Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 жовтня 2025 року Справа№200/5954/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
06 серпня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі-позивач) до ОСОБА_1 (далі -відповідач), в якій просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_2 , Ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) балансову вартість не повернутого майна у розмірі 7535 (сім тисяч п'ятсот тридцять п'ять) гривень 00 копійок.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що лейтенант поліції ОСОБА_1 проходив службу в полку управління поліції особливого призначення № 3, 09.07.2025 відповідача звільнено зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідно до відомості на повернення від 08.07.2025 № 74 відповідач при звільненні не повернув матеріальні цінності, які було отримано останнім у тимчасове індивідуальне користування.
18.07.2025 ОСОБА_1 був попереджений про необхідність повернення матеріальних цінностей протягом 5 діб з моменту отримання листа №10016-2025, але станом на 05.08.2025 матеріальні цінності не повернуті. Згідно довідки про балансову вартість основних засобів станом на 1 липня 2025 року від 21.07.2025 року № 169 балансова вартість не повернутих відповідачем матеріальних цінностей становить 7535 (сім тисяч п'ятсот тридцять п'ять) гривень 00 копійок. Посилаючись на норми Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» та Цивільний кодекс України, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 11 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до ОСОБА_1 про стягнення коштів за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що зі змісту висновку службового розслідування, проведеного за фактом втрати службових посвідчень, спеціального жетону та матеріальних цінностей, які видаються в індивідуальне тимчасове користування, окремими поліцейськими взводу № 3 роти № 4 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_3 ») полку управління особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.07.2025 (далі - Висновок) вбачається, що службове розслідування проведено на підставі наказу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ ЛЮТЬ» від 24.07.2025 № 274 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії». Отже, на думку відповідача, службове розслідування призначено з порушенням строку.
Висновок також не містить доказів, які б підтверджували те, що позивачем викликався відповідач для надання пояснень. У матеріалах справи відсутні копії поштових відправлень, акт про відмову у наданні пояснень Відповідачем чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Також у Висновку відсутні обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, як і не зазначено причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
З огляду на зазначене, на думку відповідача, позивач здійснив службове розслідування, порушуючи положення Закону № 160-ІХ, а Висновок не відповідає вимогам, визначеним Порядком № 893.
Також відповідач зазначив, що позивачем не надано достатніх доказів щодо наявності вини відповідача, що є необхідними для притягнення його до матеріальної відповідальності.
Зауважив, що у відповідача відсутня можливість повернути речі та екіпірування у зв'язку із тим, що його було мобілізовано. Забрати свої речі Відповідачу не дозволили, а близьких чи друзів у Дніпрі, які могли б допомогти, останній не має. Таким чином, повернути речі відповідач зможе лише у випадку надання відпустки або звільнення з військової служби, проте інформації щодо того, коли це може відбутися, наразі немає.
На теперішній час, відповідач проходить базову загальновійськову підготовку у 199- му навчальному центрі Десантно-штурмових військ.
Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
В подальшому позивач надав відповідь на відзив, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
Лейтенант поліції ОСОБА_1 (далі - відповідач) проходив службу на посаді заступника командира взводу № 3 роти № 4 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_3 ») полку управління поліції особливого призначення № 3.
Наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 09.07.2025 № 627 о/с «По особовому складу» (далі - Наказ № 627 о/с) лейтенанта поліції ОСОБА_1 заступника командира взводу № 3 роти № 4 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_3 ») полку управління поліції особливого призначення № 3 звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 6 у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до відомості на повернення від 08.07.2025 № 74 відповідач при звільненні не повернув наступні матеріальні цінності, які було отримано останнім у тимчасове індивідуальне користування, а саме: ліжко розкладне - 1 шт.; казанок MIL-TEC 14664000; колір олива - 1 шт.; грілка газова однокамфорна INTERTOOL GS-0001 з газовим балоном 220 r INTERTOOL GS-0022 - 1 шт.; тактичний каремат розкладний 6-ти секційний - 1 шт.; сидіння в чохлі з кріпленням на ремні - 1 шт.; плащ накидка «пончо» з трьохшарової тканини, анти-тепловізійний захист (важкий) - 1 шт.
18.07.2025 ОСОБА_1 попереджено про необхідність повернення матеріальних цінностей протягом 5 діб з моменту отримання листа №10016-2025, але станом на 05.08.2025 матеріальні цінності не повернуті.
Доповідною запискою від 22.07.2025 № 19731-2025 заступник начальника відділу логістики УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» капітан поліції Коржинський А. В., повідомив про те що ОСОБА_1 у зв'язку зі звільненням з місця служби не повернув матеріальні цінності, які було отримано останнім у тимчасове індивідуальне користування, а саме: ліжко розкладне - 1 шт. (номенклатурний № 131201506, вартість 2450,00 грн.); казанок MIL-TEC 14664000, колір олива - 1 шт. (номенклатурний № 11130102005, вартість 1190,00 грн.); грілка газова однокамфорна INTERTOOL GS-0001 з газовим балоном 220 r INTERTOOL GS 0022 - 1 шт. (номенклатурний № 11130688, вартість 700,00 грн.); тактичний каремат розкладний 6-ти секційний - 1 шт. (номенклатурний № 1812020583, вартість 975,00 грн.); сидіння в чохлі з кріпленням на ремні - 1 шт. (номенклатурний № 111406010, вартість 290,00 грн.); плащ накидка «пончо» з трьохшарової тканини, анти-тепловізійний захист (важкий) - 1 шт. (номенклатурний № 1113009147, вартість 8250,00 грн.).
Т. в. о. начальника управління - командиром полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 28.07.2025 затверджено висновок службового розслідування, проведеного за фактом втрати службових посвідчень, спеціального жетону та матеріальних цінностей, які видаються в індивідуальне тимчасове користування, окремими поліцейськими взводу № 3 роги № 4 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_3 ») полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_4 штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
У зазначеному висновку, зокрема, визначено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни, вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 10, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, вимоги підпункту 29 пункту 2 розділу II посадової інструкції (завдання та обов'язки) заступника командира взводу № 3 роти № 4 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 28.04.2025, пункту 9 розділу II Порядку оформлення, обліку, видачі спеціальних жетонів поліцейським, затвердженого наказом МВС України від 23.12.2015 №1614, пункту 11 розділу III Порядку оформлення, виготовлення, обліку, видачі, знищення службових посвідчень Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.04.2017 № 347, а саме не вжив заходів щодо належного контролю за збереженням матеріальних цінностей їх та поверненням, не здав службове посвідчення видане на його ім'я серії ДНП № 040045, заступник командира взводу № 3 роти № 4 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_3 ») полку УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності, однак, враховуючи, що останнього відповідно до наказу ДПОІІ «ОШБ «Лють» від 09.07.2025 № 627 о/с звільнено зі служби в поліції, дисциплінарне стягнення не застосовувати.
Факт отримання вищезазначених предметів підтверджується роздавальними відомостями від 04.07.2023 №1/14 № 23/14, № 24/14, № 25/14, та від 10.07.2024.
Згідно довідки про балансову вартість основних засобів станом на 01 липня 2025 року від 21.07.2025 року № 169 балансова вартість не повернутих Відповідачем матеріальних цінностей становить 7535 (сім тисяч п'ятсот тридцять п'ять) гривень 00 копійок.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон №580-VIII), який є спеціальним нормативним актом, що регулює проходження служби в поліції.
Положеннями частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина 2 статті 19 Закону № 580-VIII).
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського (ст.56 Закону №580-VIII).
Відповідно до статті 60 Закону № 580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За загальним правилом, під час вирішення справ даної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. При цьому загальні норми можуть застосовуватися субсидіарно, тобто в тих випадках, коли спірні правовідносини не врегульовані нормами спеціального законодавства або врегульовані не повністю.
Разом з тим, оскільки у Законі № 580-VIII відсутня норма щодо матеріальної відповідальності поліцейських, відшкодування матеріальної шкоди заподіяної поліцейським при виконанні ним службових обов'язків, а тому до спірних правовідносин мають бути застосовані положення інших нормативно-правових актів.
Таким чином, на правовідносини в цій справі поширює свою дію Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 №160-IX (надалі - Закон №160-ІХ), який визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків.
У відповідності до ст. 2 Закону №160-ІХ, його дія поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони (далі - особи).
Пунктом 4 статті 1 Закону №160-ІХ, матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Згідно частиною 1 статті 3 згаданого вище Закону, підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону №160-ІХ, умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
У відповідності до ст. 7 Закону №160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду. Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу військового та іншого майна за встановленими нормами.
Стаття 8 Закону №160-ІХ, визначає, що посадові (службові) особи зобов'язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.
У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).
Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.
За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності.
Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.
Частиною 1 статті 10 Закону №160-ІХ також визначено, що відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.
Стаття 13 Закону №160-ІХ, визначає, що стягнення сум завданої шкоди в разі притягнення винної особи до матеріальної відповідальності здійснюється щомісяця із грошового забезпечення особи в розмірі до 20 відсотків її місячного грошового забезпечення. Розмір шкоди, що перевищує суму можливих відрахувань із винної особи, може бути списаний у встановленому законодавством порядку.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним.
У підпункті 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення КСУ №19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.
Суд звертає увагу, що доказів видачі наказу командиру полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » про притягнення позивача до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню, у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування, позивачем до суду не надано, матеріали справи такого не містять.
Закон "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" визначає виключні підстави, які дозволяють здійснити стягнення завданої шкоди в судовому порядку:
- відшкодування шкоди, завданої військовозобов'язаним чи резервістом під час проходження ним зборів, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу або в іншому встановленому законом порядку в разі відмови військовозобов'язаного чи резервіста від її добровільного відшкодування;
- відшкодування шкоди, визначеної частиною другою статті 6 цього Закону, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування. Відшкодування такої шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу, командир (начальник) якої (якого) старший за службовим становищем, у разі відмови особи від її добровільного відшкодування;
- у разі притягнення особи, яка завдала шкоду, до кримінальної відповідальності відшкодування шкоди здійснюється шляхом пред'явлення військовою частиною, установою, організацією, закладом цивільного позову в кримінальному провадженні в порядку, встановленому законом;
- у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Позивачем не надано до суду доказів, а судовим розглядом не встановлено наявності жодної із перелічених у вказаній вище нормі Закону обставин для матеріальної відповідальності відповідача у справи, тому суд переконаний, що відсутні підстави для застосування до відповідача матеріальної відповідальності у судовому порядку та стягнення з останнього коштів. Також суд звертає увагу, що відповідач на час розгляду справи не відмовляється добровільно повернути матеріальні цінності, а вказує на обставини неможливості їх повернення внаслідок своєї мобілізації до Збройних Сил України.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на встановлені судом обставини, суд вважає, що у розглядуваному випадку позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (юридична адреса АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів, - відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 13 жовтня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.В. Зінченко