Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 жовтня 2025 року Справа№200/1063/22
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за участю секретаря судового засідання Ященко А.В. адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІ-АР» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Доменна, буд. 48)
до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) - відповідач 1,
Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) - відповідач 2,
про визнання протиправними рішень комісії та зобов'язання вчинити певні дії,
за участю представників сторін:
від відповідачів - Моткова Н.В.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ДІ-АР», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області та Державної податкової служби України, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, як відокремленого підрозділу ДПС про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3368371/32787771 від 12.11.2021;
- зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 1 від 11.10.2021 датою її фактичного надходження.
24 січня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк не більше п'яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання примірників позовної заяви з додатками для відповідачів.
03 лютого 2022 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та два примірники позовної заяви з додатками для відповідачів 1 та 2.
Ухвалою від 07 лютого 2022 року суд прийняв до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі №200/1063/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІ-АР» до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправними рішень комісії та зобов'язання вчинити певні дії.
Справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін з проведенням судового засідання 28 лютого 2022 року.
24 лютого 2022 року російською федерацією здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президент України В. Зеленський постановив ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Вищезазначений Указ Президента України затверджено Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 березня 2022 року № 2119-IX.
Військовий стан продовжувався неодноразово Указами Президента України та затверджувався відповідними Законами України та діє на час ухвалення цього рішення.
Ухвалою від 23 червня 2022 року суд відклав розгляд справи, визначивши, що про дату, час і місце наступного судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково, враховуючи той факт, що позивач знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Судом з урахуванням розумних строків розгляду справи, в тому числі визначених ст. 6 Конвенції про захист основоположних прав людини судом призначено судове засідання на 23 вересня 2025 року на 09 год 00 хв шляхом направлення судових викликів відповідачу та розміщення виклику позивача на сайті Донецького окружного адміністративного суду (ресурс «Судова влада»).
18 вересня 2025 року від представників відповідача 1 та відповідача 2 до суду надійшли відзиви на позовну заяву та клопотання про розгляд справи №200/1063/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІ-АР» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії в порядку загального позовного провадження.
У відзивах на позовну заяву відповідачі просили відмовити у задоволенні позовної заяви позивача.
Так, відповідач 1 зазначив, що ТОВ «Ді-Ар» (постачальник) на адресу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський коксохімічний завод" (код ЄДРПОУ 5393085) (отримувач) складено та відправлено на реєстрацію податкову накладну (далі - ПН): - від 11.10.2021 № 1 на суму ПДВ 34844,91 грн, з загальним обсягом постачання 209069,48 грн, з номенклатурою послуг продавця: капітальний ремонт м'якої покрівлі по р. Ж-К будівлі ОРМО.РМЦ РСЦ ПРАТ "ДКХЗ" акт виконаних робіт №1555 за жовтень 2021р. (код послуг згідно з ДКПП 43.91).
За результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної було встановлено, що відображені операції у ПН від 11.10.2021 № 1 відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, тому реєстрація такої ПН була зупинена на підставі пункту 7 Порядку № 1165.
ТОВ «Ді-Ар» на розгляд комісії контролюючих органів було надано повідомлення про подання пояснень та копій документів (додаються): від 04.11.2021 № 1 до ПН від 11.10.2021 № 1: акт прийому-передачі за жовтень 2021 № 1555, пояснення від 03.11.2021 № 03/11-1, розрахунок загальновиробничих витрат до акту № 1555 за жовтень 2021, акт приймання виконаних підрядних робіт від 11.10.2021 № 1555, план зовнішніх обмірів виробничого будинку, ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорій складності від 25.08.2016 № 31-Л, договір підряду від 09.07.2021 № 31-0639-02, дозвіл на виконання робіт підвищеної безпеки від 20.12.2017 № 0896.17.14, протокол загальних зборів учасників від 26.01.2018 № 1, відомість ресурсів до акту за жовтень 2021 № 1555, додаток (договірна ціна 18-1555 ПТК 730) від 09.07.2021 № 1 до специфікації від 09.07.2021 № 3 до договору від 09.07.2021 № 31-0639-02, статут ТОВ «Ді-Ар», специфікація (додаток до договору від 09.07.2021 № 31-0639-02) від 09.07.2021 № 3.
На підставі пункту 9 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до Порядку № 520. Звертаємо увагу, що Порядком № 1165 не передбачено зазначення у Квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого та вичерпного переліку документів, які повинен надати платник податків для підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної. Зміст господарської операції, у зв'язку із виконанням якої відбувається реєстрація податкової накладної, податковому органу не відомий, а отже саме платник податку має визначити які первинні документи необхідно подати до податкового органу на підтвердження реальності господарської операції.
Комісією, під час розгляду наданих на розгляд документів встановлено, що на період виконання робіт, зазначених у спірній ПН, у ТОВ «Ді-Ар» відсутні відомості про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, також, за даними ЄРПН, відсутні дані з оренди техніки, що може свідчити про відсутність у платника засобів для провадження господарської діяльності, які б дозволили надання відповідної послуг. Формальна наявність договору, рахунків на оплату тощо за встановлених у справі обставин не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин і не дає можливості дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарської операції.
Згідно з відомостями інформаційних баз даних ДПС України, на підставі розгляду надісланих ТОВ «ДІ-АР» повідомлень про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено по відмовленим податковим накладним та сканокопіям доданих документів, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У зв'язку із вищезазначеними обставинами, комісією прийнято рішення від 12.11.2021 № 3368371/32787771 до ПН від 11.10.2021 № 1.
Скарга позивача від 22.11.2021 № 9352810288 на рішення від 12.11.2021 № 3368371/32787771 комісії ГУ ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від ТОВ «ДІ-АР» була розглянута відповідачем 2 та згідно прийнятого рішення залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Посилався на постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі №813/1766/17, адміністративне провадження №К/9901/3360/17, від 17.03.2020 у справі № 820/5934/15, від 14.05.2019 р. у справі за № 825/3990/14 щодо оформлення та реальності господарських операцій.
Зазначив, що обов'язок ДПС України зареєструвати податкові накладні є втручанням у дискреційні повноваження відповідача 2, що відповідає Рекомендаціям Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді.
Посилався на правові висновки Верховного Суду у постанові від 06.04.2021 у справі № 805/696/18-а.
Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву виклав аналогічну позицію.
Ухвалою від 19.09.2025 року клопотання відповідачів про розгляд справи №200/1063/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІ-АР» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії в порядку загального позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін було залишено без задоволення.
Судове засідання було призначено на 23.09.2025 року.
Означене судове засідання було відкладено на 01.10.2025 року у зв'язку із неявкою представників сторін у судове засідання.
Судові виклики про проведення відкритого судового засідання були здійсненні шляхом розміщення на сайті Донецького окружного адміністративного суду щодо позивача, щодо відповідачів судові повістки були направлені до електронних кабінетів зазначених суб'єктів у підсистемі «Електронний суд».
У судове засідання 01.10.2025 року представник позивача не з'явився, представник відповідачів підтримав позицію, викладену у відзивах на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судовий розгляд справи було відкладено з 01 жовтня 2025 р. на 07 жовтня 2025 року о 09:00.
З 12 травня 2025 року по 19 травня 2025 року, з 22 серпня 2022 року по 12 вересня 2025 року суддя знаходився у щорічній відпустці.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суті, суд установив наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ДІ-АР», місцезнаходження: Україна, 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Доменна, будинок 48, включений до ЄДРПОУ за номером 32787771.
Позивач здійснював свою діяльність на підставі Ліцензії від 25 серпня 20216 року № 31-Л, виданої Державною Архітектурно-будівельною інспекцією України, на здійснення Господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорій складності (за переліком робіт згідно з додатком) та Дозволу № 0896.17.14 від 20.12.2017 року, виданого Головним управлінням Держпраці у Донецькій області, яким дозволено виконувати роботи підвищеної небезпеки.
У відповідності до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22 грудня 2022 року № 309 , який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28.02.2025, первісною датою окупації міста всього Маріупольського району було 05 березня 2022 року.
У відповідності до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 23.04.2025 № 748 офіційною датою окупації міста Маріуполя є 21 травня 2025 року.
Доказів того, що позивач перереєстрований на територію, яка підконтрольна українському уряду, сторонами суду не надано, судом також не встановлено.
Як убачається із матеріалів справи, між ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (Замовник) та ТОВ «ДІ-АР» (Підрядник) був укладений договір підряду № 31-0639-02 від 09.07.2021 року.
У відповідності до п.1.1 Договору Підрядник зобов'язується на свій ризик і на умовах цього договору та за завданням Замовника виконати роботи з капітальних ремонтів на основних засобах Замовника, запланований перелік яких зазначається сторонами в Специфікаціях цього договору.
Роботи виконуються на території ПАТ «ДМК», якщо інше не вказано в Специфікаціях (п.1.2 Договору).
Строки виконання робіт, передбачені цим договором, а також окремих об'ємів (об'єкти, етапи, види) визначаються відповідними додатками (специфікаціями) на капітальні ремонти, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1 Договору).
Згідно до п. 2.3 Договору фактичний кінцевий строк завершення робіт по окремим об'єктам визначається датою підписання Замовником акту приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2В з додатками (форма 01 […]., Форма 02[…].,Форма 03[…].), підтвердженого довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 (надалі - Акт КБ-2в і довідки КБ-3).
Ціна робіт, виходячи із особливості та способів затверджених Замовником кошторисів (КФР), договірних договірної вартості Робіт та вказана у відповідних додатках (Специфікаціях), які є невід'ємною час тиною цього Договору (п.3.1 Договору).
Вартість затрат Підрядника включає в себе відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням роботи в рамках цього договору і плату за виконання робіт Підрядником, за винятком витрат, поне сених Замовником на надання Підряднику енергоносіїв, машин і механізмів для забезпечення вико нання Підрядником зобов'язань в рамках цього договору (п.3.2 Договору).
Загальна вартість цього Договору складає суму вартості всіх робіт, виконаних за догово ром і вказаних у відповідних додатках (Специфікаціях) (п.3.3 Договору).
При досягненні сторонами згоди про виконання робіт або їх окремих частин (об'єкти, етапи, типи) з використанням матеріалів Підрядника, вартість цих матеріалів узгоджується сторонами шляхом підписання Додаткові угоди до договору (п.3.4 Договору).
Оплата Замовником виконаних робіт здійсніться за фактом їх виконання з наступною оплатою в строк до 60 (шестидесяти) календарних днів з дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2в (F060) з додатками до актів КБ-2в підтверджених довідками КБ-3 (або інших документів, узго джених сторонами згідно з п. 2.3 цього договору), на підставі наданих Підрядником рахунків і подат кових накладних, якщо інше не вказано в Специфікаціях (п.3.4 Договору).
Склад робіт за цим Договором, а також окремих об'ємів (об'єктів, етапів, видів) визначається на підставі кошторисів, калькуляцій, ремонтних (дефектних) відомостей та наводиться у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (п.5.1 Договору).
Роботи виконуються матеріалів Замовника і засобами Підрядника, якщо інше не обумов лено сторонами в цьому договорі, специфікаціях або додаткових угодах до нього. Під матеріалами Замовника розуміються всі матеріали, надані Замовником для виконання робіт Підрядником, крім підакцизних товарів, перелік яких затверджено «Розділом VI. Акцизного податку» […] (п.6.1 Договору).
У відповідності до п. 6.2-6.3 Договору найменування, вартість, належність, кількість, якість, норми витрат матеріалів визначаються в Специфікаціях до Договору.
При передачі Замовником матеріалів Підряднику, сторони укладають Накладну форми М-11 або Акт про передачу основних чи додаткових матеріалів, конструкцій, запасних частин та комплектуючих Підряднику - форма 01.
Сторони договору узгодили у п. 15.5 договору, що цей договір діє до 31 грудня 2022 року включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань.
