Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 жовтня 2025 року Справа№200/5050/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 179 від 04.06.2025, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 179 від 04.06.2025, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він є власником житлового будинку садибного типу, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 . Внаслідок влучання боєприпасів зазначений будинок було визнано непридатним для використання за цільовим призначенням, будівельні конструкції та інженерні мережі будинку відновленню не підлягають, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність аварійного демонтажу будинку. Проте, рішенням комісії Святогірської міської військової адміністрації з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені/зруйновані об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, № 179 від 04.06.2025 позивачу було відмовлено у компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій. Позивач наголошує, що законодавством України не передбачено такої підстави для відмови в наданні компенсації за зруйноване майно позивачеві, як не проведення відповідачем технічного обстеження відповідно до пункту 9 порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473.
З огляду на вказане, позивач просить суд:
визнати протиправними і скасувати рішення Святогірської міської військової адміністрації № 179 від 04.06.2025 про відмову ОСОБА_1 в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_1 ;
зобов'язати Святогірську міську військову адміністрацію забезпечити повторний розгляд заяви від 15.05.2025 ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач позов не визнав. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначив, що компенсація за пошкоджене житло не надається у разі якщо будинок підлягає капітальному ремонту. А компенсація за знищені частини будинку - у разі якщо весь будинок підлягає капітальному ремонту. На переконання відповідача, спочатку потрібно обстежити весь цілий будинок, а потім вже частини будинку, на які присвоєні свої поштові адреси. Враховуючи вищенаведене, комісією було відмовлено у видачі сертифіката на зруйноване майно по заяві № ЗВ-15.05.2025-197970 щодо компенсації за знищений житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та винесено відповідне рішення згідно з документами, внесеними до «Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України». З огляду на вказане, просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 14 липня 2025 року Донецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Святогірської міської військової адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення № 179 від 04.06.2025, зобов'язання вчинити певні дії та відкрив провадження по справі № 200/5050/25. Розгляд адміністративної справи суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Воєнний стан продовжено та він триває на день винесення рішення у справі.
З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Суд зазначає, що рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25.10.2024 по справі № 243/6843/24 позов ОСОБА_1 до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, задоволено. Виділено ОСОБА_1 в натурі в окрему інвентарну одиницю частину житлового будинку: 23/50 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 30,5 кв.м, в тому числі житловою 17,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , з господарськими спорудами: колодязь № 1. Визнано право власності за позивачем на 23/50 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 30,5 кв.м, в тому числі житловою 17,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; з господарськими спорудами: колодязь № 1. Припинено право спільної часткової власності на 23/50 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 30,5 кв.м, в тому числі житловою 17,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , з господарськими спорудами: колодязь № 1, що зареєстроване за ОСОБА_1 .
Вказане рішення набрало законної сили 26.11.2024.
Відповідно до акту комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 21.05.2025 будинок за адресою: АДРЕСА_1 непридатний для використання за цільовим призначенням, будівельні конструкції та інженерні мережі будинку відновленню не підлягають, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність аварійного демонтажу будинку.
15 травня 2025 року позивач звернувся через застосунок “ДІЯ» із повідомленням про пошкоджене або втрачене майно.
Проте рішенням комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені/зруйновані об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 04.06.2025 № 179 відмовлено у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна. Зазначене рішення прийнято на підставі виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, відповідно до пункту 2 частини 6 статті 6 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», а саме: виявлено, що з будинку на два господаря, загальною площею 74,8 м2, була виділена ціла частка 30,5 м2. Виділена частка є частиною цілого будинку, в зв'язку з чим необхідне проведення технічного обстеження відповідно до пункту 9 порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473.
Вважаючи рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частина друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також їх посадові особи, зобов'язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною четвертою статті 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, визначено Законом України № 2923-IX від 23.02.2023 “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі - Закон № 2923-IX).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 2923-IX знищені об'єкти нерухомого майна - об'єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним:
а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки;
б) об'єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
в) складові частини об'єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об'єктами нерухомого майна, за умови що на момент знищення в об'єкта будівництва були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт.
Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 2 Закону № 2923-IX, отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна є фізичні особи - громадяни України, які є:
а) власниками пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна;
б) замовниками будівництва - у разі отримання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна, визначені підпунктом «б» пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об'єкти нерухомого майна, визначені підпунктом «б» пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону;
в) власниками спеціального майнового права на неподільні житлові об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти житлової нерухомості або особами, які сплатили часткову ціну такого об'єкта та на користь яких зареєстровано обтяження речових прав на такий об'єкт відповідно до Закону України «Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», - у разі отримання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна, визначені підпунктом «в» пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об'єкти нерухомого майна, визначені підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону;
г) особами, які здійснили інвестування/фінансування будівництва об'єктів будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт до набрання чинності Законом України «Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», - у разі отримання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна, визначені підпунктом «в» пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об'єкти нерухомого майна, визначені підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону;
ґ) членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок кооперативу, але не оформили право власності на нього, - у разі отримання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна, визначені підпунктами «а»-«в» пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об'єкти нерухомого майна, визначені пунктом 4 частини першої статті 1 цього Закону;
д) спадкоємцями осіб, визначених підпунктами «а»-«ґ» цього пункту.
При реалізації положень цього Закону не допускається застосування привілеїв чи обмежень до осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови або іншими ознаками (частина друга статті 1 Закону № 2923-IX).
Згідно зі статтею 3 Закону № 2923-IX для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі - виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.
Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 2923-IX заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об'єкт нерухомого майна.
Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об'єкта нерухомого майна окремо.
Частиною сімнадцятою статті 4 Закону № 2923-IX встановлено, що заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна направляється на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна на відповідній території, автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
Ураховуючи наведене вище, суд зазначає, що громадянин України, який є власником пошкодженої/знищеної квартири, яка розташована в Україні та стала непридатною для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення якої є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, має право на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Як установлено судом, позивач звернувся до комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені/зруйновані об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України із заявою на отримання компенсації за його частину житлового будинку, виділену в натурі в окрему інвентарну одиницю за рішенням суду.
Рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту протягом п'яти календарних днів з дня прийняття Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації такого рішення (абзац 1 частини сьомої статті 6 Закону № 2923-IX).
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону № 2923-IX підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна є:
1) подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви;
2) виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
3) подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна після спливу строку, визначеного частиною першою статті 4 цього Закону.
Отже, виключні підстави для відмови в наданні такої компенсації закріплені в частині шостій статті шостої Закону № 2923-IX.
Суд зазначає, що позивачу відмовлено у наданні компенсації у зв'язку з виявленням недостовірних даних.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів на підтвердження подання позивачем саме недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
В свою чергу, на переконання відповідача, недостовірність даних полягає у необхідності проведення технічного обстеження відповідно до пункту 9 порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 473 від 19.04.2022.
Пунктом 9 зазначеного порядку визначено, що роботи з технічного обстеження пошкоджених об'єктів виконуються відповідно до Порядку проведення обстеження.
У разі виявлення під час проведення обстеження будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем дефектів і пошкоджень, що можуть призвести до різкого зниження несучої здатності або обвалення окремих конструкцій, втрати стійкості об'єкта, а також вплинути на роботу устаткування, і таких, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, виконавець робіт з обстеження невідкладно, але не пізніше ніж у дводенний строк з дати виявлення зазначених дефектів і пошкоджень, письмово інформує про це уповноважений орган.
При цьому уповноважений орган зобов'язаний вжити заходів щодо забезпечення безпеки населення, яке може перебувати в зоні можливого обвалення будівельних конструкцій, будівель та споруд.
За результатами технічного обстеження пошкоджених об'єктів виконавцем робіт з обстеження складається звіт з технічного обстеження відповідно до пункту 8-1 Порядку проведення обстеження.
До зазначеного звіту також додається акт технічного обстеження, що повинен містити, зокрема інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об'єкта (відповідно до кількісних та якісних характеристик пошкоджень):
наявні незначні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, але без порушення вимог щодо механічного опору та стійкості за граничним станом першої та другої групи, - рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом ремонту, в тому числі капітального ремонту;
наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об'єкта або його окремих конструкцій, підсилення об'єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій, - рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом капітального ремонту, реконструкції;
об'єкти непридатні для використання за цільовим призначенням, повністю втратили свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйновані об'єкти), - рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об'єкта.
У разі виконання робіт з технічного обстеження на замовлення власника (управителя) пошкодженого об'єкта про початок робіт з такого обстеження замовник письмово повідомляє уповноважений орган, а після проведення обстеження - безоплатно надає уповноваженому органу один примірник звіту та акта технічного обстеження.
У разі виконання робіт з технічного обстеження на замовлення уповноваженого органу уповноважений орган письмово повідомляє власника (управителя) пошкодженого об'єкта про початок робіт з обстеження, а також надає копію акта технічного обстеження.
Суд зазначає, що відповідно до акту комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, від 21.05.2025 будинок за адресою: АДРЕСА_1 непридатний для використання за цільовим призначенням, будівельні конструкції та інженерні мережі будинку відновленню не підлягають, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність аварійного демонтажу будинку.
Посилання відповідача на те, що компенсація за знищені частини будинку надається у разі якщо весь будинок підлягає капітальному ремонту, а тому спочатку потрібно обстежити весь цілий будинок, а потім вже частини будинку, на які присвоєні свої поштові адреси, суд вважає помилковою, з огляду на наступне.
Суд зазначає, що капітальний ремонт здійснюється у разі якщо будинок є непридатним для використання за цільовим призначенням та, в свою чергу, не підлягає ремонту.
Суд зауважує, що приписами законодавства не передбачено, що у разі знищення частини будинку, яка є окремою інвентарною одиницею, необхідне проведення двох обстежень, а саме цього будинку та окремих його частин.
Крім того, суд зауважує, що необхідність проведення технічного обстеження відповідно до пункту 9 порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 473 від 19.04.2022, не є недостовірними даними, зазначеними у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, як це визначає відповідач.
Суд також звертає увагу, що у частині шостій статті шостої Закону № 2923-IX визначено виключні підстави для відмови у наданні компенсації. Вказана норма не містить вимоги надання додаткових актів обстеження, крім того, який і був наданий позивачем.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що спірне рішення Святогірської міської військової адміністрації № 179 від 04.06.2025 про відмову ОСОБА_1 в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_1 , є протиправним та підлягає скасуванню.
З метою повного та всебічного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Святогірську міську військову адміністрацію забезпечити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 15.05.2025 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду.
З огляду на вищезазначене, позов ОСОБА_1 до Святогірської міської військової адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення № 179 від 04.06.2025, зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання даного адміністративного позову було сплачено судовий збір в розмірі 968, 96 грн.
Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено, суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми судового збору у розмірі 968, 96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Святогірської міської військової адміністрації на користь позивача.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 20 000, 00 грн.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката належать розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Відповідно до ч. 5 цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.ч. 6, 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 30 Закону України № 5076-VI від 05.07.2012 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 27.03.2025 у справі № 640/7638/22.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 134 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначила, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Водночас, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 01.02.2023 у справі № 160/19098/21.
Суд зазначає, що між ОСОБА_1 та адвокатським бюро “Молчанової Наталії» укладено договір про надання правничої допомоги № 08/06/25 від 30 червня 2025 року. У вказаному акті зазначено, що гонорар за годину роботи адвоката складає 3 000, 00 грн.
Відповідно до акту наданих послуг від 02 липня 2025 року за даним договором підлягає сплаті 20 000, 00 грн. При цьому з розрахунку вбачається, що адвокатом було здійснено ознайомлення з документами, на що витрачено 70 хвилин, що у підсумку склало 3 500, 00 грн. Також адвокатом складено позовну заяву про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії. На виконання цієї роботи витрачено 240 хвилин, загальна сума склала 12 000, 00 грн. Крім того, адвокатом було здійснено представництво інтересів позивача у суді першої інстанції, на що витрачено 90 хвилин. Загальна вартість цієї послуги становить 4 500, 00 грн. Усього вартість наданих адвокатом послуг складає 20 000, 00 грн.
В першу чергу, суд зазначає, що розгляд справи було проведено без участі учасників справи, а тому витрати у розмірі 4 500, 00 грн не підлягають відшкодуванню.
Водночас, на переконання суду витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 15 500, 00 гривень є завищеними.
Суд звертає увагу на численні правові висновки Верховного Суду, згідно з якими суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Варто врахувати те, що ця адміністративна справа не є складною, судова практика з приводу цієї категорії спорів є сформованою, обсяг і складність оформлених адвокатом процесуальних документів також є незначними, що вказує на завищену вартість наданих адвокатом послуг. Адвокатом всупереч КАС України та практики Верховного Суду не зазначено обґрунтованість тривалості витраченого часу.
Встановлені обставини вказують на недостатню обґрунтованість понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 гривень та їх неминучість, а тому суд вважає, що такий розмір є завищеним.
Відтак, на думку суду, розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджено у розмірі 3 000, 00 гривень, що відповідає вимогам співмірності, розумності та справедливості, судові витрати у вигляді вартості правової допомоги підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-14, 19-22, 72-78, 94, 132-143, 159-165, 241-247, 255, 295-297 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (84130, Україна, Краматорський р-н, Донецька обл., м. Святогірськ, вул. Мазепи Івана, буд. 54, інше приміщення 1, ЄДРПОУ 44810138) про визнання протиправним та скасування рішення № 179 від 04.06.2025, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними і скасувати рішення Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 179 від 04.06.2025 про відмову ОСОБА_1 в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Святогірську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області забезпечити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 15.05.2025 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968, 96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000, 00 грн (три тисячі гривень).
Рішення складено у повному обсязі та підписано 10 жовтня 2025 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб