Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 жовтня 2025 року Справа№200/6589/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Матвійчук Наталії Євгеніївни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
27 серпня 2025 року адвокат Матвійчук Наталія Євгеніївна в інтересах ОСОБА_1 , позивача, звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Військової частини НОМЕР_1 з вимогами (з урахуванням збільшення):
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 11 березня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 11 березня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно у розмірі 85927,87 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 у повному розмірі індексації грошового забезпечення з 01 березня 2018 року до 10 квітня 2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації-різниці відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 березня 2018 року до 10 квітня 2020 року включно у розмірі 98259,36 грн.
За змістом викладеного позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) за призовом під час мобілізації, на особливий період, з 11 березня 2015 року до 25 березня 2016 року, та за контрактом з 25 березня 2016 року до 10 квітня 2020 року. З наданих відповідачем та архівом архівних відомостей про грошове забезпечення позивача слідує, що індексація грошового забезпечення за період служби у Військовій частині НОМЕР_1 нарахована і виплачена відповідачем в менших розмірах, ніж передбачено діючим законодавством, що порушує права позивача на отримання належних сум грошового забезпечення.
Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову. У наданому до суду відзиві на позов відповідач зазначив, що в силу вимог статті 58 Конституції України, в якості підстави для зміни «базового місяця», нова редакція Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, визначає зміну тарифних окладів, яка відбулась після 01 грудня 2015 року (після набрання чинності новою редакцією пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078). Відповідач вважає, що оскільки ж в період з 01 грудня 2015 року по 01 березня 2018 року розміри тарифних окладів не змінювались, а зміна тарифних окладів, на яку посилається позивач відбулась в минулому - до 01 грудня 2015 року, підстави для зміни місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця» на січень 2008 року) відсутні. Також зазначає, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, ніколи не передбачав повернення до раніше встановлених «базових місяців», а передбачав лише поточну зміну «базового місяця» через зміну розмірів доходів. Відтак, за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 в період з 11 березня 2015 року по 10 квітня 2020 року йому було нараховано кошти з розрахунку базових місяців для нарахування індексації - березень 2015 року, березень 2018 року згідно Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Крім того, відповідач зауважив, питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв'язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, належить до компетенції органу в якому останній проходить військову службу, при нарахуванні та виплаті відповідних сум. Відтак, суд не може встановити базовий місяць для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення, так як уповноважений лише встановити право позивача на її отримання.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Вирішено ряд процесуальних питань.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року прийнято до розгляду заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог у справі №200/6589/25.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 .
Відповідач, Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно зі статтею 43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.
Позивач має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 11 березня 2015 року по 10 квітня 2020 року, що підтверджується матеріалами справи та не оскаржується відповідачем.
14 серпня 2025 року представник позивача звернулась до Галузевого Державного архіву Державної прикордонної служби України із адвокатським запитом, в якому серед іншого просила:
- Видати ОСОБА_2 довідку про проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), та довідку про безпосередню участь в АТО/ООС.
- Надати копії відомостей про нараховане та виплачене ОСОБА_2 грошове забезпечення з розшифровкою всіх виплат помісячно за період проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ).
18 серпня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 листом вих.№04.4.1/1632-25-Вих «Про надання інформації» на адвокатський запит від 14 серпня 2025 року надіслано архівну довідку стосовно проходження військової служби ОСОБА_1 у НОМЕР_2 прикордонному загоні (Військова частина НОМЕР_1 ) за 2015-2016 роки, копію довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та копії особистих карток грошового забезпечення за 2015-2018 роки, в яких відображено помісячно відомості щодо всіх видів та розмірів нарахованого та виплаченого грошового забезпечення. При цьому повідомлено, що надати інформацію по 2020 рік немає можливості, оскільки справи з наказами начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_1 ) здані на зберігання по 2016 рік, справи з особистими картками грошового забезпечення по 2018 рік.
18 серпня 2025 року представник позивача звернулась до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) із адвокатським запитом, в якому серед іншого просила:
- Видати ОСОБА_2 довідку про проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 .
- Надати копії відомостей про нараховане та виплачене ОСОБА_2 грошове забезпечення з розшифровкою всіх виплат помісячно за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 .