09.07.2021 року сторони вищевказаного договору уклали Специфікацію № 3, відповідно до якої визначили наступні позиції:
Замовник доручає, а Генеральний підрядник зобов'язався виконати роботи з капітального ремонту - найменування об'єкта, цех: РМЦ РСЦ. Капітальний ремонт м'якої покрівлі по ряду Ж-К будівлі ВРМО (відділення ремонту механічного обладнання) РМЦ РСЦ, строк виконання робіт - серпень-грудень 2021 р за попередньо узгодженим графіком з Замовником, здати передачі об'єкта в ремонт до повного виконання робіт, вартість робіт без урахування ПДВ 174350,47 грн, ПДВ 34870,09 грн, разом з урахуванням ПДВ 209220,56 грн, гарантійний термін експлуатації 12 місяців.
Перелік робіт, а також норми, вартість, приналежність, кількість і норми витрат матеріалів, машин і механізмів визначається Договірною ціною №18-1555 ПТК 730 (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною даної Специфікації.
Оплата Замовником виконаних робіт здійснюється за фактом їх виконання з наступною оплатою в строк до 60 (шістдесяти) календарних днів з дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2В (Р060) на підставі наданих Підрядником рахунків і податкових накладних.
Оплата вартості експлуатації машин і механізмів Підрядника, використовуваних при виконанні робіт за даною Специфікацією не більш за вартість експлуатації, вказаної у відомості ресурсів до локального кошторису Додатка №1 цієї Специфікації. При необхідності, дозволяється заміна машин і механізмів Підрядника на аналогічні за функціональною приналежністю, але без перевищення вартості, вказаної у відомості ресурсів до локального кошторису Додатка №1 цієї Специфікації.
Вартість робіт орієнтовна і формується з суми підписаних актів приймання виконаних підрядних робіт КБ-2В.
Результат виконаних робіт за цією Специфікацією оформлюється актом КБ-2В.
3 урахуванням цієї специфікації сума договору складає 854531,71 грн, у т, ч ПДВ -142421,95 грн.
До даної специфікації додається і є її невід'ємною частиною: Додаток №1 «Договірна ціна №18-1555 ПТК 730 Капітальний ремонт. Ремонт м'якої покрівлі по ряду Ж-К будівлі ВРМО ( відділення ремонту механічного обладнання) РМЦ РСЦ Інв. №0114139».
У відповідності до Додатку № 1: Договірна ціна №18-1555 ПТК 730 Капітальний ремонт. Ремонт м'якої покрівлі по ряду Ж-К будівлі ВРМО (відділення ремонту механічного обладнання) РМЦ РСЦ Інв. №0114139 ( вид договірної ціни: тверда, визначено згідно з ВБН Д.1.1-3-2001, складена в поточних цінах станом на 23 липня 2020) загальна вартість робіт разом з урахуванням ПДВ склала 209220,56 грн, сума без ПДВ 174350,47 грн, ПДВ 34 870,09 грн.
Крім того, був складений локальний кошторис №18-1555 ПТК 730 на Капітальний ремонт. Ремонт м'якої покрівлі по ряду Ж-К будівлі ВРМО РМЦ РСЦ Інв. №0114139 та Розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису№18-1555 ПТК 730 на Капітальний ремонт Ремонт м'якої покрівлі по ряду Ж-К будівлі ВРМО РМЦ РСЦ Інв. №0114139.
Також була складена пояснювальна записка №18-1555 ПТК 730 на Капітальний ремонт. Ремонт м'якої покрівлі по ряду Ж-К будівлі ВРМО РМЦ РСЦ Інв. №0114139.
Між позивачем (Сторона 2), Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат» (Сторона 1, код ЄДРПОУ 05393043), Приватним акціонерним товариства "Дніпровський коксохімічний завод" (Нова Сторона, код ЄДРПОУ 5393085) була укладена Угода про заміну сторони Договору №31-0639-02 від 09.07.2021 року.
На умовах цієї Угоди про заміну сторони, ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» як Сторона 1 передає Новій Стороні, а Нова Сторона приймає на себе всі права та обов'язки, що мали виникнути у Сторони 1 за Договором з дати підписання даної Угоди.
Після підписання Сторонами цієї Угоди, Нова Сторона стає стороною Договору і є правонаступником Сторони 1 відносно її прав та обов'язків за Договором що мали виникнути у Сторони І за Договором з дати підписання даної Угоди в повному обсязі. Взаєморозрахунки Нової Сторони із Сторони 2 при виконанні умов Договору здійснюються за реквізитами, зазначеними в пункті 9 даної Угоди.
У відповідності до Акту прийому виконаних підрядних робіт № 1555 від 11.10.2021 року за жовтень 2021 року, підписаного представниками позивача та Приватного акціонерного товариства "Дніпровський коксохімічний завод" позивачем були виконані підрядні роботи на суму 209069,48 грн, в тому числі ПДВ 34844,91 грн, витрати праці робітників будівельників на об'єми, витрати праці робітників, які обслуговують машини на об'єми робіт людина-годин - 1409,80263, матеріали замовника відповідно до Акту на використання ТМЦ № 1555 -2632,6579 одиниць.
У відповідності до Акту приймання-здавання № 1555 за жовтень 2021 року на передачу основних матеріалів, конструкцій та деталей Підрядної організації ТОВ «ДІ-АР» Капітальний ремонт. Ремонт м'якої покрівлі по ряду Ж-К будівлі ВРМО РМЦ РСЦ ПРАТ «ДКХЗ» відбулось передання-приймання наступних матеріалів, конструкцій, деталей:
Бітум нафтовий покрівельний, марка БНК 45/180; Цвяхи; Герметик; Гас для технічних; Мастика бітумна покрівельна, гаряча; пісок; Проволока стальна низьковуглецева різного призначення, чорна, діаметр 1,6 мм; Руберойд наплавлюваний верх броньований; Руберойд наплавлюваний підкладочний; Цемент.
Платіжним дорученням № 4500039690 від 10 грудня 2021 року Приватним акціонерним товариством "Дніпровський коксохімічний завод" було сплачено на користь позивача 209069,48 грн з призначенням платежу: «Оплата за КР мягкой кровли ОРМО РМЦ по дог. № 31-0639-02 от 09.07.2021 и сч. СФ- 0000059 от 11.10.2021, в том числе НДМ 34844,91 грн».
Позивачем було складено податкову накладну № 1 від 11.10.2021 та направлено для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних.
Згідно з Квитанцією про реєстрацію і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №93249994341 від 29 жовтня 2021 року, яку отримав позивач, було зазначено наступне: «Документ доставлено до ДПС України ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО, РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 11.10.2021 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.91, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=14.018%, "Р"=0».
При цьому суд звертає увагу сторін, що у вищеозначеній квитанції не визначено, які саме документи повинен надати позивач (відсутній перелік).
На адресу податкового органу позивачем було направлено Повідомлення від 04.11.2021 року № 1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
У Повідомленні було зазначено, що Підприємство надає послуги, які відповідають видам діяльності, відображених в Статуті підприємства, реальність операцій підтверджується належним чином складеними первинними документами, які подаються до повідомлення та відображені в поясненні, блокування реєстрації ПН є необґрунтованою, та не відповідає жодному ризиковому критерію. Кількість додатків 20.
Крім того, були надані пояснення 03/11-1 від 03.11 2021 року, у яких позивач зазначив наступне.
На підставі акту приймання виконаних підрядних робіт № 1555 від 11.10.21 р на суму 209069,48 грн, (у т. ч ПДВ 34844,91 грн) була виписана податкова накладна № 1 від 11.10.21.
Послуга згідно з ДКПП в податковій накладній № 1 від 11.10.21 вказана 43.91 згідно найменування будівництва (проєкту) - Капітальний ремонт м'якої покрівлі по ряду Ж-К будівлі ВРМО РМЦ РСЦ ПрАТ «ДКХЗ».
На підприємстві ТОВ «ДІ-АР» на постійній основі задіяно багато кваліфікованих робітників і фахівців, яка станом на листопад 2021 року, становить близько 129 особи, та постійно збільшується. Всі робітники забезпечені робочими місцями з належними умовами праці, отримують заробітну плату вчасно, податки та збори до місцевого і державного бюджету оплачуються вчасно та в великих розмірах. Протягом 2021 року підприємство сплатило податку на додану вартість 337000 грн, Єдиного соціального внеску було сплачено 1618964 грн.
Підприємство ТОВ «ДІ-АР» за роки праці зарекомендувало себе як сумлінний платник податків та зборів.
Просив розблокувати реєстрацію в ЄРПН податкової накладної № 1 від 11.10.2021. Оскільки дана податкова накладна є підтвердженням податкового зобов'язання, яке виникло у ТОВ «ДІ-АР» 11.10.2021р. на підставі приймання виконаних робіт Замовником (ПАТ «ДКХЗ»), в обсязі, зазначеному в підписаній між сторонами акту виконаних будівельних робіт (форма КБ-2).
Як зазначив позивач ним були надані наступні документи: договір підряду № 31-0639-02 від 09.07.21 між ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат та ТОВ «ДІ-АР», специфікація № З від 09.07.2021 до договору № 31-0639-02 від 09.07.21, додаткова угода про зміну сторони до договору № 31-0639-02, акт прийому виконаних підрядних робіт N2 1555 від 11.10.21, прийомна-здавальний акт про передачу матеріалів для виконання робіт № 1555 від 11.10.2021, ліцензія №31-Л від 25.08.16, дозвіл № 0896.17.14 від 20.022.2017, протокол загальних зборів учасників ТОВ «ДІ-АР» від 26.01.18, викопіювання креслення проєкту Д 161315-1, статут підприємства, відомість ресурсів до акту № 1555 від 11.10.21, розрахунок загальновиробничих витрат до акту № 1555 від 11.10.21, кошториси щодо ціни: договірна ціна 18-1555 ПТК №730, кошторис 18-1555 П ІК 730.
Згадане повідомлення платника податку від 04.11.2021 № 1 було прийнято (копії квитанцій про збереження документів та пояснень на центральному рівні додаються).
Відповідачі у своїх відзивах зазначили, що позивачем були надані наступні документи: від 04.11.2021 № 1 до ПН від 11.10.2021 № 1: акт прийому-передачі за жовтень 2021 № 1555, пояснення від 03.11.2021 № 03/11-1, розрахунок загальновиробничих витрат до акту № 1555 за жовтень 2021, акт приймання виконаних підрядних робіт від 11.10.2021 № 1555, план зовнішніх обмірів виробничого будинку, ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорій складності від 25.08.2016 № 31-Л, договір підряду від 09.07.2021 № 31-0639-02, дозвіл на виконання робіт підвищеної безпеки від 20.12.2017 № 0896.17.14, протокол загальних зборів учасників від 26.01.2018 № 1, відомість ресурсів до акту за жовтень 2021 № 1555, додаток (договірна ціна 18-1555 ПТК 730) від 09.07.2021 № 1 до специфікації від 09.07.2021 № 3 до договору від 09.07.2021 № 31-0639-02, статут ТОВ «Ді-Ар», специфікація (додаток до договору від 09.07.2021 № 31-0639-02) від 09.07.2021 № 3.
Позивачем до суду надані до суду копії документів із електронним підписом, що були направлені на адресу податкового органу.
За наслідками розгляду наданих документів комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийняте Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3368371/32787771 від 12.11.2021, яким позивачу було відмовлено у реєстрації накладної з наступних підстав - у зв'язку ненаданням платником податку: первинних документів, щодо постачання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити), розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
При цьому відповідачем 1 не було підкреслено, які саме документи не надані позивачем для того щоб його податкова накладна була зареєстрована.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до відповідача 2 зі Скаргою на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3368371/32787771 від 12.11.2021, до якої також долучив документи, які надавались відповідачу 1.
Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.11.2021 року № 55290/32787771/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Підставами цього Рішення відповідачем 2 визначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси.
Не погодившись з означеними рішеннями позивач звернувся до суду.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час подання податкової накладної на реєстрацію та ухвалення оскаржуваного рішення, далі - ПК України).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).
За приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів (далі по тексту - Порядок №1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є така відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) відображеної в податковій накладній/розрахунку коригування операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції.
Критерії ризиковості здійснення операцій є додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165.
Реєстрація поданої позивачем податкової накладної була зупинена з посиланням на п. 1 Критерії ризиковості здійснення операцій, згідно з яким таким критерієм є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Відповідно до п.п. 10 та 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
З 14.12.2019 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, яким затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 1 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до п. 5 Порядку перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з п.п. 6 та 9 вказаного Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Згідно з п.п. 3 та 10 вказаного Порядку, комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Відповідно до п. 11 Порядку комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Реєстрації податкової накладної № 1 від 12.10.2021 року була зупинена відповідачем 1.
Згідно з квитанцією від 01.11.2021 року реєстрацію податкової накладної № 1 від 11.10.2021 року зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.91, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як убачається із матеріалів справи, на час формування податкової накладної, у позивача був відсутній зазначений код 41.93 «Покрівельні роботи», який включає: монтаж і встановлення дахів, укладання покрівель.
Однак, доказів того, що позивачем на постійній основі здійснюються такі господарські операції (постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання сторонами суду не надано. Оскільки викладена диспозиція передбачає наявність одночасно двох елементів: здійснення діяльності на постійній основі та обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання, елемент постійності сторонами суду не доведено.
Судом досліджені письмові пояснення позивача та документи, які надавались ним, як відповідачу 1, так і відповідачу 2.
Дійсно позивачем не була надана копія платіжного доручення, оскільки оплата за виконані роботи була здійснена пізніше - 10 грудня 2021 року.
Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 12.04.2023 року (справа № 500/1836/22), від 27.01.2022 року (справа № 380/2365/21), від 18.06.2019 року (справа № 0740/804/18), від 23.10.2018 року (справа № 822/1817/1).
У постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18 указано, що у випадку не конкретизації переліку документів у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому відмова в її реєстрації не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Судом встановлено, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які саме документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.
Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі №380/7648/22.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2024 року у справі №500/4244/22 (адміністративне провадження № К/990/29006/23) зазначив наступне: «Верховний Суд неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що договір не є первинним документом, оскільки його укладання не призводить до змін у структурі активів, зобов'язань та капіталу. Підписання договору лише свідчить про наміри двох суб'єктів господарювання здійснити певні дії щодо товарів, робіт чи послуг. В той час як видаткова накладна є первинним документом, вона підтверджує передачу матеріалів, сировини, палива, товарів, необоротних активів тощо від продавця до покупця.
Крім того, договір купівлі-продажу може укладатися як в усній, так і в письмовій формі, (за виключенням тих видів товару, для договору купівлі-продажу законом встановлена обов'язкова письмова форма), а тому ненадання цього документу контролюючому органу для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, не є безумовною підставою для прийняття рішення про відмову в її реєстрації, оскільки податковий орган має в першу чергу враховувати первинні документи, які відображають сутність та зміст господарської операції та стали підставою для складання податкової накладної.
Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Можливість же надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної».
Отже предметом розгляду є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Крім того, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин), датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У даному випадку, першою подією було укладання та підписання Акту прийому виконаних підрядних робіт № 1555 від 11.10.2021.
Крім того, суд звертає увагу відповідачів на той факт, що договором підряду було передбачено надання Замовником матеріалів, що також підтверджується приймально-здавальним актом про передачу матеріалів для виконання робіт № 1555 від 11.10.2021.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що факт виконання робіт, та досліджені судом документи, які були надані позивачем, в тому числі і відповідачами, складені з дотриманням вимог законодавства і є достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Отже, у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкової накладної № 1 від 11.10.2021 року.
Таким чином, суд приходить висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної, як передумови прийняття оскаржуваного рішення, оскільки у квитанції контролюючим органом не вказано конкретного переліку документів, яких позивач повинен був надати, а тому суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено, що існують підстави для зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 11.10.2021 року у зв'язку із встановленням саме п. 1 критеріїв ризиковості здійснення операцій, як і не доведено дотримання вимог Порядку №1165 та процедури зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, встановленої зазначеним Порядком.
Згідно з положеннями частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, як відокремленого підрозділу ДПС про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3368371/32787771 від 12.11.2021 підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача - зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 1 від 11.10.2021 датою її фактичного надходження, то суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Вказане спростовує доводи відповідача, що в межах даних правовідносин повноваження ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією відповідного органу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо посилання відповідачів на певні постанови Верховного Суду до уваги судом не проймаються оскільки стосується аналізу господарської діяльності і її результатів, що надійшли відображення у податковій звітності і як слід проведення податкової перевірки і оскарження її результатів, що жодним чином не має відношення до реєстрації податкових накладних, крім того судом застосована судова практика Верховного Суду за 2024 рік з огляду на позицію Великої Палати, згідно якої застосовуватись повинна остання правова позиція і висновки.
Щодо посилання відповідачів щодо формування податкового кредиту за наслідками реальних господарських операцій, то як зазначав суд у цьому рішенні первинні документи та господарські операції повинні досліджуватись під час проведення документальних перевірок та надання аналізу первинних документів, що покладені в основу бухгалтерського та податкового обліку, результати яких відображені у податковій звітності.
Суд звертає увагу сторін, що принцип правової визначеності серед інших складових частин, які забезпечують стабільність, сталість і незмінність правового регулювання та правозастосування, включає також і вимоги до необґрунтованого розширення дискреційних повноважень органів влади.
ЄСПЛ підкреслює, що словосполучення «згідно із законом», яке використовується у ст. 6 Конвенції, не лише вимагає дотримання національного закону, а й стосується якості такого закону (рішення ЄСПЛ від 28.03.2000 р. у справі «Baranowski v. Poland»). Суд нагадує, що національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві (рішення ЄСПЛ від 15.11.1996 р. у справі «Domenichini v. Italy»).
Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 8 лютого 2022 року у справі № 160/6762/21 дійшов висновку, згідно якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
В постанові від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21 Верховний Суд сформулював визначення «ефективного правосуддя» та зазначив, що комплексний аналіз приписів КАС України дає суду підстави для висновку, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання. Всі ці складові можна охопити єдиним терміном «ефективне правосуддя», що виступає еталоном для оцінки судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб'єктів. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Зазначені висновки також відповідають позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 18 жовтня 2018 року у справах №822/584/18, №806/1316/18, від 23 листопада 2018 року у справі №826/8844/16 та від 20 грудня 2018 року у справі №524/3878/16-а.
Водночас у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18 Верховний Суд сформулював висновок, згідно якого у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
У справі №805/4508/16-а Верховний Суд зазначав, що стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб'єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus) заява № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus) заява № 32181/04; пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria) заява № 38780/02).
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 квітня 2008 року «Вассерман проти Росії» вказав, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Тому суд вважає необґрунтованими та помилковими посилання відповідачів на Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді.
В постанові від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21 Верховний Суд сформулював визначення “ефективного правосуддя» та зазначив, що комплексний аналіз приписів КАС України дає суду підстави для висновку, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання. Всі ці складові можна охопити єдиним терміном “ефективне правосуддя», що виступає еталоном для оцінки судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб'єктів. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам
Щодо дотримання судом принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи та надання позивачем додаткових документів під час реєстрації та відмови у реєстрації податкових накладних, адміністративному оскаржені, то суд зазначає, що не визначення відповідачем 1 конкретно визначених документів під час зупинення реєстрації податкових накладних та не дотримання норм Податкового кодексу України щодо дати виникнення податкових зобов'язань, першої події, визначають саме не дотримання відповідачами зазначеного принципу.
Частиною 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 поняття порушене право, за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес. У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; е) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahalv. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Суд зазначає, п. 20 Порядку №1246 визначено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, з урахуванням принципів адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача у цій частині також підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні позову був сплачений судовий збір в сумі 2481 грн.
Враховуючи викладене, суд стягує судовий збір у розмірі 2481 грн з відповідача 1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних рішень.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІ-АР» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Доменна, буд. 48 ЄДРПОУ 32787771) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, ЄДРПОУ 44070187), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ЄДРПОУ 43005393), про визнання протиправними рішень комісії та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, як відокремленого підрозділу ДПС про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3368371/32787771 від 12.11.2021.
Зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 1 від 11.10.2021 датою її фактичного надходження.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 44070187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІ-АР» судовий збір у розмірі 2 481 (Дві тисячі чотириста одна) грн 00 копійок.
Вступну та резолютивну частину рішення суду складено, підписано та проголошено 07 жовтня 2025 року.
Повний текст рішення складено та підписано 13 жовтня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко