлення - рішення від 22.07.2019 №00009691402, №00009681402, №00009661402, №00009671402.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Вимоги щодо змісту наказу врегульовано абз.3 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, відповідно до якого в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Судом встановлено, що наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 26.06.2019 №409/26-15-14-02-02/36342276 відповідає вимогам, що передбачені до його змісту абз.3 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, а саме, містить дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта, який перевіряється, мету, вид, підстави для проведення перевірки, дату початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.
Підставою для проведення перевірки в даному випадку зазначено пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, тобто подання декларацій, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Обставини справи, стосуються перевірки правомірності податкових повідомлень-рішень від 22.07.2019, які прийнято та направлено позивачу за наслідком встановлення контролюючим органом фактів порушення норм податкового законодавства товариством, що викладені в акті перевірки №409/26-15-14-02-02/36342276 від 26.06.2019.
Висновки акту перевірки про порушення позивачем положень Податкового кодексу України ґрунтуються на відсутності документів фінансово-господарської діяльності за період, що перевірявся, а також недотриманні ТОВ «КОМПАНІЯ «ІНТО УКРАЇНА» процедури відновлення первинних документів у разі їх пропажі або знищення, зокрема, щодо призначення комісії для встановлення переліку відсутності документів та розслідування причин їх пропажі.
Відповідно до п. 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
За загальним правилом, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. (ч. 3 ст. 8 означеного Закону).
Приписами пункту 44.3 статті 44 ПК України встановлено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог - законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. Необхідність зберігати документи також передбачена пунктом 6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88 (далі - Положення № 88): первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські та інші звітності до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерській службі у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.
Алгоритм дій при втраті документів визначений Положенням № 88 та п. 44.5 ПК ст. 44 України.
Відповідно до п. 6.10 Положення № 88 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) у разі пропажі або знищення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.
Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.
Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акту надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також територіальним органам центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з плати єдиного внеску, - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.
З наведеної норми вбачається обов'язок товариства у разі пропажі або знищення первинних документів повідомити про це правоохоронні органи та, з метою встановлення факту втрати документів провести службове розслідування, про що керівник цього підприємства видає наказ, яким уповноважує комісію на проведення такого.
Щодо посилань позивача на те, що у контролюючого органу був безумовний обов'язок зупинити проведення перевірки на термін до 90 календарних днів, оскільки проведення перевірки правомірності формування податкового кредиту та витрат виробництва в будь - якому випадку пов'язане з необхідністю дослідження первинних бухгалтерських документів, суд зазначає наступне.
Неможливість проведення перевірки є оціночним критерієм (поняттям), який (причини неможливості) визначається в кожному конкретному випадку безпосередньо особою, яка здійснює документальну перевірку, виходячи з особливостей платника податків, перевіряємого періоду, обсягу втрачених документів, їх значимості для бухгалтерського та податкового обліку, повноти дотримання платником податку вимог п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України.
Дії, які повинен вчиняти суб'єкт господарювання у випадку втрати первинних документів, облікових регістрів і звітності, визначені у статті 44 Податкового кодексу України.
Згідно з п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
Таким чином, законом передбачено право податкового органу перенести термін проведення перевірки у випадку втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платника податків, що використовуються для цілей оподаткування.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду 19 лютого 2019 року по справі №П/811/1238/16.
Пунктом 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. визначено, що у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.
Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також територіальному органу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.
Суд враховує, що дійсно, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.
В той же час, Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 р. застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Так, згідно з п.7 розділу І вказаного Положення проведення інвентаризації є обов'язковим: перед складанням річної фінансової звітності в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу, з урахуванням особливостей проведення інвентаризації і в строки, визначені пунктом 10 цього розділу; у разі передачі майна державного підприємства або бюджетної установи в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворення державного підприємства, передачі державного підприємства (його структурних підрозділів) або бюджетної установи до сфери управління іншого органу управління (на дату передачі), крім передачі в межах одного органу управління, в інших випадках, визначених законодавством; у разі зміни матеріально відповідальних осіб, а також у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів або на вимогу хоча б одного члена колективу (бригади) при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності (на день приймання-передачі справ) в обсязі активів, які знаходяться на відповідальному зберіганні; у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства; за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа; у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства; у разі припинення підприємства в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу; у разі переходу на складання фінансової звітності за міжнародними стандартами (на дату такого переходу); в інших випадках, передбачених законодавством.