21 серпня 2025 року НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України листом вих.№09/14081-25-Вих «Про надання інформації» на адвокатський запит від 18 серпня 2025 року в інтересах ОСОБА_1 , який надійшов на адресу НОМЕР_2 прикордонного загону 18 серпня 2025 року та був зареєстрований за реєстраційним номером 11900-25-Вх, надано довідку про проходження військової служби ОСОБА_1 у Військовій частині НОМЕР_1 та особисті картки, архівні відомості за 2019-2020 роки. Для отримання особистих карток, архівних відомостей ОСОБА_1 за 2015-2018 роки рекомендую звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до довідки Військової частина НОМЕР_1 від 21 серпня 2025 року №08/3268 позивач дійсно проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, з 11 березня 2015 року до 25 березня 2016 року та за контрактом з 25 березня 2016 року до 10 квітня 2020 року у Військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою-розрахунком індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 11 березня 2015 року по 10 квітня 2020 року індексація грошового забезпечення позивачу нараховано у червні 2015 року у розмірі 170,52 грн., у липні-серпні 2015 року - 200,97 грн. на місяць, у вересні-грудні 2015 року - 227,37 грн. на місяць, у січні-квітні 2016 року - 252,17 грн. на місяць, у травні 2016 року -265,35 грн., у червні-листопаді 2016 року - 363,95 грн. на місяць, у грудні 2016 року-лютому 2017 року - 483,20 грн. на місяць, у березні-квітні 2017 року - 563,20 грн. на місяць, у травні 2017 року - 592,77 грн., у червні-серпні 2017 року - 676,97 грн. на місяць, у вересні-листопаді 2017 року - 749,38 грн. на місяць, у грудні 2017 року-лютому 2018 року - 863,38 грн. на місяць, у період з березня 2018 року по листопад 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась, у грудні 2018 року-лютому 2019 року - 71,08 грн. на місяць, у березні-червні 2019 року - 134,47 грн. на місяць, у липні-листопаді 2019 року - 206,72 грн. на місяць, у грудні 2019 року-березні 2020 року - 216,51 грн. на місяць, у квітні 2020 року (по 10 квітня 2020 року) - 72,17 грн.; виплачувалась індексація грошового забезпечення позивачу виключно у листопаді 2015 року у розмірі 170,52 грн., у грудні 2018 року-лютому 2019 року - 71,08 грн. на місяць, у березні-червні 2019 року - 134,47 грн. на місяць, у листопаді 2019 року - 1033,60 грн., у грудні 2019 року-березні 2020 року - 216,51 грн. на місяць, у квітні 2020 року (по 10 квітня 2020 року) - 72,17 грн., у квітні 2020 року - 14879,28 грн. Крім того, відповідачем застосувались базові місяці для нарахування індексації - березень 2015 року, березень 2018 року, що підтверджується останнім.
Відповідно до архівної відомості за період з січня 2015 року по грудень 2015 року індексація грошового забезпечення ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась виключно у листопаді 2015 року у розмірі 170,52 грн.
Відповідно до архівної відомості за період з січня 2016 року по грудень 2016 року індексація грошового забезпечення ОСОБА_2 не нараховувалась та не виплачувалась.
Відповідно до архівної відомості за період з січня 2017 року по грудень 2017 року індексація грошового забезпечення ОСОБА_2 не нараховувалась та не виплачувалась.
Відповідно до архівної відомості за період з січня 2018 року по грудень 2018 року індексація грошового забезпечення ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась виключно у грудні 2018 року у розмірі 71,08 грн.
Відповідно до архівної відомості за період з січня 2019 року по грудень 2019 року індексація грошового забезпечення ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась у січні-лютому 2019 року у розмірі 71,08 грн. на місяць, у березні-червні 2019 року - 134,47 грн. на місяць, у листопаді 2019 року - 1033,60 грн. на місяць, у грудні 2019 року - 216,51 грн.
Відповідно до архівної відомості за період з січня 2020 року по грудень 2020 року індексація грошового забезпечення ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась у січні-березні 2020 року у розмірі 216,51 грн. на місяць., у квітні 2020 року - 14879,28 грн.
Доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року відповідачем суду не надано.
Відповідно до архівної відомості за період з січня 2018 року по грудень 2018 року розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у лютому 2018 року склав 13574,32 грн.: посадовий оклад - 740,00 грн., оклад за військовим званням - 45,00 грн., надбавка за вислугу років - 78,50 грн., преміювання - 3145,00 грн., винагорода ПКМУ 889 - 2989,80 грн., винагорода АТО/ООС - 5564,52 грн., винагорода за бойове чергування - 37,00 грн., надбавка за ВОВЗ - 863,50 грн., надбавка за ОУС - ризик для життя - 111,00 грн., а за березень 2018 року розмір грошового забезпечення склав 14982,23 грн.: посадовий оклад - 3080,00 грн., оклад за військовим званням - 740,00 грн., винагорода ПКМУ 889 - 49,83 грн., винагорода АТО/ООС - 5875,00 грн., мат. допомога для вирішення СПП - 1110,00 грн., надбавка за вислугу років - 955,00 грн., преміювання - 3172,40 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частини першої статті 2 Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Спеціальним законом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до абзацу 1 пункту першого статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з пунктами другим-четвертим статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078).
Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
У частині шостій статті 2 Закону №1282-XII вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно зі статтею 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами першою та другою статті 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації цих положень Закону України №1282-XII Кабінет Міністрів України постановою затвердив Порядок №1078, яким затверджено Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 7 пункту 4 Порядку №1078).
Статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року №2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у них виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення).
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Аналогічна правова позиція висловлена й Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 19 червня 2019 року у справі №825/1987/17.
Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян. У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Аналогічного змісту викладена позиція у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №825/874/17 та від 19 червня 2019 року у справі №825/1987/17, від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, від 05 лютого 2020 року у справі №825/565/17.
Також, суд зазначає, що відповідно до пункту 14 Порядку №1078 встановлено, що роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Водночас, проведення індексації, в тому числі, грошового забезпечення військовослужбовців, а також обмеження реалізації цих норм не може відбуватися за телеграмами, роз'ясненнями Департаменту фінансів Міністерства оборони України, вказівками командирів військових частин, закладів та установ Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, роз'ясненнями міністерств, тощо.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що не нарахування та невиплата в повному обсязі індексації грошового забезпечення у період проходження військової служби позивачем, свідчить про порушення відповідачем вимог Закону України №1282-XII та Порядку №1078.
Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця - січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Абзацами 1, 2 пункту 4 Порядку №1078 (у редакції, чинній з 01 січня 2015 року) встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Пунктом 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній до 01 грудня 2015 року) визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
З 01 грудня 2015 року редакція пункту 5 Порядку №1078 передбачає, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Аналіз редакцій норми пункту 5 Порядку № 1078 дозволяє зробити висновок, що до 01 грудня 2015 року будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації.
Відтак, до 01 грудня 2015 року базовий місяць для обрахунку індексації не був прив'язаний до події зростання тарифних окладів працівника.
Проте, редакція пункту 5 Порядку № 1078, яка діє з 01 грудня 2015 року, покладає обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовців) на підприємства, установи, організації у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації з урахуванням базового місяця, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання тарифних ставок (окладів).
Таким чином, з 01 грудня 2015 року зміна базового місяця для нарахування індексації залежить від підвищення тарифних ставок (окладів).
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
Абзацом 3 пункту 10-1 Порядку №1078, у редакції, чинній до 01 грудня 2015 року, визначалось, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
Порядок №1078 доповнено пунктом 10-2 згідно з постановою Кабінету Міністрів України №526 від 13 червня 2012 року, яка діє в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року.
Пункт 10-2 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року та встановлює, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Відтак, з 01 грудня 2015 року положення пункту 10-2 Порядку №1078 застосовуються до новоприйнятих працівників.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова №1294), яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені, зокрема, Додатками №1-7 до Постанови №1294.
01 березня 2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), положеннями якої встановлено розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить висновку, що за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року відповідач мав встановити базовий місяць для обчислення індексації грошового забезпечення позивача - січень 2008 року, доказів протилежного відповідачем не надано.
Відтак, заявлені представником позивача позовні вимоги в частині щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 11 березня 2015 року по 30 листопада 2015 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
З огляду на те, що відповідачем не заперечується проведення ним обчислення індексації грошового забезпечення позивача не з урахуванням місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця (базового місяця 01 січня 2008 року), а обчислення індексації з розрахунку збільшення розміру його грошового забезпечення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Враховуючи вказане, суд приходить висновку, що у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року відповідач мав встановити базовий місяць для обчислення індексації грошового забезпечення позивача - січень 2008 року.
Керуючись наведеними вище приписами Порядку №1078, суд розраховує розмір належної позивачу індексації за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно року за формулою:
І = Д x Кі / 100, де:
І - сума індексації;
Д - індексований дохід (в межах прожиткового мінімуму);
Кі - коефіцієнт індексації (величина приросту індексу споживчих цін).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений: з 1 січня 2015 року - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений: з 1 січня 2016 року - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 гривень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня.
Індекс споживчих цін опублікований на офіційному сайті Держстату https://www.ukrstat.gov.ua/ (у розділі «Статистична інформація» (підрозділ «Ціни») https://cutt.ly/ki9cJmD ).
Величина приросту індексу споживчих цін (коефіцієнт індексації) (із застосуванням базового місяця - січень 2008 року) протягом спірного періоду з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року становила:
у грудні 2015 року 167,1;
з січня по травень 2016 року щомісяця 171,2;
з вересня по листопад 2016 року щомісяця 186,9;
з грудня 2016 по лютий 2017 року щомісяця 198,6;
з березня по травень 2017 року щомісяця 210,00;
з червня по серпень 2017 року щомісяця 221,50;
з вересня по листопад 2017 року щомісяця 231,40;
з грудня по лютий 2018 року щомісяця 241,70.
За наслідком такого розрахунку розмір індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно склав:
за грудень 2015 року - 2302,64 грн.;
наростаючий індекс споживчих цін 267,10%. Сума індексації: 1378,00 грн. (дохід в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 167,10% (величина приросту індексу споживчих цін)/100 = 2302,64 грн.;
за січень-квітень 2016 року - 2359,14 грн. на місяць;
наростаючий індекс споживчих цін 271,20%. Сума індексації: 1378,00 грн. (дохід в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 171,20% (величина приросту індексу споживчих цін)/100 = 2359,14 грн.;
за травень 2016 року - 2482,40 грн.;
наростаючий індекс споживчих цін 271,20%. Сума індексації: 1450,00 грн. (дохід в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 171,20% (величина приросту індексу споживчих цін)/100 = 2482,40 грн.;
за червень-листопад 2016 року - 2710,05 грн. на місяць;
наростаючий індекс споживчих цін 286,90%. Сума індексації: 1450,00 грн. (дохід в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 186,90% (величина приросту індексу споживчих цін)/100 = 2710,05 грн.;
за грудень 2016 року-лютий 2017 року - 3177,60 грн. на місяць;
наростаючий індекс споживчих цін 298,60%. Сума індексації: 1600,00 грн. (дохід в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 198,60% (величина приросту індексу споживчих цін)/100 = 3177,60 грн.;
за березень 2017 року-квітень 2017 року - 3360,00 грн. на місяць;
наростаючий індекс споживчих цін 310,00%. Сума індексації: 1600,00 грн. (дохід в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 210,00% (величина приросту індексу споживчих цін)/100 = 3360,00 грн.;
за травень 2017 року - 3536,40 грн. на місяць;
наростаючий індекс споживчих цін 310,00%. Сума індексації: 1684,00 грн. (дохід в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 210,00% (величина приросту індексу споживчих цін)/100 = 3536,40 грн.;
за червень-серпень 2017 року - 3730,06 грн. на місяць;
наростаючий індекс споживчих цін 321,50%. Сума індексації: 1684,00 грн. (дохід в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 221,50% (величина приросту індексу споживчих цін)/100 = 3730,06 грн.;
за вересень-листопад 2017 року - 3896,78 грн. на місяць;
наростаючий індекс споживчих цін 331,40%. Сума індексації: 1684,00 грн. (дохід в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 231,40% (величина приросту індексу споживчих цін)/100 = 3896,78 грн.;
за грудень 2017 року-лютий 2018 року - 4258,75 грн. на місяць;
наростаючий індекс споживчих цін 341,70%. Сума індексації: 1762,00 грн. (дохід в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 241,70% (величина приросту індексу споживчих цін)/100 = 4258,75 грн.;
Всього, за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року розмір індексації склав 85927,87 грн. (2302,64 грн. + 9436,56 грн. + 2482,40 грн. + 16260,30 грн. + 9532,80 грн. + 6720,00 грн. + 3536,40 грн. + 11190,18 грн. + 11690,34 грн. + 12776,25 грн.).
Разом із цим, як встановлено судом вище, за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у загальному розмірі 170,52 грн., що не оскаржується останнім.
Враховуючи, що відповідачем фактично не заперечується несплата індексації за період саме з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця - січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у повному розмірі за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, та стягнути з відповідача на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, у розмірі 85927,87 грн., з відрахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.
Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 10 квітня 2020 року із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній з 15 березня 2018 року) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 1 січня 2016 року 101 відсоток).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (…)
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
На підставі абзацу 2 пункту 4 Порядку №1078 оплата праці, у тому числі, грошове забезпечення, індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Відповідно до абзацу 4 пункту 4 Порядку №1078 частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Порядок визначення суми індексації протягом спірного періоду регулювався абзацом 5 пункту 4 Порядку №1078 (з врахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»), згідно якого сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Згідно абзацу 1 пункту 5 Порядку №1078 (в редакції, що діяла до 02 квітня 2021 року) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Відповідно до редакції цього ж абзацу, яка набула чинності з 02 квітня 2021 року, у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
На підставі абзацу 3 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзацом 4 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Згідно абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078 (в редакції, що діяла до 02 квітня 2021 року) у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Відповідно до редакції цього ж абзацу, яка набула чинності з 02 квітня 2021 року, у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
На підставі абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (в редакції, що діяла з 02 квітня 2021 року: до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку).
Як визначено пунктом 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби) для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу, посадова особа митної служби.
Таким чином, Порядок №1078 фактично передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, - поточної індексації та індексації, яка розраховується як різниця між розміром підвищення місячного доходу (у випадку, якщо таке збільшення доходу відбулось у зв'язку зі підвищення тарифної ставки (окладу)) та розміром індексації, що мала би бути нарахована, якби збільшення доходу не відбулось (індексація-різниця).
При цьому абзац 3 пункту 10-1 Порядку №1078 в редакції, яка діяла до 1 грудня 2015 року передбачав, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу; пункт 10-2 передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Тобто, до 1 грудня 2015 року новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.
Внаслідок змін до Порядку №1078, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації провадиться не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. У зв'язку із такими змінами змінився і механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати, при цьому був вилучений термін базовий місяць.
Порівняльний аналіз указаних положень свідчить про те, що внаслідок змін, запроваджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», з 1 грудня 2015 року, діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу - обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник).
Тобто, відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01 березня 2018 року у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.
Пунктом четвертим цієї постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку №1078 (зі змінами) разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Таким чином, враховуючи те, що підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року постанови №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців, саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу 1 пункту 5 Порядку №1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.
Згідно із абзацом 2 пункту п'ятого Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України за посиланням: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cnrik/isc/iscu/iscmu.htm, де розміщено індекси споживчих цін у 1991-2019 роках, з квітня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.
Відповідачем не надано відомостей про застосування базового місяця при розрахунку розміру індексації за спірний період.
Разом з тим, у контексті спірних правовідносин питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078.
Відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку №1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці), покладається безпосередньо на роботодавця.
З огляду на зазначене, березень 2018 року, в якому відбулось підвищення посадового окладу позивача та, відповідно, і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.
Згідно матеріалів справи поточна індексації позивачу сплачувалась у період з 01 березня 2018 року по 10 квітня 2020 року, водночас, дії відповідача щодо правомірності та правильності її нарахування не є спірними.
Водночас, суд констатує, що спірним у цій частині є виключно питання щодо нарахування та сплати позивачу у період з 01 березня 2018 року по 10 квітня 2020 року індексації-різниці відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078.
Разом із цим, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, індексація-різниця, нарахування та сплата якої передбачені абзаци 4-6 пункту 5 Порядку № 1078, позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то норми свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (абзац 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі №260/6386/21.
Відповідно до положень Порядку №1078 розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця наступного за базовим.
Оскільки березень 2018 року є місяцем підвищення доходу (значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків та індексація грошового забезпечення відповідно не нараховується), індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7 (1,008*1,00*1,00*0,993*1,00*1,019*1,017*100).
Отже, індекс споживчих цін не перевищував 103% до листопада 2018 року.
У листопаді 2018 року індекс споживчих цін за вказаний місяць складав 103,7 %.
З урахуванням положень Порядку №1078, оскільки індекс споживчих цін у листопаді 2018 року складає 103,7%, то у наступному місяці і підлягає індексація грошового забезпечення військовослужбовців.
Однак, слід звернути увагу на положення абзаців 4-5 пункту 5 Порядку №1078, згідно з якими, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Так, у березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів у військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
З матеріалів справи вбачається, що розмір грошового забезпечення позивача у лютому 2018 року склав 5069,83 грн.: посадовий оклад - 740,00 грн., оклад за військовим званням - 45,00 грн., надбавка за вислугу років - 78,50 грн., преміювання - 3145,00 грн., винагорода ПКМУ 889 - 49,83 грн., винагорода за бойове чергування - 37,00 грн., надбавка за ВОВЗ - 863,50 грн., надбавка за ОУС - ризик для життя - 111,00 грн., а за березень 2018 року розмір грошового забезпечення склав 7947,40 грн.: посадовий оклад - 3080,00 грн., оклад за військовим званням - 740,00 грн., надбавка за вислугу років - 955,00 грн., преміювання - 3172,40 грн.
Водночас, суд зауважує, що згідно з пунктом 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02 лютого 2016 року №73 (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників.
Відтак, нарахована до виплати позивачу у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 2989,80 грн. входить до складу грошового забезпечення позивача за січень 2018 року. В свою чергу, нарахована позивачу до виплати у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 49,83 грн. входить до складу грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року.
З 01 березня 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода позивачу не нараховується, у зв'язку із втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».
Крім того, з урахуванням положень статті 9 Закону №2011-XII, розмір виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця.
Щодо врахування винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції при порівнянні розміру грошового забезпечення позивача в лютому і березні 2018 року, суд зазначає.
Так, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 червня 2021 року у справі №240/11441/19, відступив від правового висновку, зробленого Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі №420/1232/16, постанові від 30 листопада 2018 року у справі №415/6132/16 та дійшов висновку, що винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва). Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира. За таких обставин, винагорода за участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 43 Закону №2262-ХІІ.
За таких обставин, винагорода за безпосередню за участь в ООС(АТО) не має систематичного характеру, є тимчасовою виплатою для тих військовослужбовців, які залучені до участі у ній, вона залежить від певних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, у зв'язку з чим така винагорода не враховуються при порівнянні розміру грошового забезпечення позивача в лютому і березні 2018 року та, зважаючи на доданий представником позивача розрахунок до заяви про збільшення позовних вимог, ця обставина не є спірною.
З наведеного вбачається, що дохід позивача з березня 2018 року збільшено на 2877,57 грн. (7947,40 грн. - 5069,83 грн.).
У березні 2018 року розмір прожиткового мінімуму складав 1762,00 грн. (стаття 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік»).
За нормативними правилами, які визначають проведення індексації доходів, розрахунок індексу наростаючим підсумком починається з наступного після перевищення порога місяця до чергового перевищення.
При кожному наступному перевищенні порога індексації приріст рахуватиметься за формулою:
ПІСЦн = ІСЦ1 х ІСЦ 2 х … - 100%, де:
ПІСЦн - приріст індексу споживчих цін, %;
ІСЦ1 - перевищення індексу споживчих цін уперше (розраховується наростаючим підсумком), %;
ІСЦ2 - перевищення індексу споживчих цін удруге (розраховується наростаючим підсумком), %.
При підрахунку показника ПІСЦ необхідно враховувати, що ІСЦ розраховується наростаючим підсумком. Також кількість ІСЦ залежить від того, скільки разів було перевищено поріг індексації за розглядуваний період (звісно, не перерваний підвищенням зарплати). Наприклад, ІСЦ перевищив поріг один раз - отже слід враховувати лише ІСЦ1, двічі - ІСЦ1 та ІСЦ2, тричі ІСЦ1, ІСЦ2, ІСЦ3 тощо.
За офіційними даними Державної служби статистики України за період з січня 2008 року до березня 2018 року (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) поріг індексації перевищував 38 разів, а саме: у 2008 році 9 разів: січень-травень, вересень-грудень; у 2009 році 5 разів: січень, лютий, березень, червень, листопад; у 2010 році 4 рази: січень, лютий, серпень, вересень; у 2011 році 3 рази: січень, березень, квітень; у 2012 році поріг індексації не перевищував 101%; у 2013 році поріг індексації не перевищував 101%; у 2014 році 8 разів: березень-червень, вересень-грудень; у 2015 році 8 разів: січень-травень, вересень-листопад; у 2016 році 1 раз: квітень; у 2017 році поріг індексації не перевищував 103%; у січні - березні 2018 року поріг індексації не перевищував 103%.
У березні 2018 року величина приросту індексу споживчих цін становить 253,30% (353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100%).
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.
Такий розмір індексації грошового забезпечення 4463,15 грн., який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018 року) неодноразово досліджувався та встановлювався судами та підтверджується, зокрема, постановою Верховного Суду від 22 червня 2023 року у справі №520/6243/22.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме:
4463,15 грн. - 2877,57 грн. = 1585,58 грн.
Так, єдиним визначеним законодавцем методом визначення чи належить позивачу фіксована індексація грошового забезпечення у березні 2018 року є визначення суми, яка належить позивачу до виплати із застосуванням базового місяця «січень 2008 року» за виключенням суми збільшення грошового забезпечення позивача в березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 квітня 2020 року у справі №816/1728/16, де зазначено, що фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації.
За наведеного вбачається, що відповідачем, всупереч абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078, починаючи з 01 березня 2018 року не виплачена щомісячна фіксована індексація грошового забезпечення. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року по 10 квітня 2020 року та не вирішував питання щодо наявності у позивача права на цей вид індексації у спірний період, що свідчить про протиправну бездіяльність.
З урахуванням приписів абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 відповідач зобов'язаний був з березня 2018 року виплачувати фіксовану суму індексації грошового забезпечення (різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу), а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить фіксовану суму індексації.
Зважаючи, що відповідачем в період з 01 березня 2018 року по 10 квітня 2020 року виплата фіксованої суми індексації не здійснювалась, суд дійшов висновку, що в цьому періоді нарахування індексації грошового забезпечення позивачу здійснено відповідачем без врахування абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Відтак, у відповідача виник обов'язок з 01 березня 2018 року вираховувати індексацію-різницю в розмірі 1585,58 грн. (4463,15 грн. - 2877,57 грн.). а не у розмірі 4463,15 грн. як помилково розраховано представником позивача.
Відтак, суд відхиляє, наведений представником позивача розрахунок розміру індексації-різниці, як безпідставний та необґрунтований.
При цьому, суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази про нарахування та виплати відповідачем суми індексації-різниці в розмірі 1585,58 грн. на місяць у період з 01 березня 2018 року по 10 квітня 2020 року.
Спірний період з 01 березня 2018 року по 10 квітня 2020 року складає 2 роки 1 місяць 10 днів.
Отже, сума індексації-різниці, яка мала бути нарахована та виплачена позивачу, за період з 01 березня 2018 року по 10 квітня 2020 року становить: 1585,58 грн. х 25 місяців 10 днів = 40168,00 грн. (39639,50 грн. (1585,58 грн. х 25 місяців) + 528,50 грн. (1585,58 грн./30 днів х 10 днів)).
З огляду на вищезазначене, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача в цій частині шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 1585,58 грн. на місяць за період з 01 березня 2018 року по 10 квітня 2020 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та стягнути з відповідача на користь позивача індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 1585,58 грн. на місяць за період з 01 березня 2018 року по 10 квітня 2020 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, у розмірі 40168,00 грн., з відрахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи, суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Крім того, щодо доводів відповідача відносно порушення позивачем строку звернення до суду із позовною заявою, суд зауважує, що питання про дотримання позивачем строку звернення до суду із цим позовом вирішено ухвалою суду від 28 серпня 2025 року по даній справі.
За результатом розгляду справи та дослідження наданих відповідачем доказів, відсутні підстави вважати про передчасність викладеного в ухвалі від 28 серпня 2025 року по даній справі висновку, тому зазначені відповідачем доводи є безпідставними та відхиляються судом.
Відповідно положень статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов адвоката Матвійчук Наталії Євгеніївни в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення у повному розмірі за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, у розмірі 85927 (вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот двадцять сім) грн. 87 коп., з відрахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 1585,58 грн. на місяць за період з 01 березня 2018 року по 10 квітня 2020 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 1585,58 грн. на місяць за період з 01 березня 2018 року по 10 квітня 2020 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, у розмірі 40168 (сорок тисяч сто шістдесят вісім) грн. 00 коп., з відрахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 13 жовтня 2025 року.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.С. Молочна