Рішення від 10.10.2025 по справі 200/2514/25

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2025 року Справа№200/2514/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

08 квітня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (далі - відповідач, Управління), в якому позивач просила:

- зобов'язати Управління поновити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 соціальну допомогу на проживання як внутрішньо переміщеній особі з моменту припинення відповідних виплат.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

16 квітня 2025 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував докази у відповідача.

Цією ж ухвалою суд відмовив у задоволенні клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору, однак відстрочив їй сплату судового збору за подання цього позову в розмірі 1 211,20 грн - до ухвалення судового рішення у справі.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).

Як на час відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації проти України, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 14 липня 2025 року № 478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 січня 2025 року № 4524-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що з 05 серпня 2024 року вона та її син взяті на облік як внутрішньо переміщені особи і фактично проживають у м. Краматорську.

З 01 серпня 2024 року по 31 жовтня 2024 року позивач отримувала допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі, однак з листопада 2024 року відповідач припинив цю допомогу.

В якості підстави припинення допомоги Управління покликалося на те, що в результаті верифікації державних виплат за справою позивачки встановлена ознака «430», а саме «за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України отримувач або уповноважена особи перебувала за кордоном більш як 30 днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги».

Вважаючи припинення допомоги протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Позивач наголошувала на тому, що на час взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи і отримання допомоги на проживання перебувала в Україні.

Зазначила, що виїжджала з Україні 04 травня 2022 року, однак не може документально підтвердити дату свого повернення в Україну через те, що в'їжджала через інші країни та тимчасово окуповану територію.

Просила задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав; доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.

Зазначив, що Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», (далі - Порядок № 332) передбачено, якщо отримувач або уповноважена особа перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, він зобов'язаний повідомити про такі обставини органу соціального захисту населення/уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/ центру надання адміністративних послуг за місцем перебування на обліку або надіслати заяву з використанням засобів поштового/електронного зв'язку.

Нарахування та виплата допомоги отримувачу припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.

Відповідач зауважив, що зарахування коштів допомоги здійснюється на центральному рівні.

З жовтня 2022 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2020 року № 1278 «Про запровадження експериментального проекту щодо запровадження першої черги Єдиної інформаційної системи соціальної сфери», наказом Міністерства соціальної політики України від 20 червня 2022 року № 179 «Про впровадження в дослідну експлуатацію окремих процесів, реалізованих у програмному забезпеченні Єдиної інформаційної системи соціальної сфери» (далі - ЄІССС) та відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 03 жовтня 2022 року № 10238/0/2-22/19 «Про впровадження ЄІССС» в Донецькій області впроваджено ЄІССС у промислову експлуатацію в частині функціоналу централізованих виплат допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

З метою перевірки інформації, яку особа надала, проводиться електронна верифікація - інформаційна взаємодія даного веб-порталу з іншими інформаційними системами. Після проведення верифікації дані завантажуються до ЄІССС та проводиться автоматичне призначення допомоги на проживання.

П. 8 Порядку № 332 передбачено, що внутрішньо переміщеній особі, яка перебувала за кордоном і яка вперше звертається за призначенням допомоги, виплата призначається відповідно до п. п. 2-4 цього Порядку на підставі заяви, особисто поданої не раніше ніж через 15 робочих днів після повернення в Україну, та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним у п. п. 7, 7-1 і 8 цього Порядку.

Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 разом з сином - ОСОБА_2 на підставі заяви, що була подана до Управління 05 серпня 2024 року, зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, які перемістилися з м. Лиман Донецької області, їм видані відповідні довідки від 05 серпня 2024 року № 1426-5003388931 і № 1426-5003388942.

Того ж дня, 05 серпня 2024 року, позивач звернулася до Управління з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на себе та сина.

Управління призначило позивачці допомогу на проживання на період з 01 серпня 2024 року по 31 січня 2025 року в розмірі 5 000,00 грн щомісячно (2 000,00 грн - на заявницю та 3 000,00 грн - на дитину), яку виплатило в повному обсязі по 31 жовтня 2024 року включно.

На виконання вимог п. 5-1 Порядку № 332 на центральному рівні (автоматично) в системі ЄІССС з 01 листопада 2024 року позивачці призупинено надання допомоги до з'ясування обставин; допомогу за листопад 2024 року розраховано в сумі 3 000,00 грн (лише на дитину), яку позивач отримала на свій особистий рахунок в уповноваженому банку.

Після з'ясування всіх необхідних обставини Управління продовжило позивачці виплату допомоги з 01 листопада 2024 року як особі, яка відповідає умовам Порядку № 332, (виходячи з того, що вимоги п. 5-1 цього Порядку не застосовуються до однієї особи із складу сім'ї, яка виховує малолітню дитину, що навчається он-лайн, дистанційно (повністю або частково), у разі документального підтвердження застосування такої форми навчання відповідним навчальним закладом освіти, фактичним місцем проживання (перебування) якої є території, включені до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій, затвердженого Мінреінтеграції, (разом з заявою про надання допомоги позивач подала довідку про дистанційне навчання дитини у Лиманському ліцеї № 5 Лиманської міської ради)). Доплата допомоги за листопад 2024 року в сумі 2 000,00 грн була запланована Управлінням на другий виплатний період листопада 2024 року.

Поряд із цим Порядком № 332 передбачено, що з метою встановлення права на призначення/продовження виплати допомоги уповноваженій особі/отримувачу Мінсоцполітики передає Мінфіну відповідну інформацію для здійснення верифікації відповідно до Закону України від 03 грудня 2019 року № 324-ІХ «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» (далі - Закон № 324).

Верифікація здійснюється шляхом перевірки інформації, наданої уповноваженою особою, з урахуванням даних, що обробляються стосовно них в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам, визначеним в Порядку № 332.

За результатами верифікації Мінфіном інформації щодо осіб Мінфін передає рекомендації Мінсоцполітики для подальшого завантаження до електронної системи Мінсоцполітики. У разі успішного проходження верифікації інформації отримувачів допомога продовжується автоматично із використанням функціоналу Єдиної системи.

У разі виявлення невідповідності вимогам Порядку № 332 за результатами верифікації та відомостей, відображених в Єдиній системі, в Єдиній системі формується відповідний статус із зазначенням критеріїв, наведених у п. п. 7, 7-1, 8 Порядку № 332, які порушено.

За наявності технічної можливості інформація про підстави відмови у призначенні/продовженні виплати допомоги та порядок оскарження рішення повідомляється уповноваженій особі або отримувачам із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи, засобами мобільного зв'язку або органу соціального захисту населення, який призначає допомогу на проживання, шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/електронного зв'язку.

У разі надання Мінфіном за результатами верифікації рекомендацій щодо уточнення окремих даних для визначення права внутрішньо переміщеної особи на призначення/продовження виплати допомоги, відповідні рекомендації засобами Єдиної системи передаються органу соціального захисту населення, який призначив допомогу.

Орган соціального захисту населення опрацьовує рекомендації, надані за результатами верифікації засобами електронних систем Мінсоцполітики, та у разі виявлення відповідності отримувачів будь-якому з критеріїв, визначених п. п. 7, 7-1, 8 Порядку № 332, припиняє виплату з місяця, що настає за місяцем виникнення обставин, що впливають на право отримання допомоги.

У разі незгоди з відмовою у призначенні допомоги отримувач може подати підтвердні документи органу соціального захисту населення або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.

Орган соціального захисту населення після звернення отримувача із підтвердними документами, які спростовують виявлені критерії, визначені п. п. 7, 7-1, 8 Порядку № 332, приймає рішення про призначення/відмову у призначенні допомоги та рекомендує отримувачу звернутися до володільця інформації для внесення відповідних змін до державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідач вказував на те, що за результатами верифікації Державною прикордонною службою України - Інтегрована міжвідомча інформаційно-телекомунікаційна система щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України (система «Аркан»), яка отримана Управлінням 25 листопада 2024 року, виявлена невідповідність інформації, а саме: «заявниця виїхала за межи України 04 травня 2022 року, за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України отримувач або уповноважена особа перебувала за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більше як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги (код невідповідності 430)).

Зазначив, що в силу положень ст. 7 Закону№ 324 наділений повноваженнями приймати рішення щодо припинення або продовження державних виплат реципієнтам за результатами опрацювання рекомендацій, наданих органом, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат.

25 листопада 2024 року спеціаліст Управління телефоном надав позивачці вичерпні роз'яснення з питання припинення та відновлення допомоги відповідно до законодавства, запропонував звернутися до Державної прикордонної служби України з приводу перетину державного кордону України та рекомендував надати Управлінню інформацію/довідку із зазначенням дати в'їзду в Україну.

Відповідач зауважив, що згідно з роз'ясненнями, які містяться в листах Міністерства соціальної політики України від 19 вересня 2023 року № 2603/0/290-23/56 та Адміністрації державної прикордонної служби України від 13 вересня 2023 року № 23/44449/23-вих, підтвердженням факту перетину державного кордону України, крім наявності в паспортному документі спеціальної відмітки Держприкордонслужби, може бути інформація з бази даних «Відомості про осіб, які переткнули державний кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» (далі - База даних), положення про яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 вересня 2022 року № 614, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2022 року № 1319/38655.

Громадянин України, який має статус внутрішньо переміщеної особи, може отримати таку інформацію з Бази даних, звернувшись в установленому порядку до Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України з відповідним запитом.

Власником Бази даних та володільцем інформації, що в ній обробляється, є Адміністрація Державної прикордонної служби України.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207) тимчасово окупована російською федерацією територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

25 листопада 2024 року на підставі п. 24 Порядку № 332 Управління прийняло рішення про припинення допомоги до з'ясування обставин.

11 грудня 2024 року позивач особисто надала до Управління довідку Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 09 грудня 2024 року № 19/К-19881/21416.

Згідно з інформацією, наданою Державною прикордонною службою України, позивачці виїхала за межи України 04 травня 2022 року та не повернулась.

Надана позивачкою довідка підтверджує лише факт її виїзду за межі України та дані отриманої Управлінням верифікації з державних електронних інформаційних ресурсів, однак не підтверджує інформацію щодо в'їзду в Україну.

У зв'язку з ненаданням заявницею підтвердних документів та невнесенням держателем/володільцем Бази даних відповідних змін (щодо в'їзду її в країну) до державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством, в межах своєї компетенції Управління не може прийняти рішення про поновлення виплати допомоги на проживання та підтвердити або скасувати переплату у розмірі 3 000,00 грн, виставлену (автоматично) на центральному рівні.

Відповідач зауважив, що у прийняття судом рішення про поновлення виплати допомоги позивачці, виконає його, однак верифікація отримувачів всіх видів соціальних допомог здійснюється на центральному рівні щомісячно і в подальшому без внесення змін до Бази даних, особова електронна справа заявниці (на будь-які види державних соціальних допомог) знову потрапить до верифікації.

З огляду на це позивачці запропоновано урегулювати це питання з володільцем Бази даних - Державною прикордонною службою України.

Просив відмовити в позові.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ухвалою від 16 квітня 2025 року суд витребував у відповідача справу ОСОБА_1 про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі з усіма наявними в ній матеріалами; рішення Управління про припинення позивачці (членам її родини) допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та всі документи, що слугували підставою для його прийняття, якщо таке приймалося (якщо ні - письмово повідомити про це суд).

В повному обсязі витребувані докази відповідач суду не надав, (незважаючи на те, що у відзиві на позовну заяву від 29 квітня 2025 року № 29-01-14/1346 в переліку додатків зазначена сканована копія справи ОСОБА_1 про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі), про причини їх неподання суд не повідомив, а тому справа розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 21 червня 2019 року місце проживання позивачки зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру від 09 жовтня 2025 року № 1874512.

Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (ідентифікаційний код 25953617) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, (далі - Перелік № 367) місто Лиман (Лиманська міська територіальна громада) Краматорського району Донецької області з 24 лютого 2022 року по 24 лютого 2022 року - було територією можливих бойових дій; з 25 лютого 2022 року по 24 травня 2022 року - територією активних бойових дій; з 25 травня 2022 року по 30 вересня 2022 року - територією України, тимчасово окупованих російською федерацією; з 01 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року - територією активних бойових дій; з 01 січня 2023 року по 08 вересня 2023 року - територією активних бойових дій; з 08 вересня 2023 року є територією активних бойових дій, на якій функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Відтак, внаслідок широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України позивач разом з дитиною були вимушені залишити місце свого проживання.

05 серпня 2024 року ОСОБА_1 та її син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взяті на облік як внутрішньо переміщені особи; їх фактичне місце проживання після переміщення: АДРЕСА_2 .

Ці обставини встановлені на підставі відповіді щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери від 09 жовтня 2025 року № 1874493, довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05 серпня 2024 року № 1426-5003388931 і № 1426-5003388942 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .

Спірні правовідносини виникли щодо припинення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Так, 25 листопада 2024 року Управління прийняло рішення № 51426-50420878 «Про припинення допомоги на проживання ВПО» наступного змісту:

підстава - за даними верифікації;

період дії рішення про призначення - з 01 серпня 2024 року по 31 січня 2025 року;

заявник - ОСОБА_1 , ЕОС 51426-50420878, РНОКПП НОМЕР_2 ;

член сім'ї заявника - ОСОБА_2 , ЕОС 51426-50420878, РНОКПП НОМЕР_4 ;

призначено - допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, Постанова КМУ № 332 (вид допомоги), в розмірі 5 000,00 грн щомісячно;

код виявленої невідповідності - 430 за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України отримувач або уповноважена особа перебувала за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги;

джерело надходження інформації - D14 Державна прикордонна служба України - Інтегрована міжвідомча інформаційно-телекомунікаційна система щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України (система «Аркан»);

зміст виявленої невідповідності:

[{«Ідентифікатор особи»: «151426000014189563440»;

«Перетин (виїзд-в'їзд)»: «04.05.2022. (Шегині/FZ527352)-»;

«Дата початку виплати»: «2024-08-01»;

«Дата кінця виплати»: «2025-01-31»;

«Дата подання заяви на отримання державної допомоги»: «2024-08-05»;

«Номер довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи»: «1426-5003388931»;

«Дата видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи»: «2024-08-05»;

«Дата отримання даних Аркан»: «2024-11-12»];

рішення/відпрацювання - припинити виплату допомоги ВПО до з'ясування обставин (на виконання п. 24 Порядку № 332).

На підставі листа Управління від 23 грудня 2024 року № 29-01-14/5651, який є відповіддю на звернення ОСОБА_1 від 13 грудня 2024 року, суд встановив такі обставини щодо призначення та припинення позивачці допомоги на проживання:

- 05 серпня 2024 року ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , особисто звернулася до Управління з заявою про отримання статусу внутрішньо переміщеної особи разом з дитиною - ОСОБА_2 ;

- того ж дня відомості про неї внесені до єдиної бази Web - орієнтованій інформаційній технології формування сегменту «облік ВПО» як про внутрішньо переміщену особу за адресою: АДРЕСА_2 ;

- позивач і її дитина мають дійсні довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05 серпня 2024 року № 1426-500338893 та № 1426-5003388942;

- 05 серпня 2024 року ОСОБА_1 особисто подала до Управління заяву про призначення допомоги на проживання відповідно до Порядку № 332;

- Управління призначило допомогу на проживання з 01 серпня 2024 року у щомісячному розмірі 5 000,00 грн (на позивача - 2 000,00 грн на її дитину - 3 000,00 грн); номінальний виплатний період з 01 серпня 2024 року по 31 січня 2025 року;

- позивач отримала допомогу на проживання в повному обсязі у щомісячному розмірі 5 000,00 грн по 31 жовтня 2024 року;

- 12 листопада 2024 року автоматично по особовій електронній справі ОСОБА_1 виконано припинення допомоги на неї з 01 листопада 2024 року; згідно з перерахунком «Продовження по п. 5-1 Порядку № 332» сума допомоги склала 3 000,00 грн на дитину;

- в листопаді 2024 року позивачці виплачена допомога на проживання тільки на дитину;

- спеціаліст Управління поновив позивачці виплату допомоги у зв'язку з тим, що особа зі складу сім'ї виховує малолітню дитину, що навчається он-лайн, дистанційно (повністю або частково), що підтверджено документально довідкою про навчання відповідним навчальним закладом освіти, фактичним місцем проживання (перебування) якої є території, що включені до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій, затвердженого Мінреінтеграції;

- доплата допомоги на проживання у розмірі 2 000,00 грн була запланована на другий виплатний період листопада 2024 року;

- 25 листопада 2024 року на центральному рівні по особовій електронній справі ОСОБА_1 автоматично припинено виплату допомоги та виставлена переплата за листопад 2024 року у розмірі 3 000,00 грн у зв'язку з отриманням верифікації з ознакою 430 «за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України отримувач або уповноважена особа перебувала за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги»;

- 25 листопада 2024 року спеціаліст Управління телефоном повідомив ОСОБА_1 про припинення допомоги на проживання у зв'язку з отриманою верифікацією та рекомендував звернутися до Державної прикордонної служби України для підтвердження дати в'їзду в Україну;

- 11 грудня 2024 року на особистому прийомі ОСОБА_1 надала лист Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09 грудня 2024 року № 19/К-19881/21416, однак цей документ не містив інформацію про дату в'їзду в Україну;

- 11 грудня 2024 року спеціаліст Управління надав позивачці роз'яснення законодавства, також відповідні роз'яснення надані їй Департаментом соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації у відповідь на її звернення від 28 листопада 2024 року;

- за висновком Управління, питання поновлення ОСОБА_1 допомоги на проживання може бути розглянуто після надання нею відповідних підтвердних документів.

У відповідь на звернення ОСОБА_1 від 08 січня 2025 року, яке зареєстровано 13 січня 2025 року за вх. № К/74-2025, листом від 31 січня 2025 року № 0000-02.1-К/74-2025/1319 Департамент державного контролю у сфері соціального захисту населення Національної соціальної сервісної служби України повідомив, що:

- ОСОБА_1 та її дитині нарахована допомога з серпня по жовтень 2024 року в сумі 5 000,00 грн щомісячно, в листопаді 2024 року - в розмірі 3 000,00 грн; припинено нарахування допомоги з грудня 2024 року за результатами опрацювання рекомендацій Мінфіну у зв'язку з тим, що позивач перебувала за кордоном більш як 30 календарних днів підряд;

- відповідно до п. 8 Порядку № 332 внутрішньо переміщеній особі, яка перебувала за кордоном і яка вперше звертається за призначенням допомоги, виплата призначається відповідно до п. п. 2-4 Порядку на підставі заяви, особисто поданої не раніше ніж через 15 робочих днів після повернення в Україну, та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним у п. п. 7, 7-1, 8 цього Порядку. Іншого законодавством не передбачено.

З приводу виїзду позивачки за кордон та її повернення в Україну суд встановив такі обставини.

Як свідчить лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 09 грудня 2024 року № 19/К-19881/21416, в Базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» за період з 01 січня 2023 року по 04 серпня 2024 року наявна інформація про те, що громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документ НОМЕР_5 перетнула пункт пропуску «Шегині» 04 травня 2022 року у напрямку - виїзд.

Інша інформація про перетин державного кордону України ОСОБА_1 , зокрема, за напрямом - в'їзд, за вказаний період в Базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» відсутня.

Докази на підтвердження дати в'їзду ОСОБА_1 в Україну після її виїзду 04 травня 2022 року суду не надані.

Позивач вказує на те, що не може підтвердити дату свого повернення в Україну, оскільки в'їжджала через інші країни та тимчасово окуповані території.

Разом з цим позивач доводить, що на час взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи та в період отримання допомоги на проживання вона перебувала в Україні, тобто з 01 серпня 2024 року по 31 жовтня 2024 року, особисто зверталася до Управління, працювала в структурному підрозділі «Лиманська дистанція колії» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», здійснювала догляд за своєю матір'ю, у зв'язку з чим отримувала компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі громадянам похилого віку з когнітивними порушеннями.

Так, згідно з довідкою структурного підрозділу «Лиманська дистанція колії» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» від 12 грудня 2024 року № 178, ОСОБА_1 з 09 квітня 2013 року працює в структурному підрозділі «Лиманська дистанція колії» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» і станом на грудень 2024 року обіймає посаду - черговий по переїзду 3 розряду у відділі Околодок 2 Дільниця І.

На підставі Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), сформованих станом на 23 березня 2025 року і 14 серпня 2025 року, суд встановив такі обставини щодо ОСОБА_1 за період з 04 травня 2022 року, (тобто з дати її виїзду за кордон) до часу виникнення спірних правовідносин.

За даними системи персоніфікованого обліку регіональна філія «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код 40150216) надала звітність про те, що в травні 2022 року ОСОБА_1 відпрацювала 31 день, їй нарахована заробітна плата за цей місяць, на яку нарахований і сплачений єдиний внесок.

За червень 2022 року страхувальник подав звітність про відрахування заробітної плати позивачки, єдиний внесок за цей місяць не сплачений.

В Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про страховий стаж ОСОБА_1 за період з липня 2022 року по червень 2023 року; за цей період регіональна філія «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» не звітувала про суму заробітної плати позивачки, кількість днів трудових відносин і про сплату єдиного внеску.

Водночас за період з серпня 2023 року по липень 2025 року в системі персоніфікованого обліку наявна інформація про суму заробітної плати, кількість днів трудових відносин та сплату єдиного внеску за позивачку страхувальником - регіональна філія «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця».

Згідно з довідкою Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради від 15 серпня 2025 року № 02/22-1978 ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Лиманської міської ради та їй відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» з 01 липня 2023 року по 30 червня 2024 року була призначена та виплачена компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі громадянам похилого віку з когнітивними порушеннями, підопічна - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування наявна інформація про виплату доходу ОСОБА_1 . Управлінням соціального захисту населення Лиманської міської ради (ідентифікаційний код 25953557) в період з січня 2024 року по червень 2024 року включно.

Разом з цим, варто відзначити, що докази, які б свідчили про те, що з 05 серпня 2024 року, тобто з дати звернення ОСОБА_1 з заявами про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи та призначення допомоги на проживання, чи в період з 01 серпня 2024 року по 31 жовтня 2024 року, тобто в період отримання допомоги на проживання, вона залишала Україну та перебувала за кордоном, суду не надані.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706) відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

На час взяття позивачки на облік як внутрішньо переміщеної особи та призначення їй допомоги на проживання Закон № 1706 діяв в редакції від 30 грудня 2023 року, на час прийняття рішення про припинення цієї допомоги - в редакції від 15 листопада 2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону 1706 внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, […], яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону № 1706 адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у ч. 1 цієї статті.

Ст. 2 Закону № 1706 визначає гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб і передбачає, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо […] захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону № 1706 (в редакції, чинній з 15 листопада 2024 року), Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб регулюються Законом України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Будь-якій особі гарантуються розгляд, вирішення та оскарження адміністративних справ, що стосуються забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, оскарження рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу у порядку, передбаченому Законом України «Про адміністративну процедуру».

Облік внутрішньо переміщених осіб регламентований ст. 4 Закону № 1706.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 1706 факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в ст. 1 цього Закону на момент їх виникнення (ч. 2 ст. 4 Закону № 1706).

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 4 Закону № 1706 для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Абз. абз. 1, 5 ч. 4 ст. 4 Закону № 1706 установлено, що заява подається внутрішньо переміщеною особою, у тому числі неповнолітніми дітьми, особисто, а малолітніми дітьми, недієздатними особами або особами дієздатність яких обмежено, - через законного представника (далі - заявник).

Заява підписується заявником або особою, зазначеною в абз. абз. 2-4 цієї частини, яка дає згоду на обробку, використання, зберігання його персональних даних та персональних даних особи, від імені якої подається заява.

Ч. 7 ст. 4 Закону № 1706 визначені документи, які разом з заявою має надати заявник; ч. 8 ст. 4 Закону № 1706 - документи, які додатково подаються законним представником.

Ч. 10 ст. 4 Закону № 1706 визначений перелік підстав, за наявності яких заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-1 Закону № 1706 з метою обліку внутрішньо переміщених осіб створюється Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 4-1 Закону № 1706 порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб визначається Кабінетом Міністрів України.

Ч. 1 ст. 5 Закону № 1706 визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.

Забезпечення реалізації прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на зайнятість, пенсійне забезпечення загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, соціальні послуги, освіту передбачено ст. 7 Закону № 1706.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону № 1706 Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1706, з-поміж іншого, внутрішньо переміщена особа має право на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

20 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (далі - Постанова КМУ № 332).

П. 1 Постанови КМУ № 332 затверджений Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи (далі - Порядок № 332).

На час призначення позивачки за призначенням допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі Порядок № 332 діяв в редакції від 28 березня 2024 року.

Відповідно до п. 1 Порядку № 332 цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).

Допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.

Відповідно до п. 3 Порядку № 332 (в редакції від 28 березня 2024 року) з 01 листопада 2023 року допомога призначається на шість місяців на сім'ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожного члена сім'ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

До складу сім'ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) […], діти, […]. […].

[…]

З 01 листопада 2023 року для призначення допомоги уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 5 (далі - заява).

За технічної можливості заява може бути подана в електронній формі за допомогою засобів Соціального веб-порталу електронних послуг Мінсоцполітики.

Відповідно до абз. 1 п. 4 Порядку № 332 (в редакції від 28 березня 2024 року) для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1 (далі - заява). Така заява подається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

П. 5 Порядку № 332 (в редакції від 28 березня 2024 року) передбачав, що допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:

які перемістилися (повторно перемістилися) з 01 січня 2022 року з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

[…]

Особа вважається такою, що звертається вперше, якщо їй не призначалася і не виплачувалася допомога відповідно до Постанови КМУ № 332 до дня звернення.

Переміщення вважається повторним, якщо внутрішньо переміщена особа повторно залишила або покинула своє місце проживання та перемістилася з територій, на яких ведуться бойові дії, або з тимчасово окупованих російською федерацією територій, включених до переліку територій, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації російською федерацією, а також якщо внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російською федерацією проти України, знищено або пошкоджено (до ступеня непридатного для проживання) її житлове приміщення.

[…]

П. 7 Порядку № 332 визначені умови, за яких допомога не призначається внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 01 серпня 2023 року; п. 7-1 - умови, за яких допомога не призначається внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 01 грудня 2023 року. Такі умови пов'язані з майновим станом особи.

Відповідно до п. 8 Порядку № 332 (в редакції від 28 березня 2024 року) внутрішньо переміщеній особі, яка перебувала за кордоном і яка вперше звертається за призначенням допомоги, виплата призначається відповідно до п. п. 2-4 цього Порядку на підставі заяви, особисто поданої не раніше ніж через 15 робочих днів після повернення в Україну, та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним у п. п. 7, 7-1 і 8 цього Порядку.

[…]

Допомога не призначається уповноваженій особі або отримувачу (крім малолітніх та неповнолітніх дітей), які зареєстрували/задекларували місце свого проживання у житловому приміщенні/частині житлового приміщення, що зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, після факту їх пошкодження чи руйнування.

[…]

Допомога не призначається, […] у разі отримання органом соціального захисту інформації від правоохоронних органів про те, що особу (отримувача) було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 109, 110, 111 або ч. ч. 3-8 ст. 111-1 Кримінального кодексу України, або оголошено в розшук.

[…]

Відповідно до абз. 1 п. 21 Порядку № 332 (в редакції від 28 березня 2024 року) допомога призначається органом соціального захисту населення протягом 15 робочих днів з дати надходження заяви, […].

На час припинення позивачці допомоги Порядок № 332 діяв в редакції від 25 вересня 2024 року.

П. 6 Порядку № 332 (в редакції від 25 вересня 2024 року) передбачено, якщо отримувач або уповноважена особа повернувся до покинутого місця проживання, виїхав на тимчасове чи постійне місце проживання за кордон або перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, він зобов'язаний повідомити про такі обставини органу соціального захисту населення/уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/центру надання адміністративних послуг за місцем перебування на обліку або надіслати заяву з використанням засобів поштового/електронного зв'язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису або використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри […]).

За наявності технічної можливості отримувач допомоги за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків подає повідомлення про відмову від допомоги засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

Нарахування та виплата допомоги отримувачу припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо його повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне місце проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.

П. 7 Порядку № 332 (в редакції від 25 вересня 2024 року) визначені обставини, за наявності яких допомога не виплачується внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 01 серпня 2023 року.

П. 7-1 Порядку № 332 (в редакції від 25 вересня 2024 року) визначені обставини, за наявності яких допомога не виплачується внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 01 грудня 2023 року.

Так, згідно з п. 7-1 Порядку № 332 (в редакції від 25 вересня 2024 року) із 01 грудня 2023 року допомога […] не виплачується на сім'ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання:

1) особою з числа членів сім'ї придбано транспортний засіб (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п'ять років (крім мопеда або причепа).

[…]

2) особою з числа членів сім'ї здійснено на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) […], іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів […], оплачено (одноразово) інші товари довгострокового вжитку […] або оплачено (одноразово) будь-які роботи або послуги […];

3) особа з числа членів сім'ї на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред'явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень […];

4) особа з числа членів сім'ї здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти […], соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

5) особа з числа членів сім'ї на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. […];

6) особа з числа членів сім'ї здійснила купівлю квартири (будинку) за рахунок коштів, виділених з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей», від 28 березня 2018 року № 214 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей», від 18 квітня 2018 року № 280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» і від 20 лютого 2019 року № 206 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей» […].

[…]

Відповідно до абз. 2 п. 8 Порядку № 332 (в редакції від 25 вересня 2024 року) нарахування та виплата допомоги уповноваженій особі або отримувачу припиняється та більше не призначається/поновлюється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо її повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.

Обґрунтованими причинами вважаються службове відрядження, оздоровлення дітей, супроводження дітей під час участі в міжнародних змаганнях або участь у відповідних змаганнях, стажування, навчання, лікування, реабілітація, хвороба особи або члена сім'ї, смерть членів її сім'ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, відвідування закладів охорони здоров'я, судових та правоохоронних органів, через які особа не за власним бажанням могла бути відсутньою за місцем проживання/перебування, що підтверджується документально (абз. 3 п. 8 Порядку № 332 (в редакції від 25 вересня 2024 року).

Згідно з абз. 6 п. 8 Порядку № 332 (в редакції від 25 вересня 2024 року) виплата допомоги припиняється у разі отримання органом соціального захисту інформації від правоохоронних органів про те, що особу (отримувача) було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 109, 110, 111 або ч. ч. 3-8 ст. 111-1 Кримінального кодексу України, або оголошено в розшук.

Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржено до Нацсоцслужби та/або в адміністративному порядку відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або до адміністративного суду.

П. 22 Порядку № 332 (в редакції від 25 вересня 2024 року) передбачено, що з метою встановлення права на призначення/продовження виплати допомоги уповноваженій особі/отримувачу Мінсоцполітики передає Мінфіну відповідну інформацію для здійснення верифікації відповідно до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат».

За результатами верифікації Мінфіну інформації щодо осіб Мінфіном передаються рекомендації Мінсоцполітики для подальшого завантаження до електронних систем Мінсоцполітики.

Якщо на інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу Мінфіну відсутні відомості щодо осіб, які звертаються за призначенням допомоги, перевірка проводиться автоматично в Єдиній системі на підставі даних, отриманих шляхом автоматизованого доступу/обміну електронними даними між Єдиною системою та системою електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством, зокрема з:

Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - про зареєстрованих фізичних осіб-підприємців;

реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування - відомості про трудову діяльність;

Державного реєстру актів цивільного стану громадян - про смерть особи;

Реєстру пошкодженого та знищеного майна - інформація про житло, зруйноване або непридатне для проживання, а також його відновлення.

Електронна інформаційна взаємодія, передбачена цим Порядком, здійснюється з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» […].

У разі відсутності технічної можливості передачі даних з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» електронна інформаційна взаємодія суб'єктів електронної взаємодії може здійснюватися з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням в них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.

Обсяг та структура даних, якими обмінюються суб'єкти електронної взаємодії через програмні інтерфейси електронних інформаційних ресурсів (сервіси), визначаються договорами про інформаційну взаємодію, […], або відповідними протоколами щодо обміну інформацією.

[…]

Згідно з п. 23 Порядку № 332 (в редакції від 25 вересня 2024 року) для підтвердження актуальності права уповноваженої особи та отримувачів на продовження отримання допомоги Мінсоцполітики щомісяця забезпечує передачу Мінфіну засобами електронної інформаційної взаємодії інформації отримувачів для проведення поточної верифікації відповідно до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат».

За результатами проведеної верифікації отримувачів Мінфіном передаються рекомендації Мінсоцполітики для подальшого завантаження до електронних систем Мінсоцполітики із використанням функціоналу Єдиної системи.

П. 24 Порядку № 332 (в редакції від 25 вересня 2024 року) установлено, що у разі успішного проходження верифікації інформації отримувачів допомога продовжується автоматично із використанням функціоналу Єдиної системи.

У разі виявлення невідповідності вимогам цього Порядку за результатами верифікації та відомостей, відображених в Єдиній системі, в Єдиній системі формується відповідний статус із зазначенням критеріїв, наведених у п. п. 7, 7-1 і 8 цього Порядку, які порушено. За наявності технічної можливості інформація про підстави відмови у призначенні/ продовженні виплати допомоги та порядок оскарження рішення повідомляється уповноваженій особі або отримувачам із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи, засобами мобільного зв'язку або органу соціального захисту населення, який призначає допомогу на проживання, шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/електронного зв'язку.

У разі надання Мінфіном за результатами верифікації рекомендацій щодо уточнення окремих даних для визначення права внутрішньо переміщеної особи на […] продовження виплати допомоги відповідні рекомендації засобами Єдиної системи передаються органу соціального захисту населення, який призначив допомогу. Орган соціального захисту населення опрацьовує рекомендації, надані за результатами верифікації засобами електронних систем Мінсоцполітики, та у разі виявлення відповідності отримувачів будь-якому з критеріїв, визначених п. п. 7, 7-1 і 8 цього Порядку, припиняє виплату з місяця, що настає за місяцем виникнення обставин, що впливають на право отримання допомоги.

Повідомлення про прийняте рішення та порядок його оскарження надсилаються за технічної можливості із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи засобами мобільного зв'язку або органом соціального захисту населення, який призначає допомогу на проживання, з використанням засобів поштового/електронного зв'язку.

Орган соціального захисту населення після звернення отримувача із підтвердними документами, які спростовують виявлені критерії, визначені п. п. 7, 7-1 і 8 цього Порядку, приймає рішення про призначення/відмову у призначенні допомоги та рекомендує отримувачу звернутися до володільця інформації для внесення відповідних змін до державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством.

Підтвердні документи, викладені іноземною мовою, щодо наявності обґрунтованих причин перебування за кордоном строком понад 30 календарних днів підряд 60 або 90 календарних днів, що подані уповноваженою особою/отримувачем до органу соціального захисту населення, повинні мати впорядкований автентичний переклад на українську мову. […].

У разі виявлення помилки у персональних даних одержувача, даних номера банківського рахунка (за стандартом IBAN) або категорії одержувача (працездатна особа, дитина, особа з інвалідністю) орган соціального захисту населення проводить коригування відповідної інформації та здійснює перерахунок розміру допомоги (з урахуванням раніше виплачених сум допомоги).

Згідно з п. 25 Порядку № 332 (в редакції від 25 вересня 2024 року) відомості про особу, яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, відображаються шляхом інформаційного обміну між Єдиною системою (за технічної можливості).

Правові та організаційні засади здійснення верифікації та моніторингу визначає Закон України від 03 грудня 2019 року № 324-ІХ «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» (далі - Закон № 324).

Метою цього Закону є підвищення адресності державних виплат, сприяння розбудові системи соціального забезпечення, а також забезпечення ефективності використання бюджетних коштів.

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 1 Закону № 324 у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) верифікація - комплекс заходів щодо збору та перевірки достовірності інформації, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних;

2) державні виплати - пенсії, допомоги, пільги, субсидії, соціальні стипендії, інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування;

3) джерело інформації - автоматизовані інформаційні системи, реєстри, бази даних інформації про реципієнтів, отримані від суб'єктів надання інформації;

4) інформаційно-аналітична платформа електронної верифікації та моніторингу (далі - інформаційно-аналітична платформа) - автоматизована система накопичення, обробки, аналізу інформації, отриманої від суб'єктів надання інформації;

[…]

6) орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику;

7) органи, що здійснюють державні виплати, - розпорядники бюджетних коштів, інші органи, установи та організації, що призначають, нараховують та/або здійснюють державні виплати;

8) поточна верифікація - верифікація під час нарахування та/або здійснення державних виплат реципієнту;

9) превентивна верифікація - верифікація, що здійснюється в режимі реального часу під час звернення реципієнта за призначенням державних виплат;

10) рекомендація - повідомлення про результат верифікації державних виплат щодо невідповідності інформації, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання і розмір таких виплат;

11) ретроспективна верифікація - верифікація після завершення державних виплат реципієнту;

12) реципієнти - фізичні особи, яким призначено, нараховано та/або здійснено державні виплати, а також фізичні особи, які звернулися за призначенням державних виплат;

13) суб'єкти надання інформації - органи, що здійснюють державні виплати, а також центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, банки, фонди загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, установи, організації і підприємства, що належать до сфери управління державних органів, які є володільцями, розпорядниками та/або адміністраторами автоматизованих інформаційних систем, реєстрів, баз даних інформації про реципієнтів, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат.

Принципи здійснення верифікації державних виплат наведені ч. 1 ст. 3 Закону № 324, до них належать:

1) дотримання верховенства права;

2) забезпечення прав і свобод людини та громадянина;

3) неупередженість та об'єктивність;

4) відкритість, прозорість і системність діяльності щодо проведення верифікації державних виплат.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 324 завданнями органу, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, є:

1) здійснення верифікації достовірності інформації, поданої реципієнтами під час призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат, що впливає на визначення права на отримання та розмір державних виплат;

[…]

5) надання органам, що здійснюють державні виплати, рекомендацій за результатами проведення верифікації державних виплат;

[…].

Ст. 5 Закону № 324 визначені повноваження органу, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, а ст. 6 цього Закону - його обов'язки.

Повноваження органів, що здійснюють державні виплати, визначені ст. 7 Закону № 324.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 324 органи, що здійснюють державні виплати, мають такі повноваження:

1) проводити додаткові перевірки інформації, наданої реципієнтами під час звернення за державними виплатами та опрацювання рекомендацій, наданих органом, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат;

2) надсилати запити для отримання інформації, що впливає на право реципієнтів на отримання державних виплат;

3) приймати рішення щодо припинення або продовження державних виплат реципієнтам за результатами опрацювання рекомендацій, наданих органом, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат;

[…].

Ст. 8 Закону № 324 врегульовує питання взаємодії органу, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, із суб'єктами надання інформації під час збору інформації для верифікації державних виплат.

Здійснення верифікації державних виплат визначає ст. 9 Закону № 324.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 324 верифікація державних виплат здійснюється в інформаційно-аналітичній платформі шляхом застосування комплексу заходів із збору, проведення аналізу та порівняння параметрів інформації, отриманої від суб'єктів надання інформації, за кожним реципієнтом з подальшим визначенням відповідності інформації визначеним законодавством вимогам, що впливають на визначення права на отримання та розмір державних виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 324 порядок здійснення верифікації та моніторингу державних виплат встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік державних виплат, що підлягають верифікації, затверджує орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що формують та реалізують державну політику у сфері надання відповідних державних виплат.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону № 324 верифікація державних виплат здійснюється відповідно до методик перевірки, затверджених органом, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що формують та реалізують державну політику у сфері надання відповідних державних виплат.

Верифікація диференційована на превентивну (ст. 10 Закону № 324), поточну (ст. 11 Закону № 324) та ретроспективну (ст. 12 Закону № 324).

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 10 Закону № 324 орган, що здійснює державні виплати, у разі звернення реципієнта за призначенням державних виплат формує запит в інформаційно-аналітичній платформі на відповідність повідомленої реципієнтом інформації даним, що обробляються стосовно нього в інформаційно-аналітичній платформі, та в режимі реального часу отримує підтвердження відповідності наданої реципієнтом інформації вимогам законодавства, що впливають на визначення його права на отримання та розмір державних виплат, або рекомендацію щодо проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності, за наявності в інформаційно-аналітичній платформі інформації, передбаченої ст. 13 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 324 поточна верифікація передбачає систематичну діяльність з аналізу даних щодо реципієнтів, встановлення відповідності повідомленої реципієнтами інформації даним, що обробляються стосовно них в інформаційно-аналітичній платформі, з урахуванням змін соціального та фінансово-майнового стану реципієнтів, що можуть впливати на призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат та їхній розмір.

Ч. 2 ст. 11 Закону № 324 установлено, що під час поточної верифікації:

1) проводяться систематичні перевірки інформації про реципієнтів, які отримують державні виплати;

2) здійснюється виявлення невідповідностей у джерелах інформації, що надається суб'єктами надання інформації, фактичним даним про реципієнта та/або вимогам законодавства, що впливають на визначення права на отримання та розмір державних виплат;

3) проводиться аналіз даних, отриманих за допомогою інформаційно-аналітичної платформи.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 324 ретроспективна верифікація передбачає:

1) верифікацію інформації про реципієнтів, яким завершено державні виплати за період, що не перевищує трьох років до дня завершення таких виплат;

2) аналіз даних, отриманих за допомогою інформаційно-аналітичної платформи.

Інформація, що використовується для здійснення верифікації державних виплат, визначена ст. 13 Закону № 324.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 324 для здійснення верифікації […] державних виплат використовується така інформація про реципієнта:

1) прізвище, ім'я, по батькові;

2) дата народження/смерті;

3) місце народження;

4) стать;

5) серія, номер, дата видачі паспорта громадянина України та найменування уповноваженого суб'єкта, що його видав (номер, дата видачі паспорта громадянина України у формі картки та код уповноваженого суб'єкта, що його видав), […];

6) серія, номер, дата видачі свідоцтва про народження дитини реципієнта;

7) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та дата внесення інформації про особу до цього реєстру;

8) відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання;

9) реєстраційний номер облікової картки платника податків […];

10) інформація, отримана від суб'єктів надання інформації, що підтверджує або спростовує право на отримання та розмір державних виплат відповідно до законодавства;

11) інформація, що подається реципієнтом під час призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат, відповідно до визначених законодавством вимог для отримання таких виплат, необхідна для здійснення верифікації.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону № 324 інформація про відкриті в банках на ім'я реципієнтів рахунки, операції та залишки за ними отримується відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до ч. 1 ст. 324 Закону № 324 інформаційно-аналітична платформа використовується з метою:

1) проведення верифікації […] державних виплат;

2) інформаційної взаємодії центральних органів виконавчої влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування під час верифікації […] державних виплат у порядку, визначеному законодавством;

3) досягнення інших цілей, визначених законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону № 324 до інформаційно-аналітичної платформи включається інформація, передбачена ст. 13 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону № 324 адміністратор та порядок адміністрування інформаційно-аналітичної платформи визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням органу, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат.

Ч. ч. 5-6 ст. 14 Закону № 324 установлено, що порядок функціонування інформаційно-аналітичної платформи визначається органом, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат. Відповідальними за автентичність інформації, що надається до інформаційно-аналітичної платформи, є суб'єкти надання інформації.

Згідно з ч. 7 ст. 14 Закону № 324 орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, є відповідальним за автентичність внесення інформації до інформаційно-аналітичної платформи, наданої суб'єктами надання інформації.

Результат верифікації державних виплат врегульований нормами ст. 16 Закону № 324.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 324 за результатами верифікації орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, надає органам, що здійснюють державні виплати, підтвердження відповідності наданої реципієнтом інформації вимогам законодавства, що впливають на визначення його права на отримання та розмір державних виплат, під час здійснення превентивної верифікації або рекомендації щодо:

1) проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності;

2) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону № 324 орган, що здійснює державні виплати, опрацьовує отримані рекомендації у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня їх отримання.

Ч. 3 ст. 16 Закону № 324 передбачено, що за результатами опрацювання наданих рекомендацій орган, що здійснює державні виплати, приймає рішення щодо:

1) призначення (перерахунку) державної виплати;

2) припинення нарахування та/або здійснення державної виплати;

3) поновлення нарахування та/або здійснення державної виплати;

4) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.

Прийняття рішення про припинення державних виплат, а також про перегляд розміру або строку їх призначення приймається органом, що здійснює державні виплати, відповідно до законодавства, що регламентує здійснення державних виплат.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону № 324 у разі виявлення під час здійснення верифікації розбіжностей даних щодо реципієнтів у різних джерелах інформації орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, інформує суб'єктів надання інформації, які є володільцями, розпорядниками та/або адміністраторами автоматизованих інформаційних систем, реєстрів, баз даних інформації про реципієнтів, про виявлені факти таких розбіжностей для вжиття заходів відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону № 324 у разі виявлення недостовірної інформації, наданої реципієнтом, на підставі якої було призначено, нараховано та/або здійснено державні виплати, органи, що здійснюють державні виплати, надсилають таким реципієнтам вимогу щодо повернення неправомірно або надміру отриманої державної виплати.

Ч. 6 ст. 16 Закону № 324 передбачено, що орган, що здійснює державні виплати, за результатами опрацювання рекомендацій надає інформацію про прийняті рішення органу, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, протягом п'яти робочих днів з дня їх прийняття.

Відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону № 324 орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, після отримання інформації про прийняті рішення за результатами опрацювання рекомендацій органами, що здійснюють державні виплати:

1) проводить моніторинг опрацювання рекомендацій, у тому числі аналіз врахування наданих рекомендацій органами, що здійснюють державні виплати;

2) використовує інформацію, отриману за результатами проведеного аналізу результатів верифікації, під час бюджетного процесу.

Згідно з абз. 1 ч. 8 ст. 16 Закону № 324 у разі незгоди з рішенням, прийнятим органом, що здійснює державні виплати, реципієнт може оскаржити його у встановленому законом порядку.

Ч. 9 ст. 16 Закону № 324 передбачено, що центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері надання відповідних державних виплат, за погодженням з органом, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, затверджують порядки опрацювання рекомендацій за результатами проведення верифікації державних виплат.

18 лютого 2016 року відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 324 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 136 «Про затвердження Порядку здійснення верифікації та моніторингу державних виплат» (далі - Постанова КМУ № 136).

П. 1 Постанови КМУ № 136 затверджений Порядок здійснення верифікації та моніторингу державних виплат (далі - Порядок № 136).

На час виникнення спірних правовідносин Порядок № 136 діяв в редакції від 14 березня 2020 року.

П. 2 Постанови КМУ № 136 установлено, що органи, які здійснюють державні виплати, а також центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, банки, фонди загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, установи, організації і підприємства, що належать до сфери управління державних органів, які є володільцями, розпорядниками та/або адміністраторами автоматизованих інформаційних систем, реєстрів, баз даних інформації про реципієнтів, подають Міністерству фінансів інформацію, необхідну для здійснення верифікації та моніторингу державних виплат, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат, у тому числі персональні дані.

Відповідно до п. 1 Порядку № 136 цей Порядок визначає механізм здійснення верифікації та моніторингу державних виплат.

Згідно з п. 3 Порядку № 136 з метою здійснення верифікації […] державних виплат суб'єкти надання інформації подають Мінфіну інформацію, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат, персональні дані, інформацію з автоматизованих інформаційних систем, реєстрів, баз даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких вони є, у тому числі інформацію з обмеженим доступом.

У разі нарахування та отримання державних виплат, призначених на сім'ю або домогосподарство, інформація подається щодо кожного члена сім'ї або домогосподарства.

Відповідальними за повноту, автентичність та вчасність надання інформації є суб'єкти надання інформації.

П. 4 Порядку № 136 визначено, що порядок та умови обміну інформацією, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат, між Мінфіном та суб'єктами надання інформації, крім банків, визначаються Мінфіном разом із суб'єктами надання інформації, якщо інше не передбачено законом, з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Надання інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Згідно з п. 5 Порядку № 136 верифікація державних виплат здійснюється в інформаційно-аналітичній платформі шляхом застосування комплексу заходів із збору, проведення аналізу та порівняння параметрів інформації, отриманої від суб'єктів надання інформації, за кожним реципієнтом з подальшим визначенням відповідності інформації визначеним законодавством вимогам, що впливають на визначення права на отримання та розмір державних виплат, а також виявлення невідповідності даних в автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних.

П. 5-1 Порядку № 136 установлено, що за результатами превентивної верифікації орган, що здійснює державні виплати, в режимі реального часу отримує підтвердження відповідності наданої реципієнтом для призначення державної виплати інформації вимогам законодавства, що впливають на визначення його права на отримання та розмір державних виплат, або рекомендацію щодо проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності, за наявності в інформаційно-аналітичній платформі необхідної інформації.

Доступ до інформації в інформаційно-аналітичній платформі органів, що здійснюють державні виплати, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6 Порядку № 136 за результатами поточної та ретроспективної верифікації Мінфін щомісяця до 25 числа надає органам, що здійснюють державні виплати, рекомендації щодо:

1) проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності;

Рекомендація щодо кожного реципієнта формується на підставі однієї або декількох виявлених невідповідностей.

За правилами, наведеними в п. 8 Порядку № 136, орган, що здійснює державні виплати, опрацьовує отримані рекомендації у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня їх отримання.

Згідно з п. 9 Порядку № 136 за результатами опрацювання наданих Мінфіном рекомендацій орган, що здійснює державні виплати, приймає рішення щодо:

1) призначення (перерахунку) державної виплати;

2) припинення нарахування та/або здійснення державної виплати;

3) поновлення нарахування та/або здійснення державної виплати;

Орган, що здійснює державні виплати, за результатами опрацювання рекомендацій надає Мінфіну інформацію про прийняті рішення протягом п'яти робочих днів з дня їх прийняття.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв'язку з припиненням допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 як уповноваженій особі на сім'ю, у складі якої є вона та її син - ОСОБА_2 .

Суд встановив, що 25 листопада 2024 року Управління прийняло рішення № 51426-50420878 «Про припинення допомоги на проживання ВПО».

Цим рішенням на підставі п. 24 Порядку № 332 припинена виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам «до з'ясування обставин».

Отже, саме це рішення створює для позивачки правові наслідки.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, суду належить перевірити додержання Управлінням вимог Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-ІХ «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073), а прийняте ним рішення - на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Закон № 2073 регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів (ч. 1 ст. 1 цього Закону).

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 2 Закону № 2073:

1) адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації;

2) адміністративна справа (далі - справа) - справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов'язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом;

3) адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб);

4) адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта;

5) адміністративна процедура - визначений законом порядок розгляду та вирішення справи;

[…].

У спірних правовідносинах відповідач є адміністративним органом, а прийняте ним рішення - адміністративним актом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 2073 адміністративна процедура має проводитись з додержанням таких принципів: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9) ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту.

Надаючи оцінку правомірності припинення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, суд виходить саме з тих аргументів, які Управління навело у рішенні, що є предметом спору.

Як свідчить зміст рішення, в якості підстави припинення допомоги Управління покликалося на виявлення за результатами верифікації державних виплат невідповідності за електронною справою ОСОБА_1 за кодом 430, а саме «за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України отримувач або уповноважена особа перебувала за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більше як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги».

Суд відзначає, що відповідно до абз. 2 п. 8 Порядку № 332 (в редакції від 25 вересня 2024 року) нарахування та виплата допомоги уповноваженій особі або отримувачу припиняється та більше не призначається/поновлюється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо її повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.

Отже, норма абз. 2 п. 8 Порядку № 332 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, пов'язувала припинення нарахування та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з перебуванням уповноваженої особи або отримувача за кордоном понад 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно п р о т я г о м шестимісячного п е р і о д у о т р и м а н н я д о п о м о г и.

Суд встановив, що Управління вперше призначило ОСОБА_1 допомогу на шестимісячний період з 01 серпня 2024 року по 31 січня 2025 року за її заявою від 05 серпня 2024 року.

Відтак, для припинення нарахування та виплати цієї допомоги з підстави, передбаченої абз. 2 п. 8 Порядку № 332, Управління мало встановити факт перебування ОСОБА_1 за кордоном понад 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно впродовж періоду з 01 серпня 2024 року по листопад 2024 року, (тобто протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, з урахуванням дати прийняття рішення про її припинення (25 листопада 2024 року)).

Разом з цим докази, які б свідчили про те, що в період з 01 серпня 2024 року (дата, з якої призначена допомога), ОСОБА_1 виїжджала за кордон і перебувала там понад 30 календарних днів підряд або 60 календарних днів сукупно протягом періоду отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, суду не надані.

Навпаки, надані сторонами письмові докази свідчать, що в період з 01 серпня 2024 року по 25 листопада 2024 року (дата прийняття рішення про припинення допомоги) ОСОБА_1 фактично перебувала в Україні; працювала в структурному підрозділі «Лиманська дистанція колії» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця»; взаємодіяла з органами місцевого самоврядування, в тому числі з Управлінням, зокрема особисто зверталася до відповідача з заявами про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі.

Управління вказує на те, що рішення про припинення допомоги прийнято на підставі п. 24 Порядку № 332 до з'ясування обставин через виявлення невідповідності за кодом 430 в результаті верифікації державних виплат.

Суд відзначає, що згідно з абз. 2 п. 24 Порядку № 332 (в редакції від 25 вересня 2024 року) у разі виявлення невідповідності вимогам цього Порядку за результатами верифікації та відомостей, відображених в Єдиній системі, в Єдиній системі формується відповідний статус із зазначенням критеріїв, наведених у п. п. 7, 7-1 і 8 цього Порядку, які порушено.

Абз. 3 п. 24 Порядку № 332 (в редакції від 25 вересня 2024 року) установлено, що у разі надання Мінфіном за результатами верифікації рекомендацій щодо уточнення окремих даних для визначення права внутрішньо переміщеної особи на […] продовження виплати допомоги відповідні рекомендації засобами Єдиної системи передаються органу соціального захисту населення, який призначив допомогу. Орган соціального захисту населення опрацьовує рекомендації, надані за результатами верифікації засобами електронних систем Мінсоцполітики, та у разі виявлення відповідності отримувачів будь-якому з критеріїв, визначених п. п. 7, 7-1 і 8 цього Порядку, припиняє виплату з місяця, що настає за місяцем виникнення обставин, що впливають на право отримання допомоги.

Аналіз положень абз. 3 п. 24 Порядку № 332 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, зумовлює висновок про те, що сам по собі факт отримання органом соціального захисту населення рекомендацій Мінфіну щодо уточнення окремих даних для визначення права внутрішньо переміщеної особи на продовження виплати, наданих за результатами верифікації, не є підставою для припинення виплати.

Отримавши такі рекомендації, орган соціального захисту населення, в даному випадку відповідач, повинен: 1) опрацювати ці рекомендації і 2) припинити виплату лише у разі виявлення відповідності отримувача будь-якому з критеріїв, визначених п. п. 7, 7-1 і 8 Порядку № 332.

В силу положень п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 324 орган, що здійснює державні виплати, наділений повноваженнями приймати рішення щодо припинення або продовження державних виплат реципієнтам за результатами опрацювання рекомендацій, наданих органом, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат.

1) проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності;

При цьому, за визначенням, наведеним в п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 324, рекомендація являє собою повідомлення про результат верифікації державних виплат щодо невідповідності інформації, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання і розмір таких виплат.

1) призначення (перерахунку) державної виплати;

2) припинення нарахування та/або здійснення державної виплати;

3) поновлення нарахування та/або здійснення державної виплати;

Отже, відповідно до наведених вище положень Закону № 324 прийняттю будь-якого рішення органу, що здійснює державні виплати, (зокрема, щодо призначення, перерахунку, припинення чи поновлення державних виплат) має п е р е д у в а т и опрацювання рекомендацій, наданих за наслідками верифікації державних виплат, органом, що здійснює державні виплати.

При цьому згідно з абз. 3 п. 1 Порядку № 332 призначення і виплата допомоги здійснюється з дотриманням вимог Закону № 2073.

Адміністративна процедура має проводитись з дотриманням принципів, визначених ч. 1 ст. 4 Закону № 2073.

Відтак, прийняття рішення за результатами опрацювання рекомендацій, наданих за наслідками верифікації державних виплат, як адміністративна процедура, має проводитись з додержанням принципів, наведених у ч.1 ст. 4 Закону № 2073.

З-поміж іншого, адміністративна процедура провадиться з дотриманням принципів добросовісності і розсудливості (п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2073), а також обґрунтованості (п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону), сутність яких розкрита у ст. ст. 10 і 8 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 2073 адміністративний орган зобов'язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону № 2073 адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону № 2073 особа зобов'язана здійснювати надані їй права добросовісно та не зловживати ними.

Ч. 1 ст. 8 Закону № 2073 визначено, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з'ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону № 2073 адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи.

В силу положень ч. 3 ст. 8 Закону № 2073 адміністративний орган зобов'язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначений законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Правомірність рішення про припинення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам Управління обґрунтовує тим, що в результаті верифікації державних виплат за електронною справою позивачки встановлена невідповідність за кодом 430, а саме «за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України отримувач або уповноважена особа перебувала за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більше як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги».

При цьому в самому рішенні, розкриваючи зміст виявленої невідповідності, Управління вказує на те, що згідно з даними інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України (система «Аркан») ОСОБА_1 здійснила перетин державного кордону України 04 травня 2022 року; датою початку виплати допомоги є 01 серпня 2024 року; датою кінця виплати допомоги - 31 січня 2025 року; датою подання заяви про отримання допомоги - 05 серпня 2024 року; датою видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - 05 серпня 2024 року; датою отримання даних «Аркан» - 12 листопада 2024 року.

Рішення Управління від 25 листопада 2024 року № 51426-50420878 про припинення допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі не може вважатися таким, що відповідає принципу добросовісності і розсудливості.

Інформація, якою оперував відповідач, в процесі прийняття цього рішення, не давала можливості зробити висновок про те, що ОСОБА_1 відповідає критерію, передбаченому абз. 2 п. 8 Порядку № 332, тобто «отримувач або уповноважена особа перебувала за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більше як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги».

Так, Державна прикордонна служба України надала інформацію про перетин державного кордону України ОСОБА_1 лише 04 травня 2022 року в напрямку виїзд; даними про перетин позивачкою державного кордону України в напрямку в'їзд Державна прикордонна служба України не володіє.

Порядок № 332 не пов'язує припинення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з фактом перебування людини за кордоном (незалежно від його тривалості) в період, що передував її взяттю на облік як внутрішньо переміщеної особи, або в період, впродовж якого вона не отримувала допомогу на проживання.

Відтак, тривалість перебування ОСОБА_1 за кордоном в період з 04 травня 2022 року (дата її виїзду з України за даними системи «Аркан») по 14 липня 2024 року (дата визначена з урахуванням того, що відповідно до абз. 1 п. 8 Порядку № 332 в редакції, чинній на час звернення позивачки за призначенням допомоги, внутрішньо переміщеній особі, яка перебувала за кордоном і яка вперше звертається за призначенням допомоги, виплата призначається відповідно до п. п. 2-4 цього Порядку на підставі заяви, особисто поданої не раніше ніж через 15 робочих днів після повернення в Україну, та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним у п. п. 7, 7-1 і 8 цього Порядку), жодним чином не впливала на можливість призначення та виплати їй допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Суду не надані докази, які б свідчили про те, що до 05 серпня 2024 року ОСОБА_1 перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа, а також про те, що до 01 серпня 2024 року їй призначалась і виплачувалась допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам.

05 серпня 2024 року ОСОБА_1 о с о б и с т о звернулася до Управління з заявами про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Відтак, вочевидь станом на 05 серпня 2024 року позивач перебувала в Україні, а тому для висновку про відповідність ОСОБА_1 критерію, передбаченому абз. 2 п. 8 Порядку № 332, з яким цей Порядок пов'язує припинення допомоги, Управлінню належало встановити: 1) факт виїзду позивачки за межі України після 05 серпня 2024 року та 2) факт її перебування за кордоном більш як 30 календарних днів підряд або більш як 60 календарних днів сукупно в період о т р и м а н н я допомоги.

Однак докази, які б свідчили про те, що Управління встановило ці обставини, суду не надані.

За цих обставин, припинення допомоги для з'ясування обставин, зокрема, щодо дати повернення ОСОБА_1 в Україну, інформація про яку відсутня в базах даних Державної прикордонної служби України, не може вважатися добросовісною і розсудливою поведінкою Управління.

Беручи до уваги факт особистого звернення ОСОБА_1 до Управління 05 серпня 2024 року, останнє не могло бути необізнаним про те, що щонайпізніше 05 серпня 2024 року позивач повернулася в Україну. Відтак, наявність/відсутність в базах даних Державної прикордонної служби України інформації про дату повернення ОСОБА_1 в Україну після виїзду, що мав місце 04 травня 2022 року, не впливає на право позивачки на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі.

Докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 виїжджала з України та перебувала за кордоном після взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи та призначення їй допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, суду не надані.

З огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, з метою повного та ефективного захисту порушеного права ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи на соціальний захист, а саме на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, діючи на підставі ч. 2 ст. 9 КАС, суд дійшов висновку про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Управління від 25 листопада 2024 року № 51426-50420878 «Про припинення допомоги на проживання ВПО».

Висновок суду про протиправність цього рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 4, 5 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

При цьому суд враховує умови правомірності адміністративного акта, наведені у ст. 87 Закону № 2073.

Так, згідно з ч. 1 ст. 87 Закону № 2073 адміністративний акт є правомірним, якщо він прийнятий компетентним адміністративним органом відповідно до закону, що діяв на момент прийняття акта.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону № 2073 протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним ч. 1 цієї статті, зокрема:

1) прийнятий адміністративним органом, що:

а) не мав на це повноважень;

б) використав дискреційні повноваження незаконно;

2) суперечить положенням закону щодо форми та змісту адміністративного акта;

3) порушує норми матеріального права;

4) не відповідає принципам адміністративної процедури.

Порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта (ч. 3 ст. 87 Закону № 2073).

Отже, невідповідність адміністративного акта принципам адміністративної процедури є самостійною і достатньою підставою для визнання його протиправними.

В даному випадку невідповідність рішення від 25 листопада 2024 року № 51426-50420878 «Про припинення допомоги на проживання ВПО» принципу таким принципам адміністративної процедури як добросовісність і розсудливість, а також обґрунтованість, зумовила висновок суду про його протиправність.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивачки суд вважає за необхідне також застосувати такий спосіб захисту як зобов'язання Управління поновити ОСОБА_1 нарахування допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на неї та члена її сім'ї - ОСОБА_2 з 01 листопада 2024 року, а також виплатити цю допомогу з урахуванням фактично виплачених сум.

При обранні способу захисту порушеного права суд враховує, що по 31 жовтня 2024 року включно допомога виплачена в повному обсязі в щомісячному розмірі 5 000,00 грн, (з них 2 000,00 грн - на позивачку та 3 000,00 грн - на її дитину). З 01 листопада 2024 року нарахування та виплата допомоги припинені, проте до прийняття рішення, яке є предметом спору, Управління виплатило позивачці допомогу за листопад 2024 року в сумі 3 000,00 грн на її сина, (в подальшому ця виплата на централізованому рівні облікована як «переплата»), а нарахована і запланована на другий виплатний період листопада 2024 року допомога за листопад 2024 року безпосередньо на позивачку в сумі 2 000,00 грн так і не була їй виплачена.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою від 16 квітня 2025 року суд відстрочив позивачці сплату судового збору за подання цього позову в розмірі 1 211,20 грн - до ухвалення судового рішення у справі.

Судовий збір позивач не сплатила, докази здійснення будь-яких інших судових витрат суду не надані.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому несплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1 211,20 грн належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 ) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (ідентифікаційний код 25953617, місцезнаходження: 84333, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 23) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 25 листопада 2024 року № 51426-50420878 «Про припинення допомоги на проживання ВПО».

3. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради поновити ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам на неї та члена її сім'ї - ОСОБА_2 з 01 листопада 2024 року, а також виплатити цю допомогу з урахуванням фактично виплачених сум.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на користь держави судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

7. Повне судове рішення складено 10 жовтня 2025 року.

Суддя Т.О. Кравченко

Попередній документ

130928127

Наступний документ

130928129

Інформація про рішення:

№ рішення:	130928128
№ справи:	200/2514/25
Дата рішення:	10.10.2025
Дата публікації:	15.10.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; внутрішньо переміщених осіб

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (10.10.2025)
Дата надходження:	08.04.2025
Предмет позову:	про зобов'язання поновити виплату соціальної допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі

Учасники справи:

суддя-доповідач:

КРАВЧЕНКО Т О

відповідач (боржник):

Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради

заявник у порядку виконання судового рішення:

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

позивач (заявник):

Кузнецова Алла Юріївна