Пункт 1 розділу ІІ Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 р., на підприємстві, де через великий обсяг робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях зберігання та виробництва розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії.
Платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Таким чином, з урахуванням наведених норм чинного законодавства, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання вищевказаних документів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.
У разі втрати первинних документів платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Крім того, у разі пропажі або знищення первинних документів керівник господарюючого суб'єкту письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.
Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, а його копія в 10-денний строк надсилається зокрема і територіальному органу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи.
Самостійно інвентаризацію ТОВ «ІНТЕКО ТРАНС» не було здійснено при проведення перевірки.
Разом з тим, як передбачено у абзаці другому пункту 44.6 статті 44 ПК України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Згідно з обставинами справи 12.06.2019 податковим органом ТОВ «КОМПАНІЯ «ІНТО УКРАЇНА» було заявлено про втрату первинних документів 19.06.2019 до податкового органу, що підтверджено штампом про отримання відповідного повідомлення.
У свою чергу єдиним повідомленням про часткову втрату документів, була заява позивача від 19.06.2019.
У зазначеній заяві позивач повідомив, що 18.06.2019 при наданні співробітникам податкового органу були втрачені документи первинного бухгалтерського обліку ТОВ «ІНТЕКО ТРАНС», які містять інформацію щодо здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами ТОВ «ЕЛЕВТЕК ГРУП» та ТОВ «АРКАС-ТРЕЙД», проте як ще 12.06.2019 податковим органом було встановлено факт втрати відповідних документів, на що до позивача контролюючим органом було надано запит про надання письмових пояснення на цей предмет.
Отже, ТОВ «ІНТЕКО ТРАНС» повідомило про втрату документів контролюючи орган з порушенням строків, визначених п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України.
Крім того, оскільки в листі позивача від 19.06.2019 відсутнє посилання на інформацію щодо вжиття відповідних заходів, а саме акту комісії про зникнення (знищення) первинних документів, у податкового органу не було законодавчих підстав для перенесення термінів документальної позапланової виїзної перевірки та надання строку для відновлення втрачених документів.
При цьому, в поясненнях від 19.06.2019 позивач не наводить конкретні дати втрати документів, відповідних документів, не зазначається жодного переліку документів, які втрачені, і що саме такі документи мають відношення до періоду проведення перевірки. Жодної інформації позивачем в заяві не зазначено. Крім того, не зазначено ні орієнтовного строку, на який позивач просить відтермінувати провадження перевірки, не зазначається строк, за який позивач має намір відновити втрачені документи.
Як зазначено вище, позивачем ні під час перевірки, ні до прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, ні в порядку адміністративного оскарження, не були підтверджені дані податкового та бухгалтерського обліку, висновки акту перевірки не спростовано позивачем в ході розгляду справи.
Будь-яких копій первинних документів щодо перевіряємого періоду до контролюючого органу надано не було ні до прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, ні під час подання адміністративного позову.
Проте, тільки після витребування 23.01.2020 Окружним адміністративним судом у м. Києві у позивача копій первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «ЕЛЕВТЕК ГРУП» за серпень, вересень, жовтень 2016 та по взаємовідносинам ТОВ «АРКАС-ТРЕЙД» за грудень 2016, останнім надано наступні документи та зазначено, що відповідні документи були відновлені після їх втрати, саме: договір постачання товару від 01.08.2016 № 0108/16 на 3 арк.; договір про надання послуг від 08.08.2016 № 0808/16 на 3 арк.; видаткова накладна від 05.10.2016 № 681 на 1 арк.; рахунок - фактура від 05.10.2016 № 681 на 1 арк.; акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2016 на 1 арк.; рахунок - фактура від 30.09.2016 № 658 на 1 арк.; акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2016 на 1 арк.; рахунок - фактура від 30.09.2016 № 664 на 1 арк.; акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2016 на 1 арк.; рахунок - фактура від 30.09.2016 № 665 на 1 арк.; акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2016 на 1 арк.; рахунок - фактура від 30.09.2016 № 659 на 1 арк.; акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2016 на 1 арк.; рахунок - фактура від 30.09.2016 № 660 на 1 арк.; акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2016 на 1 арк.; рахунку - фактури від 30.09.2016 № 667 на 1 арк.; акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 29.09.2016 на 1 арк.; акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 29.09.2016 на 1 арк.; рахунок - фактури від 29.09.2016 № 636 на 1 арк.; акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 28.09.2016 на 1 арк.; рахунок - фактури від 28.09.2016 № 621 на 1 арк.; рахунлк - фактури від 11.08.2016 № 390 на 1 арк.; видаткова накладна від 11.08.2016 № 390 на 1 арк.; видаткова накладна від 10.08.2016 № 3 83 на 1 арк.; рахунок - фактура від 10.08.2016 № 3 83 на 1 арк.; роздруківки динаміки рахунку ТОВ «Компанія «Інто Україна» щодо здійснення безготівкових розрахунків з ТОВ «ЕЛЕВТЕК ГРУП» за серпень, вересень, жовтень 2016 року на 6 арк.; податкова накладна від 10.08.2016 № 84 на 1 арк.; податкова накладна від 11.08.2016 № 93 на 1 арк.; податкова накладна від 28.09.2016 № 239 на 1 арк.; податкова накладна від 29.09.2016 № 265 на 1 арк.; податкова накладна від 29.09.2016 № 266 на 1 арк.; податкова накладна від 30.09.2016 № 268 на 1 арк.; податкова накладна від 30.09.2016 № 269 на 1 арк.; податкова накладна від 30.09.2016 № 270 на 1 арк.; податкова накладна від 30.09.2016 № 271 на 1 арк.; податкова накладна від 30.09.2016 № 272 на 1 арк.; податкова накладна від 30.09.2016 № 273 на 1 арк.; податкова накладна від 05.10.2016 № 20 на 1 арк.; договір про постачання товару від 01.12.2016 № 0112/16 на 3 арк.; видаткова накладна від 12.12.2016 № 256 на 1 арк.; видаткова накладна від 12.12.2016 № 244 на 1 арк.; рахунок - фактура від 12.12.2016 № 256 на 1 арк.; рахунок - фактура від 12.12.2016 № 244 на 1 арк.; роздруківки динаміки рахунку ТОВ «Компанія «Інто Україна» щодо здійснення безготівкових розрахунків з та по взаємовідносинам з ТОВ «АРКАС-ТРЕЙД» за грудень 2016 року на 2 арк.; податкова накладна від 12.12.2016 № 148 на 1 арк.; податкова накладна від 12.12.2016 № 150 на 1 арк.; податкова декларація з додатками з ПДВ ТОВ «Компанія «Інто Україна» за грудень 2016 року на 12 арк.; податкова декларація з додатками з ПДВ ТОВ «Компанія «Інто Україна» за жовтень 2016 року на 12 арк.; податкова декларація з додатками з ПДВ ТОВ «Компанія «Інто Україна» за вересень 2016 року на 9 арк.; податкова декларація з додатками з ПДВ ТОВ «Компанія «Інто Україна» за серпень 2016 року на 7 арк.
Доказів вчиненні дій щодо відновлення документів первинного обліку позивачем не надано до матеріалів справи, тому суд не приймає відповідний перелік документів до увагу.
Як свідчить акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 26.06.2019 при проведенні такої перевірки, податковим органом було використано відомості з ІС «Податковий блок», інформація з Єдиного реєстру податкових накладних, даних податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих до податкового органу за перевіряємий період, №2 «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду», №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту розрізі контрагентів» до податкових декларацій з податку на додану вартість, уточнених розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням.
Крім того, до матеріалів справи відповідачем надані вироки суду щодо директорів/засновників ТОВ «ЕЛЕВТЕК ГРУП» та ТОВ «АРКАС-ТРЕЙД».
Аналіз змісту наведених норм ПК України свідчить про те, що обов'язок платника зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондується з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів платника податків.
Ненадання платником документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності.
За змістом закріплених у нормі пункту 44.5 статті 44 ПК України положень щодо необхідності подання контролюючому органу підтверджуючих настання відповідної події документів та повною мірою відповідають правовому висновку Верховного Суду у постанові від 17 серпня 2021 року у справі №420/6598/20, за яким п'ятиденний строк для повідомлення контролюючого органу рахується з моменту події, яка призвела до втрати документів, та, по-друге, платник зобов'язаний надати документи, які підтверджують саме факт такої події.
Такі висновки відповідають й правилам проведення документальних перевірок у разі ненадання платником податків під час перевірки документів для їх здійснення, закріпленим у пункті 1.4.7 Розділу І Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової служби України від 4 вересня 2020 року №470.
Так, відповідно до підпункту 1.4.7.1 пункту 1.4.7 Методичних рекомендацій у разі надходження до органу ДПС за основним місцем обліку від платника податків повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів (відповідно до пункту 44.5 статті 44 Кодексу) такий орган ДПС не пізніше наступного робочого дня повідомляє про такий факт відповідний територіальний орган ДПС, що здійснює (очолює) перевірку (у разі її проведення іншим органом ДПС, ніж орган ДПС за основним місцем обліку), та у разі необхідності передає йому копії наведених вище повідомлень та отриманих від платника податків документів, що підтверджують втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, звернення платника із заявою до правоохоронних органів тощо (за наявності).
У разі якщо під час проведення документальної перевірки або у будь-який час після прийняття рішення про проведення перевірки до її початку до відповідного територіального органу ДПС, що здійснює (очолює) таку перевірку, надійшло повідомлення платника податків про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів (відповідно до пункту 44.5 статті 44 Кодексу), або отримано інформацію та копії протоколів про вилучення документів правоохоронними та/або іншими органами тощо (пункт 85.9 статті 85 Кодексу), у зв'язку з чим особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість надалі проведення перевірки або її початку у терміни, визначені у наказі, такі особи складають акт про неможливість проведення перевірки довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів (відповідному електронному журналі засобами Інформаційно-телекомунікаційних систем органів ДПС) у порядку, передбаченому підпунктом 1.4.5 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій.
В акті зазначаються причини неможливості продовжувати (розпочати) перевірку у терміни, вказані у направленні та наказі, і робиться відповідний запис про проведення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.
При цьому до такого акту додаються копії отриманих від платника податків та органу ДПС за основним місцем обліку документів, що підтверджують виникнення передбачених пунктом 44.5 статті 44 та пунктом 85.9 статті 85 Кодексу обставин.
Отже, обставини щодо втрати документів відповідно до пункту 44.5 статті 44 ПК України вимагають відповідного документального підтвердження.
Як вбачається з акту перевірки від 26.06.2019 посадовими особами, які здійснювали перевірку було складено акти про ненадання оригіналів та копій документів ТОВ «КОМПАНІЯ «ІНТО Україна» по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ «ЕЛЕВТЕК ГРУП» та ТОВ «АРКАС-ТРЕЙД» від 13.06.2019 №1003/26-15-14-02-02, від 14.06.2019 №1013/26-15-14-02-02, від 18.06.2019 №1018/26-15-14-02-02, від 19.06.2019 №1039/26-15-14-02-02, на що позивачем відповідні акт за умов не згоди з ним не були оскаржені останні в адміністративному порядку.
Щодо достатності зробленого позивачем повідомлення про втрату документів для перенесення строку проведення податкової перевірки суд знов таки звертає увагу позивача на те, що у відповідності до редакції абзацу першого пункту 44.5 статті 44 ПК України таке відповідне письмове повідомлення подається «… із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів..». Не визначення способу фіксування підприємством втрат первинних документів не звільняє від обов'язку підтвердження платником податків належними доказами таких витрат.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТО УКРАЇНА» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення від 22.07.2019 року №00009691402, №00009681402, №00009661402, №00009671402 не підлягають задоволенню.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29)
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладені приписи чинного законодавства України, обставини встановлені судом, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТО УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м. Києві про необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою задоволенні позовних вимог в повному обсязі, керуючись приписами ст. 139 КАС України суд зазначає, що судовий збір позивачу не повертається.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІНТО УКРАЇНА" (02121, м. Київ, вул. Вербицького 30-А, ЄДРПОУ 36342276) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення від 22.07.2019 року №00009691402, №00009681402, №00009661402, №00009671402 ВІДМОВИТИ.
Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 10.10.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов