13 жовтня 2025 рокуСправа №160/21808/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія Дніпро» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Каштанова, 56, кв.17, код ЄДРПОУ 42705847) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 44118658), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
28.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія Дніпро» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №12756483/42705847 від 16.04.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 15.04.2024 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 15.04.2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія Дніпро» датою її фактичного отримання податковим органом.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем було подано на реєстрацію до податкового органу податкову накладну №2 від 15.04.2024 року, втім, згідно квитанції про реєстрацію податкову накладну зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. На виконання п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України позивачем було направлено документи, запитувані відповідачем. Однак, комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправним, оскільки підстав для зупинення реєстрації її не було. Подані позивачем документи повністю підтверджують реальність господарських операцій, за результатами якої складено податкову накладну, яку надіслано для реєстрації. З урахуванням наведеного, рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, є протиправним та підлягає скасуванню. З огляду на викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
07.08.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
21.08.2025 року на адресу суду від відповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного рішення діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом. Також, зазначає, що дії по реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. У зв'язку з чим просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Також, 21.08.2025 на адресу суду від відповідача - Державної податкової служби України надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог також заперечував, посилаючись на те, що комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного рішення діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом. Також, зазначає, що дії по реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 року в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження або в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи відмовлено.
01.09.2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзиви, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзиви є законодавчо необґрунтованими та такими, що не спростовують доводів, викладених в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія Дніпро» (код ЄДРПОУ 42705847) є юридичною особою, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.12.2018 року, номер запису: 12301020000005798.
Основним видом діяльності ТОВ «Будівельно-монтажна компанія Дніпро», що визначена в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Між ТОВ «Будівельно-монтажна компанія Дніпро» та ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» було укладено договір надання послуг будівельних машин, транспортних засобів від 12.01.2024 року №120124-УСТ, за умовами якого Виконавець зобов'язується власними силами надання послуг спеціалізованими транспортними засобами (будівельними машинами) (далі по тексту - «машина»/»машини»), надавати необхідні для Замовника послуги на території Замовника. Витрати на доставку машин на територію Замовника та у зворотному напрямку покладаються на Виконавця, якщо інше не буде погоджено між Сторонами. Кількість і обсяг наданих послуг фіксується в Рапорт/наряд про надання послуг спеціалізованими транспортними засобами (будівельними машинами) і Актами наданих послуг (виконання робіт).
15.04.2024 року між ТОВ «Будівельно-монтажна компанія Дніпро» та ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» складено Акт надання виробничих послуг №26 від 15.04.2024 року. Також, 15.04.2024 року ТОВ «Будівельно-монтажна компанія Дніпро» на адресу ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» виставлений Рахунок на оплату №6 від 15 квітня 2024 року на загальну суму в розмірі 891 500,00 грн. у тому числі ПДВ: 148 583, 33 грн., включаючи загальну суму в розмірі 524 000,00 грн. з ПДВ за Актом надання виробничих послуг №26 від 15.04.2024 року.
Враховуючи вказане, ТОВ «Будівельно-монтажна компанія Дніпро» було складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну податкову накладну №2 від 15.04.2024 року.
Відповідно до квитанції №9102582682, податкову накладну №2 від 15.04.2024 року прийнято, однак її реєстрацію зупинено у зв'язку з тим, що обсяг постачання товару/послуги 43.12, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=4.3350%, "Рпоточ"=0 Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання п.201.16, ст.201 ПК України, позивачем було надано повідомлення з письмовими поясненнями щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинено з доданням наступних документів, а саме: пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за податковою накладною №2 від 15.04.2024 року; Копія Договору оренди №0102 від 01.02.2019 року; Копія Договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна від 20.09.2019 року; Копії форм 20-ОПП; Копія Договору №0110 від 01.10.2020 року; Копії договорів оренди на транспортні засоби ТОВ БМК ДНІПРО разом з актами приймання-передачі та свідоцтво про реєстрацію ТЗ; Копії посвідчень водіїв; Копія Договору №120124-УСТ на надання послуг будівельних машин, транспортних засобів від 12.01.2024 року; Копія Рапорту наряду про надання послуг спеціалізованими транспортними засобами; Копія Акту надання виробничих послуг №26 від 15.04.2024 року; Копія Рахунку на оплату №6 від 15 квітня 2024 року; Копія платіжних інструкцій №ОСІ14770 від 17.05.2025 року та №ОСІ15401 від 22.05.2025 року; Копія договору купівлі-продажу №35ПК 29796 23 від 29.05.2023 року; Копія накладної на відпуск товарів від 30.04.2024 року та копії платіжних інструкцій; Копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 станом на 03.04.2024 року; Копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 2031 дизпаливо за квітень 2024 року; Копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 10 транспорт за квітень 2024 року; Копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за квітень 2024 року; Копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 оренда за квітень 2024 року; Копія Акту списання дизпалива 4 від 30 квітня 2024 року.
За результатами розгляду документів комісією регіонального рівня ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області рішення №12756483/42705847 від 16.04.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 15.04.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Спірне рішення обґрунтоване наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Додаткова інформація: наявність в органах Державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій у 2024 році, а саме постачання послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв'язку з придбанням товарів не пов'язаних з господарською діяльністю та за відсутністю їх реалізації, а саме: олива, антифриз, дриль акумуляторна, дриль-шурупокрут, фарба інтер'єрна, акумуляторний дриль, акумуляторний перфоратор, перфоратор, плоскогубці, автозапчастини в асортименті.
Відтак, на підставі викладеного, вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі -ПК України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодного розшифрування податкової інформації, натомість податковим органом лише продубльовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що не дає можливості встановити, яких саме документів недостатньо контролюючому органу для прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Під час розгляду справи судом встановлено, що реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тієї підстави, що позивач відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Однак, суд зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Як встановлювалося судом, позивачем на виконання квитанції про зупинення реєстрації було надано пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.
При цьому, суд зазначає, що недотримання вимог контролюючого органу щодо змісту та обґрунтованості квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної обумовило неоднозначне трактування позивачем вимоги податкового органу щодо переліку документів, необхідних для реєстрації податкової накладної, що в свою чергу, обумовило прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, з підстав ненадання тих документів, які контролюючим органом не витребовувались.
Крім того, в спірному рішенні не зазначено, які саме документи не були надані позивачем, в той час як судом встановлено, що позивачем надано первинні документи, які дають смогу встановити повноту та зміст господарської операції, за наслідком якої і було складено спірну податкову накладну.
Відповідно п.2, п.3, п.4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних №520 від 12.12.2019 року (далі Порядок №520) прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, а саме:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно п.11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних №520 від 12.12.2019 року комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
2) та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
3) та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
З урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже, контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю його діяльності, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях. Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку і обґрунтовану підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
При цьому судом встановлено, що Товариством після зупинення реєстрації податкової накладної зверталось до контролюючого органу з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкової накладної.
Отже, суд зазначає, що позивачем надано письмові пояснення, додані документи, на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, до якої застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України.
Отже, в даному випадку суд зазначає, що використання податковим органом загальних висновків призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Таким чином суд доходить висновку, що спірне рішення контролюючого органу не містить конкретної інформації, які саме документи складені позивачем із порушенням законодавства, або документів, які мав надати позивач на пропозицію контролюючого органу, але не надав, що свідчить про не надання комісією належної оцінки, які ж саме документи платником податку подано не було, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.
Більш того, з огляду на відсутність конкретизації вимог контролюючого органу щодо надання документів (чіткий їх перелік), рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості, а тому є протиправним.
Отже, позиція відповідача зафіксована у спірному рішенні щодо ненадання платником податків копій первинних документів, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, є необґрунтованою, а в спірному рішенні не наведено належного мотивування причин відмови у реєстрації податкової накладної, складеної позивачем.
При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 15.02.2023 року у справі № 2240/3117/18.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень "суб'єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Оскільки відповідач у спірному рішенні зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, він прийняв невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення… Прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 року у справі № 2240/2900/18.
Таким чином, суд доходить висновку про протиправність спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, податковому органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» податкового органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія Дніпро» податкову накладну №2 від 15.04.2024 року датою фактичного її подання.
Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.ч.1, 2 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Іншого порядку розподілу судових витрат КАС України не передбачено.
Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Отже, суд зазначає, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як встановлено судом, 01.07.2025 року між позивачем та Адвокатським об'єднанням «АДЕЛЕКС» укладено Договір про надання правової допомоги.
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що сторони досягли згоди, що за надання правової допомоги, яка є предметом Договору, Клієнт зобов'язаний виплатити Адвокатському об'єднанню гонорар (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору в розмірі та на умовах визначених Договором.
Пунктом 3.9. Договору визначено, що факт наданих послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг. Акт у 2 (двох) примірниках надається Клієнту особисто для підписання. У разі неможливості Клієнта отримати Акт нарочно, Акт у 2 (двох) примірниках направляється Клієнту для піднисання засобами поштового зв'язку. Один примірник такого Акту, Клієнт, після підписання, направляє Адвокатському об'єднанню протягом 5 (п'яти) робочих днів після одержання Акту. Акт вважається погодженим Клієнтом, якщо заперечення Клієнта не одержані Адвокатським об'єднанням протягом 10 (десяти) робочих днів від дати одержання Акту Клієнтом.
09.07.2025 року між позивачем та Адвокатським об'єднанням «АДЕЛЕКС» укладено акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги б/н від 01 липня 2025 року, яким визначено розмір гонорару адвоката у сумі 5000,00 грн. за підготовку адміністративного позову по справі.
Суд вказує, що представник відповідача до суду надав заперечення на заяву щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій представник контролюючого органу зазначав про неспівмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу.
Втім, суд вказує, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Суд також враховує положення частини сьомої статті 134 КАС України, за якими обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19.
Відтак, суд доходить висновку, що сума витрат на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн. є співмірною та відповідає принципу розумності, саме така сума витрат, з урахуванням матеріалів справи та умов договору про правову допомогу, домовленостей сторін, була фактичною, а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідач не довів неспівмірність витрат, заявлених позивачем до відшкодування, не надав будь-яких доказів того, що ціни на послуги АО «АДЕЛЕКС» є явно завищеними на ринку юридичних послуг.
З урахуванням наведеного суд вважає, що позивачем підтверджено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.
Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 2 422,40 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія Дніпро» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Каштанова, 56, кв.17, код ЄДРПОУ 42705847) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 44118658), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №12756483/42705847 від 16.04.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 15.04.2024 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 15.04.2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія Дніпро» датою її фактичного отримання податковим органом.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро вул.Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія Дніпро» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Каштанова, 56, кв.17, код ЄДРПОУ 42705847) судові витрати у розмірі 7 422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський